Виставка «Сусіди» в рамках 10-го фестивалю «Варшава в будові»
Павільйон «Цепелія», малюнок Зигмунта Степінського, 1965, з колекції музею Варшави
13 жовтня – 11 листопада
Павільйон «Цепелія», вул. Маршалковська 99/101, Варшава
Сучасне місто можна описати як нескінченну спробу дати собі раду з «іншим», представляючи його/її як «сусіда». Поняття «сусід» позначає співіснування та відчуження, любов та ненависть, схожість та відмінність. Уряди національних держав часто зловживають цим словом в офіційному дискурсі, застосовуючи його як метафору і не беручи до уваги його внутрішню неоднозначність. «Сусіди» – це також назва книжки, яка цього року у Польщі була використана як мотив для ухвалення контроверсійного закону, що призвів до сплеску антисемітських та антиукраїнських настроїв.
Чимдалі більша кількість мешканців Варшави (та багатьох інших польських міст) виявляють, що їхні сусіди приїхали з України. Або ж із Білорусі, Молдови, Росії, Грузії, Узбекистану і так далі. Все більший наплив мігрантів з-за східного кордону призводить до того, що вперше з часів Другої Світової війни Польща перестає бути моноетнічною державою.
10-ий фестиваль «Варшава в будові» відповідає на цю ситуацію, відображаючи зміни, що відбуваються з польським суспільством, на рівні логіки самого проекту. Замість того, щоб говорити про дедалі більшу спільноту мігрантів з-за східного кордону в об’єктивованій та дистанційованій манері мистецької репрезентації, прибульці з України переймають контроль над самим фестивалем (подібно до того, як у деяких проявах масової уяви мігранти з цієї країни «переймають» робочі місця, інституції та житлові площі в численних польських містах).
Різке зростання міграційної хвилі з України в Польщу – зовсім не односторонній процес. Він суттєво змінює економічне, політичне та соціальне функціонування обох країн. Тому проект цьогорічного фестивалю розподілено між двома східноєвропейськими столицями, які після 1991 року пішли вражаюче різними шляхами розвитку.
У Варшаві виставку «Сусіди» розташовано у післявоєнному модерністському павільйоні «Цепелія», який мав слугувати місцем конструювання нової польської ідентичності. В часи після розірвання Варшавського договору це приміщення, символічно, трансформували в залу з ігровими автоматами. У Києві проект втілюватиметься на території, яка є одним із найбільш симптоматичних наслідків соціального та урбаністичного колапсу 1990-х років. Вулиця Петрівська, що колись була жвавою артерією між Подолом і Верхнім містом, після серії геологічних та соціальних катастроф перетворилася на непролазні хащі.
Два міста, в яких проходитиме проект «Сусіди», зустрінуться у виставковому просторі «Цепелії» у Варшаві. У деяких роботах з виставки осмислюються різні способи, у які за допомогою локальних та транснаціональних ринкових механізмів, а також минулих і теперішніх ідеологій, трансформується поняття архітектури та позиціонування її творців.
Ідея «сусідів» в рамках цього проекту розглядається радше як стан постійного руху, прекарності та трансформації, аніж як постійне, стабільне співіснування. Це відкриває своєрідну перспективу на сучасні потоки міграції в європейські міста та за їхні межі, що зазвичай помилково репрезентуються як «міграційна криза». Особлива увага приділяється ідеологічній битві, що розгортається у публічному міському просторі у вигляді міжетнічної ворожнечі та спроб встановити праву монополію на історію.
«Сусіди» в англійській мові – це гендерно нечутливе слово. Цей лінгвістичний симптом чоловічої влади символічно використовується в проекті для демонстрації недорепрезентованої, невидимої участі жінок у процесі формування та використання міського простору, з особливим акцентом на гендерованій праці жінок-мігранток з іншого боку польського східного кордону.
Учасники та учасниці виставки: Бабі Бадалов, Олексій Биков, Оксана Брюховецька, Олександр Бурлака, Пйотр Висоцький, Ксенія Гнилицька, Артур Жмієвський, Микита Кадан, Тарас Камєнной, Ґал Кірн та Fokus Grupa, Філ Коллінз, Дана Косміна, Marginal Act, Марина Напрушкіна, Валентина Петрова, Алека Поліс, Сергій Попов та Микола Рідний, Олівер Ресслер, Анна Сороковая, Лукаш Суровєц у співпраці з Олександрою Овсянніковою та Мартою Романків, Сантьяґо Сьєрра, TV Kryzys, Давид Чичкан, Хіто Штеєрл, Флоріан Юр’єв, Аліна Якубенко.
Куратори: Центр візуальної культури.
10-й фестиваль «Варшава в будові» співорганізований Музеєм сучасного мистецтва у Варшаві та Музеєм Варшави. Проект відбувається за підтримки уряду міста Варшави. Більше інформації про фестиваль: Більше інформації про фестиваль: https://wwb10.artmuseum.pl/en.