MARIUPOLONAISE BY ROSS BIRRELL FEATURING ANNA FEDOROVA


At approximately 10.00am on 16 March 2022, the Russian military conducted an airstrike on the Donetsk Academic Regional Drama Theatre in Mariupol, killing over 600 innocent civilians
who were sheltering in the basement, including several children. The word ‘Children’ (Дети) had been clearly drawn in Russian on the ground outside the theatre building. The destruction of the Donetsk Academic Regional Drama Theatre has been classed as a war crime by the Organisation for Security and Co-operation in Europe and Amnesty International.

Six months on from this atrocity, the Visual Culture Research Center, Kyiv, the Museum of Modern Art, Warsaw, the Stedelijk Museum, Amsterdam, and the Scottish National Gallery of Modern Art, Edinburgh, present the filmMariupolonaise (2022; Dur. 12min) by Scottish artists, Ross Birrell. The moving-image and sound work is based upon recordings of the Ukrainian pianist Anna Fedorova’s recitals at the Fryderyk Chopin Institute in Warsaw in 2010. The work is made in response to the emotional impact of Fedorova’s original performance and seeks to explore how the intensity of music and the moving-image might resonate with conditions endured in a time of war, in the wake of the Russian invasion of Ukraine on 24 February 2022. The film is dedicated to the600 victims of the Russian airstrike on the Donetsk Academic Regional Drama Theatre in Mariupol, an atrocity which was met with shock and condemnation across the world.

The film will be screened online from 10.00am local time by each collaborating institution on Friday 16 September 2022.


Watch the video here.


Visual Culture Research Center, Kyiv

Museum of Modern Art, Warsaw

Stedelijk Museum, Amsterdam

Scottish National Gallery of Modern Art, Edinburgh

 

Anna Fedorova is a renowned pianist who was born in Kyiv and now lives in Amsterdam. She has recently performed Chopin’s Piano Concerto No. 2 with the Ukrainian Freedom Orchestra at Teatr Wielki-Polish National Opera, Warsaw, BBC Proms Albert Hall, London, the 75th Edinburgh International Festival, and the Metropolitan Opera House in New York.

 

Ross Birrell is Professor and Senior Researcher at The Glasgow School of Art. He has exhibited internationally including at Gwangju Biennale, Kunsthalle Basel, and documenta 14. He is represented by Ellen de Bruijne, Projects, Amsterdam.


The Reconstruction of Ukraine: Ruination / Representation / Solidarity

 

Over 40 expert Ukrainian and international speakers–architects, artists, historians, economists, poets and others–will gather this September to discuss Ukraine’s past, present and future in light of Russia’s ongoing invasion. The overall theme of the conversation will be reconstruction: broadly-conceived to refer to the rebuilding of architecture and infrastructure, but also of institutions, social bonds, individual and collective bodies and minds. The symposium is organized by a network of institutions, including the Centre for Urban History in Lviv, Urban Forms Center in Kharkiv, Kyiv Biennial / Visual Culture Research Center, ReStart Ukraine, University College London, and Yale University. The symposium will take place virtually over the course of three days from September 9−11.The official website for the symposium, along with more information about the event, can be found here: https://reconstruct.in.ua/. To register, please follow this link. Accompanying links to the symposium’s Instagram and Telegram channels can be found here. 

The round table discussions held over each of the three days will range from housing, preservation, masterplanning, the political and economic challenges of reconstruction, the impact of gendered and sexual violence, remediation of the country’s psychological trauma, among many other subjects. 

 


ARMED DEMOCRACY

July 1 – 9, 2022, 18:00 CEST, Online

Russia’s full-scale invasion of Ukraine, which put its people under mass physical and political extermination, has forced the European continent to question the very foundations of the institutional order it had been based on since the end of World War II. In the situation, when not just the future but the very present of Europe at large has appeared under direct existential threat from the Russian fascism, all the basic categories that the post-Nazi world relied on, such as democracy and authoritarianism, historicism and neocolonialism, pacifism and demonstration of protest, require a profound revision and change. The system of ideological coordinates as well as the outlines of the political spectrum we have been used to operate in are to be rearranged to tackle a new catastrophic reality.

The fundamental difference that we face in Europe at the moment between the Western approach characterized by the pursuit of peace and the Eastern one focused on liberation and independence poses a dramatic challenge – in order to survive and progress, democracy as a political regime has to be capable of defending itself also in a military way. What changes does it bring to the idea of the nation-state and the principles of internationalism? How will the notions and practices of citizenship, rule of law and human rights and freedoms be altered? In what way does it affect an economic apparatus and constitute the modus vivendi of our societies anew? How could a new political paradigm be safeguarded against imperialist and fascist misuse to prevent political and military violence by the strong against the weak?

Conceived by the Kyiv Biennial and Biennale Warszawa from the East Europe Biennial Alliance, this special public program Armed Democracy, curated by Vasyl Cherepanyn within the 2nd edition of Biennale Warszawa, revolves around the concepts of imperialism, liberation, fascism, autocracy, revolution, and militarization in pursuit of the world to come on Europe’s burnt out land. The program is a first part of the series organized by the East Europe Biennial Alliance discussing Russia’s military invasion of Ukraine and taking place in Warsaw, Prague, Kassel, and Riga over the summer and fall of 2022.


ESI – Emergency Support Initiative

 

З перших днів повномасштабної війни Росії проти України Центр візуальної культури/Київська бієнале започаткувала Ініціативу термінової підтримки для українських працівників культури та мистецтва, які опинились у скруті. Головна мета Ініціативи – підтримати людей, які залишаються у країні, та надати їм негайну матеріальну допомогу в умовах окупації та/або вимушеного переїзду.

 

Більше інформації тут: esi.kyivbiennial.org

 


Союзники – Київська бієнале 2021

 

 

 

 

 

З 16 жовтня по 14 листопада відбудеться четверта Київська бієнале – форум сучасного мистецтва, знання і політики, що об’єднує виставкові проєкти й дискусійні майданчики. Ця міжнародна подія під назвою “Союзники” спільно організована кураторами з Альянсу східноєвропейських бієнале, до якого, крім Київської бієнале, входять Бієнале Matter of Art у Празі, Бієнале Варшава, OFF-Бієнале в Будапешті та фестиваль Survival Kit в Ризі.

Розмаїта програма бієнале стосуватиметься різних історичних форм і сучасних прикладів культурних союзів та політичних альянсів у Східній Європі та за її межами, а також їхньої здатності створювати нові соціальні формати. У рамках Київської бієнале 2021 буде представлено серію мистецьких проєктів та освітніх заходів, присвячених сучасним умовам, політичним чинникам та інституціям, що сприяють створенню нових альянсів у ХХІ столітті. Київська бієнале вкотре досліджуватиме міську архітектуру в контексті радянського модернізму – головною локацією цьогорічної події стане Будинок кіно

Організатором проєкту виступає Центр візуальної культури. Попередні випуски бієнале досліджували емансипативний потенціал ідеї Інтернаціоналу та політичну й культурну роль сучасних інформаційних технологій, а також соціальні трансформації, що відбулися у Східній Європі за останні три десятиліття.

Альянс східноєвропейських бієнале був створений у 2019 році, щоб запропонувати нові форми міжнародної солідарності, розширюючи суспільно-політичну уяву та пропонуючи альтернативні культурні підходи. Поєднуючи естетику та політику, Альянс вибудовує інший наратив східноєвропейського регіону й перевизначає існуючі способи співпраці культурних інституцій.

Адреса локації проекту – київський Будинок кіно (вул. Саксаганського, 6).

Вхід на всі заходи – вільний.

https://kyivbiennial.org/

 

Проект проходить за підтримки ERSTE Foundation, Foundation for Arts Initiatives, Ministry of Culture of the Czech Republic, Prince Claus Fund, State Cultural Fund of the Czech Republic, Sigrid Rausing Trust та Українського культурного фонду.

 


Лекція Маттео Спано «Нотатки до радикального радіо»

Фото надано лектором.

Сьогодні, як в Європі, так і в усьому світі, проект альтернативної інформації та комунікації, який розміщений осторонь засобів масової інформації та соціальних медіа, і, відповідно, владних відносин та культурних цінностей, які вони породжують, набуває нової актуальності. Розподілене виробництво, децентралізована організація та колективна участь можуть бути (і колись були) потужними рушійними чинниками багатьох випадків радикального дискурсу та дії. Питання лише в тому, як це можливо сьогодні і чи можна переконфігурувати такий «старий» носій, як радіо, та знайти альтернативний спосіб його використання з новим, спільним розумінням його мов та можливостей, і таким чином змінити існуючий медіа-пейзаж; запропонувати «третій шлях» до більш вільних та відкритих засобів та просторів для колективного спілкування.

Мова лекції – англійська. Захід відбуватиметься 8 грудня о 12:00 у прямому ефірі, відеотрансляція буде доступна на сторінці у Facebook Центру візуальної культури.

Маттео Спано – дослідник, музикант, працівник радіо. В основі його діяльності лежить експериментальна практика радіо, візуальна і звукова поезія. Отримав ступінь бакалавра електроакустичної композиції в консерваторії ім. Паганіні (Генуя) та ступінь магістра звукових досліджень (Sound Studies) у Берлінському університеті мистецтв. Співзасновник та завідувач Cashmere Radio. Разом з електроакустичним оркестром Galata Маттео брав участь у 58-ій музичній Венеційській бієнале. Його твори транслювались на Cashmere Radio, Deutschlandradio Kultur, Radiophrenia, WMFU, Resonance FM. У даний час є кандидатом докторських наук звукових досліджень у Берлінському університеті мистецтв, працює над проектом присвяченому Radio Alice (італійське радіо 70-х) і вільної радіокультури.

Організатори – Центр візуальної культури (Київ, Україна) та Cashmere Radio (Берлін, Німеччина).

Подія відбудеться в рамках другої частини резиденції електронної музики «Nachtkultur/Нічна культура». Проект реалізується в програмі підтримки «MEET UP! Німецько-українські зустрічі молоді» фонду «Пам‘ять, відповідальність та майбутнє» (EVZ). Ця публікація не представляє думку Фонду EVZ. Автор несе відповідальність за зміст.


Лекція Дмитра Ніколаєнко «Робота з музичними архівами»

Фото надано лектором.

Слідом за відродженням вінілу як музичного формату, що сталося в останньому десятилітті, з’явилося таке явище як архівний лейбл. Звукові доріжки з позначкою «вперше на вінілі» чи «ніколи не чуті раніше», рідкісна бібліотечна музика, твори невідомих музичних аматорів і так званих «спальних продюсерів» – все це сьогодні знаходить нове дихання у музичному світі.

На початку 10-х років група ентузіастів запитала себе: чому в Україні не існує лейбла, який займається місцевою музичною археологією? У відповідь на це, після шести років підготовки, у 2018 році був заснований архівний музичний лейбл «Шукай», місія якого полягає в актуалізації музичних творів, написаними композитор(к)ами в період з 1960 по 1991 роки, у тому числі для кіно та телебачення, але які були забуті чи про які навіть ніхто ніколи не чув. Лектор має на меті підняти завісу над процесом роботи з архівами, не в останню чергу шляхом артикуляції проблем, що перешкоджають його реалізації. Також пропонується розглянути питання, чому збереження музичної спадщини радянської України є важливим.

Захід відбуватиметься 5 грудня о 12:00 у прямому ефірі, відеотрансляція буде доступна на сторінці у Facebook Центру візуальної культури.

Дмитро Ніколаєнко – український музикант, проживає в Таллінні, Естонія. Працює переважно із застарілим музичним обладнанням, за допомогою якого створює стрічки та касетні петлі як основу для своїх звукових колажів. Дмитро також є співзасновником лейблів звукозапису «Muscut» та «Шукай», у фокусі яких знаходиться псевдо та практична аудіоархеологія.

Лекція відбудеться в рамках другої частини резиденції електронної музики «Nachtkultur/Нічна культура» та реалізується в програмі підтримки «MEET UP! Німецько-українські зустрічі молоді» фонду «Пам‘ять, відповідальність та майбутнє» (EVZ). Ця публікація не представляє думку Фонду EVZ. Автор несе відповідальність за зміст.

Організатори – Центр візуальної культури (Київ, Україна) та Cashmere Radio (Берлін, Німеччина).


 

Резиденція електронної музики «Nachtkultur/Нічна культура». Частина друга

23 листопада – 13 грудня, 2020

Розпочалася друга частина проекту «Nachtkultur/Нічна культура» – резиденції електронної музики, що має на меті налагодження інтеркультурного діалогу та ангажування молоді до соціальної дії. Вперше резиденція відбулася у липні 2019 року у Києві.

Глобальна пандемія на тлі політичної та економічної криз торкнулась усіх сфер життя. Нічна культура, яку ще вчора проголошували найбільш прогресивною, сьогодні отримала статус нелегальної та опинилася під загрозою зникнення. Діяльність незалежних культурних організацій зупинена, міжнародні культурні зв’язки обрізані, а відсутність розуміння проблем і цінності культурної галузі та відповідної підтримки з боку держави підводять нас до питання, чи може електронна музична сцена пережити COVID-19.

З огляду на такі негативні соціально-політичні обставини пріоритетним завданням другої частини резиденції є створення умов для продовження інтернаціональної комунікації та співпраці. Формат резиденції насамперед передбачає можливість розглянути ситуацію надзвичайного стану та спробувати спільно шукати потенційні шляхи виходу з неї.

Протягом трьох тижнів дванадцять представниць і представників німецької та української нічної культури будуть зустрічатися за допомогою цифрових технологій з організованих студій у Києві та Берліні. Резиденція буде супроводжуватися практично-теоретичними семінарами за участі запрошених професіоналів, а також публічною серією радіопередач, створеними учасницями та учасниками.

Організатори – Центр візуальної культури (Київ, Україна) та Cashmere Radio (Берлін, Німеччина)
Команда проекту: Лукас Ґрундман, Катерина Ніколенко, Назарій Совсун

Проект реалізується в програмі підтримки «MEET UP! Німецько-Українські зустрічі молоді» фонду «Пам‘ять, відповідальність та майбутнє» (EVZ). Ця публікація не представляє думку Фонду EVZ. Автор несе відповідальність за зміст.


Чорна хмара – Київська бієнале 2019

blackcloud.info

Завантажити PDF-каталог

Штучний інтелект, великі дані та Європа після Чорнобиля: що покажуть на Київській бієнале

Третя Київська бієнале «Чорна хмара» представить низку мистецьких проектів та освітніх подій, присвячених впливу сучасних технологій на політику і суспільство. Основними локаціями бієнале стануть Науково-технічна бібліотека КПІ та Будинок кіно.

З 11 жовтня по 23 листопада 2019 року Центр візуальної культури проведе у Києві третю бієнале сучасного мистецтва, знання і політики під назвою «Чорна хмара». Цьогорічна Київська бієнале має на меті осмислити соціальні і політичні трансформації, що сталися у Східній Європі протягом останніх трьох десятиліть, зокрема під впливом Чорнобильської катастрофи, розпаду СРСР та розвитку сучасних інформаційних технологій.

У рамках програми бієнале відбудеться виставка, що представить роботи художників і художниць з України, Німеччини, Великої Британії, Індії, Канади й інших країн, а також публічна програма за участі міжнародних дослідників/-ць, науковців та активістів/-ок. Виставка розміститься у Науково-технічній бібліотеці КПІ – унікальній архітектурній споруді радянського модернізму, яка й стане однією з локацій цьогорічної Київської бієнале. Події лекційної програми бієнале проходитимуть також у Будинку кіно.

Виставка «Чорної хмари» об’єднає художників і художниць, які працюють із темами масових комунікацій, штучного інтелекту, довкілля та Чорнобильської катастрофи. Зокрема, буде представлена відома інтерактивна інсталяція «Скляна кімната» німецького колективу Tactical Tech, що ілюструє механізми збору персональних даних і проблему приватності в інтернеті. Низка робіт на виставці досліджуватиме взаємозв’язки між технологіями, політикою та екологією. Наприклад, Сюзан Шупплі в інсталяції «Уповільнений розпад» показує передовиці газети «Правда», що виходили протягом 20 днів з дати аварії на ЧАЕС до моменту офіційного повідомлення про неї, простежуючи зв’язок між радіоактивною загрозою та інформаційними маніпуляціями. Інші роботи піднімають питання про відмову від антропоцентричної перспективи на користь інших форм життя – як от фільм італійського художника Еміліо Ваварелли, змонтований із відеофрагментів, знятих на камеру тваринами.

Публічна програма Київської бієнале включатиме близько 15 лекцій, презентацій і панельних дискусій. Зокрема, 17-18 жовтня пройде міжнародний симпозіум «Комунікативний мілітаризм», учасники й учасниці якого обговорюватимуть феномен кібервійни, а 26-27 жовтня – дискусія з українськими експерт(к)ами й активіст(к)ами щодо механізмів генерування, використання і захисту даних в інтернеті. Окрема частина публічної програми під назвою «Близькосхідна Європа» буде присвячена сучасним історичним умовам та ідеологічним поділам у країнах Східної Європи та Близького Сходу, що стали полем битви для нового авторитаризму та правого популізму. Зокрема, передбачено низку лекцій від знаних філософинь, істориків і політологів, як от Женев’єв Фресс, Філіпп Тер, Ян-Вернер Мюллер, Сандро Меццадра, Клаус Оффе та ін.

У 2019 році Київська бієнале стала частиною новоствореного Альянсу східноєвропейських бієнале сучасного мистецтва, до якого увійшли також Бієнале Matter of Art у Празі, Biennale Warszawa та OFF-Biennale в Будапешті.

Серед учасників та учасниць програми Київської бієнале: Ізабель Альфонсі (Франція), Клеменс Аппріх (Австрія), Arab Media Lab (Марокко), Еміліо Ваварелла (Італія), Георгій Касьянов (Україна), Олександр Купний (Україна), Ґерт Ловінк (Нідерланди), Світлана Матвієнко (Канада), Сандро Меццадра (Італія), Ян-Вернер Мюллер (Німеччина/США), Нільс тен Овер (Данія), Клаус Оффе (Німеччина), Raqs Media Collective (Індія), Олексій Радинський (Україна), Кірілл Савченков (Росія), Tactical Tech (Німеччина), Алєксєй Таруц (Росія), Філіпп Тер (Австрія), Женев’єв Фресс (Франція), Кеті Чухров (Росія), Сюзан Шупплі (Велика Британія) та ін.

ПРОГРАМА

11 жовтня, п’ятниця, 19:00 – Бібліотека КПІ
Відкриття виставки «Чорна хмара»

12 жовтня, субота, 18:00 – Бібліотека КПІ
«Час не чує, але він чекає на нас. On the nth Ground of the 6th Ocean: Ocean-Sensing Practices». Перформанс Кірілла Савченкова (Росія)

12 жовтня, субота, 19:00 – Бібліотека КПІ, аудиторія 6.5
«Дерегуляція репрезентацій». Лекція Женев’єв Фресс (Франція)

13 жовтня, неділя, 19:00 – Будинок кіно, Синя зала
«Арабські стереотипи у західних медіа. Приклад Голлівуду: від німого кіно до кінця 90-х і початку 2000-х». Презентація Абделазіза Талеба (Arab Media Lab, Марокко)

17-18 жовтня, четвер-п’ятниця, 18:30 – Бібліотека КПІ, аудиторія 6.5
«Комунікативний мілітаризм». Симпозіум під кураторством Світлани Матвієнко (Канада)

19 жовтня, субота, 19:00 – Бібліотека КПІ, аудиторія 6.5
«Історія та пам’ять: використання і зловживання (Україна та посткомуністичний світ)». Лекція Георгія Касьянова (Україна)

24 жовтня, четвер, 19:00 – Будинок кіно, Синя зала
«Від неолібералізму до нелібералізму. Велика трансформація після 1989 року». Лекція Філіппа Тера (Австрія)

25 жовтня, п’ятниця, 19:00 – Будинок кіно, Синя зала
«Квір-арт, herstories та емансипативні стратегії». Лекція Ізабель Альфонсі (Франція)

29 жовтня, вівторок, 19:00 – Будинок кіно, Синя зала
«Чи справді ми переживаємо кризу демократії?» Лекція Яна-Вернера Мюллера (Німеччина/США)

2 листопада, субота, 19:00 – Будинок кіно, Синя зала
«Розростання кордонів на міграційному полі бою. Переосмислюючи свободу пересування». Лекція Сандро Меццадри (Італія)

15 листопада, п’ятниця, 19:00 – Будинок кіно, Синя зала
«Конфліктна естетика. Художній активізм та публічна сфера». Лекція Олівера Мархарта (Австрія)

16 листопада, субота, 16:00 – Будинок кіно, Синя зала
«Кордони на сході Європи». Симпозіум дослідницької програми Форуму трансрегіональних студій «Європа на Близькому Сході – Близький Схід у Європі» (Німеччина)

17 листопада, неділя, 19:00 – Будинок кіно, Синя зала
«Cоніфікація даних». Семінар та воркшоп Даніеля Сємашко (Швейцарія)

17 листопада, неділя, 21:00 – Будинок кіно, Синя зала
«Чорна хмара». Оригінальна композиція наживо у виконанні електроакустичного джаз-дуету INFLUUT (Нат Сілія – саксофон, Даніель Машковіч – електроніка) (Швейцарія)

17-18 листопада, неділя, 17:00, понеділок, 19:00 – Metaculture
«Open Call (For Opinions)». Театральна виставка-перформанс Studio Lajf (Чехія/Словаччина)

19 листопада, вівторок, 19:00 – Будинок кіно, Синя зала
«Філософія поза обчисленням. Про критику штучного інтелекту Евальдом Ільєнковим». Лекція Кеті Чухров (Росія)

22 листопада, п’ятниця, 19:00 – Будинок кіно, Синя зала
«Перехід від державного соціалізму до демократичного капіталізму. Спостереження про десять місць перебудови». Лекція Клауса Оффе (Німеччина)

ЛОКАЦІЇ:
Науково-технічна бібліотека ім. Г.І.Денисенка НТУУ «КПІ» (проспект Перемоги, 37, метро Політехнічний інститут).
Будинок кіно (вул. Саксаганського, 6, метро Палац спорту).
Metaculture (вул. Нижньоюрківська, 31, метро Тараса Шевченка).

 

Вхід на всі заходи вільний.

За підтримки: ERSTE Foundation, Foundation for Arts Initiatives, Goethe-Institut Kiew, i-Portunus, Prince Claus Fund, Ukrainian Cultural Foundation, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».


Сезонні роботи


Фото: Олександр Коваленко

18 – 23 червня, 2019

18 червня Центр візуальної культури відкриває «Сезонні роботи» – воркшоп на території закинутої вулиці Петрівської, більш відомої як «Хащі». Впродовж кількох років «Хащі» функціонують як комунітарний простір, місце розвитку музичної контр-культури, ґрафіті, перформативного мистецтва тощо. Цього року у програмі зелений воркшоп, встановлення сонячної батареї, а також підсумковий пікнік.

Система живлення від сонячних батарей забезпечить часткову автономію «Хащів». Процес будівництва та підключення панелей буде відкритим для усіх охочих навчитися встановлювати домашні сонячні електростанції.

Ботанічний воркшоп проведуть Настя Коленкова та Ніна Діренко. Він триватиме кілька днів і продовжить тему минулорічного дослідження способів взаємодії людини та місцевої рослинності. Територію буде збагачено новими видами рослин та елементами ландшафтного дизайну, які водночас не порушать локальної екосистеми. Участники та учасниці дізнаються про те, як інвазивна флора та бур’яни можуть стати альтернативним джерелом харчування та виживання у великому місті.

Ніна Диренко – дизайнерка сталих рослинних спільнот
Анастасія Коленкова – дослідниця рослин, озеленювачка

За підтримки:  Prince Claus Fund