Презентація 5 числа журналу “Простори”

У четвер, 26 липня о 19:00 у Центрі візуальної культури за адресою вул. Костянтинівська, 26, кінотеатр “Жовтень” журнал “Простори” презентуватиме нове число під назвою “Віра, порно, любов”. Про політичну любов, порнографічність літератури, суспільну мораль та віру у власну віру говоритимуть редакторки видання Неля Ваховська, Катерина Міщенко й Наталія Чермалих.

Віра, порно, любов – не лише номер, де всі три складові цієї тріади утворюють цілі розділи із літературними, філософськими й мистецькими творами, – від прози віденських акціоністів, сучасної української поезії й есеїстики до французької філософії та “непристойних” італійських сонетів ХVI ст. Сама триєдність позначає нову логіку мислення й дій в сучасному просторі без надії. За цією логікою, любов може солідаризувати, порно – викривати суспільний виворіт, віра – підривати усталений порядок пригнічення. А ще “Віра, порно, любов” – це гасло, з яким “Простори” виступають проти нинішньої реакціонерської політики заборон, цензури, борців із гендером та сексуальністю.

У журналі представлені одназу чотири художні проекти: роботи французького фотографа Антуана д’Аґата, українських фотографів Євгенії Бєлорусець та Степана Рудика, а також графіка Анататолія Бєлова. Серед авторів та авторок номера – класики й сучасники з України, Італії, США, Франції, Німеччини, Австрії, Польщі, Швейцарії, такі як Анастасія Афанасьєва, Леонід Ушкалов, Богдан Стороха, Женев’єв Фрес, Теодор Адорно, Ален Бадью, Альдо Нове, Вальтер Беньямін, Герман Ніч, Ролан Барт, Роза Люксембург, Аґота Криштоф, Одрі Лорд та багато інших.

“Простори” – незалежна літературно-мистецька платформа, діяльність якої включає онлайн-журнал www.prostory.net.ua, проведення публічних культурних заходів та друковане періодичне видання.

Група Р.Е.П., Центр візуальної культури, громадська ініціатива «Право на місто» запрошують

11 липня 2012, середа, 21:30

Відеопоказ робіт групи Р.Е.П. 2005-2012 років за участі Ксенії Гнилицької, Нікіти Кадана, Жанни Кадирової, Лесі Хоменко

До підбірки увійшли відеодокументації ранніх акцій групи Р.Е.П. – «Wе will R.E.P. you!», «Контрабанда», нещодавнього перформансу із серії «Медіатори» і дві відеороботи – «Суперпропозіція» та «Українська земля». Вибір робіт для цього показу не тільки демонструє лінію розвитку нового ангажованого мистецтва, а безпосередньо відсилає до ситуації Гостиного двору, ставлячи питання опору агресивній приватизації публічного простору і ролі культури та мистецтва у цій боротьбі. В роботах групи Р.Е.П. ставиться ряд інших соціально-політичних проблем, які можна обговорити з автор(к)ами після показу.

Група Р.Е.П. (www.rep.tinka.cc) заснована у 2004 р. під час подій Помаранчевої революції. З 2006 р. до складу групи входять: Нікіта Кадан, Лада Наконечна, Леся Хоменко, Володимир Кузнєцов, Ксенія Гнилицька, Жанна Кадирова. Група створює інсталяції, графічні роботи, настінні розписи, відеороботи, акції та перформанси.

Акція «We will Р.Е.П. you!» (2005) відбулася 7 листопада на Майдані Незалежності. Того дня там проходила демонстрація Комуністичної партії України. Також на площі з’явилися представники націоналістичних організацій зі священиками та міліція. Група Р.Е.П. виступила як самостійна політична організація та заявила про себе в громадському просторі. Це призвело до конфлікту з націоналістами, які спробували прибрати художників з площі перед урочистим богослужінням.

Акція «Контрабанда» (2007) здійснена на контрольно-пропускному пункті на кордоні України та Польщі. Художники перенесли через кордон російську нафту в гумових грілках та російський газ у надутих кульках. При цьому вони документували життя дрібних контрабандистів – українців, що мешкають поруч з кордоном та переносять, прив’язавши скотчем до тіла під одягом, пачки цигарок і такі самі грілки, наповнені горілкою чи спиртом.

Відео «Українська земля» (2010) – про ринковий потенціал феномену патріотизму, унікальної етнічної культури, дорогоцінної землі предків та дбайливого ставлення до неї, властивого для національного характеру. «Українська земля» комбінує елементи патетичної презентації країни та комерційної реклами.

Два однохвилинних відео «Суперпропозиція» (2008) імітують рекламні ролики, які пропонують нелегальних працівників з України потенційним польським роботодавцям, наголошуючи на їх якості (низька ціна, відсутність захисту прав, відсутність страхових зобов’язань). Роботу створено за підтримки фундації F.A.I.T., Краків, Zacheta Narodowa Galeria Sztuki, Варшава (Польща).

Перформанс «Йодлери» (2011) належить до серії «Медіатори». Медіаторами виступають народні музиканти, що належать до різних регіональних та національних традицій мандрівних співців (український лірник, вірменський ашуг, казахський акин, польський пісняр та ін.). На запрошення групи Р.Е.П. вони виконують на вулицях міст у власній манері співи на теми, пов’язані із сучасним мистецтвом. В австрійському місті Швац тірольські йодлери проспівали про численні випадки цензури сучасного мистецтва, судові процеси проти художників та погроми виставок.

Гостиний двір (Контрактова площа, 4)

29 червня – 27 липня 2012
Відкриття – 29 червня, п’ятниця, 19:00
Центр візуальної культури (вул. Костянтинівська, 26, кінотеатр «Жовтень»)

Уперше відвідавши свою історичну батьківщину Україну влітку 2011 року, відомий німецький фотограф Мірон Цовнір почав роботу над новим циклом фотографій. Рівно через рік, коли увага всієї Європи прикута до України й Польщі, Цовнір представляє виставку фотографій з Києва, Лодзі, Москви й Варшави під назвою «Окраїна» у Центрі візуальної культури. Життя міських маргіналів у цих містах має свої закони. Кордони, що визначають їхнє повсякдення, – не менш суворі й закриті, ніж географічні, вони прокреслені бідністю та соціальним виключенням. Східноєвропейському простору притаманна спільність, яку визначають невидимі, небажані маргінали – громадяни окраїн. «Окраїна» Мірона Цовніра – це не лише її жителі, але й своєрідна естетична парадигма. Вона поєднує похмурий експресіонізм, урбаністичний пейзаж та іконічні образи вигнанців 21 століття.

Мірон Цовнір (Miron Zownir) – фотограф, кінорежисер, автор кримінальних романів, викладає в Академії кіно і телебачення в Берліні. Його фотокниги видаються в одному з найкращих арт-видавництв світу Gestalten, роботи експонуються у найвпливовіших галереях поряд із такими зірками, як Нобуйоші Аракі, Нен Ґолдін, Роберт Меплторп, Віджі, та вплинули своєю документальною цінністю на ціле покоління молодих митців. Цовнір жив у Берліні, Лондоні, Нью-Йорку, Лос-Анджелесі, і йому вдалося чи не найкраще зафіксувати контркультурну, панківську енергію 1980-2000-х. Герої його безкомпромісних робіт – бездомні, аутсайдери, інтелектуали; теми – людина, загублена в сучасному місті, самотність, афект, страх, девіація, сексуальність. Як кінорежисер Цовнір з 1986 р. створив 10 коротких фільмів, працював з такими режисерами, як Александр Роквелл, Рю Муракамі і Чосей Фунагара, та один повнометражний фільм, що увійшов у 2003 р. в програму Берлінського кінофестивалю.

У червні 2011 р. Центр візуальної культури презентував ретроспективу Цовніра, до якої увійшли фотографії 1980-2000-х років та авторські короткометражки, а журнал «Простори» опублікував добірку його світлин та текстів.

Куратори – Анастасія Живкова, Василь Черепанин

Час роботи: вівторок – неділя, 12:00 – 21:00

Контакти: Анастасія Живкова +38 093 477 72 72, tasyona@gmail.com; Василь Черепанин +38 050 445 76 08, cherepanyn@gmail.com

В рамках проекту Центру візуальної культури «ОБРАЗ У ТЕМРЯВІ: СУЧАСНА КРИТИЧНА ФОТОГРАФІЯ» паралельної виставкової програми Першої Київської бієнале сучасного мистецтва «Арсенале 2012»

Презентація українського перекладу Маніфесту кіборгів Донни Гаравей

21 червня 2012, четвер, 18:30

Маніфест кіборгів: наука, технології та соціалістичний фемінізм кінця XX століття – іронічна утопія про любов між людьми, живими організмами та машинами. У культовому тексті 1980-х американська біологиня і філософиня Донна Гарравей аналізує вплив новітніх технологій на постколоніальну систему влади і критикує есенціалістські стратегії західних фемінізмів і соціалізмів. «Я хочу бути кіборгом, а не богинею», – каже Гаравей, закликаючи до політики кіборг-фемінізму.

Скорочена версія перекладу опублікована в третьому номері журналу «Політична критика» http://vcrc.org.ua/pk/, повний текст доступний в каталозі до виставки «Гендер в Ізоляції» http://warehouse.izolyatsia.org/box/549b5fb68f.

Учасники:
Євгенія Бєлорусець – художниця, перекладачка, редакторка журналу «Простори»;
Олександр Івашина – культуролог, викладач НаУКМА;
Надія Парфан – авторка українського перекладу «Маніфесту кіборгів», активістка «Феміністичної Офензиви»;
Анатолій Ульянов – кіборг, трансгуманіст, куратор інтернет-проекту Looo.ch;
Анна Хвиль – культуролог, активістка «Феміністичної Офензиви».

Модераторка – Єлизавета Бабенко, культуролог, активістка «Феміністичної Офензиви».

Центр візуальної культури, вул. Костянтинівська, 26, кінотеатр «Жовтень»
http://ofenzyva.wordpress.com

Презентація Василя Черепанина

18 червня 2012, понеділок, 17:30

У презентації аналізується культурний і політичний контекст в Україні після закриття виставки «Українське тіло» у Центрі візуальної культури. Цей акт цензури викликав широкий резонанс в українських та закордонних медіа. Агресія проти соціально ангажованого сучасного мистецтва та інституції, яка його представляє, показала ультраправу реакцію на політизацію сексуальності. Мистецькі, соціальні та політичні антагонізми, що проявилися, демонструються крізь оптику ангажованої культурної інституції та мистецтва, які набули політичної суб’єктивності.

Василь Черепанин – керівник Центру візуальної культури, викладач кафедри культурології НаУКМА, редактор українського видання часопису «Політична критика».

Центр сучасного мистецтва «Замок Уяздовський»
вул. Яздув, 2, Варшава
http://csw.art.pl/

Центр візуальної культури, кінотеатр «Жовтень», Центр сучасного мистецтва «Замок Уяздовський», Мистецький Арсенал, Бюро культури Варшави та Польський інститут у Києві  запрошують на прем’єру фільму Анки Сасналь та Вільгельма Сасналя «Вид здалеку прекрасний» (Польща), що відбудеться 16 червня 2012, в суботу о 18:00 в кінотеатрі «Жовтень» (вул. Костянтинівська, 26)

Вхід вільний

Дія драми «Вид здалеку прекрасний», що розповідає любовну історію дівчини й збирача металолому, відбувається у відлюдному польському селі. Сутужне життя пари й інших мешканців проходить в атмосфері всюдисущої таємниці. Одного дня збирач металолому зникає, і це спричинює ряд неочікуваних подій. Серед прегарних краєвидів, під палючим сонцем спливає людське зло.

Сеанси – щочетверга з 21 червня у вечірній час в кінотеатрі «Жовтень».

Показ фільму відбувається в рамках польсько-українського спеціального проекту «Подвійна гра» Першої Київської міжнародної бієнале сучасного мистецтва «ARSENALE 2012».

http://www.itlooksprettyfromadistance.com/

http://vcrc.org.ua/

http://www.zhovten-kino.kiev.ua/

http://csw.art.pl/

http://arsenale2012.com/home/

http://www.polinst.kiev.ua/

12 червня 2012, у вівторок, о 18:00 в Малій галереї Мистецького Арсеналу (вул. Лаврська, 10) в рамках спеціального проекту „Подвійна гра” Першої Київської бієнале сучасного мистецтва “ARSENALE 2012”  розпочнеться серія культурно-освітніх заходів Центру візуальної культури “Свобода вираження, вираження свободи”.

Першою подією в програмі стане виступ російської філософині та поетеси Кеті Чухров, яка представить свій  перформанс „Афган-Кузьмінкі”. Людська ораторія. Після перформансу відбудеться дискусія з авторкою за участі дослідниці гендерної теорії Ольги Плахотнік.

«Афган-Кузьмінкі», що топонімічно є речовим ринком в Москві, – це поетична ораторія про наявну гендерну, сексуальну та економічну політику. Соціально-політична поема, яка мелодекламаційно виконується  авторкою у власному музичному супроводі, порушує актуальні проблеми патріархально-капіталістичних відносин в сучасній Росії. Ці відносини визначаються гендерною нерівністю, фіксацією статевої приналежності та її ключовою роллю в панівних ринкових умовах, а також продажем і товарною вартістю жіночого тіла. Сцени життя торговців на ринку дискурсивно унаочнують в поемі моделі експлуатації та патріархального насильства, з якими сьогодні стикається значна частина пострадянського населення.

Перформанс Кеті Чухров концептуально продовжує феміністичну програму художнього об’єднання „Жіночий цех”, конференції „Фемінізм: точка зборки” та презентації третього числа „Політичної критики” під назвою „Секс і політика”.

В музичному супроводі  авторки використана  класична музика Г. Ф. Генделя, Ж-Ф. Рамо, Дж. Дауленда.
Кеті Чухров – філософиня, поетеса, викладає  на кафедрі  загальної історії мистецтва РДГУ (Москва, Росія), входить до редакційної ради «Художественного журнала». Авторка книг і збірок поезій:  «Быть и исполнять. Проект театра в философской критике искусства»,  «Война количеств», «Просто люди».

Ольга Плахотнік – фахівчиня із феміністичної філософії та гендерних студій, Харківський національний університет ім.В.Н.Каразіна.

Модерує дискусію Єлизавета Бабенко – культурологиня, активістка Центру візуальної культури та Феміністиної Офензиви.

Читати про проект: http://www.artukraine.com.ua/articles/870.html

Партнери: Перша Київська бієнале сучасного мистецтва “ARSENALE 2012”, Фонд ім. Гайнріха Бьолля.

Детальна інформація на сайтах: http://vcrc.org.ua/, http://arsenale2012.com/program/special/, http://ofenzyva.wordpress.com

Контакт: Єлизавета Бабенко +38 093 021 17 53,   liza.babenko@gmail.com

В рамках фестивалю «Ніч Культури в Любліні»

2 червня 2012, субота, 18:00

Проект показує і роз’яснює становище творців і людей культури в Україні. Захід включає представлення документації виставки «Українське тіло» (2012), організованої Науково-дослідним центром візуальної культури при Києво-Могилянській академії. Виставка була визнана непристойною і провокаційною та рішенням ректора закрита. Цей випадок стане тлом для дискусії за участі спостерігачів і знавців українських ЗМІ, а також представників творчих середовищ на тему свободи мистецької творчості й цензури в Україні:

Оксана Брюховецька – художниця, кураторка виставки «Українське тіло»,

Леся Кульчинська – Інститут мистецтвознавства НАНУ, кураторка виставки «Українське тіло»,

Василь Черепанин – керівник Центру візуальної культури, редактор українського видання часопису «Політична критика»,

Павел Пєньонжек – публіцист, перекладач, редактор українського та російського сервісу «Політичної критики».

Модеруватиме Рафал Чекай – філософ, викладач кафедри естетики Університету Марії Кюрі-Склодовської, клуб «Критики Політичної» в Любліні.

Осередок «Брама Ґродська – Театр NN»

вул. Ґродська, 21, Люблін

http://nockultury.pl/

В РАМКАХ ОСНОВНОГО ПРОЕКТУ ПЕРШОЇ КИЇВСЬКОЇ БІЄНАЛЕ СУЧАСНОГО МИСТЕЦТВА ARSENALE 2012

Середа, 23 травня, 17:30, перед муром Києво-Печерської Лаври (навпроти входу в Мистецький Арсенал, вул. Івана Мазепи)

Четвер, 24 травня, 13:00, перед входом до Староакадемічного корпусу Києво-Могилянської академії (вул. Сковороди, 2, з боку Контрактової площі)

Перформанс є продовженням серійного проекту “Медіатори”, який група Р.Е.П. розпочала у 2006 році у Києві перформансом “Лірник”. На площі народний музикант та оповідач, акомпануючи собі на колісній лірі, переповідав у власній манері відомі акції та перформанси. Згодом художники залучали до своїх вуличних перформансів народних музикантів та співців у Гюмрі (Вірменія), Алмати (Казахстан), Пловдіві (Болгарія), Шваці (Австрія) та Бялостоку (Польща).

У перших роботах серії народні виконавці інтерпретували, оспівували та популяризували окремі художні твори, тексти подальших перформансів були присвячені конкретним проблематикам сучасного художнього процесу. Нинішня київська робота оприлюднює хроніку цензурних заборон, судових процесів та актів насильства, спрямованих проти сучасного мистецтва. Саме ця тематика обумовлює вибір локацій – Києво-Печерської Лаври та Києво-Могилянської академії.

У текст співців увійдуть як випадки з досвіду міжнародного мистецтва останніх десятиліть, так і нещодавні події, пов’язані з цензурою та переслідуванням художників, зокрема і в Україні.

Прес-служба ARSENALE 2012:
arsenale2012@artarsenal.in.ua
Тел.: +380 44 288 52 26
arsenale2012.com

Лекція Майкла Волцера

21 травня 2012, понеділок, 18:00

Майкл Волцер – політичний філософ, професор Принстонського університету, редактор провідного американського журналу з філософії політики та культури Dissent, серед постійних авторів та авторок якого – Ганна Арендт, Сейла Бенхабіб, Ісаак Дойчер, Ґюнтер Ґрасс, Ричард Рорті та інші.

Після лекції – дискусія за участі Майкла Волцера та Славоміра Сєраковського, головного редактора часопису «Політична критика» (Krytyka Polityczna).

«Політична критика» (Krytyka Polityczna) – інтелектуальне середовище, яке виникло на початку 2000-х з метою боротьби із соціальним, економічним та культурним виключенням у Східній Європі. Наразі часопис «Політична критика» видається у польській, українській та російській версіях.