Виставка “TEXTUS. Вишивка, текстиль, фемінізм”

17028636_1252341791501936_335290617_n

8 березня – 9 квітня, 2017

Відкриття виставки – середа, 8 березня, 18.00

Поняття “текстиль” і “текст” походять від латинського слова textus, що означає “тканина”, “поєднання”, “переплетіння”. Культура, в якій ми живемо, розвивалася таким чином, що переплітали слова, створювали тексти здебільшого чоловіки: слово, мова стали носіями влади та закону. Переплетіння ж ниток було “жіночою” справою. Його функція – прикрашати, створювати затишок і комфорт – була співзвучною тій ролі, що відводилася жінкам у традиційних культурах. Попри технологічну складність та яскраву візуальність, притаманну деяким технікам вишивки і текстилю, вони були зведені до ремесла і ніколи не прирівнювались до мистецтва живопису або “словоплетіння”.

Таке ставлення до “жіночих” технік співзвучне зі ставленням до жіночої праці загалом. Професійна праця жінок – і досі менш оплачувана, а хатня робота і догляд за дітьми, що в більшості випадків лягає на плечі жінок, залишаються безоплатними  і невидимими.

У сучасному світовому мистецтві вишивка і текстиль стають все більш популярними. Водночас, у консервативних суспільствах декоративність і обслуговуюча функція текстилю та вишивки й досі пропонуються  жінкам у вигляді хобі з відтворення готових шаблонів та несуть у собі певну дискримінаційну конотацію.

Саме тому “жіночі” техніки стали важливими для репрезентації феміністичного мистецтва. Виставка “TEXTUS. Вишивка, текстиль, фемінізм” демонструє, як ці техніки стають медіумами для рефлексивних і критичних висловлювать, підривають ієрархічність мистецьких практик.

Виставка має на меті виявити пласт феміністичного мистецтва, зокрема, у творчості сучасних українських художниць, представленого через вишивку і текстиль, та пропонує глядач(к)ам прочитати його саме як наратив, повертаючись до початкового значення поняття “textus”.

Експозиція, а також лекції та дискусії, що відбудуться в рамках виставки, запропонують до обговорення такі теми, як сучасна ситуація щодо прав жінок, зокрема в Україні та на пострадянському просторі, піднімуть питання жіночої праці та ідентичності в мистецтві і суспільстві.

Кураторка – Оксана Брюховецька

Учасниці: Софія Времєнная, Ксенія Гнилицька, Анна Звягінцева, Аліна Клейтман, Аліна Копиця, Тетяна Корнєєва, Ірина Кудря,Оксана Брюховецька, Валентина Петрова, Анна Сороковая, Ірина Стасюк, Олеся Трофименко, “Швеми”, Анна Щербина.

19  березня о 16:00 відбудеться кураторська екскурсія виставкою.

Години роботи виставки: вівторок – неділя, 13:00 – 20:00.

У понеділок виставка не працює.

Вхід вільний.

Організатор: Центр візуальної культури

VCRC

За підтримки: ERSTE Stiftung та Charles Stewart Mott Foundation


350px-ERSTE_Stiftung_Logo Mott-Logo-PMS-315-and-black


Лекція Мартіни Меспуле “Соціальна нерівність та сегрегація у міському просторі у Франції з 1970-тих років”

17779071_10212555091021031_1204320302_o

“Соціальна нерівність та сегрегація у міському просторі у Франції з 1970-тих років” – лекція французької соціологині Мартіни Меспуле, якою Французький інститут в Україні та Центр візуальної культури відкривають цикл «Соціальна нерівність, паритет, опіка в міському просторі: від реальності до утопії».

Починаючи з 1970-х років французькі міста зазнали значних економічних та соціальних змін. Ці трансформації потягли за собою соціальні переформування в межах міської території в цілому, в середині міських районів та між районами. У лекції йтиметься про сучасний стан та різні аспекти проблеми соціальної нерівності у міському просторі у Франції, її різноманітні виміри та наслідки.

Мартіна Меспуле викладає соціологію в університеті міста Нант. Вона очолювала Будинок Наук про Людину ім. Анжа Гепена у Нанті з 2011 по 2015 рік. Членкиня Нантського центру соціології (CENS), що є одним з підрозділів Національного центру наукових досліджень Франції. У центрі уваги її наукових робіт сфера виробництва та квантифікативні практики у державному регулюванні у Франції та в Європі, зокрема у політиці міст, а також історія статистики та соціальних наук у країнах Центральної та Східної Європи за часів комуністичних режимів та після їх падіння. Авторка книги “Побудова соціалізму у цифрах. Опитування та переписи у СРСР з 1917 до 1991 р.”

Робоча мова – французька з послідовним перекладом на українську.

Вхід вільний. 

У 2015 році в Центрі візуальної культури відбувся розроблений Французьким інститутом цикл лекцій Міграції, ідентичності, території”, що представляв французький досвід у вивченні питань міграції і був частиною програми “Школи переміщених осіб” Київської бієнале 2015 Київська школа”.

Організатор: Французький інститут в Україні

 ifu_logo-999x1024

За підтримки: ERSTE Stiftung та Charles Stewart Mott Foundation


350px-ERSTE_Stiftung_Logo Mott-Logo-PMS-315-and-black
     


Показ фільму Якоба Пройса “Пол приходить з-за моря: щоденник зустрічі” та обговорення за участі режисера

Пол

Четвер, 30 березня, 19:00

Зі свого дому в Камеруні Пол пройшов через Сахару і жив у лісі на марокканському узбережжі, очікуючи на слушний момент аби перетнути Середземне море. Саме там він вперше зустрів Якоба Пройса, який знімав фільм “на кордонах Європи”.

Полу вдалося перепливти море на гумовому човні і потрапити до Іспанії. Однак, під час цієї під час цієї 50-годинної одіссеї половина його супутників загинули. Протягом двох місяців Пола тримали в депортаційному центрі, а після звільнення він вдруге зустрівся із Якобом у притулку для мігрантів на півдні Іспанії. Коли Пол вирішив продовжити свою подорож до Німеччини, перед Якобом постав вибір: стати активним учасником у пошуках кращого життя для свого приятеля чи залишитися відстороненим режисером-документалістом?

“Пол приходить з-за моря: щоденник зустрічі”, 2017, 97’

Weydemann Bros, Німеччина

Режисер: Якоб Пройс

Якоб Пройсс – режисер-документаліст. Народився у Берліні 1975 року, де живе і працює сьогодні. Якоб Пройс здобув ступінь з юриспруденції у Сорбонні (Париж), а також магістерський ступінь у Коледжі Європи (Натолін). У 2014 році Пройсс став співзасновником ініціативи Geht Auch Anders, у рамках якої художники порушують політичні питання та виражають свої позиції. З 2014 року він працює експертом з міграції за запрошеннями різних організацій та ініціатив – це безпосередній результат досліджень, які він провів для фільму “Пол приходить з-за моря: щоденник зустрічі”.

Фільм буде показано мовою оригіналу з українськими субтитрами.

Після показу відбудеться обговорення за участі Якоба Пройса.

Вхід вільний.

За підтримки: ERSTE Stiftung та Charles Stewart Mott Foundation


350px-ERSTE_Stiftung_Logo Mott-Logo-PMS-315-and-black

 


Концерт експериментальної музики “ШУМОІЗОЛЯЦІЯ”

Єлєна Глазова

Субота, 1 квітня 2017, 19:00

Центр візуальної культури та “Політична критика” запрошують на концерт експериментальної музики “Шумоізоляція” від музичного лейбла Freak Friendly DIY, що відбудеться у суботу, 1 квітня, о 19:00.

У концерті візьмуть участь: Єлєна Глазова (Рига, Латвія), Ujif_notfound (Київ), ХАН (Донецьк) та Бобрик (Київ).

Художниця Єлєна Глазова поєднує у своїх роботах образ, поетичний текст, експериментальний звук та інсталяцію. Вона працює з нойзом та дроном, зазвичай сконструйованими з обробленого вокалу. Музичну кар’єру Єлєна почала у 2012 році, і за шість років відзначилася колаборацією з такими експериментаторами у музиці, як Дерек Хольцер, Алєксєй Борісов, Ернесто Естрелла та іншими, виступами у Голандії, Швеції, Естонії, Латвії, Росії.

Ujif_notfound – сценічне ім’я київського медіахудожника Георгія Потопальського. Основний напрямок його діяльності – це створення мультимедійних систем на основі алгоритмів кінетичної взаємодії людини і програми. Живі виступи Георгія засновані на генерації звукових і візуальних потоків в режимі реального часу. Контролюючи прописані програми (патчі) Ujif_notfound щоразу створює унікальний аудіовізуальний простір, що існує тільки під час виконання, і який неможливо відтворити знову.

ХАН та Бобрик – нові українські проекти. ХАН – це харшнойз-еманація учасників групи SCHPERRUNG з Донецьку. Бобрик – проект засновника Freak Friendly DIYВалентина Нусімова.

“Freak Friendly DIY” – незалежний лейбл експериментальної музики, заснований у 2009 році. За цей час лейбл випустив більше 40 релізів, організував десятки концертів, запрошував в Україну зарубіжних музикантів.

Вхід вільний.

Організатори: Freak Friendly Diy, Центр візуальної культури

За підтримки: ERSTE Stiftung та Charles Stewart Mott Foundation


350px-ERSTE_Stiftung_Logo Mott-Logo-PMS-315-and-black


Лекція Оксани Дутчак “Брендовий одяг made in Ukraine: оплата та умови праці працівниць швейних фабрик”

dutchak

Неділя, 2 квітня 2017, 18:00

Сьогодні індустрія моди – це глобальна система виробництва і постачання, з усіма особливостями і величезними проблемами, які характерні для таких систем. І Україна включена в цей ланцюг на одній із найнижчих його ланок.

Незважаючи на всю історію боротьби за права робітників і робітниць, 12-годинний робочий день, небезпечні – іноді смертельно – умови праці, наднизька оплата цієї праці, репресії проти профспілкових активістів та активісток є типовими і системними у виробництві брендового одягу.

В чому причини такої ситуації? Які особливості створення брендового одягу в Україні? Чи є якісь спроби змінити ситуацію на глобальному рівні і чи дають вони результати? Оксана Дутчак представить матеріали свого дослідження на цю тему.

Оксана Дутчак – соціологиня, аспірантка кафедри соціології НТУУ “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського”, дослідниця Центру соціальних і трудових досліджень 

Лекція відбудеться в рамках виставки TEXTUS. Вишивка, текстиль, фемінізм”, що проходить у Центрі візуальної культури до 9 квітня.

Вхід вільний.

Організатор: Центр візуальної культури

VCRC

За підтримки: ERSTE Stiftung та Charles Stewart Mott Foundation


350px-ERSTE_Stiftung_Logo Mott-Logo-PMS-315-and-black


Показ документального фільму “GIRL POWER”

Girls power_o

П’ятниця, 17 березня, 19:00

У 2009 році ґрафіті-художниця з Чехії Сані вирішила затвердити жіноче графіті як “окрему культуру” та зняти документальний фільм. Протягом 7 років вона зустрічалася з ґрафітчицями по всьому світу, щоб щоб дослідити і порівняти їхні роботи. Фільм “Girl Power” знайомить із 15-ма ґрафіті-художницями з 15 міст по всьому світу: Праги, Кейптауна, Сіднея, Біля, Мадрида, Берліна, Тулузи, Барселони, Москви, Нью-Йорка та інших.

Більшість з тих, хто займається ґрафіті – чоловіки, і вони часто транслюють думку, що це заняття – і особливо незаконна його складова, – “не для дівчат”. Втім, за останні роки все більше жінок займаються графіті: існують шоу жіночого ґрафіті, спеціалізовані часописи та вебсайти. Героїні фільму “Girl Power” досягли успіху в “чоловічому” світі ґрафіті.

Трейлер.

“Girl Power”, 2016, 90’

Punk Film, Чехія

Режисери: Сані, Ян Заїчек
Фестивальні нагороди: Filmový festival Finále Plzeň (2016) 

Сані – режисерка, продюсерка та ґрафіті-художниця з Чехії. Займається ґрафіті протягом 14 років.

Ян Заїчек – кінорежисер, аніматор, композитор. Один із першопочатківців у царині чеського ґрафіті на початку 1990-х.

Фільм буде показаний мовою оригіналу з субтитрами українською.

Вхід вільний.

Організатор: Міжнародний фестиваль кіно та урбаністики “86”

 1075446-timeline-logo-86

Партнер: Центр візуальної культури

VCRC

За підтримки: ERSTE Stiftung та Charles Stewart Mott Foundation


350px-ERSTE_Stiftung_Logo Mott-Logo-PMS-315-and-black


Серія презентацій та дискусія “ПРАЦЯ ЖІНОЧИХ РУК”

img035

Субота, 18 березня, 16:00

“Праця жіночих рук” – це серія невеликих лекції, де буде представлений соціологічно-історичний зріз тем, що стосуються жіночої праці у сферах масового виробництва текстильних виробів та індивідуальної та творчої ручної роботи:

Соціологиня Оксана Дутчак представить матеріали свого дослідження на тему “Брендовий одяг made in Ukraine: оплата та умови праці працівниць швейних фабрик”.

Історикиня Ольга Мартинюк розповість про трагедію на підприємстві “Чернігіввовна”, і як його робітниці отримали статус ліквідаторів: “Сортувальниці радіоактивної вовни 1986-го”.

Кураторка і дослідниця гендеру з Мінська Ірина Соломатіна ознайомить із історією донедавна невідомої білоруської народної майстрині, що мала незвичайні талант і долю: “«Дываны-маляванкі» білоруської художниці Альони Кіш (1896(?)–1949): між забуттям і визнанням”.

Художниця Анна Сороковая у доповіді “Військове рукоділля” поділиться історіями про те, яких форм набирала текстильна ручна праця в часи Першої і Другої світових війн, а також в наш час.

Захід відбудеться в рамках виставки “TEXTUS. Вишивка, текстиль, фемінізм”.

Вхід вільний.

Організатор: Центр візуальної культури

VCRC

За підтримки: ERSTE Stiftung та Charles Stewart Mott Foundation


350px-ERSTE_Stiftung_Logo Mott-Logo-PMS-315-and-black


Кураторська екскурсія виставкою “TEXTUS. Вишивка, текстиль, фемінізм”

Валя

Неділя, 19 березня, 16:00

Кураторка та учасниця виставки “Textus. Вишивка, текстиль, фемінізм” Оксана Брюховецька проведе кураторську екскурсію експозицією.

Виставка “TEXTUS. Вишивка, текстиль, фемінізм” виявляє пласт феміністичного мистецтва, представленого через вишивку і текстиль, та пропонує глядач(к)ам прочитати його саме як наратив, повертаючись до початкового значення поняття “textus”, що означає “тканина”, “поєднання”, “переплетіння”.

Учасниці виставки: Софія Времєнная, Ксенія Гнилицька, Анна Звягінцева, Аліна Клейтман, Аліна Копиця, Тетяна Корнєєва, Ірина Кудря, Валентина Петрова, Оксана Брюховецька, Анна Сороковая, Ірина Стасюк, Олеся Трофименко, “Швеми”, Анна Щербина.

Оксана Брюховецька – феміністка, художниця, кураторка, та публіцистка, членкиня Центру візуальної культури.

Організатор: Центр візуальної культури

VCRC

За підтримки: ERSTE Stiftung та Charles Stewart Mott Foundation


350px-ERSTE_Stiftung_Logo Mott-Logo-PMS-315-and-black


ЗУСТРІЧ ІЗ ХУДОЖНИЦЕЮ УТОЮ КІЛЬТЕР «90-ТІ У “СИТУАЦІЇ УТА”»

Кильтер-6-720x430

Понеділок, 20 березня, 19:00

Художниця, перформерка, дослідниця та арт-критикиня Ута Кільтер протягом 25 років створювала передачу “Ситуація Ута”, присвячену сучасному мистецтву. До випусків щотижневої передачі увійшли, зокрема, огляди виставок, що відбувалися протягом двох десятиліть у Києві, Львові та найбільше в Одесі. На зустрічі Ута Кільтер представить свій відео-архів, розкаже про досвід створення авторської передачі, поділиться спогадами та роздумами про художній процес в Україні у 90-х роках.

“Це для бізнесменів 90-ті були «буремними», а для нас, художників – «бравими». То були славетні роки! Так! Ми працювали до повного виснаження, без сну, без грошей: усе, що створювалося, робилося на ентузіазмі! Ми досить багато їздили, привозили матеріали і демонстрували їх. Це був шлях/метод з Європи в Україну, а не навпаки”.

Ута Кільтер – художниця, акторка, кураторка, мистецтвознавиця, журналістка, дослідниця. Народилася в Києві. Навчалася в Київському хореографічному училищі. Випускниця філософського факультету університету ім. Тараса Шевченка. З початку 90-х років створює телепередачу “Ситуація Ута”. Живе та працює в Одесі.

Вхід вільний.

Організатор: Центр візуальної культури

VCRC

За підтримки: ERSTE Stiftung та Charles Stewart Mott Foundation


350px-ERSTE_Stiftung_Logo Mott-Logo-PMS-315-and-black


Лекція Анн Де Тангі “Сприйняття України та Росії із Франції”

Anne_de_Tinguy_2009_(cropped)

Середа, 15 березня, 19:00

В часи розпаду Радянського Союзу для французького суспільства Україна була малознайомою державою, практично не представленою громадською думкою. Минув час і це сприйняття трансформувалося. Нинішня політика Франції щодо України суттєво змінюється внаслідок політик, які проводить Київ і Москва.

У своїй лекції Анн де Тангі представить еволюцію сприйняття та політики Франції щодо України, а також спробує означити проблеми, які Франція вбачає в “українському питанні”.

Анн Де Тангі – французька історикиня та політолог, працює у сфері міжнародних відносин. Вона спеціалізується на міжнародній політиці Росії та України. Анн Де Тангі викладає в Паризькому інституті політичних студій (Siences Po) та Національному інституті східних мов та цивілізацій, де викладає історію Радянського союзу та Росії. 

 

У 2015 році в Центрі візуальної культури відбувся розроблений Французьким інститутом цикл лекцій Міграції, ідентичності, території”, що представляв французький досвід у вивченні питань міграції і був частиною програми “Школи переміщених осіб” Київської бієнале 2015 Київська школа”.

 

 

Робоча мова – французька з послідовним перекладом на українську.

Вхід вільний.

Організатор: Французький інститут в Україні

 ifu_logo-999x1024

Партнер: Центр візуальної культури

VCRC

За підтримки: ERSTE Stiftung та Charles Stewart Mott Foundation


350px-ERSTE_Stiftung_Logo Mott-Logo-PMS-315-and-black