Програма подій першого тижня Київського Інтернаціоналу – Київської бієнале 2017

 

25 – 29 жовтня, середа – неділя

У середу, 25 жовтня, о 18:00 у літературно-меморіальному музеї-квартирі Павла Тичини (вул. Терещенківська, 5, кв. 1, 3, м. «Театральна») відбудеться відкриття другої частини виставки кураторського об’єднання «Худрада» (Україна) – «Свято скасовано!».

Виставка «Свято скасовано!» присвячена пам’яті про революцію та феномену цензури. Необхідність цієї виставки зумовлена не так річницею – століттям революційних подій 1917 року, – як нагальною актуальністю розмови про революційний поштовх, написання історії, конструювання колективної пам’яті, цензуру і самоцензуру.

У моменти кризи в суспільстві, що переживає війну, цензура та самоцензура можуть видаватися природним захисним механізмом, ладним врятувати від агресора. Тоді як революційний жест стверджує можливість колективної поліфонічної творчості, цензура спрямована на однозначну картину світу, ніби створену єдиним авторитарним суб’єктом.

Учасники/ці виставки: Емануель Алмборг (Швеція), Бабі Бадалов (Франція), Олександр Угай (Казахстан), Деймантас Наркявічюс (Литва), Клеменс фон Ведемайер, Єлєна Воґман (Німеччина), Оля Сосновська, Сергій Шабохін (Білорусь), Яна Бачинська, Євгенія Бєлорусець, Леонід Войцехов, Яна Волкова, Анна Звягінцева, Микита Кадан, Василь Лозинський, Ларіон Лозовий, Жанна Кадирова, Володимир Кузнєцов, Юрій Лейдерман, Лада Наконечна, Олександр Ранчуков, Влада Ралко, Група Р.Е.П., Андрій Сагайдаковський, Павло Хайло, Давид Чичкан, Леся Хоменко (Україна).

Виставка триватиме до 26 листопада.

Години роботи: понеділок – п’ятниця, 9:00–17:00; субота – неділя, 10:00–18:00.

Вхід за вартістю квитка до музею.

У четвер, 26 жовтня, о 19:00 в Інституті наукової, технічної та економічної інформації, «Тарілка» (вул. Антоновича, 180, м. «Либідська»), відбудеться перший показ в рамках серії «Український революційний кіноавангард» – кінопоеми Олександра Довженка «Арсенал» (1928) про робітниче повстання на київському заводі «Арсенал» у січні 1918 року.

У п’ятницю, 27 жовтня, о 19:00 на Житньому ринку (вул. Верхній Вал, 16, м. «Контрактова площа») відкриється виставка «Ринок». На відкритті презентують новий музичний проект Анатолія Бєлова «Cybele», а також відбудуться виступи Георгія Бабанського та Ельдара Ганєєва. 

Споруди українських критих ринків, збудовані у 1960–1980-х роках, – це невизнані законом пам’ятки пізнього модернізму, що часто зазнають нищівних реновацій. Мета проекту «Ринок» – привернути увагу до цих споруд як нововиявлених пам’яток. Учасники виставки досліджують історію цієї архітектури та розмірковують про контексти її створення й існування у минулому, теперішньому та майбутньому. У центрі уваги проекту – його локація, київський Житній ринок, збудований у 1980 році в так званому інтернаціональному стилі.

Учасники/ці виставки: Дана Косміна, Микита Кадан, Володимир Кузнєцов, Ксенія Гнилицька, Олександр Бурлака, Олексій Биков, Давид Чичкан (Україна), Сергій Шабохін (Білорусь).

Кураторка виставки – Ганна Циба, архітекторка – Дана Косміна.

Виставка працюватиме у години роботи Житнього ринку: з 9:00 до 19:00. Вихідний – понеділок.

Вхід вільний.

У суботу, 28 жовтня, о 19:00 в Інституті наукової, технічної та економічної інформації, «Тарілка» (вул. Антоновича, 180, м. «Либідська»), дослідниця кіно, професорка університету Гутенберга Оксана Булгакова (Німеччина) прочитає лекцію «Голос і сліди часу».

В неділю, 29 жовтня, о 19:00 в Інституті наукової, технічної та економічної інформації, «Тарілка» (вул. Антоновича, 180, м. «Либідська»), відбудеться дискусія за участі Асени Ґюнал та Озлем Алтюнок (Туреччина) на тему «Цензура в мистецтві та досвід спротиву в Туреччині під час надзвичайного стану». Асена Ґюнал є співзасновницею Siyah Bant – дослідницької платформи, що документує випадки цензурування мистецтва в Туреччині. Озлем Алтюнок – координаторка платформи Susma, заснованої 2006 року для моніторингу випадків цензури й самоцензури, насамперед у мистецтві й медіа, та для інформування громадськості й створення мережі солідарності в умовах обмеження свободи вираження, а також редакторка журналу Art Unlimited, що спеціалізується на сучасному мистецтві.

Організатор – Центр візуальної культури (Київ, Україна).

Інституційні партнери: Avtonomi Akadimia (Афіни, Греція), Columbia Global Centers | Paris (France), DAAD Artists-in-Berlin Program (Берлін, Німеччина), De Balie (Амстердам, Нідерланди), Depo (Стамбул, Туреччина), Depot (Відень, Австрія), documenta 14 (Афіни/Кассель, Греція/Німеччина), European Alternatives (Париж, Франція), Forum Transregionale Studien (Берлін, Німеччина), Institute for Human Sciences (Відень, Австрія), Political Critique (Варшава, Польща), Shedhalle (Цюрих, Швейцарія), Studio 14 (Афіни, Греція), Transeuropa Festival 2017 (Мадрид, Іспанія), tranzit.cz (Прага, Чехія), видавництво «Медуза» (Київ, Україна), BURSA GALLERY (Київ, Україна), Hromadske.UA (Київ, Україна), Національний центр Олександра Довженка (Київ, Україна).

Партнери: British Council / Delegation of the European Union to Ukraine, Charles Stewart Mott Foundation, ERSTE Foundation, European Cultural Foundation, International Renaissance Foundation, Robert Bosch Foundation.

Інформаційні партнери: Hromadske. UA, Український тиждень, Odessa Review, Birdinflight, Політична критика, Prostory, Update, Cultprostir.ua, Телекритика, Хмарочос, Мистецький напрямок Українського кризового медіа-центру


Відкриття Київського Інтернаціоналу – Київської бієнале 2017

Відкриття Київського Інтернаціоналу – Київської бієнале 2017 відбуватиметься протягом трьох днів і включатиме відкриття виставки «Свято скасовано!» та лекцію-перформанс Філіпа Різка у п’ятницю, 20 жовтня, відкриття виставки «Мертві душі» в суботу, 21 жовтня, показ фільму Філа Коллінза «Церемонія» та концерт Pharmakon у неділю, 22 жовтня.

Київський ІнтернаціоналКиївська бієнале 2017 розпочнеться 20 жовтня о 19:00 відкриттям виставки кураторського об’єднання Худрада «Свято скасовано!» та лекцією-перформансом «ІТИ В ГОСТІ – агітка Філіпа Різка» о 20:00 в головній локації бієнале – Інституті наукової, технічної та економічної інформації, «Тарілка» (вул. Антоновича, 180, м. «Либідська»).

Виставка «Свято скасовано!» присвячена пам’яті про революцію та феномену цензури. Необхідність цієї виставки зумовлена не так сторіччям революційних подій 1917 року, як нагальною актуальністю розмови про революційний поштовх, написання історії та конструювання колективної пам’яті. Серед численних явищ, пов’язаних із подією революції і формуванням пам’яті про неї, кураторська група Худрада зосереджується на темі цензури.

Радянська цензура прийшла свого часу на зміну революційним ідеям, прикриваючись місією захисту їх від контрреволюції. Отримана нею монополія в усіх сферах суспільного життя означила кінець епохи парадоксальних передбачень, спроб вільного проектування нового суспільства. Демократична революція дає змогу включити до суспільного простору найрізноманітніші, часом суперечливі, думки та інтерпретації минулого і сьогодення. Цензура – як вулична, низова, так і державна – знищує публічний простір, позбавляє дискусію будь-якого сенсу. Адже її мета – не лише винищити «хибні» погляди, але й прищепити самоцензуру як практику, що діє на випередження.

Учасники/ці виставки: Емануель Алмборг (Швеція), Бабі Бадалов (Франція), Олександр Угай (Казахстан), Деймантас Наркявічюс (Литва), Клеменс фон Ведемайер, Єлєна Воґман (Німеччина), Оля Сосновська, Сергій Шабохін (Білорусь), Яна Бачинська, Євгенія Бєлорусець, Леонід Войцехов, Яна Волкова, Анна Звягінцева, Микита Кадан, Василь Лозинський, Ларіон Лозовий, Жанна Кадирова, Володимир Кузнєцов, Юрій Лейдерман, Лада Наконечна, Олександр Ранчуков, Влада Ралко, Група Р.Е.П., Андрій Сагайдаковський, Павло Хайло, Леся Хоменко (Україна).

Друга частина виставки «Свято скасовано!» відкриється 25 жовтня в літературно-меморіальному музеї-квартирі Павла Тичини.

Виставка триватиме до 26 листопада. Години роботи: вівторок – неділя, 12:00–20:00. Понеділок – вихідний.

У п’ятницю о 20:00 в «Тарілці» відбудеться лекція-перформанс «ІТИ В ГОСТІ – агітка Філіпа Різка». Філіп Різк (Єгипет) представить свій текст у формі уявного щоденника подорожі вигаданого ним персонажа Олександри Беркман (прототип – Олександр Беркман, 1870-1936) вперше в Україні, де відбувалися деякі історичні події, про які він згадує. Влітку 2017 року Філіп Різк здійснив подорож, що проходила по вигаданому маршруту Беркмана уздовж колишнього залізничного сполучення Берлін-Багдад до турецько-сирійського кордону, продовжуючи путівник Беркмана.

У суботу, 21 жовтня, о 19:00 у Центрі візуальної культури (вул. Глибочицька, 44, м. «Контрактова площа») відкриється виставка «Мертві душі» Марини Напрушкіної (Німеччина) та Олівера Ресслера (Австрія).

У виставці Марина Напрушкіна представить, зокрема, настінний розпис, що демонструє розширення кордонів ЄС та ключові принципи політики ЄС щодо притулку й міграції. За шість десятиліть успішної політики примирення Європейський Союз отримав Нобелівську премію миру. Але який саме мир забезпечує ЄС? Невдала політика ЄС щодо притулку часто призводить до суттєвої економічної та соціальної нерівності. ЄС прагне здобувати ринки у країнах, які покидають біженці, але обмежує їх вільне пересування, – кордони настільки закриті, що шукачам притулку ледве вдається досягти «безпечних берегів».

Олівер Ресслер зосереджується на боротьбі за громадянство, водночас досліджуючи неочевидно ексклюзивну природу цього поняття. Його фільм «Право переходу» (2013), що буде представлено на виставці, частково складається із серії інтерв’ю з Аріеллою Азулай, Антоніо Неґрі та Сандро Меццадрою. Назва «Право переходу» відсилає до стадій або «обрядів переходу»: заміна «обряду» на «право» означає, що свобода пересування повинна стати правом, даним кожній людині, незалежно від її місця народження. У серії фільмів «Окуповуй, опирайся, виробляй» (2014) Ресслер розглядає рідкісні організовані випадки окупації фабрик робітниками, що стали засобом боротьби проти закриття місця виробництва або ж його переміщення в іншу країну.

Виставка триватиме до 26 листопада. Години роботи: вівторок – неділя, 12:00–20:00. Понеділок – вихідний.

У неділю, 22 жовтня, о 16:00 в Інституті наукової, технічної та економічної інформації («Тарілка») відбудеться показ та обговорення фільму «Церемонія» (2017) за участі режисера Філа Коллінза (Німеччина).

У липні 2017 року 4-метрову статую Фрідріха Енгельса, яку в рамках декомунізації було демонтовано в селі Мар’янівка на Полтавщині, з ініціативи режисера та драматурга Філа Коллінза було перевезено та встановлено у Манчестері – місті, де Фрідріх Енгельс жив понад двадцять років. В рамках Манчестерського міжнародного фестивалю відбулося відкриття пам’ятника Енгельсу. Про церемонію відкриття та переїзд статуї до Великої Британії Філ Коллінз створив фільм «Церемонія».

Вхід на виставки та заходи – вільний.

У неділю, 22 жовтня, о 21:00 у концертній залі Інституту наукової, технічної та економічної інформації («Тарілка») – шедеврі пізнього модернізму, спроектованому задля синтезу акустичного та візуального сприйняття в мистецтві – відбудеться концерт зірки сучасної експериментальної музичної сцени Pharmakon (США). Вхід за квитками.

Організатор – Центр візуальної культури (Київ, Україна).

Емблема і дизайн бієнале: Experimental Jetset (Амстердам, Нідерланди).

Інституційні партнери: Avtonomi Akadimia (Афіни, Греція), Columbia Global Centers | Paris (France), DAAD Artists-in-Berlin Program (Берлін, Німеччина), De Balie (Амстердам, Нідерланди), Depo (Стамбул, Туреччина), Depot (Відень, Австрія), documenta 14 (Афіни/Кассель, Греція/Німеччина), European Alternatives (Париж, Франція), Forum Transregionale Studien (Берлін, Німеччина), Institute for Human Sciences (Відень, Австрія), Political Critique (Варшава, Польща), Shedhalle (Цюрих, Швейцарія), Studio 14 (Афіни, Греція), Transeuropa Festival 2017 (Мадрид, Іспанія), tranzit.cz (Прага, Чехія), видавництво «Медуза» (Київ, Україна), BURSA GALLERY (Київ, Україна), Hromadske.UA (Київ, Україна), Національний центр Олександра Довженка (Київ, Україна).

Партнери: British Council / Delegation of the European Union to Ukraine, Charles Stewart Mott Foundation, ERSTE Foundation, European Cultural Foundation, International Renaissance Foundation, Robert Bosch Foundation.

Інформаційні партнери: Hromadske. UA, Український тиждень, Odessa Review, Birdinflight, Політична критика, Prostory, Update, Cultprostir.ua, Телекритика, Хмарочос, Мистецький напрямок Українського кризового медіа-центру


Київський Інтернаціонал – Київська бієнале 2017

 

 

Центр візуальної культури оголошує про проведення Київської бієнале 2017 – Київський Інтернаціонал із 20 жовтня по 26 листопада 2017 року.

Проект Київський Інтернаціонал – Київська бієнале 2017 націлений на дослідження та віднайдення емансипативного потенціалу в ідеї політичного Інтернаціоналу, що виникла в Європі. Сьогодні, в часи структурної кризи глобальних інституцій, коли підтримка транснаціонального статус кво конструюється на порушенні кордонів, периферійних війнах та виникненні нових стін і конфліктів, ідея єдності та міжнародної солідарності стає ключовою для майбутнього виживання Європи.

Як перед Україною, так і перед Європейським Союзом сьогодні постають численні виклики та загрози. За останні роки Україна пережила нові потужні досвіди – ентузіазм і розчарування Майдану, шок війни, розпад встановлених параметрів території та механізмів її захисту, масові переміщення людей, тоді як Європейський Союз сколихнули збільшення потоків біженців, ріст ультраправого популізму та втрата частини території після «брекзиту», на тлі чого ЄС став ареною для нових форм тероризму. Відсутність готових механізмів для роботи з нинішнім досвідом, невдоволеність наявними структурами разом із сильним бажанням та нагальною потребою змін є тим контекстом, що спрямовує до активного інтелектуального й творчого пошуку нового.

Тривалі збройні конфлікти на сході Європи та Близькому Сході порушують найбільш гострі питання сучасності: як прийнятними засобами гарантувати безпеку та стабільність принципів свободи, коли держава та сучасні міжнародні механізми не працюють? Якої форми могла б набути нова дієва міжнародна солідарність? Який тип чуттєвості, понятійних структур, напрямів мислення та уяви нам слід розвивати? Що могло би стати основою нового Інтернаціоналу і хто буде його суб’єктами?

Київський Інтернаціонал – Київська бієнале 2017 відбуватиметься у форматі міжнародного форуму мистецтва й знання, об’єднуючи мистецькі проекти та дискусійні майданчики в рамках інституційної співпраці. Серія лекцій, панельних дискусій, семінарів та воркшопів за участі відомих істориків, філософів, економістів та культурних діячів буде спробою пошуку колективної відповіді на ключові питання сучасності, водночас виставки та перформанси запропонують альтернативну оптику для розгляду нагальних проблем засобами мистецтва. Програма відкритих тематичних подій присвячена розгляду політичних, соціальних, економічних та історичних обставин сучасної України, Європи та світу.

Київський Інтернаціонал – Київська бієнале 2017 досліджуватиме різні історичні форми та сучасні приклади Інтернаціоналів у мистецтві, культурі та освіті шляхом вивчення їхніх методологічних та комунікативних підходів, а також їхньої здатності уявляти та створювати нові політичні формати. Особливий тематичний фокус зосередиться на актуальній естетичній та політичній релевантності модернізму, який має потужний потенціал осмислення та створення альтернативних суспільних проектів, котрі на сьогодні критично необхідні у всьому світі. Зародившись у ХХ столітті в Європі, модернізм поширився світом, демонструючи здатність одночасно бути локальним та глобальним, зберігаючи національну специфіку та розвиваючи при цьому свою міжнародну універсальність. Спадщина модернізму, проекту незакінченого та відкритого у майбутнє, у культурній та політичній практиці сьогодні може вказувати на можливий вихід із глухого кута політичної та економічної кризи, націоналістичних популізмів та воєнних конфліктів.

Київський Інтернаціонал – Київська бієнале 2017 працюватиме як машина перекладу в політичному сенсі – рушій для передачі локальних соціальних практик та політичного досвіду на міжнародному рівні. Міжнародна політична мова, що визначила б наш новий лексикон, окреслила б афекти, які спрямовують нас, та дозволила б нам належно висловлюватись, закріплюючи точки перетину між нами, є одним із ключових питань сучасності. Спільний європейський простір вимагає спільного європейського словника, який став би основою для розуміння наших різних досвідів, а також для роздумів над можливими вирішеннями наших політичних проблем без приховування соціальної реальності. Як лабораторія політичного перекладу, бієнале Київський Інтернаціонал є внеском у розвиток нової колективної суб’єктності, заснованої на демократичному інтернаціоналізмі.

Розвиваючи структури та інституційні стратегії Київської школи – Київської бієнале 2015, Київський Інтернаціонал 2017 спрямований на встановлення співпраці між громадськими організаціями, культурними центрами, мистецькими інституціями й науковцями на міжнародному рівні. Беручи формат бієнале за мультиінституційну політичну рамку міжнародного масштабу, Київський Інтернаціонал – Київська бієнале 2017 спрямована на побудову інституційного Інтернаціоналу, створюючи простір для солідарності та стійкі мережі співпраці й підтримки, яких так бракує в сучасному політичному полі.

Локації:

Інститут наукової, технічної та економічної інформації («Тарілка», вул. Антоновича, 180, м. «Либідська») – головна локація.

Центр візуальної культури (вул. Глибочицька, 44, трамваї №14, 18 від м. «Контрактова площа»).

Житній ринок (вул. Верхній Вал, 16, м. «Контрактова площа»).

BURSA GALLERY (вул. Костянтинівська, 11-Б, м. «Контрактова площа»).

Літературно-меморіальний музей-квартира Павла Тичини (вул. Терещенківська, 5, кв. 1, 3, м. «Театральна»).

Художні майстерні на Сошенка, 33 (вул. Сошенка, 33, тролейбус №18 від м. «Майдан Незалежності»).

Організатор – Центр візуальної культури (Київ, Україна).

Емблема і дизайн бієнале: Experimental Jetset (Амстердам, Нідерланди).

Організатор – Центр візуальної культури (Київ, Україна)

Емблема і дизайн бієнале: Experimental Jetset (Амстердам, Нідерланди) 

Організатор – Центр візуальної культури (Київ, Україна)

Емблема і дизайн бієнале: Experimental Jetset (Амстердам, Нідерланди)

Інституційні партнери: Avtonomi Akadimia (Афіни, Греція), Columbia Global Centers | Paris (France), DAAD Artists-in-Berlin Program (Берлін, Німеччина), De Balie (Амстердам, Нідерланди), Depo (Стамбул, Туреччина), Depot (Відень, Австрія), documenta 14 (Афіни/Кассель, Греція/Німеччина), European Alternatives (Париж, Франція), Forum Transregionale Studien (Берлін, Німеччина), Institute for Human Sciences (Відень, Австрія), Political Critique (Варшава, Польща), Shedhalle (Цюрих, Швейцарія), Studio 14 (Афіни, Греція), Transeuropa Festival 2017 (Мадрид, Іспанія), transit.cz (Прага, Чехія), видавництво «Медуза» (Київ, Україна), BURSA GALLERY (Київ, Україна), Hromadske.UA (Київ, Україна), Національний центр Олександра Довженка (Київ, Україна).

Партнери: British Council / Delegation of the European Union to Ukraine, Charles Stewart Mott Foundation, ERSTE Foundation, European Cultural Foundation, International Renaissance Foundation, Robert Bosch Foundation.

 

Інформаційні партнери: Hromadske. UA, Український тиждень, Odessa Review, Birdinflight, Політична критика, Prostory, Update, Cultprostir.ua, Телекритика, Хмарочос, Мистецький напрямок Українського кризового медіа-центру


Кураторська екскурсія та закриття виставки “СІРИЙ КУБ”

Кадр з фільму Генадія Попеску “Ріка Чорна”

8 жовтня 2017, 17:00

В останній день роботи виставки “Сірий куб” кураторка Катерина Міщенко проведе екскурсію в експозиції: о 17:00 – англійською мовою, а о 18:00 – українською. В рамках закриття відбудеться зустріч з учасником виставки художником Генадієм Попеску (Молдова).

Виставка “Сірий куб” присвячена феномену корупції. Пов’язаний з політичними або соціологічними проблемами, цей феномен має художній потенціал. Перефразування, “евфемізми”, створення таємних знакових систем – ці форми корупційної поведінки можна сприймати як художні техніки, що перетворюють реальність на вигадку. Осмислюючи себе в умовах сірої демократії та сірої економіки, художники та художниці вивчають, як корупційна логіка перекроює тканину соціального, і виводять у поле видимого антропологічний, історичний та естетичний виміри корупції.

Учасники та учасниці: Олександр Бурлака, Леон Кагане, Дана Косміна, Станіслав Мензелевський, Анна Онуфрієнко, Генадій Попеску, Олексій Радинський, Олександр Телюк, Гіто Штеєрл.

Архітекторка виставки – Дана Косміна.

Виставка триває у Центрі візуальної культури до 8 жовтня. Години роботи виставки: вівторок – неділя, 14:00 – 20:00. У понеділок виставка не працює. 

Вхід вільний.

Виставка також буде показана у Харкові (Харківська архітектурна школа, відкриття – 6 жовтня) та Кишиневі (галерея “Бункер”, відкриття – 17 жовтня).

Виставка відбувається в рамках проекту “Bestechend”, що здійснюється у співпраці між Goethe-Institut в Україні та Федеральним центром політичної освіти bpb за сприяння Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.

За підтримки ERSTE Stiftung та Charles Stewart Mott Foundation

350px-ERSTE_Stiftung_Logo Mott-Logo-PMS-315-and-black

Інформаційний партнер — Hromadske.UA


Лекція Тараса Федірка “Прозорість: кібернетична утопія антикорупції”

П’ятниця, 29  вересня, 19:00

Лекція Тараса Федірка “Прозорість: кібернетична утопія антикорупції” відбудеться в рамках виставки “Сірий куб”. 

З початку 1990-х, боротьба з корупцією стала об’єктом численних програм міжнародного розвитку, предметом глобальних кампаній громадянського суспільства, а також умовою надання міжнародної допомоги. За словами антрополога Стівена Семпсона, за цей час зросла ціла “індустрія антикорупції”, чиї “воїни доброчесності” обрали прозорість за свою головну зброю. Чому? Як саме антикорупційні активісти, чиновники, працівники міжнародних організацій і грантодавці пізнають корупцію, як вони формулюють рецепти боротьби з нею, і чому саме в прозорості вони вбачають секрет політичного і економічного розвитку? Іншими словами, важливо зрозуміти, як корупція і прозорість стають “глобальними абстракціями” в контексті роботи конкретних організацій.

У свої лекції “Прозорість: кібернетична утопія антикорупції” Тарас Федірко розгляне становлення і розвиток Ініціативи з прозорості видобувних галузей (Extractive Industries Transparency Initiative), чия історія допоможе зрозуміти роль глобальних абстракцій у становленні міжнародної антикорупційної індустрії. Аналіз кейсу Ініціативи дозволить розвинути критику антикорупційного знання — уявлень і теорій про політичні механізми корупції та емансипативний, трансформістський потенціал прозорості, що лягли в основу перетворення згаданої Ініціативи на глобальну модель антикорупційної політики, яка застосовується в 50 країнах і, зокрема, в Україні.

Тарас Федірко — політичний антрополог, науковий співробітник Відділу соціальної антропології Кембриджського університету. Проводив етнографічне дослідження в одному з департаментів уряду Великобританії та серед антикорупційних громадських організацій в Лондоні. Зараз Федірко працює над монографією про трансформацію урядових структур і практик у Великобританії під впливом лобізму міжнародних антикорупційних організацій та корпорацій. У Києві він працює над своїм наступним дослідженням — про практики та ідеї свободи слова в українській журналістиці.

Виставка “Сірий куб” присвячена феномену корупції. Пов’язаний з політичними або соціологічними проблемами, цей феномен має художній потенціал. Перефразування, “евфемізми”, створення таємних знакових систем – ці форми корупційної поведінки можна сприймати як художні техніки, що перетворюють реальність на вигадку. Осмислюючи себе в умовах сірої демократії та сірої економіки, художники та художниці вивчають, як корупційна логіка перекроює тканину соціального, і виводять у поле видимого антропологічний, історичний та естетичний виміри корупції.

Кураторка – Катерина Міщенко.

Виставка триває до 8 жовтня. Години роботи виставки: вівторок – неділя, 14:00 – 20:00. У понеділок виставка не працює.

Вхід вільний.

В рамках проекту “Bestechend”, що здійснюється у співпраці між Goethe-Institut в Україні та Федеральним центром політичної освіти bpb за сприяння Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.

За підтримки ERSTE Stiftung та Charles Stewart Mott Foundation

350px-ERSTE_Stiftung_Logo Mott-Logo-PMS-315-and-black

Інформаційний партнер — Hromadske.UA


Лекція Паскаль Моліньє “Перспектива опіки: робота, етика та політика”

Четвер, 28 вересня, 19:00

Запозичене з англійської слово “care” використовується французькими фахівцями на позначення поняття “піклування про інших” (не як відірваної від життя ідеалістичної моральної відповідальності, а як щоденної роботи, яку виконують переважно жінки). Ця діяльність передбачає особливу форму етики, яка сильно відрізняється від раціоналістичної етики, оскільки звертається до відповідальності у людських стосунках. Чому ця робота зазвичай залишається невидимою? Які психологічні, соціальні та політичні наслідки вона має? Чи є “care” ключовим елементом для нових соціальних утопій? Розглядаючи перспективи опіки та аналізуючи взаємозалежність людини та її оточення, Паскаль Моліньє намагається дати відповіді на ці запитання.

Паскаль Моліньє – професорка соціальної психології Університету Париж 13 та директорка Міжуніверситетського центру досліджень психопатології та психогенезу (UTRPP). Її дослідження стосуються соціальної психології та зосереджені на проблематиці побудови гендерних ідентичностей, аналізі зв’язків між психічним здоров’ям, статтю, сексуальністю та соціальними взаємодіями. Вона сприяла впровадженню у Франції етики “care” та цікавиться формами опіки, що застосовуються у догляді за людьми.

Цією лекцією Французький інститут в Україні та Центр візуальної культури продовжують цикл “Соціальна нерівність, паритет, опіка в міському просторі: від реальності до утопії”.

Робоча мова – французька з послідовним перекладом на українську.

Вхід вільний.

Організатор: Французький інститут в Україні

 ifu_logo-999x1024

За підтримки: ERSTE Stiftung та Charles Stewart Mott Foundation


350px-ERSTE_Stiftung_Logo Mott-Logo-PMS-315-and-black
     


Лекції та дискусія в рамках виставки “Сірий куб”

23 – 24  вересня 2017

23 вересня о 19:00 Олександр Морозов прочитає лекцію “Сut&Kickback. Корупція в риториці офіціозу та громадських рухів у пострадянських країнах”.

У персоналістський режимах і в режимах “слабкої демократії” боротьба з корупцією перетворюється на безперервну та гучну політику. Уряд і опозиція змагаються в розробці антикорупційних програм. Ця боротьба знаходить своє вираження у мові, виникає три дискурси: дисциплінарний – з боку влади, моральний – з боку суспільства, інституційний – з боку опозиції, яка спирається на мову “нормативної демократії”. При цьому корупційні практики мають свою власну мову натяків та евфемізмів. Яким чином ці мови співіснують у суспільстві? Лектор представить п’ять спостережень щодо “філології корупції та антикорупції”.

Олександр Морозов – політичний оглядач, викладач Бохумського університету, Німеччина (2014 – 2015), співробітник Deutsche Welle (2015-2016), нині – співорганізатор Центру російських студій в Карловому університеті, Прага, Чехія.

24 вересня о 17:00 Захар Попович прочитає лекцію “Від радянської неформальної економіки до сучасної системної корупції”.

Лектор дасть відповіді на такі запитання: чому відновлення капіталізму на території колишнього СРСР та КНР пішло за настільки відмінними траєкторіями? У чому полягала специфіка бізнесу радянської сірої буржуазії? Як і коли почала формуватися українська модель офшорного бізнесу та системної корупції? Чи правильно фокусуватися лише на корупції, або ж варто – на більш загальній соціально-економічній системі, яка включає звільнення великого бізнесу від оподаткування, свободу виводу капіталу та ефективну систему протидії іноземним інвестиціям в Україну?

Захар Попович – кандидат економічних наук, заступник директора Центру соціальних і трудових досліджень (Київ), дослідник радянської бюрократії.

А о 18:00 Юлія Юрченко прочитає лекцію Корупція і законність у пострадянській Україні”, після якої відбудеться дискусія.

Корупція в Україні проявляється в декількох формах: це механізм накопичення капіталу, форма економічного протекціонізму та невід’ємна частина неолібералізму. В 1990-ті роки неформальні відносини і транзакції були життєво необхідними. Вони виникали з наявних відносин між державним адміністративним апаратом, зачатками капіталістичного класу та органами безпеки, і з часом переросли в легалізовані форми – як-от несплата та ухилення від податків, системне “кумівство” в приватизаційних процесах тощо. Лекторка ставить питання корупції як явища і як концепції, пояснює зв’язок між корупцією та неоліберальними реформами в українському контексті.

Юлія Юрченко – докторка політичної економії, дослідниця при Університеті Грінвіч, Велика Британія. Спеціалізується на політекономії України в пострадянський період, регулюванні міжнародної торгівлі, міжнародному лобіюванні, режимах накопичення капіталу та політиці відновлюваної енергетики ЄС.

Виставка “Сірий куб” присвячена феномену корупції. Пов’язаний з політичними або соціологічними проблемами, цей феномен має художній потенціал. Перефразування, “евфемізми”, створення таємних знакових систем – ці форми корупційної поведінки можна сприймати як художні техніки, що перетворюють реальність на вигадку. Осмислюючи себе в умовах сірої демократії та сірої економіки, художники та художниці вивчають, як корупційна логіка перекроює тканину соціального, і виводять у поле видимого антропологічний, історичний та естетичний виміри корупції.

Кураторка – Катерина Міщенко

Виставка триває у Центрі візуальної культури до 8 жовтня. 

Години роботи виставки: вівторок – п’ятниця, 14:00 – 20:00; субота – неділя, 12:00 – 20:00.

У понеділок виставка не працює.

Вхід вільний.

Виставка відбувається в рамках проекту “Bestechend”, що здійснюється у співпраці між Goethe-Institut в Україні та Федеральним центром політичної освіти bpb за сприяння Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.

 

За підтримки ERSTE Stiftung та Charles Stewart Mott Foundation

350px-ERSTE_Stiftung_Logo Mott-Logo-PMS-315-and-black

Інформаційний партнер — Hromadske.UA


Мобільна школа візуальної освіти: програма із сучасного мистецтва для школярів

Перформанс Павла Альтхамера “Спільне завдання”

18 вересня – 10 грудня 2017

Центр візуальної культури започатковує “Мобільну школу візуальної освіти” – освітню програму із сучасного мистецтва для школярів.

18 вересня 2017 року розпочався перший експериментальний курс із сучасного мистецтва для учнів 7-го класу у загальноосвітній школі-ліцеї інформаційних технологій №69 у Маріуполі. Протягом курсу дев’ять сучасних українських художників познайомлять школярів зі стратегіями та проблематикою сучасного мистецтва, навчать аналізувати мистецькі твори та візуальні образи.

У рамках програми з учнями будуть проводитися заняття, спрямовані на вироблення навичок розуміння візуального образу та мистецького висловлювання. На заняттях учні дізнаються, хто такі Марсель Дюшан та Йозеф Бойс, що таке інсталяція, перформанс, соціальна скульптура, реді-мейд, та чому помилки можуть бути ціннішими за правильні відповіді. Складовою програми є практичні заняття школярів з художниками, розробка та втілення спільних проектів у різних художніх медіа.

Розуміння мистецтва завжди вимагає виходу за рамки усталених ментальних схем. Тому зусилля, спрямовані на сприйняття художнього образу, сприяють розвитку соціальних навичок: відкритості до іншого погляду, готовності долати власні стереотипи та упередження, соціальної чутливості та критичного мислення. Через взаємодію з художниками школярі  будуть вчитися розуміти мистецтво як засіб комунікації та взаєморозуміння, як інструмент осмислення себе та навколишньої дійсності, а також можливість її трансформації.

Серед викладачів курсу: Леся Хоменко, Євген Самборський, Саша Протяг, Борис Кашапов, Алевтина Кахідзе, Марія Воротіліна, Оксана Казьміна, Марія Куликівська та Жанна Кадирова.

Кураторка проекту – Леся Кульчинська

Координаторка – Руслана Козієнко

Організатор – Центр візуальної культури, Київ.

Партнер – платформа “Тю”, Маріуполь.

Проект реалізується за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” у рамках конкурсу “Культурна дипломатія задля діалогу”.

За підтримки ERSTE Stiftung та Charles Stewart Mott Foundation

350px-ERSTE_Stiftung_Logo Mott-Logo-PMS-315-and-black


СІРИЙ КУБ. Виставка про корупцію

8 вересня – 8 жовтня 2017

Феномен корупції, що, як правило, пов’язаний з політичними або соціологічними проблемами, має художній потенціал. Перефразування, “евфемізми”, створення таємних знакових систем – ці форми корупційної поведінки можна сприймати як художні техніки, що перетворюють реальність на вигадку. Осмислюючи себе в умовах сірої демократії та сірої економіки, художники та художниці вивчають, як корупційна логіка перекроює тканину соціального, і виводять у поле видимого антропологічний, історичний та естетичний виміри корупції.

“Сірий куб”, утворений внаслідок трансформації галерейного “білого куба”, серед іншого являє собою простір художнього погляду на сірі зони пострадянських країн. Брак прозорості та корупційне свавілля – одна із найбільш поширених їхніх характеристик. Однак, “Сірий куб” – це місце, де така характеризація стає предметом критичного розгляду, а корупція осмислюється як структурна складова сучасних економік.

У рамках виставки відбудеться серія заходів, присвячених економічній історії корупції в Україні, а також культурологічному аналізу антикорупційної політики і риторики у пострадянських країнах і не тільки.

На виставці буде представлено відео-роботу Гіто Штеєрл “Вежа”. Цей фільм знято в  Україні у співпраці з українськими художником та підприємцем Олегом Фонарьовим (Харків). “Вежа” – це триканальне відео, в основі якого монтаж та 3D-моделювання динамічних зображень. За кадром спеціаліст з hi-tech та засновник харківської компанії 3D-рендерінга “Program-Ace” Олег Фонарьов розповідає про власні проекти та ситуацію в Україні та Харкові: після розпаду СРСР та після Майдану, на ринку високих технологій та зовнішньо-політичній арені. В роботі використані елементи відеоігр, створених компанією “Program-Ace”.

Дослідниця сучасних мілітаризмів та глобальної політики Гіто Штеєрл присвячує роботу війні, що розгорнулася на сході України, репрезентацію якої вона порівнює з віртуальним геймінгом. Чи ця війна набуде більших, загальноєвропейських, або всесвітніх масштабів, чи вона триватиме перманентно на локальному рівні, підтримуючи ситуацію “стазису” (давньогрецький термін, що позначає одночасно громадянську війну і застій), суть якого – затяжна криза, що стає нескінченним джерелом прибутку для ключових гравців? Ці питання художниця піднімає і залишає відкритими, фіксуючи ситуацію в своїй роботі.

Повне інтерв’ю Олега Фонарьова для проекту “Вежа”.

Есе Гіто Штеєрл “Танк на постаменті: музеї в добу всесвітньої громадянської війни”.

Виставка “Сірий куб” також відкриється в Маріуполі (Платформа ТЮ, 16 вересня), у Харкові (Харківська архітектурна школа, 6 жовтня) та Кишиневі (галерея Бункер, 17 жовтня).

Кураторка – Катерина Міщенко

Учасники та учасниці: Олександр Бурлака, Леон Кагане, Дана Косміна, Станіслав Мензелевський, Анна Онуфрієнко, Генадій Попеску, Олексій Радинський, Олександр Телюк, Гіто Штеєрл.

Архітекторка виставки – Дана Косміна

Години роботи виставки: вівторок – п’ятниця, 14:00 – 20:00; субота – неділя, 12:00 – 20:00.

У понеділок виставка не працює.

Вхід вільний.

Виставка відбудеться в рамках проекту “Bestechend”, що здійснюється у співпраці між Goethe-Institut в Україні та Федеральним центром політичної освіти bpb за сприяння Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.

 

За підтримки ERSTE Stiftung та Charles Stewart Mott Foundation

350px-ERSTE_Stiftung_Logo Mott-Logo-PMS-315-and-black

Інформаційний партнер — Hromadske.UA


Концерт експериментальної музики та відео BIBLIOTEQ MDULAIR і SYNKIE

Неділя, 10 вересня 2017, 19:00

За акустичну частину відповідає “Biblioteq Mdulair” – оркестр, що складається з 15 аналогових генераторів під керівництвом Емми Сохарце та Даніеля Масковича. Завдяки осцилографам, синусоїдалам і частотним коливанням, квазі-музична установка продукуватиме звукові хвилі, резонанси та ритми. Відео забезпечить “Synkie” – аналогова екосистема для маніпулювання відеосигналами, створена Майклом Еггером, Максом Еггером та Флоріаном Кауфманом. Це модульний відеосинтезатор, що працює як аналоговий процесор для рухомого зображення.

Примітивні електронні машини заповнять простір звуковими хвилями, розширюючи акустичний досвід слухача, а відеохвилі, трансльовані на кінескопні телевізори, доповнять аналоговий аудіовізуальний симбіоз.

Емма Сохарце та Даніель Маскович (BIBLIOTEQ MDULAIR) живуть та працюють у Женеві (Швейцарія). Даніель Маскович  поєднує наукові інтереси до електроніки з музичними експериментами, а також курує програму незалежного кіно у кінотеатрі “Spoutnik”. Емма Сохарце виступає у складі колективу “Le Club desAstronomes” та працює над власним саунд-проектом “Par-Delà” (“Надалі”).

Майкл Еггер, Макс Еггер та Флоріан Кауфман (SYNKIE) живуть і працюють у Швейцарії. Майкл Еггер – відеохудожник, програміст, педагог. Макс Еггер – програміст, технік та відеохудожник. Флоріан Кауфман – художник, музикант, займається електронною експериментальною музикою, аудіо- та відео інсталяціями.

Вхід вільний.

За підтримки  ERSTE Stiftung, Charles Stewart Mott Foundation та Pro Helvetia:

350px-ERSTE_Stiftung_Logo    Mott-Logo-PMS-315-and-black