Середа, 14 травня 2014, 17:00

Центр візуальної культури запрошує на дискусію «Підпілля, ескапізм та утопія», що відбудеться в рамках виставки Миколи Рідного «Укриття» у середу, 14 травня о 17:00 за адресою: Київ, вул. Петрівська, 34.
Серед учасників – Олександр Бурлака, Ольга Папаш, Микола Рідний, Василь Черепанин.

За ескапізмом завжди стоїть прагнення іншого світу. Це прагнення може знаходити втілення в індивідуальному пошуку альтернативного «способу життя», втечі у «внутрішній світ» чи в ґетто закритої спільноти однодумців.
Барикади Майдану стали свідченням того, що укриття може бути не лише втечею, але й плацдармом для опору та місцем народження утопії – нової моделі соціальної взаємодії. Ескапізм, втеча в укриття замкнутого мікросвіту може стати необхідним кроком як для реваншу пригнобленого чи забутого, так і для народження нового. Однак на марґінесах кожної утопії, як і на кордонах будь-якої закритої зони, рано чи пізно починає майоріти фантом «ворога», «чужого».
Яким може бути майбутнє сучасних укриттів? Чи містять вони сьогодні утопічний потенціал? Чи можлива солідарність в умовах підпільної війни та політично-економічної кризи?

Виставка Миколи Рідного «Укриття» проходить в рамках проекту Центру візуальної культури Unrendered Spaces та за підтримки ERSTE Foundation.
Виставка працює з 26 квітня по 14 травня, з вівторка по неділю, з 12:00 до 19:00. Адреса: Київ, вул. Петрівська, 34.

Unrendered Spaces – серія експозицій, присвячених стратегіям сприйняття міського та позаміського середовища, можливостям його дослідження засобами мистецтва. Зосереджуючись на точках перцептивної багатозначності у трактуванні життєвого простору, проект має на меті розіграти політичні, суспільні, естетичні зони напруження в його означенні.
Центр візуальної культури був заснований 2008 року з метою створення міждисциплінарного середовища для аналізу пострадянського становища України на перетині мистецтва, знання та політики. З того часу ЦВК провів понад 150 наукових та дискусійних заходів за участі українських та міжнародних науковців, а також близько 20 художніх виставок.
http://unrenderedspaces.tumblr.com/

25 квітня – 14 травня 2014

Центр візуальної культури запрошує на відкриття виставки Миколи Рідного «Укриття», що відбудеться у п’ятницю, 25 квітня о 19:00 за адресою:
Київ, вул. Петрівська, 34.

Протягом останніх тижнів на дошках оголошень в державних установах почали з’являтися плани розташування бомбосховищ в місті Києві. Несподівано, здавалося б, майже археологічний пласт міської архітектури набув нової актуальності. Загроза надзвичайного стану, страх війни, відчуття неконтрольованості (гео)політичних процесів перетворили місто з простору можливостей та публічної взаємодії на мережу потенційних сховків. Колективний ентузіазм Майдану змінюється пошуком приватних анклавів безпеки, індивідуальних шляхів відступу.

Через урбаністичний феномен укриття  від бомбосховищ та бункерів періоду Холодної війни до саморобних імпровізованих сховків, породжених страхом економічних та політичних катаклізмів, Микола Рідний звертається до проблеми місця та долі індивіда на перехресті глобальних процесів. Політичне та соціальне уявне сучасної людини, колективні фобії та страхи, але також і винахідливість в індивідуальному вирішенні системних проблем, входять в зону мистецького дослідження Рідного.

Виставка проходить в рамках проекту Центру візуальної культури Unrendered Spaces та за підтримки ERSTE Foundation.

Виставка працює з 26 квітня по 14 травня, з вівторка по неділю, з 12:00 до 19:00.
Адреса: Київ, вул. Петрівська, 34.

Микола Рідний народився в 1985 році в Харкові, де живе і працює зараз. Закінчив Харківську Державну академію дизайну та мистецтв. У 2005-му став співзасновником та куратором галереї-лабораторії SOSкa  організованого митцями простору для розвитку культурного середовища Харкова.
Через відео, скульптуру та інсталяцію Микола Рідний здійснює критичну рефлексію над суспільно-політичним контекстом пострадянського простору. Його мистецькі повідомлення часто будуються за допомогою поєднання документальних фільмів із традиційною фігуративною скульптурою чи знайденими об’єктами.

Unrendered Spaces  серія експозицій, присвячених стратегіям сприйняття міського та позаміського середовища, можливостям його дослідження засобами мистецтва. Зосереджуючись на точках перцептивної багатозначності у трактуванні життєвого простору, проект має на меті розіграти політичні, суспільні, естетичні зони напруження в його означенні.
Центр візуальної культури був заснований 2008 року з метою створення міждисциплінарного середовища для аналізу пострадянського становища України на перетині мистецтва, знання та політики. З того часу ЦВК провів понад 150 наукових та дискусійних заходів за участі українських та міжнародних науковців, а також близько 20 художніх виставок.

http://unrenderedspaces.tumblr.com/
http://vcrc.org.ua/

Протягом останніх місяців українці на всіх площах боролися за встановлення демократії у своїй країні. Протест під назвою Майдан стикнувся з безпрецедентним поліцейським насильством, репресіями та терором, організованими державним апаратом України. Протестувальників били, викрадали, піддавали тортурам; сотні з них були вбиті за допомогою спецзагонів міліції, злочинців та снайперів. Мільйони українців повстали проти корумпованого олігархічного кривавого режиму Януковича, який підтримувався Кремлем, і вони перемогли.

Це істинно емансипативне народне повстання було Європейським за своєю суттю – сама ідея Європи була заново проголошена на Майдані. Демос України боровся проти неофеодальної олігархії і довів цілому світові, що справжня демократія ще жива. На Майдані народилася нова Європа – Європа солідарності, гідності, самоорганізації та свободи.

1 березня 2014 року російська влада офіційно оголосила про початок збройної інтервенції на українську територію. Протягом останніх днів російські війська вторгалися на територію Криму, блокуючи аеропорти, медіа, адміністративні будівлі, українські військові бази та кордони України. Зараз ми спостерігаємо за збройною контрреволюцією у відповідь на українську демократичну революцію, російським путчем міжнародного масштабу, очоленим фашистським путінським режимом.

Ми вимагаємо в російських високопосадовців припинити збройне вторгнення в Україну та вивести російські війська з її території! Право визначати майбутнє України належить її громадянам!

Василь Черепанин – директор Центру візуальної культури, головний редактор журналу «Політична критика».

P.S. Будь ласка, поширюйте цей допис !

Центр візуальної культури

29 грудня 2013, неділя, 21:00
Відкритий університет Майдану (сцена біля Лядських воріт)

В рамках серії показів “Глобальний протест”

СПРОТИВ БЕЗ НАСИЛЬСТВА

Показ фільму “Більше, ніж сила” (1999, реж. Стів Йорк)

За участі Наталії Гуменюк (Громадське ТБ)

Фільм “Більше, ніж сила” досліджує 6 успішних ненасильницьких рухів ХХ століття, починаючи з очільництва Ґанді індійського руху за незалежність, руху за громадянські права у США, бойкотів у Східній Капській провінції в рамках руху проти апартеїду в Південній Африці, данського руху опору нацистській окупації, руху “Солідарність” у Польщі та чилійського демократичного руху повалення Авґусто Піночета.

Центр візуальної культури

27 грудня 2013, п’ятниця, 21:00
Відкритий університет Майдану (сцена біля Лядських воріт)

В рамках серії показів “Глобальний протест”

СПРОТИВ ЦЕНЗУРІ
Цензура сучасного мистецтва в Україні: досвід 2008-2013 років

Презентація Нікіти Кадана (художня група Р.Е.П., кураторське об’єднання “Худрада”)

Після відмирання радянської культурної моделі, невід’ємною частиною якої була ідеологічно мотивована цензура мистецтва, настав період формальної свободи творчого висловлення. Але на практиці цезура у різноманітних формах – від чиновницького “захисту суспільної моралі” до “цензури насильством” з боку угруповань радикальних консерваторів – відбувається регулярно. Презентація матиме характер стислого огляду найвиразніших випадків цензури сучасного мистецтва останніх п’яти років. Йтиметься про мотивації та характер дій цензорів, про реакції художньої спільноти, про спроби спротиву цензурі, які є радше винятками на тлі звичного конформізму та безпорадності. Розглядатимуться випадки цензури на виставках “Нова історія”, “Спільний простір”, “Українське тіло”, “Велике та величне” та ін.

Центр візуальної культури

26 грудня 2013, четвер, 22:00
Відкритий університет Майдану (сцена біля Лядських воріт)

В рамках серії показів “Глобальний протест”

ПІСЛЯ КАТАСТРОФИ

Показ фільму “Катастрофа” (2010, реж. Артур Жмієвський)

За участі Славоміра Сєраковського (керівник громадського об’єднання та видавництва “Політична критика”, Польща)

Фільм “Катастрофа” польського режисера і куратора Артура Жмієвського – це аналіз реакції польського суспільства на катастрофу президентського літака під Смоленськом 10 квітня 2010 року. Жмієвський задокументував численні публічні акції, що відбулися після цієї події – від народної жалоби до сутичок під президентським палацом – та дослідив перетворення суспільної свідомості під впливом медійних та політичних маніпуляцій.

Центр візуальної культури

25 грудня 2013, середа, 21:00
Відкритий університет Майдану (сцена біля Лядських воріт)

В рамках серії показів “Глобальний протест”

УКРАЇНСЬКІ РЕВОЛЮЦІЇ ВІД “ПЕРЕБУДОВИ” ДО ЄВРОМАЙДАНУ

Показ фільму “Щаблі демократії” (1992, реж. Георгій Шкляревський)

За участі Володимира Чемериса (Інститут “Республіка”, співкоординатор акції протесту “Україна без Кучми”)

У 1991 році, одночасно з виникненням незалежної України, зростає суспільна фрустрація, вуличні акції стають усе більш радикальними та соціально спрямованими, а невдовзі переростають в апатичне незадоволення новим суспільним ладом. Фільм “Щаблі демократії” документує різноманітні публічні масові акції, що відбувалися в Києві протягом останніх років «перебудови» та першого року незалежності (зокрема з’їзд Народного руху України та його акцій у публічному просторі) та автоматично віддзеркалює парадокси трансформації українського радянського суспільства на суспільство «незалежне».

Центр візуальної культури

21 грудня 2013, субота, 22:00
Відкритий університет Майдану (сцена біля Лядських воріт)

В рамках серії показів “Глобальний протест”

ПОЛІТИЧНИЙ АКЦІОНІЗМ І ХУДОЖНІЙ АКТИВІЗМ У СУЧАСНІЙ РОСІЇ

За участі художника-акціоніста Петра Павленського (Санкт-Петербург)

Центр візуальної культури

20 грудня 2013, п’ятниця, 23:00
Відкритий університет Майдану (сцена біля Лядських воріт)

В рамках серії показів “Глобальний протест”

“АРАБСЬКА ВЕСНА”:
ДОСВІД РЕВОЛЮЦІЙ НА БЛИЗЬКОМУ СХОДІ ДЛЯ УКРАЇНИ

За участі Наталії Гуменюк (“Громадське ТБ”)

Ми, громадські та правозахисні організації, журналісти, активісти, студенти, наукові співробітники, дослідники – занепокоєні наявністю на Євромайдані дискримінаційної риторики, яка лунає в промовах спікерів, під час звернень зі сцени. Прикро констатувати той факт, що ресурс “вільного мікрофону”, який дає змогу висловлюватись усім, хто має що сказати – подекуди перетворюється на ефективний інструмент поширення “мови ворожнечі” (“hate speech”) до мирних протестувальників.

Наведемо лише декілька прикладів: в перші дні Євромайдану, українська блогерка та активістка – Олена Білозерська говорила про “вибіркову толерантність”; 23 листопада “вільний мікрофон” був наданий виступаючій Діані Камлюк, котра зверталась до громадян на площі з антисемітськими та расистськими гаслами. Мова ненависті може призвести до зростання агресії серед учасників протесту і навіть до проявів насилля, що стане на заваді цілей майдану. Так, 4 грудня на активістів Конфедерації Вільних Профспілок України було скоєно напад (тілесні ушкодження та псування майна), передумовою до нападу стала публічна заява виступаючого на сцені майдану, котрий назвав активістів “провокаторами” та дезінформував протестувальників, вказавши на наявність у останніх партійної символіки.

Люди, які виступають на майдані за європейський вибір, представляють різні етноси, національності, мови, релігії, сексуальную орієнтацію та стать, соціальні стани та переконання, і тому публічна риторика Майдану має поважати права кожного заради об’єднання зусиль усіх учасників мирного протесту. Але сьогодні Майдан стає небезпечним для тих груп населення, в бік яких лунають дискримінаційні вислови та гасла.

Ми просимо організаційний комітет Євромайдану виробити рекомендації для публічних виступів зі сцени, про які періодично має нагадувати ведучий і відповідно реагувати (робити зауваження) або вже не давати мікрофон таким промовцям.Учасники Євромайдану – різні! Але всі вони обирають європейські цінності і бажають Україні процвітання в сім’ї вільних, демократичних європейських народів.

(більше…)