У четвер, 23 травня о 19:00 в культурному центрі “31N” (вул. Нижньоюрківська, 31) відбудеться показ фільму “Дім, в якому я живу” (реж. Юджін Ярецкі).

У війні з наркотиками ніколи не йшлося саме про наркотики. Центр візуальної культури, Об’єднання громадських ініціатив “Об’єктивна реальність”, журнал “Політична критика” та проект Polityka Narkotykowa (http://www.narkopolityka.pl/) представляють показ документального фільму “Дім, в якому я живу”, що підсумовує економічні та соціальні втрати більш ніж п’ятдесятирічної війни з наркотиками.

“Дім, в якому я живу” – це критичний аналіз американської наркополітики, багато в чому безглуздої та невідповідної. Режисер Юджін Ярецкі стверджує, що війна з наркотиками, розпочата в результаті кон’юктурних рішень Річарда Ніксона, який намагався очистити заплямований імідж якимось ефектним жестом, є однією з найбільших помилок американського керівництва. Всі уряди (не тільки республіканські) стали заручниками власної іміджевої політики: твердий курс у боротьбі з наркоторговцями – це обов’язковий пункт кожної передвиборчої програми.

Тим часом, споживання наркотиків зростає, а в’язниці тріщать по швах. Режисер зображує обидві сторони – як аналіз умов роботи дилерів, так і їх переслідування поліцією. На його думку, війна з наркотиками є зручним владним інструментом, спрямованим на дисциплінування непокірних меншин, не лише расових.

У фільмі показано, як негативні наслідки війни з наркотиками впливають на долі окремих людей і цілих громад, тому що політика, заснована виключно на правосудді, лише призводить до масових ув’язнень. В цілому ж не покращується ані громадська безпека, ані здоров’я споживачів наркотиків у Сполучених Штатах і в усьому світі. На війну з наркотиками щорічно витрачається не менш ніж $ 51 млрд податків.

Юджін Ярецкі неодноразово отримував нагороди на міжнародних фестивалях. Останній його фільм “Рейґан”, що показує життя і спадок 40-го президента Сполучених Штатів, отримав багато позитивних відгуків після прем’єри на фестивалі Sundance Film. Також Ярецкі був режисером короткометражного фільму “Move Your Money”, який закликав американців забирати свої гроші з великих приватних банків, і, щоб ті збанкротували, переносити їх у державні банки. Фільм набув широкої популярності в інтернеті – вже протягом перших трьох тижнів його переглянули понад 7 мільйонів людей. Фільм “Why we fight”, що у 2006 році виграв головний приз на фестивалі Sundance, демонстрував те, як мілітаризм підриває зовнішню і оборонну політику Сполучених Штатів. Ярецкі також є політичним оглядачем, публікується в New York Times, The Washington Post та регулярно з’являється в інформаційних програмах на каналах Fox News, CNN, BBC World.

Режисер: Юджін Ярецкі
Фото: Дерек Холкіст, Сем Кульман
Монтаж: Пол Фрост
Виробництво: Charlotte Street Films, США, 2012/110 ‘
Офіційний веб-сайт: http://www.thehouseilivein.org/

Національний художній музей України, Польський інститут у Києві та Центр візуальної культури запрошують Вас взяти участь в Конгресі рисувальників, що відбудеться в стінах Музею

з 18 травня до 8 червня 2013 року

Конгрес рисувальників – це зустріч різних людей, які спілкуються за допомогою образів, а не слів. Намалюйте свої емоції, переконання та вимоги. Скажіть правду, висловіться!

Концепція
Павла Альтхамера

Протягом Конгресу рисувальників стіни та підлога одного із залів Музею будуть вкриті білою поверхнею, яку відвідувачі разом із українськими та зарубіжними художниками поступово заповнюватимуть своїми малюнками. Усі охочі можуть взяти участь у створенні колективного твору мистецтва у стінах найповажнішої мистецької інституції України.

Ви можете потрапити до Музею безкоштовно, сформувавши групу з 10-15 людей, та попередньо зареєструвавшись.

Списки груп, назву організації, зручні для Вас час і дату та контактний телефон надсилайте за адресою: vcrc@vcrc.org.ua.

Національний художній музей України
м. Київ, вул. Грушевського, 6
Музей працює:
з 10:00 до 18:00
у п`ятницю з 12:00 до 20:00
у суботу з 11:00 до 19:00
Вихідні дні – понеділок, вівторок

namu.kiev.ua, polinst.kiev.ua, vcrc.org.ua
тел. 278-13-57, 278-74-54

Національний художній музей України, Польський інститут у Києві та
Центр візуальної культури

запрошують на відкриття
КОНГРЕСУ РИСУВАЛЬНИКІВ
концепція Павла Альтхамера

18 травня о 20:00
вул.Грушевського, 6 (НХМУ)

Конгрес рисувальників проходитиме з 18 травня до 8 червня 2013 року з ініціативи художника Павла Альтхамера. На
цей час приміщення Національного художнього музею перетвориться на відкритий майданчик для вільної та публічної комунікації, що відбуватиметься за допомогою рисування, яке стане основним засобом вираження своїх поглядів, пристрастей та ведення дискусії.

Київський Конгрес рисувальників відкриється у Ніч музеїв 18 травня 2013 року о 20:00. У відкритті Конгресу візьмуть участь художник Павел Альтхамер, учасники соціального центру ESC (Рим), українські художньо-політичні ініціативи «Худрада», «Р.Е.П.», «Пряма дія», «Феміністична Офензива» і всі охочі.

Конгрес рисувальників — це зустріч людей, які спілкуються за допомогою образів, а не слів. Всі охочі можуть приєднатися до дискусії, інструментами якої слугуватимуть фарба, вугілля, колаж чи інші традиційні матеріали й техніки, та висловитися з приводу тем, що хвилюють.

Під час Конгресу один із залів Музею перетвориться на майданчик для безперервного візуального спілкування. Стіни та підлога Музею будуть вкриті білою поверхнею, яку відвідувачі, разом із українськими та зарубіжними художниками, архітекторами, дизайнерами поступово заповнюватимуть своїми малюнками. Конгрес не лише для професіоналів — ми запрошуємо всіх, хто хоче взяти участь. Протягом трьох тижнів кожен матиме можливість залишити свій слід у стінах найповажнішої мистецької інституції України.

Вам не подобається те, що намалювали інші? Візьміть пензлик та замалюйте це або намалюйте свій коментар поряд. Павел Альтхамер і ми разом з ним запрошуємо усіх до чесної розмови. Будьте ввічливими чи політнекоректними, захопленими чи обуреними, та змагайтеся з іншими у битві образів. Намалюйте свої емоції, переконання та вимоги. Скажіть правду, висловіться!

Ієрархіям майстерності чи популярності, що панують в мистецькому світі, ми протиставляємо доступ до публічного візуального висловлювання, відкритий для кожного. Політика, релігія, економічні проблеми, ідеологічні чи естетичні переконання можуть стати точками перетину в бесіді, що розгортатиметься у стінах Музею. Жодне висловлювання не матиме привілейованої позиції — адже кожен зможе негайно відреагувати на нього, доповнивши його до невпізнання чи й зовсім замалювавши.

До діалогу будуть запрошені представники соціальних груп з різними інтересами, переконаннями та поглядами, які заохочуватимуться до комунікації в невербальний спосіб. Така візуальна розмова покликана подолати бар’єри, що зазвичай виникають у словесній дискусії.

Паралельна програма, що буде проходити в Музеї під час Конгресу, включатиме відеопокази, презентації, обговорення, майстер-класи за участі українських та зарубіжних художників, кураторів, активістів.

Конгрес рисувальників уперше відбувся з ініціативи художника Павла Альтхамера в рамках 7-ї Берлінської бієнале сучасного мистецтва 2012 року (під кураторством Артура Жмієвського). Тоді приміщення однієї з недіючих берлінських церков (Elisabethkirche) було перетворено на майданчик для спільного малювання. Успіх Конгресу рисувальників серед публіки бієнале спонукав Павла Альтхамера розвинути цей задум та провести подібні Конгреси у Римі, Варшаві та Києві.

Павел Альтхамер – художник, скульптор та перформансист. Представник польського критичного мистецтва. Лауреат нагороди ім. Вінсента Ван Гога. Протягом багатьох років провадить художні заняття для виключених соціальних груп (люди з обмеженими можливостями, мешканці неблагополучних дільниць). Його роботи виставлялися на Documenta X, Manifesta 3, в Institute of Contemporary Arts (Лондон), Deutsche Guggenheim (Берлін) тощо.

Спеціальний партнер
Centrum Sztuki Współczesnej Zamek Ujazdowski

Партнери проекту:
Фонд “Розвиток України”
ARTTECHNOLOGY
Stedley Art Foundation
Caparol
Азур

Інформаційні партнери:
ART UKRAINE
Kievreport
Наш Киев
WHAT’S ON
ПЛАТФОРМА
Політична критика

Контакти:
Центр візуальної культури:
Леся Кульчинська, kulchinska@gmail.com, тел. +38 093 0400548

Польський Інститут у Києві:
Тетяна Артушевська, tatiana.artuszewska@instytutpolski.org, тел. (044) 288 0304

Національний художній музей України:
Наталія Михайлова, namumuseum@gmail.com, тел. (044) 278 7454

27 квітня відбудеться показ добірки голландського експериментального кіно та анімації «Колекція». У програмі показу стрічки Мелса ван Зютфена, Марка ван дер Маареля, Антона Сетоли, Курта Девідса, Піма Цвіра та інших режисерів. У відібраних фільмах автори балансують між документалістикою та ігровим кіно, застосовуючи багато архівного матеріалу, фотографію та інші медіа.

У п’ятницю, 11 січня о 19:00 у Центрі візуальної культури (кінотеатр «Жовтень», конференц-зал, вул. Костянтинівська, 26) відбудеться лекція художника Кіріла Кто, присвячена вуличному мистецтву та художнім стратегіям освоєння міського простору.

Агресивна реклама, занедбаність та нестача комфортного спільного простору є незмінним повсякденням сучасних міст. Співіснувати у цьому просторі означає вести постійну боротьбу за його освоєння. Публічне мистецтво є одним з інструментів цієї боротьби.

У своїй лекції Кіріл Кто поділиться власним досвідом мистецького відвоювання міста, розповість про партизанські мистецькі практики, індивідуальні кар’єрні стратегії та ідеологічні протистояння в сучасній графіті-спільноті.

Кіріл Кто (Москва) – вуличний художник, куратор, в минулому учасник графіті-команд «Зачем?», No Future Forever, автор ряду галерейних та незалежних художніх проектів, присвячених проблемам сучасного міста. Вуличний партизанинг, просторова комунікація та активна участь у переозначенні міського простору є художніми стратегіями Кіріла Кто.

Після лекції відбудеться дискусія за участі київського художника та графітиста Вови Воротньова.

28 грудня, у п’ятницю, o 19:30 в Центрі візуальної культури (кінотеатр “Жовтень”, зала “Класік”, вул. Костянтинівська, 26) відбудеться прем’єрний показ циклу фільмів режисера Артура Жмієвського “11 листопада”.

Щороку 11 листопада – в день незалежності Польщі – Артур Жмієвський фільмує вуличні акції у Варшаві. Протягом останніх років це свято у Варшаві відзначається маршами радикальної правиці, що призводять до масових вуличних заворушень, сутичок з поліцією, кампаній ненависті в мас-медіа, а також гучних антифашистських контр-акцій. В своєму циклі фільмів Артур Жмієвський простежує еволюцію вуличного протистояння протягом останніх чотирьох років: марш радикальних націоналістів 2009 року; спроби заблокувати марш крайньої правиці в 2010 і 2011 роках; багатотисячний Марш Незалежності 11 листопада 2012 року, під час якого було оголошено про створення праворадикального “Народного Руху”, чиєю метою є “повалення республіки” в Польщі.

Цикл фільмів “11 листопада” є завершенням багаторічного проекту Артура Жмієвського “Демократії”, що був показаний на однойменній виставці у Києві в Центрі візуальної культури в жовтні 2012 року. Проект “Демократії” складається з близько 30 публіцистичних фільмів, які документують політичні події та акції в усьому світі. У грудні 2012 року Жмієвський оголосив, що припиняє роботу над цим проектом.

Артур Жмієвський – режисер, куратор, публіцист. Учасник 51-ї Венеційської бієнале (2005), Documenta (2007) та Manifesta (2004). У 2012 році Жмієвський виступив куратором 7-ї Берлінської бієнале. У своїх фільмах Артур Жмієвський досліджує соціальні антагонізми в сучасному суспільстві, проблеми політичної репрезентації та колективної уяви. Артур Жмієвський є художнім редактором журналу “Політична критика” (Krytyka Polityczna).

Програма показу:

Марш Національно-радикального табору (2009)
Марш привидів (2010)
Кольорова незалежна (2011)
Марш Незалежності (2012)

28.12.2012, 19.30, кінотеатр “Жовтень”, зала “Класік”, вул. Костянтинівська, 26
Показ відбувається в рамках проекту “Культура трансформації” за підтримки Міністерства культури та народної спадщини Польщі

Партнери проекту:
Кінотеатр “Жовтень”, Польський інститут у Києві

Медіа-партнери:
ARTUkraine, Korydor, ТелеКритика, ВідеоТеКа

7 грудня 2012, 20.00 – Muscut та Науково-дослідний центр візуальної культури представляють концерт експериментальної електронної музики в «Тарілці». Учасники концерту: I/Dex, Andrey Kiritchenko, Petrov, Nikolaienko.

Концертна зала Інституту науково-технічної та економічної інформації («Тарілка» біля станції метро «Либідська») збудована у 1971 році за проектом видатного архітектора-винахідника, композитора, музиканта, вченого-фізика Флоріана Юрьєва. Новаторське рішення – розмістити в основі «тарілки» залізобетонну лінзу з металевою банею, дозволило створити приміщення з практично досконалою акустикою. За задумом Юрьєва, там мала розташуватися сферична кінолекційна зала, та світломузичний театр.

«Тарілка» належить до числа найбільш своєрідних споруд «другої хвилі» радянського модернізму, створених між 1961 та 1991 роками. Незважаючи на постійне зростання міжнародного інтересу до архітектурного спадку 60-90-х років XX ст., споруді до цього часу не присвоєно офіційного статусу пам’ятки архітектури, що ставить її подальше існування під загрозу.

Концерт експериментальної музики в «Тарілці» – це не лише нагода випробувати унікальні акустичні розробки 1970 років, але й спроба перетворити «тарілку» з напівзруйнованого й відомого лише у вузьких колах об’єкта на актуальну культурну локацію.

Live:
I/Dex (Mінськ)
http://unsound.pl/en/festival/program/artists/2011/show/385

Andrey Kiritchenko (Харків)
http://www.nexsound.org/wp/akir/

Petrov
http://www.discogs.com/artist/Alexey+Petrov

Nikolaienko
http://muscut.org/nikolaienko

Внесок: 40 грн.

http://www.last.fm/event/3445877+I-Dex+(Live)

28-30 листопада 2012 в Харкові відбудуться Дні “Політичної критики” – часопису та інтелектуального середовища Центру візуальної культури (Київ). В рамках Днів відбудеться презентація нового, четвертого номеру “Політичної критики”, читання п’єси драматурга Павла Демірського “Веселкова трибуна”, лекція театрального критика Іґора Стокфішевського “Як театр змінює реальність?” та дискусія “Любов і ненависть до іншого”.

28 листопада о 18:00 у ЄрміловЦентрі (пл. Свободи, 4) відбудеться презентація журналу “Політична критика” за участі Сергія Жадана, Лесі Кульчинської, Миколи Рідного, Назарія Совсуна та Іґора Стокфішевського.

Новий номер “Політичної критики” – про мистецтво як знаряддя боротьби, соціальної критики та способу політичного висловлювання. Окремі розділи цього числа присвячено аналізу справи гурту Pussy Riot та інтерв’ю з політично зангажованими митцями, зробленими художнім редактором журналу Артуром Жмієвським. В числі також вміщено український переклад п’єси Павла Демірського “Веселкова трибуна” та спеціальний проект – праці українських та польських художників, створені за мотивами Євро-2012. Серед авторів номеру – Євгенія Бєлорусець, Олександр Володарський, Єкатєріна Дьоґоть, Сергій Жадан, Артур Жмієвський, Микита Кадан, Жанна Кадирова, Томаш Пйонтек, Олексій Радинський, Микола Рідний, Василь Черепанин, Кеті Чухров.

29 листопада о 19:00 в театрі-студії “Арабески” (вул. Громадянська, 25/5) відбудуться читання п’єси “Веселкова трибуна” польського драматурга Павла Демірського та виступ літературного критика Іґора Стокфішевського.

П’єса “Веселкова трибуна” – це результат масштабної містифікації, здійсненої радикальним польським драматургом Павлом Демірським напередодні Євро-2012. Від імені анонімної групи польських футбольних фанатів Демірський розпочав кампанію в мас-медіа для створення спеціального сектору на футбольних стадіонах для фанатів гомосексуальної орієнтації. Ця містифікація, що отримала величезний розголос у польському суспільстві, стала матеріалом п’єси “Веселкова трибуна”, надзвичайно актуальної в Україні з огляду на теперішній законодавчий наступ на права секс-меншин.

Після читання п’єси в театрі-студії “Арабески” відбудеться виступ Іґора Стокфішевського на тему “Як театр змінює реальність?” та дискусія (модератор – Зураб Аласанія).

30 листопада о 17:30 у Харківській муніципальній галереї (вул. Чернишевська, 15) відбудеться дискусія на тему: “Любов і ненависть до іншого” за участі Катерини Міщенко (журнал “Простори”), Анастасії Рябчук (журнал “Спільне”) та Назарія Совсуна (журнал “Політична критика”), де редактор(к)и трьох українських інтелектуальних видань говоритимуть про можливості перетворення нетерпимості в солідарність у політичному, соціальному й культурному полях.

Події відбуваються в рамках проекту “Культура трансформації”, співорганізованого Центром візуальної культури та журналом “Політична критика” за підтримки Міністерства культури і народної спадщини Польщі. 

Медіа-партнери: ArtUkraine, Коридор, ТелеКритика, ВідеоТека.

6 листопада, вівторок, 19:00, Krytyka Polityczna, вул. Фоксал, 16, 3 поверх, Варшава

На парламентських виборах в Україні, які відбулися 28 жовтня, виграла, зміцнивши свої позиції, правляча Партія регіонів. Хороші результати також несподівано продемонстрували Комуністична партія України та одне з нових облич опозиції ‒ націоналістична «Свобода». Разом ці партії набрали майже 25% голосів українських виборців. Ще однією партією, що увірвалася на політичну сцену, став Український демократичний альянс за реформи відомого боксера Віталія Кличка. Саме про неї найбільше говорять в категоріях «європейської нормальності». Але чи не стане «УДАР» ще однією марною надією тих, хто вірить у майбутнє України в Євросоюзі? Що свідчать результати націоналістів та комуністів про українське суспільство і як на нього вплинуть?

На ці питання спробують відповісти запрошені учасники: Пьотр Андрусєчко («Український журнал»), Боґуміла Бердиховська (Польсько-український форум), Василь Черепанин (Центр візуальної культури в Києві, «Політична критика»), та Олексій Радинський  (Центр візуальної культури в Києві, «Політична критика»). Модеруватиме Павел Пєньонжен (Krytyka Polityczna).