Cереда, 11 лютого 2015, 19:00
Центр візуальної культури (вул. Глибочицька, 44, 2-ий поверх)

Центр візуальної культури та «Політична критика» запрошують на лекцію культуролога Ольги Папаш, що відбудеться у середу, 11 лютого, о 19:00.

У 1960–1970-х роках по всьому Радянському Союзу спостерігався справжній бум житлового будівництва. Цей період повязують з безпрецедентним доти поширенням типової архітектури, тобто серійної забудови відповідно до масових проектів. До найвідоміших типових будинків належать, зокрема, горезвісні «хрущовки». Значною мірою типова забудова визначила архітектурний портрет доби, зокрема, у кіно, а особливо наше ретроспективне його сприйняття, відтінивши ті чи інші індивідуальні досягнення радянських архітекторів. При цьому, протягом якихось двох десятиліть масове сприйняття типової архітектури разюче змінилося, пройшовши шлях від захвату до зневаги. Про репрезентацію цього, без перебільшення, епохального для простих людей зсуву на прикладах знакових і, навпаки, маловідомих фільмів періоду, а також про трансформацію відповідних репрезентативних кіностратегій ближче до кінця 1970-х розповість у своїй лекції Ольга Папаш.

Ольга Папаш – культуролог, кінознавець, публіцистка, перекладачка. Магістр культурології Києво-Могилянської академії. В ході дисертаційного дослідження аналізувала стратегії репрезентації колективної травми в кінематографі. Протягом двох років працювала кінознавцем в Національному центрі Олександра Довженка, де досліджувала український радянський кінематограф 1920–1980-х рр. Авторка кінознавчих та мистецтвознавчих статей у різних виданнях, належить до редколегії українського видання часопису «Політична критика».

Вхід вільний

Лекція відбудеться в рамках виставки «Надбудова», що триває в Центрі візуальної культури до 28 лютого

За підтримки ERSTE Foundation та Charles Stewart Mott Foundation

Виставка «Надбудова» проходить в рамках проекту Unrendered Spaces

http://unrenderedspaces.tumblr.com/

Партнер проекту:

Інформаційний партнер:

Центр візуальної культури (ЦВК) був створений у 2008 році як майданчик для співпраці між академічними, художніми та активістськими спільнотами. ЦВК є незалежною громадською організацією, що займається видавничою і виставковою діяльністю, науковими дослідженнями, проведенням публічних лекцій, дискусій і конференцій. У 2015 році Центр візуальної культури отримав нагороду Європейської культурної фундації ім. принцеси Марґріт.

Центр візуальної культури (вул. Глибочицька, 44, 2-ий поверх)

Контакти:

+38096 4929600 (Наталка Нешевець)
www.facebook.com/vcrc.org.ua
vcrc@vcrc.org.ua

П’ятниця, 6 лютого 2015, 19:00
Центр візуальної культури (Київ, вул. Глибочицька, 44, 2 поверх)

Центр візуальної культури та «Політична критика» запрошують на зустріч із Заслуженим архітектором України Едуардом Більським, що відбудеться у п’ятницю, 6 лютого, о 19:00.

Едуард Більський розповiсть про свої головнi проекти в Києві. Як вони змiнювались вiд перших ескiзiв до останнiх перебудов? Якi пропозицii архiтектора мали можливiсть сформувати зовсiм iнший малюнок мiста, але так i залишилися нереалiзованними? Чому київський Палац дiтей та юнацтва й по cьогоднішнiй день вважається одним із найбільш вдалих прикладiв київськоi архiтектури другої половини ХХ століття, але при цьому безжально руйнується сучасними забудовниками? Чому Виноградар неоднаразово вiдзначали як один із найкращих житлових масивiв Радянського Союзу, але так i не добудували?

Модератор – Олексій Биков.

Едуард Більський – заслужений архітектор України, діючий член Української академії архітектури, лауреат Першої державної премії СРСР в галузі архітектури. Автор понад 300 об’єктів у Києві, Одесі, Ташкенті, Москві та інших містах. Едуард Бiльський є автором проектів забудов житлових кварталів в Дарниці, районів Виноградар, Синьоозерний, студентського містечка «Пектораль», київського Палацу дітей та юнацтва, палацу урочистих подій Дніпровського району, багатофункціонального культурно-розважального центру в житловому районі Виноградар, будівлі офісного призначення на вулиці Великій Васильківській 77, будинків державних установ, транспортних споруд, автовокзалів у Києві та Одесі.

Вхід вільний

Зустріч відбудеться в рамках виставки «Надбудова», що триває в Центрі візуальної культури до 28 лютого

За підтримки ERSTE Foundation та Charles Stewart Mott Foundation

Виставка «Надбудова» проходить в рамках проекту Unrendered Spaces

http://unrenderedspaces.tumblr.com/

Партнер проекту:

Інформаційний партнер:

Центр візуальної культури (ЦВК) був створений у 2008 році як майданчик для співпраці між академічними, художніми та активістськими спільнотами. ЦВК є незалежною громадською організацією, що займається видавничою і виставковою діяльністю, науковими дослідженнями, проведенням публічних лекцій, дискусій і конференцій. У 2015 році Центр візуальної культури отримав нагороду Європейської культурної фундації ім. принцеси Марґріт.

Центр візуальної культури (вул. Глибочицька, 44, 2-ий поверх)

Контакти:

+38096 4929600 (Наталка Нешевець)
www.facebook.com/vcrc.org.ua
vcrc@vcrc.org.ua

Cубота, 7 лютого, 2015, 18:00
Центр візуальної культури (вул. Глибочицька, 44, 2-ий поверх)

Центр візуальної культури та «Політична критика» запрошують на лекцію дослідниці архітектури Євгенії Губкіної, що відбудеться у суботу, 7 лютого, о 18:00.

У своїй лекції Євгенія Губкіна розкаже про метрополітен як втілення міфів світової та радянської архітектури про прогрес та процвітання. Про те, коли і чому інтер’єри станцій розробляли найкращі архітектори, а на оздоблення не шкодували коштів. Яким чином відкриття нових ділянок використовували як інструмент пропаганди. На прикладі Харківського та Дніпропетровського метрополітену Євгенія розповість, чи змінилось відношення до метро у 60 – 80-ті роки та як виглядав «підземний палац» пізнього модернізму. Які основні концепції та характеристики метрополітену так званого періоду «застою»? Чи стало метро утилітарним, а не утопічним проектом?

Євгенія Губкіна – дослідниця і кураторка, розробниця та екскурсовод маршруту «Лінійне місто» конференцій міжнародної організації DOCOMOMO. 3 2012 року є консультанткою проекту «Українські тижні конструктивізму» галереї сучасного мистецтва Lenin в Запоріжжі. У 2013 році була співавторкою проекту «Україна-Німеччина 1920 – 1930. Спільне» в Запоріжжі (Lenin) та організаторкою виставки у Харкові (Nürnberger House). У 2014 стала співзасновницею громадської організації Urban Forms Center, що реалізувала такі проекти як «Атомогради: планові міста у сучасному суспільстві» (Запоріжжя), «Харків: інвентаризація» (Харків) тощо. Мешкає та працює у Харкові.

Вхід вільний

Лекція відбудеться в рамках виставки «Надбудова», що триває в Центрі візуальної культури до 28 лютого

За підтримки ERSTE Foundation

unrenderedspaces.tumblr.com

Партнер проекту:

Інформаційний партнер:

Центр візуальної культури (ЦВК) був створений у 2008 році як майданчик для співпраці між академічними, художніми та активістськими спільнотами. ЦВК є незалежною громадською організацією, що займається видавничою і виставковою діяльністю, науковими дослідженнями, проведенням публічних лекцій, дискусій і конференцій. У 2015 році Центр візуальної культури отримав нагороду Європейської культурної фундації ім. принцеси Марґріт.

Центр візуальної культури (вул. Глибочицька, 44, 2-ий поверх)

Контакти:

+38096 4929600 (Наталка Нешевець)
www.facebook.com/vcrc.org.ua
vcrc@vcrc.org.ua

ЦВК запрошує до співпраці активних та небайдужих людей, що цікавляться сучасним мистецтвом, громадським активізмом та альтернативною освітою. В новому році ми розпочинаємо нові проекти та пропонуємо долучитися до роботи культурного та соціального центру в нашому новому приміщенні.

За неповні три місяці роботи нового приміщення ЦВК за адресою Глибочицька, 44 у нас відбулися лекції Ганса Ульріха Ґумбрехта, Петра Павленського, Ірини Жеребкіної Тімоті Снайдера, Єкатерини Дьоґоть, Бориса Будена, Кеті Чухров, Марсі Шор, Александра Бікбова та інших. У листопаді в нашій галереї пройшла виставка критичного мистецтва “Локаут” під кураторством Оксани Брюховецької та Станіслава Рукші. У грудні в ЦВК відбувся дискусійний проект “Між революцією та війною”, в якому, серед інших, взяли участь Максим Буткевич, Наталія Гуменюк, Олександр Івашина, Микита Кадан, Михайло Мінаков, Дмитро Потєхін, Катерина Сергацкова, Артем Чапай.

В новому році Центр візуальної культури планує не менш активну програму, відкриту також і до ваших пропозицій. Щоб долучитися до нашої роботи, достатньо:

– мати трохи вільного часу, а також бажання присвятити цей час цікавій та корисній справі;
– цікавитись сучасним мистецтвом, критичною думкою та/або громадським активізмом;
– надіслати до 22-го січня лист із коротким описом своєї мотивації та СV на адресу vcrc@vcrc.org.ua

Уже найближчим часом ви зможете:

– взяти участь у роботі над виставкою-дослідженням архітектури київського неомодернізму, що невдовзі відкриється в ЦВК, та інших художніх виставок, запланованих на найближче майбутнє;
– долучитися до розробки та організації дискусійних програм у ЦВК;
– взяти участь у створенні та наповненні сайту “Політична критика”;
– безпосередньо поспілкуватися з багатьма лекторами, кураторами, художниками та активістами, що відвідають Київ на запрошення ЦВК;
– стати частиною міждисциплінарного середовища дослідників, активістів і художників.

Центр візуальної культури (ЦВК) був створений у 2008 році як майданчик для співпраці між академічними, художніми та активістськими спільнотами. ЦВК є незалежною громадською організацією, що займається видавничою і виставковою діяльністю, науковими дослідженнями, проведенням публічних лекцій, дискусій і конференцій. У 2015 році Центр візуальної культури отримав нагороду Європейської культурної фундації ім. принцеси Марґріт.

Центр візуальної культури (вул. Глибочицька, 44, 2-ий поверх)

Контакти:

+38096 4929600 (Наталка Нешевець)
www.facebook.com/vcrc.org.ua
vcrc@vcrc.org.ua

З 28 січня до 28 лютого в Центрі візуальної культури відбудеться виставка «Надбудова», яка представить найцікавіші проекти київського повоєнного неомодернізму в архітектурі. На виставці будуть уперше показані проекти видатних київських архітекторів – як реалізовані, так і нереалізовані, – а також простежено трансформацію їхніх утопічних задумів.

Відкриття виставки – 28 січня о 19:00

Виставка «Надбудова» є одним із результатів багаторічного дослідження радянського неомодернізму в Україні. Раніше це дослідження лягло в основу виставок «Радянський модернізм 1955-1991: Невідомі історії» в Architektur Zentrum Wien (2012), Trespassing Modernities в галереї SALT Galata, Стамбул (2013), та Parallel Modernities нa 31-ій бієнале в Сан-Паулу (2014). В рамках проекту було проведено численні інтерв’ю з архітекторами Києва та інших міст України, а також архівні дослідження. Виставка «Надбудова» уперше в систематизованій формі представить київську частину дослідження.

Центральне місце на виставці посідає творчість архітектора Едуарда Більського – автора та співавтора знакових для київського неомодернізму проектів Палацу піонерів, автовокзалу, житлового масиву Виноградар. Його ескізи, рисунки та проектні матеріали демонструють масштаб утопічного мислення київських архітекторів. Постать архітектора Флоріана Юр’єва (автора “київської тарілки” поблизу метро «Либідська») розглядається як втілення “синтезу мистецтв” в архітектурі. Трагічна історія київського Парку пам’яті авторства Ади Рибачук та Володимира Мельниченка буде представлена фільмом Ізраїля Гольдштейна «Стіна». Крім того, на виставці будуть представлені проекти архітекторів Михайла Будиловського, Анатолія Добровольського, Йосипа Каракіса, Авраама Мілецького, Наталії Чмутіної, Володимира Шевченка, Валентина Штолька та інших.

«На початку 1960-х архітектура Києва заговорила інтернаціональною мовою повоєнного неомодернізму, – пишуть організатори виставки. – В авангарді цього процесу опинилося середовище архітекторів, художників та інженерів, для яких архітектура і будівництво були одними із багатьох елементів модерністського світогляду. Архітектори претендували на роль деміургів, що втілюють тотальні твори мистецтва, а художники, відповідно, прагнули бути повноцінними співавторами архітектурних проектів. Це була спроба перетворити місто на середовище для реалізації художнього мислення – на противагу жорсткій уніфікації міського середовища у форматі типової забудови та житлових масивів».

Дослідницька група проекту – архітектори Олексій Биков та Олександр Бурлака, культуролог Олексій Радинський.

Виставка працює щодня, крім понеділків, з 13:00 до 19:00

Вхід вільний

Виставка проходить в рамках проекту Центру візуальної культури Unrendered Spaces та за підтримки ERSTE Foundation

unrenderedspaces.tumblr.com

Партнер проекту:

Інформаційний партнер:

Центр візуальної культури (ЦВК) був створений у 2008 році як майданчик для співпраці між академічними, художніми та активістськими спільнотами. ЦВК є незалежною громадською організацією, що займається видавничою і виставковою діяльністю, науковими дослідженнями, проведенням публічних лекцій, дискусій і конференцій. У 2015 році Центр візуальної культури отримав нагороду Європейської культурної фундації ім. принцеси Марґріт.

Центр візуальної культури (вул. Глибочицька, 44, 2-ий поверх)

Контакти:

+38096 4929600 (Наталка Нешевець)
www.facebook.com/vcrc.org.ua
vcrc@vcrc.org.ua

Вівторок, 30 грудня, 2014, 19:00
Центр візуальної культури (Київ, вул. Глибочицька, 44, 2 поверх)

Центр візуальної культури та “Політична критика” запрошують на лекцію історика Сергія Біленького, що відбудеться у вівторок, 30 грудня, о 19:00.

Сьогодні як ніколи відчувається напруження між демократичним потенціалом українського націоналізму і його «темною» стороною – реальною та уявною загрозою неонацизму і правого популізму. І те, й інше проявилось під час Майдану та в дискурсі навколо нього. Лекція історика Сергія Біленького присвячена витокам цих процесів сьогодення – так званому класичному періоду українського національного руху (чи «українського націоналізму», як його часто називають на Заході) ХІХ – початку ХХ століть, його основним дилемам, традиціям та джерелам, зокрема, кореням його «темної» сторони.

Сергій Біленький – історик, викладач Університету Торонто, автор книжок “Михайло Максимович та освітні практики на Правобережній Україні в першій половині ХІХ століття” (Київ, 1999) та “Romantic Nationalism in Eastern Europe: Russian, Polish, and Ukrainian Political Imaginations” (Stanford University Press, 2012), а також редактор збірки вибраних текстів “Fashioning Modern Ukraine: Selected Writings of Mykola Kostomarov, Volodymyr Antonovych, and Mykhailo Drahomanov” (Canadian Institute of Ukrainian Studies, 2014).

Вхід вільний

За підтримки ERSTE Foundation

Інформаційний партнер:

Центр візуальної культури (ЦВК) був заснований 2008 року з метою створення міждисциплінарного середовища для аналізу пострадянського становища України на перетині мистецтва, знання та політики. З того часу ЦВК провів понад 150 наукових та дискусійних заходів за участі українських та міжнародних науковців, а також близько 20 художніх виставок.

Контакти:

+38097 436 98 99 (Юстина Кравчук)
www.facebook.com/vcrc.org.ua
vcrc@vcrc.org.ua

Субота, 27 грудня, 18:00
Центр візуальної культури (Київ, вул. Глибочицька, 44, 2 поверх)

Центр візуальної культури, «Політична критика» та видавництво «Медуза» запрошують на презентацію антології гендерних досліджень «Образ. Тіло. Порядок» та на лекцію Ірини Жеребкіної «Війна і мир Джудіт Батлер», що відбудуться у суботу, 27 грудня, о 18:00.

У своїй лекції Ірина Жеребкіна розгляне тезу Джудіт Батлер про радикальну рівність у філософії. Парадокс цієї тези полягає в тому, що радикальну рівність Батлер пропонує розуміти не як рівність суб’єктів, що традиційно передбачає рівність ідентичностей, а навпаки, як їхню нерівність: адже кожен суб’єкт перебуває у ситуації становлення іншим. Саме у зв’язку з цією нерівністю можна говорити про абсолютну рівність у філософії – рівність здатності до становлення іншим. Жеребкіна розгляне полеміку Батлер з Дельозом, Фуко та Аґамбеном стосовно питань політичної боротьби та політичного спротиву в умовах сучасного капіталізму.

Лекція відбудеться з нагоди виходу антології гендерних досліджень «Образ, тіло, порядок» у незалежному видавництві «Медуза». Антологія «Образ, тіло, порядок» – це міждисциплінарна збірка академічних та есеїстичних текстів на гендерну тематику з німецько- та англомовного просторів. Книжка містить статті з філософії, економіки, історії медицини, психоаналізу, кінознавства, історії мистецтва та юриспруденції. У збірці представлені тексти Джудіт Батлер, Ельфріди Єлінек, Ненсі Фрейзер, Крістіни фон Браун та інших.

Ірина Жеребкіна – докторка філософських наук, професорка кафедри теорії культури та філософії науки в Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна, директорка Харківського центру гендерних досліджень, головна редакторка журналу «Гендерні дослідження». Займається гендерною та феміністською теорією, феміністською деконструкцією політичної антропології дорадянських та пострадянських суспільств, філософською антропологією та сучасною політичною філософією.

Вхід вільний

Організаційний партнер – видавництво «Медуза»

Захід відбудеться за підтримки Фонду ім Гайнріха Бьолля в Україні

За підтримки ERSTE Foundation

Інформаційний партнер:

Центр візуальної культури (ЦВК) був заснований 2008 року з метою створення міждисциплінарного середовища для аналізу пострадянського становища України на перетині мистецтва, знання та політики. З того часу ЦВК провів понад 150 наукових та дискусійних заходів за участі українських та міжнародних науковців, а також близько 20 художніх виставок.

Контакти:

+38097 436 98 99 (Юстина Кравчук)
www.facebook.com/vcrc.org.ua
vcrc@vcrc.org.ua

Субота, 20 грудня, 18:00
Центр візуальної культури (Київ, вул. Глибочицька, 44, 2 поверх)

Центр візуальної культури, «Політична критика» та «Центр UA» запрошують на дискусію «Що робити з Міністерством інформації», яка відбудеться у суботу, 20 грудня, о 18:00.

У медіа-спільноті тривають дискусії щодо створення Міністерства інформаційної політики. Рішення про заснування Міністерства було прийнято без консультацій з медіа-експертами й без огляду на протести журналістів. Військовий конфлікт та інформаційна агресія з боку російських ЗМІ створюють для керівників держави нові виклики, але є великі сумніви, що нове міністерство є тією інституцією, яка спроможна реагувати на них належним чином. Чи не перетвориться воно на “Міністерство правди”, а Україна – на авторитарну країну, де держава займається пропагандою, замість того, щоб сприяти роботі незалежних мас-медіа? Під час дискусії журналісти, медіа-юристи і депутати обговорять можливі  соціальні та юридичні наслідки створення Міністерства інформаційної політики як в Україні, так і поза її межами.

До дискусії запрошені:

Вадим Гудима, редактор сайту Руху ЧЕСНО
Наталя Гуменюк, журналістка-міжнародниця, Hromadske.tv, рух «Стоп цензурі!»
Тетяна Котюжинська, юристка, Асоціація медіа-юристів, Комісія з журналістської етики
Сергій Лещенко, депутат Верховної Ради,  член Комітету з питань запобігання і протидії корупції
Наталя Лігачова, шеф-редактор інтернет-видання «Телекритика»
Севгіль Мусаєва-Боровик, головний редактор інтернет-видання «Українська правда»
Ігор Розкладай, юрист, Інститут Медіа Права, медіа-група РПР, рух «Стоп цензурі!»
Оксана Романюк, виконавча директорка Інстутуту Масової Інформації, представниця «Репортери без кордонів
Наталка Соколенко, журналістка, «Громадське радіо», рух «Стоп цензурі!»
Анастасія Станко, журналістка Hromadske.tv, рух «Стоп цензурі!»
Вікторія Сюмар,  депутатка Верховної Ради, голова Комітету з питань захисту свободи слова

Модератори: Василь Черепанин, Аксінья Куріна

Організатори: Центр візуальної культури, ГО «Центр UA», «Стоп цензурі!»

Трансляція: Hromadske.tv

Контакти:
+38066 7488316 (Аксінья Куріна)
vcrc@vcrc.org.ua

Неділя, 21 грудня, 18:00
Центр візуальної культури (Київ, вул. Глибочицька, 44, 2 поверх)

Центр візуальної культури та «Політична критика» запрошують на лекцію Єкатєріни Дьоґоть, що відбудеться у неділю, 21 грудня, о 18:00.

Влітку 2014 року кураторка та есеїстка Єкатєріна Дьоґоть виступила з критикою системи сучасного мистецтва, яке протягом довгого часу служило притулком для критичної думки. На думку Дьоґоть, союз між сучасним мистецтвом і критичним мисленням зазнав краху, одним із симптомів якого є цьогорічне проведення бієнале «Маніфеста» в Росії урозпал російської військової агресії проти України. У своїй лекції Єкатєріна Дьоґоть розповість про вплив олігархічних та державних структур на систему мистецтва. Відштовхуючись від питання «що пішло не так у 1990-ті?», вона проаналізує вплив імперського мислення на сучасне російське мистецтво.

Єкатєріна Дьоґоть – кураторка, есеїстка, історик мистецтва. Художня директорка Академії мистецтв світу (Кельн), член-кореспондент Російської Академії мистецтв. Авторка книжок «Російське мистецтво ХХ століття», «Терористичний натуралізм». У 2013 році була кураторкою трієнале в Берґені. У 2014 році отримала премію ім. Ігора Забела в царині культури і теорії.

Читати далі:

Екатерина Деготь. Текст, который писать не следовало? О значении и роли «Манифесты» в России.

Екатерина Деготь. Список поражений. Речь на вручении премии Игоря Забела.

Вхід вільний

Захід відбудеться в рамках проекту „Між революцією і війною” за підтримки Фонду ім. Рози Люксембург

За підтримки ERSTE Foundation та Charles Stewart Mott Foundation

Інформаційний партнер:

Центр візуальної культури (ЦВК) був заснований 2008 року з метою створення міждисциплінарного середовища для аналізу пострадянського становища України на перетині мистецтва, знання та політики. З того часу ЦВК провів понад 150 наукових та дискусійних заходів за участі українських та міжнародних науковців, а також близько 20 художніх виставок.

Контакти:

+38097 436 98 99 (Юстина Кравчук)
www.facebook.com/vcrc.org.ua
vcrc@vcrc.org.ua

П’ятниця, 19 грудня 2014, 19:00
Центр візуальної культури (Київ, вул. Глибочицька, 44, 2 поверх)

Центр візуальної культури та «Політична критика» запрошують на лекцію професорки Єльського університету Марсі Шор, що відбудеться у п’ятницю, 19 грудня, о 19:00.

У своїй лекції Марсі Шор поставить деякі з метафізичних питань про суб’єктивність та відповідальність, що турбували східноєвропейських дисидентів, коли вони намагалися висвітлити суттєві моменти свого болісного минулого. У лекції зачіпатиметься розчарування посткомунізмом, життя тоталітаризму після його смерті та дилеми суб’єктивності: у Маркса, Гавела та польської «Солідарності», а також під час повстання на Майдані.

Марсі Шор: “«Привид бродить по Європі – привид комунізму», – писали Маркс та Енґельс 1848 року. Більш ніж півтора століття потому комунізм досі приходить як привид із минулого. Протягом багатьох років комуністичні архіви грали роль фройдівського несвідомого – темної психічної шафи, у яку витісняється все занадто незручне для людської свідомості. Намагання «впоратися з минулим», як спроба, насамперед, відрізнити провину від невинності, часто засліплювало нас перед глибшими та більш сутнісними питаннями, які виявляло минуле”.

Марсі Шор – професорка історії Єльського університету. Досліджує та викладає інтелектуальну історію Східної Європи. Авторка книг «Ікра і попіл» про польсько-єврейську марксистську думку ХХ століття, та «Смак попелу», що аналізує інтелектуальну історію повоєнної Східної Європи. Працює над книгою «Зустрічі з феноменологією: сцени зі Східної Європи», досліджуючи феноменологічний аспект повстання на Майдані.

Робоча мова – англійська

Вхід вільний

За підтримки ERSTE Foundation

Інформаційний партнер:

Центр візуальної культури (ЦВК) був заснований 2008 року з метою створення міждисциплінарного середовища для аналізу пострадянського становища України на перетині мистецтва, знання та політики. З того часу ЦВК провів понад 150 наукових та дискусійних заходів за участі українських та міжнародних науковців, а також близько 20 художніх виставок.

Контакти:

+38097 436 98 99 (Юстина Кравчук)
www.facebook.com/vcrc.org.ua
vcrc@vcrc.org.ua