Союзники – Київська бієнале 2021

 

 

 

 

 

З 16 жовтня по 14 листопада відбудеться четверта Київська бієнале – форум сучасного мистецтва, знання і політики, що об’єднує виставкові проєкти й дискусійні майданчики. Ця міжнародна подія під назвою “Союзники” спільно організована кураторами з Альянсу східноєвропейських бієнале, до якого, крім Київської бієнале, входять Бієнале Matter of Art у Празі, Бієнале Варшава, OFF-Бієнале в Будапешті та фестиваль Survival Kit в Ризі.

Розмаїта програма бієнале стосуватиметься різних історичних форм і сучасних прикладів культурних союзів та політичних альянсів у Східній Європі та за її межами, а також їхньої здатності створювати нові соціальні формати. У рамках Київської бієнале 2021 буде представлено серію мистецьких проєктів та освітніх заходів, присвячених сучасним умовам, політичним чинникам та інституціям, що сприяють створенню нових альянсів у ХХІ столітті. Київська бієнале вкотре досліджуватиме міську архітектуру в контексті радянського модернізму – головною локацією цьогорічної події стане Будинок кіно

Організатором проєкту виступає Центр візуальної культури. Попередні випуски бієнале досліджували емансипативний потенціал ідеї Інтернаціоналу та політичну й культурну роль сучасних інформаційних технологій, а також соціальні трансформації, що відбулися у Східній Європі за останні три десятиліття.

Альянс східноєвропейських бієнале був створений у 2019 році, щоб запропонувати нові форми міжнародної солідарності, розширюючи суспільно-політичну уяву та пропонуючи альтернативні культурні підходи. Поєднуючи естетику та політику, Альянс вибудовує інший наратив східноєвропейського регіону й перевизначає існуючі способи співпраці культурних інституцій.

Адреса локації проекту – київський Будинок кіно (вул. Саксаганського, 6).

Вхід на всі заходи – вільний.

https://kyivbiennial.org/

 

Проект проходить за підтримки ERSTE Foundation, Foundation for Arts Initiatives, Ministry of Culture of the Czech Republic, Prince Claus Fund, State Cultural Fund of the Czech Republic, Sigrid Rausing Trust та Українського культурного фонду.

 


Лекція Маттео Спано «Нотатки до радикального радіо»

Фото надано лектором.

Сьогодні, як в Європі, так і в усьому світі, проект альтернативної інформації та комунікації, який розміщений осторонь засобів масової інформації та соціальних медіа, і, відповідно, владних відносин та культурних цінностей, які вони породжують, набуває нової актуальності. Розподілене виробництво, децентралізована організація та колективна участь можуть бути (і колись були) потужними рушійними чинниками багатьох випадків радикального дискурсу та дії. Питання лише в тому, як це можливо сьогодні і чи можна переконфігурувати такий «старий» носій, як радіо, та знайти альтернативний спосіб його використання з новим, спільним розумінням його мов та можливостей, і таким чином змінити існуючий медіа-пейзаж; запропонувати «третій шлях» до більш вільних та відкритих засобів та просторів для колективного спілкування.

Мова лекції – англійська. Захід відбуватиметься 8 грудня о 12:00 у прямому ефірі, відеотрансляція буде доступна на сторінці у Facebook Центру візуальної культури.

Маттео Спано – дослідник, музикант, працівник радіо. В основі його діяльності лежить експериментальна практика радіо, візуальна і звукова поезія. Отримав ступінь бакалавра електроакустичної композиції в консерваторії ім. Паганіні (Генуя) та ступінь магістра звукових досліджень (Sound Studies) у Берлінському університеті мистецтв. Співзасновник та завідувач Cashmere Radio. Разом з електроакустичним оркестром Galata Маттео брав участь у 58-ій музичній Венеційській бієнале. Його твори транслювались на Cashmere Radio, Deutschlandradio Kultur, Radiophrenia, WMFU, Resonance FM. У даний час є кандидатом докторських наук звукових досліджень у Берлінському університеті мистецтв, працює над проектом присвяченому Radio Alice (італійське радіо 70-х) і вільної радіокультури.

Організатори – Центр візуальної культури (Київ, Україна) та Cashmere Radio (Берлін, Німеччина).

Подія відбудеться в рамках другої частини резиденції електронної музики «Nachtkultur/Нічна культура». Проект реалізується в програмі підтримки «MEET UP! Німецько-українські зустрічі молоді» фонду «Пам‘ять, відповідальність та майбутнє» (EVZ). Ця публікація не представляє думку Фонду EVZ. Автор несе відповідальність за зміст.


Лекція Дмитра Ніколаєнко «Робота з музичними архівами»

Фото надано лектором.

Слідом за відродженням вінілу як музичного формату, що сталося в останньому десятилітті, з’явилося таке явище як архівний лейбл. Звукові доріжки з позначкою «вперше на вінілі» чи «ніколи не чуті раніше», рідкісна бібліотечна музика, твори невідомих музичних аматорів і так званих «спальних продюсерів» – все це сьогодні знаходить нове дихання у музичному світі.

На початку 10-х років група ентузіастів запитала себе: чому в Україні не існує лейбла, який займається місцевою музичною археологією? У відповідь на це, після шести років підготовки, у 2018 році був заснований архівний музичний лейбл «Шукай», місія якого полягає в актуалізації музичних творів, написаними композитор(к)ами в період з 1960 по 1991 роки, у тому числі для кіно та телебачення, але які були забуті чи про які навіть ніхто ніколи не чув. Лектор має на меті підняти завісу над процесом роботи з архівами, не в останню чергу шляхом артикуляції проблем, що перешкоджають його реалізації. Також пропонується розглянути питання, чому збереження музичної спадщини радянської України є важливим.

Захід відбуватиметься 5 грудня о 12:00 у прямому ефірі, відеотрансляція буде доступна на сторінці у Facebook Центру візуальної культури.

Дмитро Ніколаєнко – український музикант, проживає в Таллінні, Естонія. Працює переважно із застарілим музичним обладнанням, за допомогою якого створює стрічки та касетні петлі як основу для своїх звукових колажів. Дмитро також є співзасновником лейблів звукозапису «Muscut» та «Шукай», у фокусі яких знаходиться псевдо та практична аудіоархеологія.

Лекція відбудеться в рамках другої частини резиденції електронної музики «Nachtkultur/Нічна культура» та реалізується в програмі підтримки «MEET UP! Німецько-українські зустрічі молоді» фонду «Пам‘ять, відповідальність та майбутнє» (EVZ). Ця публікація не представляє думку Фонду EVZ. Автор несе відповідальність за зміст.

Організатори – Центр візуальної культури (Київ, Україна) та Cashmere Radio (Берлін, Німеччина).


 

Резиденція електронної музики «Nachtkultur/Нічна культура». Частина друга

23 листопада – 13 грудня, 2020

Розпочалася друга частина проекту «Nachtkultur/Нічна культура» – резиденції електронної музики, що має на меті налагодження інтеркультурного діалогу та ангажування молоді до соціальної дії. Вперше резиденція відбулася у липні 2019 року у Києві.

Глобальна пандемія на тлі політичної та економічної криз торкнулась усіх сфер життя. Нічна культура, яку ще вчора проголошували найбільш прогресивною, сьогодні отримала статус нелегальної та опинилася під загрозою зникнення. Діяльність незалежних культурних організацій зупинена, міжнародні культурні зв’язки обрізані, а відсутність розуміння проблем і цінності культурної галузі та відповідної підтримки з боку держави підводять нас до питання, чи може електронна музична сцена пережити COVID-19.

З огляду на такі негативні соціально-політичні обставини пріоритетним завданням другої частини резиденції є створення умов для продовження інтернаціональної комунікації та співпраці. Формат резиденції насамперед передбачає можливість розглянути ситуацію надзвичайного стану та спробувати спільно шукати потенційні шляхи виходу з неї.

Протягом трьох тижнів дванадцять представниць і представників німецької та української нічної культури будуть зустрічатися за допомогою цифрових технологій з організованих студій у Києві та Берліні. Резиденція буде супроводжуватися практично-теоретичними семінарами за участі запрошених професіоналів, а також публічною серією радіопередач, створеними учасницями та учасниками.

Організатори – Центр візуальної культури (Київ, Україна) та Cashmere Radio (Берлін, Німеччина).

Проект реалізується в програмі підтримки «MEET UP! Німецько-Українські зустрічі молоді» фонду «Пам‘ять, відповідальність та майбутнє» (EVZ). Ця публікація не представляє думку Фонду EVZ. Автор несе відповідальність за зміст.


Чорна хмара – Київська бієнале 2019

blackcloud.info

Завантажити PDF-каталог

Штучний інтелект, великі дані та Європа після Чорнобиля: що покажуть на Київській бієнале

Третя Київська бієнале «Чорна хмара» представить низку мистецьких проектів та освітніх подій, присвячених впливу сучасних технологій на політику і суспільство. Основними локаціями бієнале стануть Науково-технічна бібліотека КПІ та Будинок кіно.

З 11 жовтня по 23 листопада 2019 року Центр візуальної культури проведе у Києві третю бієнале сучасного мистецтва, знання і політики під назвою «Чорна хмара». Цьогорічна Київська бієнале має на меті осмислити соціальні і політичні трансформації, що сталися у Східній Європі протягом останніх трьох десятиліть, зокрема під впливом Чорнобильської катастрофи, розпаду СРСР та розвитку сучасних інформаційних технологій.

У рамках програми бієнале відбудеться виставка, що представить роботи художників і художниць з України, Німеччини, Великої Британії, Індії, Канади й інших країн, а також публічна програма за участі міжнародних дослідників/-ць, науковців та активістів/-ок. Виставка розміститься у Науково-технічній бібліотеці КПІ – унікальній архітектурній споруді радянського модернізму, яка й стане однією з локацій цьогорічної Київської бієнале. Події лекційної програми бієнале проходитимуть також у Будинку кіно.

Виставка «Чорної хмари» об’єднає художників і художниць, які працюють із темами масових комунікацій, штучного інтелекту, довкілля та Чорнобильської катастрофи. Зокрема, буде представлена відома інтерактивна інсталяція «Скляна кімната» німецького колективу Tactical Tech, що ілюструє механізми збору персональних даних і проблему приватності в інтернеті. Низка робіт на виставці досліджуватиме взаємозв’язки між технологіями, політикою та екологією. Наприклад, Сюзан Шупплі в інсталяції «Уповільнений розпад» показує передовиці газети «Правда», що виходили протягом 20 днів з дати аварії на ЧАЕС до моменту офіційного повідомлення про неї, простежуючи зв’язок між радіоактивною загрозою та інформаційними маніпуляціями. Інші роботи піднімають питання про відмову від антропоцентричної перспективи на користь інших форм життя – як от фільм італійського художника Еміліо Ваварелли, змонтований із відеофрагментів, знятих на камеру тваринами.

Публічна програма Київської бієнале включатиме близько 15 лекцій, презентацій і панельних дискусій. Зокрема, 17-18 жовтня пройде міжнародний симпозіум «Комунікативний мілітаризм», учасники й учасниці якого обговорюватимуть феномен кібервійни, а 26-27 жовтня – дискусія з українськими експерт(к)ами й активіст(к)ами щодо механізмів генерування, використання і захисту даних в інтернеті. Окрема частина публічної програми під назвою «Близькосхідна Європа» буде присвячена сучасним історичним умовам та ідеологічним поділам у країнах Східної Європи та Близького Сходу, що стали полем битви для нового авторитаризму та правого популізму. Зокрема, передбачено низку лекцій від знаних філософинь, істориків і політологів, як от Женев’єв Фресс, Філіпп Тер, Ян-Вернер Мюллер, Сандро Меццадра, Клаус Оффе та ін.

У 2019 році Київська бієнале стала частиною новоствореного Альянсу східноєвропейських бієнале сучасного мистецтва, до якого увійшли також Бієнале Matter of Art у Празі, Biennale Warszawa та OFF-Biennale в Будапешті.

Серед учасників та учасниць програми Київської бієнале: Ізабель Альфонсі (Франція), Клеменс Аппріх (Австрія), Arab Media Lab (Марокко), Еміліо Ваварелла (Італія), Георгій Касьянов (Україна), Олександр Купний (Україна), Ґерт Ловінк (Нідерланди), Світлана Матвієнко (Канада), Сандро Меццадра (Італія), Ян-Вернер Мюллер (Німеччина/США), Нільс тен Овер (Данія), Клаус Оффе (Німеччина), Raqs Media Collective (Індія), Олексій Радинський (Україна), Кірілл Савченков (Росія), Tactical Tech (Німеччина), Алєксєй Таруц (Росія), Філіпп Тер (Австрія), Женев’єв Фресс (Франція), Кеті Чухров (Росія), Сюзан Шупплі (Велика Британія) та ін.

ПРОГРАМА

11 жовтня, п’ятниця, 19:00 – Бібліотека КПІ
Відкриття виставки «Чорна хмара»

12 жовтня, субота, 18:00 – Бібліотека КПІ
«Час не чує, але він чекає на нас. On the nth Ground of the 6th Ocean: Ocean-Sensing Practices». Перформанс Кірілла Савченкова (Росія)

12 жовтня, субота, 19:00 – Бібліотека КПІ, аудиторія 6.5
«Дерегуляція репрезентацій». Лекція Женев’єв Фресс (Франція)

13 жовтня, неділя, 19:00 – Будинок кіно, Синя зала
«Арабські стереотипи у західних медіа. Приклад Голлівуду: від німого кіно до кінця 90-х і початку 2000-х». Презентація Абделазіза Талеба (Arab Media Lab, Марокко)

17-18 жовтня, четвер-п’ятниця, 18:30 – Бібліотека КПІ, аудиторія 6.5
«Комунікативний мілітаризм». Симпозіум під кураторством Світлани Матвієнко (Канада)

19 жовтня, субота, 19:00 – Бібліотека КПІ, аудиторія 6.5
«Історія та пам’ять: використання і зловживання (Україна та посткомуністичний світ)». Лекція Георгія Касьянова (Україна)

24 жовтня, четвер, 19:00 – Будинок кіно, Синя зала
«Від неолібералізму до нелібералізму. Велика трансформація після 1989 року». Лекція Філіппа Тера (Австрія)

25 жовтня, п’ятниця, 19:00 – Будинок кіно, Синя зала
«Квір-арт, herstories та емансипативні стратегії». Лекція Ізабель Альфонсі (Франція)

29 жовтня, вівторок, 19:00 – Будинок кіно, Синя зала
«Чи справді ми переживаємо кризу демократії?» Лекція Яна-Вернера Мюллера (Німеччина/США)

2 листопада, субота, 19:00 – Будинок кіно, Синя зала
«Розростання кордонів на міграційному полі бою. Переосмислюючи свободу пересування». Лекція Сандро Меццадри (Італія)

15 листопада, п’ятниця, 19:00 – Будинок кіно, Синя зала
«Конфліктна естетика. Художній активізм та публічна сфера». Лекція Олівера Мархарта (Австрія)

16 листопада, субота, 16:00 – Будинок кіно, Синя зала
«Кордони на сході Європи». Симпозіум дослідницької програми Форуму трансрегіональних студій «Європа на Близькому Сході – Близький Схід у Європі» (Німеччина)

17 листопада, неділя, 19:00 – Будинок кіно, Синя зала
«Cоніфікація даних». Семінар та воркшоп Даніеля Сємашко (Швейцарія)

17 листопада, неділя, 21:00 – Будинок кіно, Синя зала
«Чорна хмара». Оригінальна композиція наживо у виконанні електроакустичного джаз-дуету INFLUUT (Нат Сілія – саксофон, Даніель Машковіч – електроніка) (Швейцарія)

17-18 листопада, неділя, 17:00, понеділок, 19:00 – Metaculture
«Open Call (For Opinions)». Театральна виставка-перформанс Studio Lajf (Чехія/Словаччина)

19 листопада, вівторок, 19:00 – Будинок кіно, Синя зала
«Філософія поза обчисленням. Про критику штучного інтелекту Евальдом Ільєнковим». Лекція Кеті Чухров (Росія)

22 листопада, п’ятниця, 19:00 – Будинок кіно, Синя зала
«Перехід від державного соціалізму до демократичного капіталізму. Спостереження про десять місць перебудови». Лекція Клауса Оффе (Німеччина)

ЛОКАЦІЇ:
Науково-технічна бібліотека ім. Г.І.Денисенка НТУУ «КПІ» (проспект Перемоги, 37, метро Політехнічний інститут).
Будинок кіно (вул. Саксаганського, 6, метро Палац спорту).
Metaculture (вул. Нижньоюрківська, 31, метро Тараса Шевченка).

 

Вхід на всі заходи вільний.

За підтримки: ERSTE Foundation, Foundation for Arts Initiatives, Goethe-Institut Kiew, i-Portunus, Prince Claus Fund, Ukrainian Cultural Foundation, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».


Сезонні роботи


Фото: Олександр Коваленко

18 – 23 червня, 2019

18 червня Центр візуальної культури відкриває «Сезонні роботи» – воркшоп на території закинутої вулиці Петрівської, більш відомої як «Хащі». Впродовж кількох років «Хащі» функціонують як комунітарний простір, місце розвитку музичної контр-культури, ґрафіті, перформативного мистецтва тощо. Цього року у програмі зелений воркшоп, встановлення сонячної батареї, а також підсумковий пікнік.

Система живлення від сонячних батарей забезпечить часткову автономію «Хащів». Процес будівництва та підключення панелей буде відкритим для усіх охочих навчитися встановлювати домашні сонячні електростанції.

Ботанічний воркшоп проведуть Настя Коленкова та Ніна Діренко. Він триватиме кілька днів і продовжить тему минулорічного дослідження способів взаємодії людини та місцевої рослинності. Територію буде збагачено новими видами рослин та елементами ландшафтного дизайну, які водночас не порушать локальної екосистеми. Участники та учасниці дізнаються про те, як інвазивна флора та бур’яни можуть стати альтернативним джерелом харчування та виживання у великому місті.

Ніна Диренко – дизайнерка сталих рослинних спільнот
Анастасія Коленкова – дослідниця рослин, озеленювачка

За підтримки:  Prince Claus Fund


Показ “Трилогії про космізм” Антона Відокле

cosmos_vidokle

Середа, 7 грудня 2016, 19:00

Протягом 2014-16 років художник Антон Відокле працював над серією фільмів про космізм як філософський рух. Перший із них (“Це – космос”, 2014, 31’) досліджує філософію російського мислителя Ніколая Фьодорова, який пропонував розробку наукових методів радикального розширення життя, а також воскресіння усіх померлих. Російські космісти прагнули створити “космос” на Землі, “побудувати нову реальність, де не було б голоду, хвороб, насильства, смерті, нерівності – щось на кшталт комунізму”. Фільм Антона Відокле, знятий в Криму, Сибіру та Казахстані, актуалізує цей утопічний проект, віднаходячи залишки подібної філософії після занепаду Радянського Союзу, в нашому теперішньому.

Другий фільм трилогії (“Комуністична революція була спричинена сонцем”, 2015, 34’) присвячений солярній космології радянського біофізика Алєксандра Чижевського. Фільм представляє дослідження вченого про вплив сонячного випромінювання на людську психологію, політику, соціологію та економіку у вигляді війн, революцій, епідемій тощо. Зйомки фільму відбувалися в Казахстані, де Чижевський перебував в ув’язненні, а потім у засланні.

Останній фільм трилогії Антона Відокле (“Безсмертя та воскресіння для всіх”, 2017, 34’) є медитацією про музей як місце воскресіння – центральна ідея для багатьох мислителів, науковців та авангардних художників, що належали до космістського руху. Спираючись на есе, написане на цю тему Ніколаєм Фьодоровим у 1880-х роках, цей фільм розглядає музеологічні та архівні техніки колекціонування та зберігання як засоби матеріального відтворення життя. Фільм знімався у Третьяковській галереї, Московському зоологічному музеї, Бібліотеці Леніна та Музеї революції.

Антон Відокле – художник, співредактор журналу e-flux (разом із Хулієтою Арандою та Браяном Куаном Вудом). Праці Антона Відокле демонструвалися, серед іншого, на 56-ій Венеційській бієнале (2015) та на Documenta 13 (2012). Його фільм “2084: Науково-фантастичне шоу” (разом із Пелін Тан, 2012-14) був показаний на Бергенській Асамблеї (2013), бієнале в Монреалі (2014) та Стамбулі (2015), а також у рамках Home Works 7 у Бейруті (2015) та в Музеї сучасного мистецтва у Варшаві (2016). Серія фільмів Відокле про російський космізм демонструвалася на 65-му і 66-му Берлінському міжнародному кінофестивалі, а також на бієнале в Шанхаї (2014), Москві (2015) та Ґванґжу (2016).

Показ відбудеться в рамках виставки “Кінотрон”.

Вхід вільний.

За сприяння Міністерства культури та народної спадщини Польщі

picture6

Організатори: Центр візуальної культури, Krytyka Polityczna

VCRC picture3

За підтримки: ERSTE Stiftung та Charles Stewart Mott Foundation


350px-ERSTE_Stiftung_Logo Mott-Logo-PMS-315-and-black

Партнери:  Національний центр Олександра Довженка

picture2

Музей сучасного мистецтва у Варшаві

picture1

Міжнародний кінофестиваль документального кіно про права людини Docudays UA

picture4

Інформаційні партнери:  Українська Правда. Життя, KorydorMoviegram, Cultprosir, Update, Політична критика

12308323_790439507744931_1596398821319321412_n  dagndbum  14997256_1377668068912356_52539502_n  download f1bKhBGEAoIpicture7

 


Лекція Люсьєна Гюрбера “ЗАХИСНА АРХІТЕКТУРА. Між поліцейськими фантазіями та міською реальністю”

DefArch3 (1)

Понеділок, 22 серпня 2016, 19:00

Лекція Люсьєна Гюрбера:
ЗАХИСНА АРХІТЕКТУРА ТА “ЗАПОБІГАННЯ ЗЛОЧИННОСТІ ЗА ДОПОМОГОЮ ДИЗАЙНУ СЕРЕДОВИЩА.
Між поліцейськими фантазіями та міською реальністю

Центр візуальної культури та «Політична критика» запрошують на лекцію французького архітектора Люсьєна Гюрбера “Захисна архітектура та «запобігання злочинності за допомогою дизайну середовища». Між поліцейськими фантазіями та міською реальністю”, що відбудеться в понеділок, 22 серпня, о 19.00 в Центрі візуальної культури.
Новий тип міських меблів виник на вулицях багатьох мегаполісів західного світу: у Брюсселі, Лондоні, Парижі, Тулузі або Нанті ростуть шипи, шпильки, блоки, паркани, похилі поверхні, ребристі лавки, камери зовнішнього відеоспостереження й багато інших інструментів технологічного контролю і нагляду. Всі ці пристрої мають на меті лишень одне – виключити низку громадян з публічного простору як небажаних осіб. Ці «оборонні пристрої» стримують «погану» поведінку, репресуючи жебраків та безхатченків, а також визначають поведінку, якої повинні дотримуватися законослухняні громадяни: не лежати на вулицях, не ганяти на скейті, не жебракувати і т.п. Загроза захисних інструментів, що виникають в наших містах, унеможливлює користування публічним простором, але збільшує кількість брендів у міських пейзажах.

Люсьєн Гюрбер – архітектор майстерні «Vendredi» Нант Франція, художник учасник колективу «Radio as paper».

Центр візуальної культури (ЦВК) був створений у 2008 році як майданчик для співпраці між академічними, художніми та активістськими спільнотами. ЦВК є незалежною громадською організацією, що займається видавничою і виставковою діяльністю, науковими дослідженнями, проведенням публічних лекцій, дискусій і конференцій. У 2015 році Центр візуальної культури отримав нагороду Європейської культурної фундації ім. принцеси Марґріт. Центр візуальної культури також виступив організатором Київської бієнале 2015 «Київська школа».

Вхід вільний

За підтримки ERSTE Stiftung та Charles Stewart Mott Foundation:
350px-ERSTE_Stiftung_Logo Mott-Logo-PMS-315-and-black

Контакти:

+380639535143 Наталка Нешевець
Fb: VCRC


ПЕРШИЙ ВИСТУП ПЕТРА ПАВЛЕНСЬКОГО НА ВОЛІ – “ПОТРЕБИ”

ugroza

Неділя, 19 червня 2016, 19:00
ПЕРШИЙ ВИСТУП ПЕТРА ПАВЛЕНСЬКОГО НА ВОЛІ
“ПОТРЕБИ”

Перший публічний виступ Петра Павленського на волі – “Потреби” – відбудеться в Україні, куди художник приїхав на запрошення Громадського.

Російського митця було звільнено з-під варти 8 червня після процесу за підпал дверей центрального управління Федеральної служби безпеки у Москві. Павленський перетворив судовий процес над собою на акцію, змусивши репресивний апарат працювати на мистецтво.

В своєму першому телеінтерв’ю на волі Павленський сказав: “В ув’язненні я побачив багато благородства серед арештантів, але також і те, як поліцейська система намагається дресирувати людей, випрацьовуючи звичку підкорюватися наказам, а дресирують їх саме потребами. Це дуже важливо”.

Модерує Наталка Гуменюк

Петро Павленський – російський художник-акціоніст, автор радикальних акцій в публічному просторі. Редактор часопису “Політична пропаганда” та однойменного видавництва. Живе та працює в Санкт-Петербурзі. У лютому 2014 року в рамках акції “Свобода”, яку присвятив українській Революції Гідності, Павленський відтворив події Майдану в Санкт-Петербурзі. В листопаді 2015 року провів акцію “Загроза”, під час якої підпалив двері будівлі Федеральної служби безпеки Росії на Луб’янці в Москві. На суді Павленський просив перекваліфікувати справу за статтею “тероризм”, солідаризуючись з кримськими політв’язнями.

Павленський. Суд як мистецтво

Виступ відбудеться 19 червня о 19:00 в Центрі візуальної культури.

Вхід вільний

Організатор: Громадське
13479776_1048045095244743_936316508_n (1)

Партнери: Центр візуальної культури

VCRC

Політична критика

803a9407-1871-4761-824b-db0697ce500e

Контакти:

Громадське

+38 (067) 505-67-40
+38 (067) 505-67-59

Центр візуальної культури

Київ, вул. Глибочицька, 44, 2-ий поверх

+38 (067) 669-54-57 Ганна Циба
+38 (063) 953-51-43 Наталка Нешевець


ПОКАЗ ФІЛЬМУ ЯКОБА БРОССМАННА «ЛАМПЕДУЗА ВЗИМКУ»

Понеділок, 20 червня 2016, 20:30
ХАЩІ, вул. Петрівська 30/34 (вхід з вулиці Вознесенський узвіз), Київ

ПОКАЗ ФІЛЬМУ ЯКОБА БРОССМАННА
«ЛАМПЕДУЗА ВЗИМКУ»

20 червня, у Всесвітній день біженця, проект «Без кордонів», Центр візуальної культури та «Політична критика», за підтримки Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA, запрошують на показ фільму Якоба Броссмана «Лампедуза взимку» і обговорення ситуації біженців у сьогоднішній Україні, що відбудеться в понеділок, 20 червня, о 20:30.

Лампедуза, італійський «острів біженців», міцно охоплений зимовим смутком. Туристи поїхали з острова, де залишились лише біженці, які борються за право вирушити на материк. Після того, як вогонь знищує стару поромну переправу, що сполучає острів із Італією, мер Джузі Ніколіні та місцеві рибалки розпочинають боротьбу за новий корабель. Крихітна спільнота на околиці Європи відчайдушно бореться за солідарність із тими, кого багато хто вважає причиною кризи, –людьми, які прибули на човнах із Африки.

2016 – Найкращий документальний фільм – Austrian Film Award;
2015 – Нагорода Swiss Critics Boccalino – Найкращий фільм на МКФ у Локарно;
2015 – Найкращий документальний фільм на Кінофестивалі Viennale;
2015 – Приз глядацьких симпатій на Дуйсбурзькому тижні кіно.

Якоб Броссманн народився у Відні 1986 року. Вивчав театральне та кіномистецтво у Віденському університеті прикладних мистецтв. Нині творить у царинах театру, фотографії, образотворчого мистецтва та документального кіно.

Показ відбудеться в рамках Школи переміщених осіб Київської бієнале 2015 «Київська школа».

Вхід вільний

Місце показу тут:

13479551_1048123755236877_108080525_n

Організаційні партнери показу: проект «Без кордонів» та Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA.

noborders docuua

 

Docudays UA – єдиний в Україні міжнародний фестиваль документального кіно про права людини. Фестиваль проводиться щороку впродовж останнього тижня березня у Києві. По завершенню Docudays UA презентує найкращі фільми в регіонах України у рамках Мандрівного фестивалю. Покази тривають з жовтня по грудень (включно) у понад 230 містечках України.

Фестиваль – неполітичний і некомерційний.

14-й Docudays UA пройде з 23 по 31 березня 2017 року у Київському Будинку кіно. Прийом фільмів відкрито з 1 липня по 30 листопада 2016 року.

docudays.org.ua
FB: Docudays UA
Twitter: @DocudaysUA

За підтримки ERSTE Stiftung та Charles Stewart Mott Foundation:
350px-ERSTE_Stiftung_Logo Mott-Logo-PMS-315-and-black

Контакти:

+38 097 238 63 86 Олександра Назарова

+380676695457 Ганна Циба
+380639535143 Наталка Нешевець
Fb: VCRC