Неділя, 26 квітня 2015, 19:00
Центр візуальної культури (вул. Глибочицька, 44, 2-ий поверх)

Центр візуальної культури та «Політична критика» запрошують на лекцію Ігоря Чубарова «Відьми, вампірки, зомбі-повії та інші чоловічі страхи: стигматизація жіногочого в масовій культурі», що відбудеться у неділю, 26 квітня о 19:00.

Проституції не існує. Так само, як у радянські часи не існувало «сексу», а в дореволюційні часи – в’язниць. Йдеться про те, що попри свою реальність, у суспільній свідомості ці явища тривалий час залишалися ніби невидимими. Секс-працівниці досі існують у нелегальному становищі, в сірій зоні Виключених, поряд з мігрантами, терористами та заробітчанами. В масовому кінематографі ці проблемні соціальні групи зазвичай представлені у вигляді мутантів, перевертнів, вампірів, зомбі. Чому ж тоді секс-працівниці виступають, як правило, в образах самих себе?

Зіставляючи підходи Ш. Бодлера, К. Крауса, В. Беньяміна, Дж. Батлер, Ю. Хальберстам і С. Бак-Морс, Ігор Чубаров розмірковуватиме над поняттям секс-працівниці, та його культурним потенціалом. У своїй лекції він розповість, яким чином в мові мистецтва символічно співвідносяться повії та відьми, геї та вампіри, нелегали, наркомани та зомбі, чим обмежується простір свободи, сформований легалізацією секс-послуг.

Ігор Чубаров – доктор філософських наук, старший науковий співробітник Інституту філософії РАН, стипендіат фонду ім. Олександра фон Гумбольта, лауреат премії ім. Андрія Білого, член редколегії філософського журналу «Логос».

Вхід вільний

Організаційний партнер: Pastiche Project

За підтримки ERSTE Stiftung та Charles Stewart Mott Foundation

Інформаційні партнери:

Центр візуальної культури (ЦВК) був створений у 2008 році як майданчик для співпраці між академічними, художніми та активістськими спільнотами. ЦВК є незалежною громадською організацією, що займається видавничою і виставковою діяльністю, науковими дослідженнями, проведенням публічних лекцій, дискусій і конференцій. У 2015 році Центр візуальної культури отримав нагороду Європейської культурної фундації ім. принцеси Марґріт.

Контакти:

+38063 1481204 (Назарій Совсун)
www.facebook.com/vcrc.org.ua
vcrc@vcrc.org.ua

П’ятниця, 24 квітня 2015, 19:00
Центр візуальної культури (вул. Глибочицька, 44, 2-ий поверх)

Центр візуальної культури та «Політична критика» запрошують на спеціальний показ короткометражної програми ЧОРНОБИЛЬСЬКИЙ НАБІР від фестивалю «86», що відбудеться у п’ятницю, 24 квітня, о 19:00.

Особисті історії, соціальний вимір та фантастичні сюжети – який слід залишив вибух на ЧАЕС у світовому короткометражному кіно? Програму представить культуролог, кінознавиця та співзасновниця Центру візуальної культури Ольга Брюховецька. Після показу – презентація програми Другого фестивалю кіно та урбаністики «86» та обговорення зі співзасновником та куратором фестивалю Іллею Гладштейном.

Чорнодіти
Франція, 2010, 7’
Режисери Маріон Петеньєф, Матьє Бернадат, Нільс Буссуже, Флоранс Сьюкколі та Клеман Делтур
Десь в Україні троє сиріт із фізичними вадами, вирішують знайти свою матір. Діти вважають, що вона – Атомна Станція.

ГАММА
Великобританія, Україна, Казахстан, 2012, 7’
Factory Fifteen зпільно з Unknown Fields
У пост’ядерному майбутньому, де земля пронизана радіацією, новий інженер-планувальник пропонує повернути міста до життя та цивілізації. ГАММА ставить за мету стабілізувати помилки ядерного минулого заради створення простору для майбутніх поколінь.

Історія Леоніда
Німеччина, Україна, 2011, 19’
Режисер Райнер Людвіґс
Леонід Корж, міліціонер з с. Копачі, жив за три кілометри від чорнобильського реактора. Раптово він опинився в епіцентрі катастрофи, що зруйнувала його життя, здоров’я, і загрожує майбутній дитині. Через роботу Леонід вимушений перебувати в забрудненій зоні.

Мі-кро-фон!
УРСР, 1988, 20’
Режисер Георгій Шкляревський
Українська студія хронікально-документальних фільмів
Фільм про наслідки аварії на ЧАЕС поза 30-кілометровою зоною відчуження та їх замовчування радянською владою. Знятий 1988 року в Народницьмому районі Житомирської області

Територія дитинства
Росія, 2012, 23’
Режисерка Анна Рада
Высшие курсы сценаристов и режиссёров
Випускники прип’ятьської школи 1986 року зустрілися вперше за чверть століття, щоб відвідати територію свого дитинства…

Вхід вільний

За підтримки ERSTE Stiftung та Charles Stewart Mott Foundation

Організаційний партнер:

Інформаційні партнери:

Центр візуальної культури (ЦВК) був створений у 2008 році як майданчик для співпраці між академічними, художніми та активістськими спільнотами. ЦВК є незалежною громадською організацією, що займається видавничою і виставковою діяльністю, науковими дослідженнями, проведенням публічних лекцій, дискусій і конференцій. У 2015 році Центр візуальної культури отримав нагороду Європейської культурної фундації ім. принцеси Марґріт.

Контакти:

+38063 1481204 (Назарій Совсун)
www.facebook.com/vcrc.org.ua
vcrc@vcrc.org.ua

Четвер, 23 квітня 2015, 19:00
Центр візуальної культури (вул. Глибочицька, 44, 2-ий поверх)

Центр візуальної культури та «Політична критика» запрошують на лекцію Іва Коена «Нова політика вулиць», що відбудеться у четвер, 23 квітня, о 19:00.

ХХ століття називають століттям прогресу науки та демократії, але водночас і століттям тоталітаризму, вождизму, культу особистості. Протестні рухи останніх 5 – 6-ти років у Бразилії, Туреччині, Тунісі, Україні явили собою реальну критику вертикальної структури влади. Під час своєї лекції французький історик Ів Коен представить історичний аналіз подій у Ріо-де-Жанейро, в яких він безпосередньо брав участь, а також подій у Києві, Софії, Тунісі, Стамбулі, розмірковуючи над тим, чи можуть протести останніх років призвести до появи нового виду політики, чи може ХХІ століття стати століттям «горизонтальним».

Ів Коен – французький історик, Вища школа соціальних наук (EHESS, Париж). Займається дослідженням історії форм і концепцій влади, культу лідера та фігури вождя на початку ХХ століття у Франції, США, СРСР, Німеччині. Автор багатьох монографій, статей про політичний режим СРСР.

Модератор – Назарій Совсун

Вхід вільний

Робоча мова – англійська

За підтримки ERSTE Stiftung та Charles Stewart Mott Foundation

Інформаційні партнери:

Центр візуальної культури (ЦВК) був створений у 2008 році як майданчик для співпраці між академічними, художніми та активістськими спільнотами. ЦВК є незалежною громадською організацією, що займається видавничою і виставковою діяльністю, науковими дослідженнями, проведенням публічних лекцій, дискусій і конференцій. У 2015 році Центр візуальної культури отримав нагороду Європейської культурної фундації ім. принцеси Марґріт.

Контакти:

+38063 1481204 (Назарій Совсун)
www.facebook.com/vcrc.org.ua
vcrc@vcrc.org.ua

Центр візуальної культури, «Політична критика» та Французький інститут запрошують на лекцію Франс Герен-Пас «Усвідомлення ідентичності: між походженням та життєвим шляхом», що відбудеться у вівторок, 21 квітня, о 19:00 в рамках циклу лекцій «Міграції, ідентичності, території», який триватиме впродовж 2015 року.

Кожного з нас пов’язує цілий ряд місць: місце народження, походження родини, місця, де ми проживали і де живуть наші близькі, місця омріяні чи уявні. Усі ці місця складають особисту ідентифікаційну географічну спадщину, яка, залежно від конкретної людини та її життєвої ситуації, може бути частково задіяною, або не задіяною зовсім. У своїй лекції французька дослідниця Франс Герен-Пас розповість про те, як сьогодні формується географічна репрезентація особи, як ми вибудовуємо стосунки з різними місцями свого життєвого шляху, яким чином наділяємо сенсом реальні та уявні місця нашого теперішнього чи колишнього перебування, чим зумовлене почуття приналежності населення до певної території.

Франс Герен-Пас є старшою науковою співробітницею Національного інституту демографічних досліджень (Париж), де керує дослідницькою лабораторією «Ідентичності та території населення». Географ за освітою, досліджує зв’язки між побудовою ідентичності та територіями в індивідуальному та колективному вимірах, проблеми відчуття приналежності до певної території у співвідношенні з географічними шляхами, новими місцями проживання, міграцією.

Лекційний цикл «Міграції, ідентичності, території» розроблений Французьким інститутом в Україні у співпраці з Центром франко-російських студій (CEFR) та триватиме впродовж 2015 року.

Французька ідентичність склалася внаслідок різних переміщень населення. Відтік сільського населення та його концентрація у великих індустріальних зонах, трудові міграції 19–20 століття, міграції внаслідок війн, прийом біженців, табори переміщених осіб, деколонізація, що супроводжувалася поверненням колоністів до метрополії та імміграцією з колишніх колоній, – усі ці процеси сформували обличчя сучасної Франції. Питання міграцій, кордонів та регіональної ідентичності ставляться сьогодні здебільшого в рамках Європейського Союзу. Будучи центральними у дослідженнях французьких істориків, соціологів та демографів, ці питання актуальні й для сучасної української ситуації. Протягом циклу лекцій «Міграції, ідентичності, території» українська аудиторія матиме нагоду познайомитися з дослідженнями провідних французьких науковців та обговорити, яким чином ці виклики постають сьогодні тут.

Вхід вільний

Робоча мова – французька, з послідовним перекладом на українську

За підтримки ERSTE Stiftung та Charles Stewart Mott Foundation

Організаційний партнер:

Інформаційні партнери:

Центр візуальної культури (ЦВК) був створений у 2008 році як майданчик для співпраці між академічними, художніми та активістськими спільнотами. ЦВК є незалежною громадською організацією, що займається видавничою і виставковою діяльністю, науковими дослідженнями, проведенням публічних лекцій, дискусій і конференцій. У 2015 році Центр візуальної культури отримав нагороду Європейської культурної фундації ім. принцеси Марґріт.

Контакти:

+38063 1481204 (Назарій Совсун)
www.facebook.com/vcrc.org.ua
vcrc@vcrc.org.ua

Середа, 8 квітня 2015, 19:00
Центр візуальної культури (вул. Глибочицька, 44, 2-ий поверх)

Центр візуальної культури та «Політична критика» запрошують на презентацію збірки репортажів Наталі Гуменюк «Майдан Тахрір. У пошуках втраченої революції», що відбудеться у середу, 8 квітня, о 19:00.

«Майдан Тахрір» – збірка репортажів Наталі Гуменюк, написаних під час її подорожей Близьким Сходом у часи революційних перетворень. Героїв цієї книжки – активістів і музикантів, блогерів і кібердисидентів, військових та ісламістів, художників та повстанців – об’єднує досвід демократичного повстання проти влади. Тексти, написані урозпал «арабської весни», безпосередньо резонують із досвідом українського суспільства після Майдану.

Наталя Гуменюк – українська журналістка, співзасновниця Hromadske.TV, очолює проект Hromadske International. Висвітлювала події у понад 50 країнах світу. З 2001 року працювала журналісткою-міжнародницею на різних українських телеканалах. З 2011 року як фрілансерка висвітлювала протести в різних регіонах світу, досліджуючи розвиток суспільства в умовах конфліктів та революцій. Упродовж останнього року готує репортажі про ситуацію в Криму та на Донбасі, а також зовнішні відносини України.

Презентація відбудеться за участі авторки. Модератор – Олексій Радинський

Вхід вільний

За підтримки ERSTE Stiftung та Charles Stewart Mott Foundation

Інформаційні партнери:

Центр візуальної культури (ЦВК) був створений у 2008 році як майданчик для співпраці між академічними, художніми та активістськими спільнотами. ЦВК є незалежною громадською організацією, що займається видавничою і виставковою діяльністю, науковими дослідженнями, проведенням публічних лекцій, дискусій і конференцій. У 2015 році Центр візуальної культури отримав нагороду Європейської культурної фундації ім. принцеси Марґріт.

Контакти:

+38063 1481204 (Назарій Совсун)
www.facebook.com/vcrc.org.ua
vcrc@vcrc.org.ua

Неділя, 5 квітня 2015, 19:00
Центр візуальної культури (вул. Глибочицька, 44, 2-ий поверх)

Центр візуальної культури, «Політична критика» та Docudays UA запрошують на дискусію «Чеченський варіант», що відбудеться у неділю, 5 квітня, о 19:00.

Протягом десяти років уряд Російської Федерації провадив контртерористичну операцію (КТО) проти чеченських сепаратистів. Результатом її завершення стало надання Чеченській республіці широкої автономії, а де-факто – утвердження її в статусі сірої зони, де правове регулювання підміняється корупційними схемами та диктатурою насильства.

На зустрічі з Анґелою Меркель Владімір Путін запропонував «чеченський варіант» врегулювання конфлікту на сході України. Невирішений, а фактично заморожений чеченський конфлікт відтворюється сьогодні на території Східної України. Вже не Росія, а Україна змушена провадити АТО в боротьбі з сепаратизмом, поступово апропріюючи російську політику внутрішньої колонізації.

Чи може аналіз внутрішніх проблем Росії дати ключ до розуміння логіки її зовнішньої політики? Чи могла б історія чеченського конфлікту пролити світло на ситуацію в Україні? Що спільного між КТО та АТО? Чи здатен аналіз російської контртерористичної операції в Чечні вказати на можливі помилки та ризики української політики?

Учасники:

Віссаріон Асєєв – громадський активіст, займався правозахисною діяльністю на Кавказі, у Росії, Криму та Україні. В минулому – координатор Об’єднаного громадянського фронту Північної Осетії.

Сергій Данилов – заступник директора Центру близькосхідних досліджень, науковий співробітник Інститут Сходознавства НАНУ.

Костянтин Реуцкій – журналіст і правозахисник, голова правління громадської організації «Правозахисний центр “Поступ”», журналіст інтернет-видання informator.lg.ua та «Громадського ТБ».

Катерина Сергацкова – незалежна журналістка, воєнна репортерка. Дописувачка для «Української правди», «Фокуса», українського Esquire, Colta, Snob. Готувала матеріали з Криму, Донецька, Горлівки, Красноармійська, Щастя, Маріуполя.

Модераторка – Наталка Нешевець

Дискусія відбудеться з нагоди закриття виставки «Грозний: 9 міст».

Вхід вільний

За підтримки ERSTE Stiftung та Charles Stewart Mott Foundation

Інформаційні партнери:

Центр візуальної культури (ЦВК) був створений у 2008 році як майданчик для співпраці між академічними, художніми та активістськими спільнотами. ЦВК є незалежною громадською організацією, що займається видавничою і виставковою діяльністю, науковими дослідженнями, проведенням публічних лекцій, дискусій і конференцій. У 2015 році Центр візуальної культури отримав нагороду Європейської культурної фундації ім. принцеси Марґріт.

Контакти:

+38063 1481204 (Назарій Совсун)
www.facebook.com/vcrc.org.ua
vcrc@vcrc.org.ua

Бієнале в Києві 2015 року відбудеться попри її скасування «Мистецьким Арсеналом»

Заява кураторів київської бієнале Ґеорґа Шоллхаммера і Хедвіґ Заксенхубер

«Мистецький Арсенал» одноосібно відмовився від організації 2-ї Київської бієнале сучасного мистецтва, що мала відбутись під назвою «Київська школа». Це рішення, зроблене без жодного попередження, перервало підготовку проекту, в якому були задіяні митці, інтелектуали та ініціативи громадянського суспільства з України, Європи та світу. Усі вони витратили чимало зусиль на проект, що має на меті створити простір для рефлексії поза логікою поточних конфліктів.

За наявної ситуації в Україні – після революції на Майдані та під час війни на сході країни – політичний потенціал мистецтва є актуальним як ніколи. Мистецтво як інструмент рефлексії має ставити під сумнів наявний політичний контекст, створений збройним конфліктом в Україні. Бієнале – це відкритий проект, спрямований на розвиток публічного простору, в якому громадянське суспільство зможе відповісти на наявні виклики за допомогою мистецтва та знання.

Ми разом із іншими інституціями та ініціативами в Києві, Україні та Європі, вирішили продовжити підготовку бієнале у Києві без підтримки «Мистецького Арсеналу». «Київська школа» цього року відбудеться!

Проект буде реалізовано у співпраці з широким колом художніх і громадських організацій.

Ґеорґ Шоллхаммер та Хедвіґ Заксенхубер, куратори

Більше інформації – під час прес-конференції в Києві у квітні 2015 року.

Вівторок, 24 березня 2015, 19:00
Центр візуальної культури (вул. Глибочицька, 44, 2-ий поверх)

Центр візуальної культури, «Політична критика» та Docudays UA запрошують на дискусію «Чи пропаганда існує насправді?», що відбудеться у вівторок, 24 березня, о 19:00.

«Пропаганда» – термін, що фігурує в законодавстві, медіа, публічному та політичному дискурсі. Контр-пропаганда – політична боротьба в медійному полі – стала завданням, над яким працює як державний апарат, так і громадянський сектор. Однак, зміст самого терміну «пропаганда» залишається непрозорим, а його вживання є значною мірою інтуїтивним, а отже, спирається на непроговорені ідеологічні та політичні преференції та упередження.

Така розмитість має своїм наслідком також втрату довіри до фактів, до будь-яких свідчень чи доказів, врешті, – до розмивання реальності загалом.

Що може документалістика протиставити у цій ситуації? З одного боку, її, наче німб, супроводжує пафос правди, з іншого – саме це робить її ідеальним знаряддям, медіумом пропаганди.

Метою дискусії буде проблематизація поняття пропаганди сьогодні, а також з’ясування того, чи можливе непропагандистське зображення війни, зокрема, в документалістиці, щоб врешті, провести певні межі між пропагандою та ангажованою позицією, між пропагандистом та антагоністом.

Учасники дискусії:

Ольга Брюховецька – кандидатка філософських наук, доцент кафедри культурології НаУКМА, культуролог, кінознавиця, викладачка Національного університету «Києво-Могилянська академія». Читає курси «Візуальна культура», «Теорія комунікації», «Масова культура».

Мустафа Найєм – народний депутат, у минулому – журналіст. Один із засновників і головний редактор Громадського телебачення, раніше – працівник газети «Коммерсантъ», дописувач інформаційного порталу «Українська правда», активіст журналістського руху «Стоп цензурі!».

Светла Турнін (Канада) – кінознавиця, культуролог, співзасновниця і виконавча директорка Cinema Politica. Співредакторка книги «Показати владі правду: читанка документального активізму», організаторка майстер-класів та дискусій про політику відбору фестивальних програм, документальне кіно та активізм на міжнародних фестивалях і конференціях.

Євген Федченко – кандидат політичних наук, доцент, директор Школи журналістики Національного університету «Києво-Могилянська Академія», журналіст-міжнародник, співзасновник Stopfake.org, організатор тренінгів з репортерських навичок, виробництва телевізійних новин, документального виробництва для міжнародних неурядових організацій (ОБСЄ, DFID, PRESS NOW).

Павел Шеремет – білоруський, російський та український журналіст, автор документальних фільмів «Дике полювання» та «Дике полювання – 2», «Чеченський щоденник», «1991 – останній рік імперії», «Страта Саддама. Війна без переможця» та багатьох інших. Лауреат премії ОБСЄ за демократію і за захист прав людини у сфері журналістики.

Модератор – Василь Черепанин

Дискусія відбудеться в рамках Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA.

Вхід вільний

Організаційний партнер – Docudays UA

За підтримки ERSTE Foundation та Charles Stewart Mott Foundation

Інформаційні партнери:

Центр візуальної культури (ЦВК) був створений у 2008 році як майданчик для співпраці між академічними, художніми та активістськими спільнотами. ЦВК є незалежною громадською організацією, що займається видавничою і виставковою діяльністю, науковими дослідженнями, проведенням публічних лекцій, дискусій і конференцій. У 2015 році Центр візуальної культури отримав нагороду Європейської культурної фундації ім. принцеси Марґріт.

Контакти:

+38063 1481204 (Назарій Совсун)
www.facebook.com/vcrc.org.ua
vcrc@vcrc.org.ua

21 березня – 5 квітня 2015
Центр візуальної культури (вул. Глибочицька, 44, 2-ий поверх)

Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини DOCUDAYS UA, Центр візуальної культури та «Політична критика» запрошують на виставку документального мультимедійного проекту «Грозний: 9 міст», що триватиме з 21 березня по 5 квітня за адресою Глибочицька, 44.

Проект «Грозний: 9 міст» є результатом чотирирічного дослідження фотографів Ольги Кравєц, Марії Моріної та Оксани Юшко, присвяченого різним аспектам повоєнного життя в Грозному. Через прискіпливий погляд на процеси, що відбуваються сьогодні в столиці, авторки представляють аналіз сучасного чеченського суспільства, що намагається подолати травму останніх двох війн та знайти свій шлях між традиційними чеченськими цінностями, мусульманським світом, Росією та глобалізацією.

Оголюючи приховані, але суттєві, пласти життя у повоєнному Грозному, експозиція поступово підводить до того, чим насправді живе оновлена чеченська столиця – місто, збудоване на місці масових поховань після двох кривавих війн.

Виставка побудована з 9 розділів, присвячених одному з вимірів Грозного, кожен з яких представлено як окреме «місто» в місті. Місто, якого нема – візуальний розділ, присвячений спогадам про вже не існуюче радянське місто та ще живій історії трьохсот тисяч життів, обірваних двома останніми війнами. Місто війни розповідає наслідки війни та її перехід в латентну форму, показуючи як насильство знаходить для себе нові виходи. Місто релігіїце місто стрімкої ісламізації та постмодерного фундаменталізму, проваджуваного Кадировим. Місто чоловіків та Місто жінок викриває гендерні проблеми, пов’язані з цими процесами. Місто чужинців – це історії непростих міжетнічних стосунків в місті. Місто нафти – економічний базис, на якому авторитарний президент Кадиров репресивними методами розбудовує своє Місто слуг народу, лояльних його режиму. Під тягарем постійних загроз та непевності, серед виру стрімких змін своїм повсякденним життям живе Місто звичайних людей.

Кураторка Анна Шпакова

Виставка працює щодня, окрім понеділка, з 13:00 до 19:00
Відкриття – 21 березня о 17:30
На відкритті будуть присутні дві авторки проекту – Марія Моріна та Оксана Юшко, а також кураторка Анна Шпакова.
22 березня о 18:00 планується екскурсія виставкою за участі авторок.

Вхід вільний

22 березня о 12:00 відбудеться майстер-клас із авторками та кураторкою проекту на тему «Груповий проект «Грозний: 9 міст» – як створити і показати проект, що критично оцінює те, що відбувається в твоїй ріднїй країні» у приміщенні простору DOCU/КЛАС (Будинок кіно, 2 поверх).

У день закриття виставки, 5 квітня о 19:00 відбудеться дискусія «Чеченський варіант», присвячена аналізу точок перетину між контр-териристичною операцією в Чечні та антитерористичною операцією на сході України.

Чи може історія чеченського конфлікту пролити світло на ситуацію в Україні? Що спільного між КТО та АТО? Чи може аналіз російської контртерористичної операції в Чечні вказати на можливі помилки та ризики української політики?

Центр візуальної культури (ЦВК) був створений у 2008 році як майданчик для співпраці між академічними, художніми та активістськими спільнотами. ЦВК є незалежною громадською організацією, що займається видавничою і виставковою діяльністю, науковими дослідженнями, проведенням публічних лекцій, дискусій і конференцій. У 2015 році Центр візуальної культури отримав нагороду Європейської культурної фундації ім. принцеси Марґріт.

Контакти

Центр візуальної культури:

+ 38 0631481204 (Назарій Совсун)
www.facebook.com/vcrc.org.ua
vcrc@vcrc.org.ua

Четвер, 19 березня 2015, 19:00
Центр візуальної культури (вул. Глибочицька, 44, 2-ий поверх)

Центр візуальної культури та «Політична критика» запрошують на показ фільму «Архіви материнства» режисерки Ірен Люстіґ, що відбудеться у четвер, 19 березня, о 19.00.

Архівний монтаж, наукова фантастика та традиції феміністичного кіно 70-х переплітаються у фільмі «Архіви материнства», що розповідає приховані історії дітонародження у двадцятому сторіччі. Це унікальний колаж з більш ніж ста освітніх, виробничих та медичних фільмів, що розгортає перед глядачем складну, часом неймовірну, оповідь про походження сучасних уявлень про материнство, вагітність та народження дитини. Від першого застосування ефірного наркозу в ХІХ сторіччі, до пологової кімнати у постмодерністській лікарні ХХІ сторіччя – автори пропонують захоплюючий екскурс у культурну історію болю, акушерської анестезії та «природних пологів».

Показуючи архівні матеріали інтенсивних тренувань, репетицій народження, підготовок до невідомого, радикально нового досвіду, фільм запрошує до роздумів над материнським тілом як об’єктом інституційного контролю, ідеологічного нагляду, медичного знання та державного втручання. Фільм представляє критичний візуальний аналіз дисциплінарних практик, об’єктом яких є вагітність та феміністичний контрархів історій жіночого досвіду.

Ірен Люстіґ– режисерка та антрополог медіа. Її метод – це надання нових значень старим образам та технологіям з метою переосмислити та вдихнути нове життя в забуті чи знехтувані історії. Використовуючи гібридні формальні стратегії та комбінуючи візуальні текстури (включно з цифровим, аматорським відео, знайденими, чи архівними матеріалами), вона досліджує у своїх роботах виробництво персональної, колективної та національної пам’яті.

Вхід вільний

Показ відбудеться в рамках феміністичної програми Центру візуальної культури, що триватиме з 3 до 19 березня

За підтримки ERSTE Stiftung, Charles Stewart Mott Foundation та Heinrich-Böll-Stiftung Ukraine

Інформаційні партнери:

Центр візуальної культури (ЦВК) був створений у 2008 році як майданчик для співпраці між академічними, художніми та активістськими спільнотами. ЦВК є незалежною громадською організацією, що займається видавничою і виставковою діяльністю, науковими дослідженнями, проведенням публічних лекцій, дискусій і конференцій. У 2015 році Центр візуальної культури отримав нагороду Європейської культурної фундації ім. принцеси Марґріт.

Контакти:

+38063 1481204 (Назарій Совсун)
www.facebook.com/vcrc.org.ua
vcrc@vcrc.org.ua