П’ята Київська бієнале

П’ята Київська бієнале відбуватиметься по всій Європі – у Києві, Івано-Франківську, Ужгороді, Берліні, Варшаві, Любліні, Антверпені та Відні як головній виставковій локації. У зв’язку із повномасштабним вторгненням росії, повноцінний проєкт бієнале у Києві довго здавався непевним, або й зовсім неможливим. Утім, із серією відкриттів, що розпочнеться в Києві у жовтні 2023 року та завершиться в Берліні 2024 року, п’ята Київська бієнале таки відбудеться.

Цьогорічна бієнале задумана як пан’європейська подія із розсередженими виставками та публічними програмами в кількох містах України та ЄС і реалізується у партнерстві з провідними європейськими інституціями у сфері сучасного мистецтва.

Проєкт спрямований на реінтеграцію української мистецької спільноти, розділеної війною i надання можливості її представникам/-цям разом із міжнародними колегами осмислити полiтичнi, культурні, соціальні та екологічні виклики, що зараз постали перед Україною, та помістити їх у глобальний контекст. Художні роботи, документальні розслідування та інституційні практики розглядатимуть можливі стратегії виходу із нинішнього глухого кута війни, авторитаризму та колоніалізму, уявляючи сценарії для нової України.

Децентралізована європейська Київська бієнале стане жестом побудови мостів та опор для довготривалих відносин з Україною як на особистому, так і на інституційному рівні, що збережуться й після проєктів, реалізованих восени 2023 року.

Museum of the Commons

Visual Culture Research Center joins L’Internationale confederation in the project “Museum of the Commons”. The fourth European cooperative project led by L’Internationale, will be focusing on the themes of climate, translocal cooperation, and artistic strategies of healing and repair.


As the confederation’s latest project, “Museum of the Commons” responds to current social and cultural emergencies, Russia’s war against Ukraine and the earthquake along Turkish border, both countries in which we have partners.

L’Internationale, the confederation of major European museums, art institutions, research centres and think-tanks, takes its name from the workers’ anthem calling for an equitable democratic society, and references the historical labour movement. In learning from local and shared histories, L’Internationale focuses on what is to come, in imagining, developing and implementing new visions for a future that will be just, democratic and sustainable for everyone, planetwide.

Over the coming four years, L’Internationale will implement Museum of the Commons (2023–2026), a project granted €2,000,000 by the EU Creative Europe programme. During this period, the confederation will comprise 14 institutions: Museo Reina Sofía (Spain), MACBA (Spain), M HKA (Belgium), MSN (Poland), Salt (Turkey), Van Abbemuseum (the Netherlands), MSU (Croatia), Haus der Kulturen der Welt (Germany), HDK-Valand (Sweden), NCAD (Ireland), ZRC SAZU (Slovenia), Institute for Radical Imagination (Italy), Tranzit.ro (Romania), the Visual Culture Research Center (Ukraine), and two associate partners, IMMA (Ireland) and WIELS (Belgium), along with the L’Internationale Association.

Museum of the Commons weaves together three transversal thematic threads corresponding to key challenges contemporary societies are facing: 1) Climate; 2) Situated Organisations; and 3) Past in the Present. The Climate thread tackles issues of the current planetary climate crisis, the sustainability of institutional, artistic and cultural practices and processes, and the urgency of transforming more ecologically our politics, societies, cultures and ways of life. The Situated Organisations thread queries the role of museums and art organisations as actors in complex social networks and ecosystems, to seek new ways of democratising institutions and to render them more open, inclusive and useful. The final thread, Past in the Present, focuses on the crucial roles our local and shared histories hold in constituting contemporary identities, politics, societies and cultures, investigating the persistence and long-lasting impact of historical and current environmental and colonial violence, including Russia’s war against Ukraine and the crisis along the Turkish-Syrian border. In doing so, the confederation seeks to mobilise art and culture as strategic tools in processes of healing, reconstruction and repair of damage that has been inflicted.

These thematic threads will guide the content of L’Internationale activities, from exhibitions to nomadic schools, artist residencies and community workshops. They explore contemporary models of sustainable cultural production and propose frameworks for new forms of cultural co-creation, contributing to environmental, social and artistic transformation. The confederation undertakes multiple actions in directly supporting artists, culture workers and refugees living with the impact of global conflicts, while supporting international solidarity among European institutions and contributing to the future recovery of the cultural sector and of society at large.


L’Internationale partners: Museo Reina Sofía (Spain), MACBA (Spain), M HKA (Belgium), MSN (Poland), Salt (Istanbul, Turkey), Van Abbemuseum (the Netherlands), MSU (Croatia), Haus der Kulturen der Welt (Germany), HDK-Valand (Sweden), NCAD (Ireland), ZRC SAZU (Slovenia), Institute for Radical Imagination (Italy), Tranzit.ro (Romania).

Asocciated partners: IMMA (Ireland), WIELS (Belgium)

Co-funded by the European Union. Views and opinions expressed are however those of the author(s) only and do not necessarily reflect those of the European Union or the European Education and Culture Executive Agency (EACEA). Neither the European Union nor EACEA can be held responsible for them.



At approximately 10.00am on 16 March 2022, the Russian military conducted an airstrike on the Donetsk Academic Regional Drama Theatre in Mariupol, killing over 600 innocent civilians
who were sheltering in the basement, including several children. The word ‘Children’ (Дети) had been clearly drawn in Russian on the ground outside the theatre building. The destruction of the Donetsk Academic Regional Drama Theatre has been classed as a war crime by the Organisation for Security and Co-operation in Europe and Amnesty International.

Six months on from this atrocity, the Visual Culture Research Center, Kyiv, the Museum of Modern Art, Warsaw, the Stedelijk Museum, Amsterdam, and the Scottish National Gallery of Modern Art, Edinburgh, present the filmMariupolonaise (2022; Dur. 12min) by Scottish artists, Ross Birrell. The moving-image and sound work is based upon recordings of the Ukrainian pianist Anna Fedorova’s recitals at the Fryderyk Chopin Institute in Warsaw in 2010. The work is made in response to the emotional impact of Fedorova’s original performance and seeks to explore how the intensity of music and the moving-image might resonate with conditions endured in a time of war, in the wake of the Russian invasion of Ukraine on 24 February 2022. The film is dedicated to the600 victims of the Russian airstrike on the Donetsk Academic Regional Drama Theatre in Mariupol, an atrocity which was met with shock and condemnation across the world.

The film will be screened online from 10.00am local time by each collaborating institution on Friday 16 September 2022.

Watch the video here.

Visual Culture Research Center, Kyiv

Museum of Modern Art, Warsaw

Stedelijk Museum, Amsterdam

Scottish National Gallery of Modern Art, Edinburgh


Anna Fedorova is a renowned pianist who was born in Kyiv and now lives in Amsterdam. She has recently performed Chopin’s Piano Concerto No. 2 with the Ukrainian Freedom Orchestra at Teatr Wielki-Polish National Opera, Warsaw, BBC Proms Albert Hall, London, the 75th Edinburgh International Festival, and the Metropolitan Opera House in New York.


Ross Birrell is Professor and Senior Researcher at The Glasgow School of Art. He has exhibited internationally including at Gwangju Biennale, Kunsthalle Basel, and documenta 14. He is represented by Ellen de Bruijne, Projects, Amsterdam.

The Reconstruction of Ukraine: Ruination / Representation / Solidarity


Over 40 expert Ukrainian and international speakers–architects, artists, historians, economists, poets and others–will gather this September to discuss Ukraine’s past, present and future in light of Russia’s ongoing invasion. The overall theme of the conversation will be reconstruction: broadly-conceived to refer to the rebuilding of architecture and infrastructure, but also of institutions, social bonds, individual and collective bodies and minds. The symposium is organized by a network of institutions, including the Centre for Urban History in Lviv, Urban Forms Center in Kharkiv, Kyiv Biennial / Visual Culture Research Center, ReStart Ukraine, University College London, and Yale University. The symposium will take place virtually over the course of three days from September 9−11.The official website for the symposium, along with more information about the event, can be found here: https://reconstruct.in.ua/. To register, please follow this link. Accompanying links to the symposium’s Instagram and Telegram channels can be found here. 

The round table discussions held over each of the three days will range from housing, preservation, masterplanning, the political and economic challenges of reconstruction, the impact of gendered and sexual violence, remediation of the country’s psychological trauma, among many other subjects. 



July 1 – 9, 2022, 18:00 CEST, Online

Russia’s full-scale invasion of Ukraine, which put its people under mass physical and political extermination, has forced the European continent to question the very foundations of the institutional order it had been based on since the end of World War II. In the situation, when not just the future but the very present of Europe at large has appeared under direct existential threat from the Russian fascism, all the basic categories that the post-Nazi world relied on, such as democracy and authoritarianism, historicism and neocolonialism, pacifism and demonstration of protest, require a profound revision and change. The system of ideological coordinates as well as the outlines of the political spectrum we have been used to operate in are to be rearranged to tackle a new catastrophic reality.

The fundamental difference that we face in Europe at the moment between the Western approach characterized by the pursuit of peace and the Eastern one focused on liberation and independence poses a dramatic challenge – in order to survive and progress, democracy as a political regime has to be capable of defending itself also in a military way. What changes does it bring to the idea of the nation-state and the principles of internationalism? How will the notions and practices of citizenship, rule of law and human rights and freedoms be altered? In what way does it affect an economic apparatus and constitute the modus vivendi of our societies anew? How could a new political paradigm be safeguarded against imperialist and fascist misuse to prevent political and military violence by the strong against the weak?

Conceived by the Kyiv Biennial and Biennale Warszawa from the East Europe Biennial Alliance, this special public program Armed Democracy, curated by Vasyl Cherepanyn within the 2nd edition of Biennale Warszawa, revolves around the concepts of imperialism, liberation, fascism, autocracy, revolution, and militarization in pursuit of the world to come on Europe’s burnt out land. The program is a first part of the series organized by the East Europe Biennial Alliance discussing Russia’s military invasion of Ukraine and taking place in Warsaw, Prague, Kassel, and Riga over the summer and fall of 2022.

ESI – Emergency Support Initiative


З перших днів повномасштабної війни Росії проти України Центр візуальної культури/Київська бієнале започаткувала Ініціативу термінової підтримки для українських працівників культури та мистецтва, які опинились у скруті. Головна мета Ініціативи – підтримати людей, які залишаються у країні, та надати їм негайну матеріальну допомогу в умовах окупації та/або вимушеного переїзду.


Більше інформації тут: esi.kyivbiennial.org


Союзники – Київська бієнале 2021






З 16 жовтня по 14 листопада відбудеться четверта Київська бієнале – форум сучасного мистецтва, знання і політики, що об’єднує виставкові проєкти й дискусійні майданчики. Ця міжнародна подія під назвою “Союзники” спільно організована кураторами з Альянсу східноєвропейських бієнале, до якого, крім Київської бієнале, входять Бієнале Matter of Art у Празі, Бієнале Варшава, OFF-Бієнале в Будапешті та фестиваль Survival Kit в Ризі.

Розмаїта програма бієнале стосуватиметься різних історичних форм і сучасних прикладів культурних союзів та політичних альянсів у Східній Європі та за її межами, а також їхньої здатності створювати нові соціальні формати. У рамках Київської бієнале 2021 буде представлено серію мистецьких проєктів та освітніх заходів, присвячених сучасним умовам, політичним чинникам та інституціям, що сприяють створенню нових альянсів у ХХІ столітті. Київська бієнале вкотре досліджуватиме міську архітектуру в контексті радянського модернізму – головною локацією цьогорічної події стане Будинок кіно

Організатором проєкту виступає Центр візуальної культури. Попередні випуски бієнале досліджували емансипативний потенціал ідеї Інтернаціоналу та політичну й культурну роль сучасних інформаційних технологій, а також соціальні трансформації, що відбулися у Східній Європі за останні три десятиліття.

Альянс східноєвропейських бієнале був створений у 2019 році, щоб запропонувати нові форми міжнародної солідарності, розширюючи суспільно-політичну уяву та пропонуючи альтернативні культурні підходи. Поєднуючи естетику та політику, Альянс вибудовує інший наратив східноєвропейського регіону й перевизначає існуючі способи співпраці культурних інституцій.

Адреса локації проекту – київський Будинок кіно (вул. Саксаганського, 6).

Вхід на всі заходи – вільний.



Проект проходить за підтримки ERSTE Foundation, Foundation for Arts Initiatives, Ministry of Culture of the Czech Republic, Prince Claus Fund, State Cultural Fund of the Czech Republic, Sigrid Rausing Trust та Українського культурного фонду.


Лекція Маттео Спано «Нотатки до радикального радіо»

Фото надано лектором.

Сьогодні, як в Європі, так і в усьому світі, проект альтернативної інформації та комунікації, який розміщений осторонь засобів масової інформації та соціальних медіа, і, відповідно, владних відносин та культурних цінностей, які вони породжують, набуває нової актуальності. Розподілене виробництво, децентралізована організація та колективна участь можуть бути (і колись були) потужними рушійними чинниками багатьох випадків радикального дискурсу та дії. Питання лише в тому, як це можливо сьогодні і чи можна переконфігурувати такий «старий» носій, як радіо, та знайти альтернативний спосіб його використання з новим, спільним розумінням його мов та можливостей, і таким чином змінити існуючий медіа-пейзаж; запропонувати «третій шлях» до більш вільних та відкритих засобів та просторів для колективного спілкування.

Мова лекції – англійська. Захід відбуватиметься 8 грудня о 12:00 у прямому ефірі, відеотрансляція буде доступна на сторінці у Facebook Центру візуальної культури.

Маттео Спано – дослідник, музикант, працівник радіо. В основі його діяльності лежить експериментальна практика радіо, візуальна і звукова поезія. Отримав ступінь бакалавра електроакустичної композиції в консерваторії ім. Паганіні (Генуя) та ступінь магістра звукових досліджень (Sound Studies) у Берлінському університеті мистецтв. Співзасновник та завідувач Cashmere Radio. Разом з електроакустичним оркестром Galata Маттео брав участь у 58-ій музичній Венеційській бієнале. Його твори транслювались на Cashmere Radio, Deutschlandradio Kultur, Radiophrenia, WMFU, Resonance FM. У даний час є кандидатом докторських наук звукових досліджень у Берлінському університеті мистецтв, працює над проектом присвяченому Radio Alice (італійське радіо 70-х) і вільної радіокультури.

Організатори – Центр візуальної культури (Київ, Україна) та Cashmere Radio (Берлін, Німеччина).

Подія відбудеться в рамках другої частини резиденції електронної музики «Nachtkultur/Нічна культура». Проект реалізується в програмі підтримки «MEET UP! Німецько-українські зустрічі молоді» фонду «Пам‘ять, відповідальність та майбутнє» (EVZ). Ця публікація не представляє думку Фонду EVZ. Автор несе відповідальність за зміст.

Лекція Дмитра Ніколаєнко «Робота з музичними архівами»

Фото надано лектором.

Слідом за відродженням вінілу як музичного формату, що сталося в останньому десятилітті, з’явилося таке явище як архівний лейбл. Звукові доріжки з позначкою «вперше на вінілі» чи «ніколи не чуті раніше», рідкісна бібліотечна музика, твори невідомих музичних аматорів і так званих «спальних продюсерів» – все це сьогодні знаходить нове дихання у музичному світі.

На початку 10-х років група ентузіастів запитала себе: чому в Україні не існує лейбла, який займається місцевою музичною археологією? У відповідь на це, після шести років підготовки, у 2018 році був заснований архівний музичний лейбл «Шукай», місія якого полягає в актуалізації музичних творів, написаними композитор(к)ами в період з 1960 по 1991 роки, у тому числі для кіно та телебачення, але які були забуті чи про які навіть ніхто ніколи не чув. Лектор має на меті підняти завісу над процесом роботи з архівами, не в останню чергу шляхом артикуляції проблем, що перешкоджають його реалізації. Також пропонується розглянути питання, чому збереження музичної спадщини радянської України є важливим.

Захід відбуватиметься 5 грудня о 12:00 у прямому ефірі, відеотрансляція буде доступна на сторінці у Facebook Центру візуальної культури.

Дмитро Ніколаєнко – український музикант, проживає в Таллінні, Естонія. Працює переважно із застарілим музичним обладнанням, за допомогою якого створює стрічки та касетні петлі як основу для своїх звукових колажів. Дмитро також є співзасновником лейблів звукозапису «Muscut» та «Шукай», у фокусі яких знаходиться псевдо та практична аудіоархеологія.

Лекція відбудеться в рамках другої частини резиденції електронної музики «Nachtkultur/Нічна культура» та реалізується в програмі підтримки «MEET UP! Німецько-українські зустрічі молоді» фонду «Пам‘ять, відповідальність та майбутнє» (EVZ). Ця публікація не представляє думку Фонду EVZ. Автор несе відповідальність за зміст.

Організатори – Центр візуальної культури (Київ, Україна) та Cashmere Radio (Берлін, Німеччина).


Резиденція електронної музики «Nachtkultur/Нічна культура». Частина друга

23 листопада – 13 грудня, 2020

Розпочалася друга частина проекту «Nachtkultur/Нічна культура» – резиденції електронної музики, що має на меті налагодження інтеркультурного діалогу та ангажування молоді до соціальної дії. Вперше резиденція відбулася у липні 2019 року у Києві.

Глобальна пандемія на тлі політичної та економічної криз торкнулась усіх сфер життя. Нічна культура, яку ще вчора проголошували найбільш прогресивною, сьогодні отримала статус нелегальної та опинилася під загрозою зникнення. Діяльність незалежних культурних організацій зупинена, міжнародні культурні зв’язки обрізані, а відсутність розуміння проблем і цінності культурної галузі та відповідної підтримки з боку держави підводять нас до питання, чи може електронна музична сцена пережити COVID-19.

З огляду на такі негативні соціально-політичні обставини пріоритетним завданням другої частини резиденції є створення умов для продовження інтернаціональної комунікації та співпраці. Формат резиденції насамперед передбачає можливість розглянути ситуацію надзвичайного стану та спробувати спільно шукати потенційні шляхи виходу з неї.

Протягом трьох тижнів дванадцять представниць і представників німецької та української нічної культури будуть зустрічатися за допомогою цифрових технологій з організованих студій у Києві та Берліні. Резиденція буде супроводжуватися практично-теоретичними семінарами за участі запрошених професіоналів, а також публічною серією радіопередач, створеними учасницями та учасниками.

Організатори – Центр візуальної культури (Київ, Україна) та Cashmere Radio (Берлін, Німеччина)
Команда проекту: Лукас Ґрундман, Катерина Ніколенко, Назарій Совсун

Проект реалізується в програмі підтримки «MEET UP! Німецько-Українські зустрічі молоді» фонду «Пам‘ять, відповідальність та майбутнє» (EVZ). Ця публікація не представляє думку Фонду EVZ. Автор несе відповідальність за зміст.