14 листопада 2014, п’ятниця, 19:00

Центр візуальної культури
Київ, вул. Глибочицька, 44, 2 поверх
http://vcrc.org.ua/

Модераторка – Катерина Рубан

Центр візуальної культури та «Політична критика» запрошують на лекцію відомого філософа та історика політичної думки Андреаса Каливаса «Демократичний виняток: опір та творення народного суверенітету», що відбудеться в п’ятницю, 14 листопада о 19:00.

Один із провідних дослідників теорії революції та історії революційної думки, професор Андреас Каливас присвятить свою лекцію розгляду народження народного суверенітету з боротьби проти абсолютистської монархії. Звертаючись до категорій народного суверенітету, демократії, держави, а також революційного зламу, норми, та винятку, дослідник пропонує теоретичну рамку для аналізу українського революційного досвіду.

Андреас Каливас – філософ, професор політології New School for Social Research (Нью-Йорк), політичний теоретик та історик політичної думки, автор книги «Демократія та політика надзвичайного: Макс Вебер, Карл Шмітт, Ганна Арендт» (2008). В центрі його досліджень – проблеми народного суверенітету, радикальні революційні злами та конституційне творення, надзвичайний стан, стосунки між демократією та конституціоналізмом, норма та виняток в політичній теорії та практиці.

Катерина Рубан – докторантка Нью-Йоркського університету, учасниця Центру візуальної культури, дослідниця радянської історії.

Андреас Каливас досліджує, яким чином виняткове право множин не підкорятися, чинити опір, повалювати або вбивати своїх тиранічних правителів, тобто порушувати встановлену законність, було отримано з їхньої суверенної влади визначати та встановлювати політичні форми їх спільного життя. На ґрунті історичного аналізу процесів, що відбувалися в Європі в ХVI столітті, Калівас пропонує визначення народного суверенітету як верховної влади ініціювати розриви шляхом запровадження, скасування, реформ та змін форм правління. Також дослідник пропонує відповідь на питання, які наслідки має така «повстанська» доктрина суверенітету для теорії демократичного винятку, на противагу державоцентричній парадигмі суверенітету.

Робоча мова – англійська

Вхід вільний
Лекція відбудеться в рамках проекту „Між революцією і війною” за підтримки Фонду ім. Рози Люксембург.

Організаційний партнер: Krytyka Polityczna (Польща)

За підтримки: ERSTE Foundation (Австрія)

Інформаційний партнер:

Контакти:

+38 096 492 96 00 (Наталія Нешевець)

https://www.facebook.com/vcrc.org.ua
vcrc.org.ua
info@vcrc.org.ua

П’ятниця-субота, 7-8 листопада 2014, 19:00

Центр візуальної культури (Глибочицька, 44,2 поверх)

В п’ятницю 7-го листопада о 19:00 буде показано фільми “Фортеця” і “Звичайні місця” Миколи Рідного, а також фільм Сергія Попова “Сувенір”. В своєму фільмі «Фортеця» Микола Рідний зіставляє документальні кадри, зроблені під час повстання на Майдані взимку 2013-14 років та в резиденції Януковича у Міжгір’ї, із текстами про європейське Середньовіччя. Таким чином, автор проводить паралелі між сучасним пострадянським неолібералізмом та системою феодальної монархії в Європі. «Звичайні місця» Миколи Рідного – це багатоканальне відео, що показує велике східноукраїнське місто, яке перебуває на порозі війни. Фільм показує, яким чином соціальні та політичні потрясіння в країні змінюють сприйняття публічного простору. Фільм Сергія Попова «Сувенір» документує події, що відбувались навколо поваленого пам’ятника Леніну в Києві, аналізуючи механізми колективної деструкції.

Після перегляду відбудеться дискусія за участю авторів. Модераторка – Леся Кульчинська.

В суботу 8-го листопада о 19:00 відбудеться показ фільмів Олексія Радинського “Інтеграція”, “Референдум” та “Україна йде на війну”. Фільм «Інтеграція» є результатом кількамісячного спостереження за публічними маніфестаціями під час повстання на Майдані. Відтворюючи поступову ескалацію протистояння, фільм ставить питання про зв’язок між демократією і насильством, а також між політичною дією і релігійним ритуалом. Цей короткометражний фільм охоплює часовий проміжок між першими насильницькими сутичками в Києві на початку грудня 2013 і мілітаризацією суспільства внаслідок російської агресії в березні 2014. Коротке відео “Референдум” зосереджується на конкретній персональній історії, записаній в Симферополі під час анексії Криму, що відсилає до історичного контексту російської окупації. Відео “Україна йде на війну”, зняте на Донбасі в березні 2014 року, показує ранню стадію громадянського протистояння, що ще не розвинулося у повномасштабну війну.

Після перегляду відбудеться дискусія за участю автора. Модератор – Василь Черепанин.

Інформація про авторів:

Сергій Попов – художник, учасник групи SOSка.
Микола Рідний – художник, куратор, учасник групи SOSка. В 2013 році представляв Україну на Венеційській бієнале. 2014 року в Центрі візуальної культури відбулася його персональна виставка „Укриття”.
Олексій Радинський – дослідник, документаліст. Учасник Центру візуальної культури, співредактор журналу „Політична критика”.

Покази фільмів відбуться в рамках проекту “Між революцією і війною”, за підтримки Фонду ім. Рози Люксембург.

Центр візуальної культури (ЦВК) був заснований 2008 року з метою створення міждисциплінарного середовища для аналізу пострадянського становища України на перетині мистецтва, знання та політики. З того часу ЦВК провів понад 150 наукових та дискусійних заходів за участі українських та міжнародних науковців, а також близько 20 художніх виставок.

Заходи відбуваються за підтримки: Krytyka Polityczna (Польща), ERSTE Foundation (Австрія) 

Інформаційний партнер:

Контакти:

вул. Глибочицька, 44, 2 поверх

+38 096 492 96 00 (Наталія Нешевець)
+38 093 460 68 81 (Оксана Брюховецька)

vcrc.org.ua
vcrc@vcrc.org.ua
www.facebook.com/vcrc.org.ua

Четвер, 6 листопада 2014, 19:00

Київ, вул. Глибочицька, 44, 2 поверх

Центр візуальної культури запрошує на відкриття виставки «Локаут», що відбудеться у четвер, 6 листопада о 19:00. Куратори – Оксана Брюховецька (Центр візуальної культури) та Станіслав Рукша (Центр сучасного мистецтва Kronika, Польща).

Назва виставки «Локаут» відсилає до зупинки роботи підприємства з ініціативи роботодавця – практики, що заборонена в багатьох країнах світу, але не в Україні. Куратори називають це явище метафорою суспільної ситуації у постсоціалістичному світі. Твори, представлені на виставці, виявляють приховану чи непомітну реальність праці як одного із найбільш рутинних та найважливіших аспектів людського життя. На виставці «Локаут» будуть представлені роботи критичного мистецтва з Польщі, Росії, України та Угорщини.

У виставці беруть участь: Анатолій Бєлов (Україна), Оксана Брюховецька (Україна), Пйотр Висоцкі (Польща), Тарас Камєнной (Україна), Лілія Лі-мі-ян (Росія), Вікторія Ломаско (Росія), Юлія Мазурова (Росія), Анна Мольська (Польща), Лаура Павела (Польща), Валентина Петрова (Україна), Олексій Радинський (Україна), Микола Рідний (Україна), Хаїм Сокол (Росія), Ірина Стасюк (Україна), Лукаш Суровєц (Польща), Анна Фабріціус (Угорщина), Рафал Якубович (Польща).

Куратори виставки Оксана Брюховецька і Станіслав Рукша: «Ми бачимо, як на теренах Східної Європи локальні явища в одній з країн перегукуються із проблемами сусідів. Працюючи з тими, хто витіснені зі світу добробуту, художниці та художники надають їм видимість. І це може стати першим кроком до змін».

В рамках виставки відбудуться зустрічі з її учасниками та покази робіт:

7 листопада, 19:00 – показ фільмів Миколи Рідного «Фортеця», «Звичайні місця».

8 листопада, 19:00 – показ фільмів Олексія Радинського «Інтеграція», «Референдум», «Україна йде на війну».

Виставка працює з 7-го до 30-го листопада, з 12:00 до 18:00, щодня, окрім понеділків

Інформація про кураторів:

Оксана Брюховецька – художниця, кураторка Центру візуальної культури. Випускниця Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури. Кураторка виставок «Дитинство. Uncensored» та “Українське тіло” в Центрі візуальної культури.

Станіслав Рукша – куратор, історик мистецтва. Директор Центру сучасного мистецтва Kronika (Битом, Польща). Автор численних публікацій на тему сучасного мистецтва, координатор клубу “Політичної критики” на Шльонську.

Центр візуальної культури (ЦВК) був заснований 2008 року з метою створення міждисциплінарного середовища для аналізу пострадянського становища України на перетині мистецтва, знання та політики. З того часу ЦВК провів понад 150 наукових та дискусійних заходів за участі українських та міжнародних науковців, а також близько 20 художніх виставок.

Заходи відбудуться за підтримки: Krytyka Polityczna (Польща), ERSTE Foundation (Австрія)

Виставка «Локаут» організована Центром візуальної культури спільно із Центром сучасного мистецтва Kronika (Битом, Польща) за сприяння Міністерства культури і Міністерства народної спадщини Польщі.

Інформаційний партнер:

Центр візуальної культури (Київ, вул. Глибочицька, 44, 2 поверх)

Контакти:

+38 096 492 96 00 (Наталія Нешевець), +38 093 460 68 81 (Оксана Брюховецька)

vcrc.org.ua

vcrc@vcrc.org.ua

www.facebook.com/vcrc.org.ua

1 листопада 2014, субота о 18:00
Київ, вул. Глибочицька, 44, 2 поверх

НАМ НЕМА ЩО ВТРАЧАТИ, КРІМ НАШИХ МАЙДАНІВ
Презентація п’ятого номера журналу «Політична критика»

Центр візуальної культури запрошує на презентацію п’ятого числа журналу «Політична критика» під назвою «Нам нема що втрачати, крім наших Майданів», що відбудеться в суботу, 1 листопада о 18:00.

Незважаючи на всю кількість написаних текстів та створених образів, усі ми досі далекі від повного розуміння події Майдану. П’ятий номер «Політичної критики» представляє феномен Майдану, який можна вважати «візуальною революцією», його власними візуальними засобами. Під час подій на Майдані можна було переконатися у політичній, революційній силі візуального образу. Видання «Політичної критики» аналізує візуальний образ як інструмент революції на Майдані.

Окрім текстів, до збірки увійшли фотографії, більшість яких публікуються вперше, зокрема, роботи Олександра Бурлаки, Максима Дондюка, Олександра Козаченка, Євгена Котенка, Саші Курмаза, Віктора Марущенка, Івана Мельничука, Сергія Моргунова, Томаша Рафи, Юлії Сердюкової, Ольги Якимович. Номер також вміщує художні проекти, пов’язані з проблематикою політичного насильства: «Контрольовані випадковості» Микити Кадана та «Укриття» Миколи Рідного. Текстова частина видання складається зі статей, що досліджують Майдан з політичної, соціальної, візуальної та урбаністичної перспектив.

У презентації журналу візьмуть участь його редакція й автор(к)и: Оксана Брюховецька, Леся Кульчинська, Юстина Кравчук, Олексій Радинський, Василь Черепанин, запрошені також представлені у номері фотографи та художники.

Часопис «Політична критика» – міжнародний видавничий проект однойменного інтелектуального середовища у Східній Європі. Українська редакція «ПК» має на меті активізацію критичної рефлексії щодо політичних, соціальних та культурних процесів в Україні.

Центр візуальної культури (ЦВК) був заснований 2008 року з метою створення міждисциплінарного середовища для аналізу пострадянського становища України на перетині мистецтва, знання та політики. З того часу ЦВК провів понад 150 наукових та дискусійних заходів за участі українських та міжнародних науковців, а також близько 20 художніх виставок.

Центр візуальної культури (Київ, вул. Глибочицька, 44, 2 поверх)
vcrc.org.ua
krytykapolityczna.pl
politicalcritique.org

Вхід вільний
УВАГА! Кількість місць обмежена

Заходи відбудуться за підтримки: Krytyka Polityczna (Польща), ERSTE Foundation (Австрія).

Інформаційний партнер:

Контакти:
+38 067 442 23 89 (Олексій Радинський)
vcrc@vcrc.org.ua
facebook.com/vcrc.org.ua

24-25 жовтня, п’ятниця – субота o 18:30
Київ, вул. Глибочицька, 44, 2 поверх

 Суспільна мобілізація та державний консерватизм
Лекція Александра Бікбова і презентація книги «Граматика порядку»

Центр візуальної культури запрошує на лекцію «Суспільна мобілізація і державний консерватизм» соціолога Александра Бікбова, а також на презентацію його книги «Граматика порядку». У своїх виступах Александр Бікбов проаналізує громадянські протести останніх років у Росії, беручи до уваги аналогічні події в Іспанії, Єгипті, США, Греції та Бразилії, а також представить нову дослідницьку дисципліну – історичну соціологію понять.

У п’ятницю, 24 жовтня о 18:30 за участі автора відбудеться презентація книги «Граматика порядку» (М., 2014). Ця книга – результат багаторічного дослідження радянського і російського суспільств, а також фундаментальний вступ до історичної соціології понять. Автор прояснює устрій російського суспільства останніх 20 років через соціальні взаємодії та боротьбу, що розгортаються навколо понять «середній клас», «демократія», «російська наука», «русская нация» тощо. Дослідження торкається також російських мітингів протесту, що розпочалися в 2011 році.
Модераторка презентації – Леся Кульчинська.

В суботу, 25 жовтня о 18:30 Александр Бікбов прочитає лекцію «Суспільна мобілізація та державний консерватизм». Бікбов розглядає громадянські протести 2011  2013 років в контексті співвідношення насильства та ненасильницьких рухів: «Форми і політичні наслідки громадянського насильства, що поставили під питання державну монополію на насильство, на разі мало вивчені. Ще менш очевидним є зв’язок між структурою громадянського протесту та державним насильством, що здійснюється не лише у формі «антитерористичних» законів і поліцейського переслідування за активізм, але й у спонукальній формі умов праці, фінансування публічної сфери тощо. Якщо в Західній Європі чи Латинській Америці протести досить ясно артикулювали критику державного неолібералізму, то на пострадянському просторі цей зв’язок проглядається менш виразно. Однак, російський, а можливо, й український досвіди дають чимало приводів його виявити».
Модератор дискусії – Василь Черепанин.

Александр Бікбов – соціолог-дослідник, редактор журналу «Логос», асоційований співробітник Центру Моріса Хальбвакса (Париж), заступник директора Центру сучасної філософії та соціальних наук Філософського факультету МГУ. Науковий координатор Незалежної дослідницької ініціативи («НИИ митингов»), що займається дослідженням масових протестних рухів у Росії. Персональний сайт: http://a.bikbov.ru/

Вхід вільний

УВАГА! Кількість місць обмежена

Заходи відбудуться за підтримки: Krytyka Polityczna (Польща), ERSTE Foundation (Австрія), Фонд Рози Люксембург (Німеччина).

Контакти:
+38 096 492 96 00 (Наталка Нешевець)
facebook.com/vcrc.org.ua
vcrc@vcrc.org.ua

18 жовтня cубота,18:00
Глибочицька, 44 (другий поверх)

Центр візуальної культури запрошує на відкриття свого нового приміщення, що відбудеться в суботу 18 жовтня о 18:00 за адресою Глибочицька, 44 (другий поверх). На відкритті відбудеться лекція історика Тімоті Снайдера. Керівник Центру візуальної культури Василь Черепанин виступить із вступним словом, а також модеруватиме дискусію за участі Тімоті Снайдера.

Центр візуальної культури (ЦВК) був заснований 2008 року метою створення міждисциплінарного середовища для аналізу пострадянського становища України на перетині мистецтва, знання та політики. З того часу ЦВК провів понад 150 наукових та дискусійних заходів за участі українських та міжнародних науковців, а також близько 20 художніх виставок. Американський історик та публіцист Тімоті Снайдер – один із провідних дослідників історії Центральної та Східної Європи, а також Голокосту. У своїй лекції “Європа після 1914: Інтеграції та дезінтеграції” Тімоті Снайдер розгляне історичні витоки української кризи 2013-14 років.

Тімоті Снайдер: “Новітню історію Європи можна трактувати як серію інтеграцій та дезінтеграцій, які досі відбуваються на наших очах. 1914 рік був не кінцем старої Європи, а продовженням процесу деколонізації всередині самої Європи. 1939 рік був не колапсом цивілізації, а кульмінацією радянських та нацистських спроб колонізувати Європу зсередини. Проект європейської інтеграції, відомий як Євросоюз, прийшов на зміну традиційному морському колоніалізму, що зазнав поразки. Революції 1989 року дозволили державам з різними історіями колоніалізму та деколоніалізму об’єднатися у єдиному проекті. Сьогодні Європейському Союзу кидають виклик навмисною політикою дезінтеграції, відомою як Євразія. І вже далеко не вперше Україна перебуває у центрі подій”.

Тімоті Снайдер – професор історії Єльського університету, автор численних праць з історії Центральної та Східної Європи. Публіцист International Herald Tribune, New York Review of Books, The New Republic, Eurozine та багатьох інших видань. Українською мовою видано його книги „Криваві землі: Європа між Гітлером і Сталіним”, „Червоний князь”, „Українська історія, російська політика, європейське майбутнє”. У 2014 році Тімоті Снайдер виступив автором численних полемічних статей на тему політичної та воєнної кризи в Україні.

Василь Черепанин – керівник Центру візуальної культури, викладач кафедри культурології НаУКМА, кандидат мистецтвознавства. Редактор української версії журналу “Політична критика”.

Робоча мова – англійська

Вхід вільний

УВАГА! Кількість місць обмежена

Контакти:
+38 067 442 23 89 (Олексій Радинський)
vcrc@vcrc.org.ua
facebook

19 жовтня – 30 жовтня
вул. Петрівська, 30/34

Центр візуальної культури запрошує на відкриття виставки Вови Воротньова «Un Chien (V)andalou», що відбудеться у неділю 19 жовтня о 18.00.

Вова Воротньов є одним із ключових представників та ідеологів української сцени постграфіті. Тривалий час працюючи з субкультурними кодами та міським середовищем як простором публічної візуальної комунікації, Воротньов поступово розширив горизонт своєї мистецької діяльності до дослідження комунікативних механізмів сучасності.

Проект Un Chien (V)andalou – омаж традиції сюрреалізму. Воротньов використовує сюрреалістські техніки реді-мейду та колажу з вандальною метою: вирвавши фрагменти візуального повсякдення з автоматизму їхнього рутинного та непомітного функціонування, він намагається викрити їх завуальовану символічну місію та нав’язати нову, артикулювавши інші знакові пласти. В такому відформатованому вигляді художник повертає їх глядачу, крок за кроком модифікуючи символічну картографію. Un Chien (V)andalou – це точкові розсіяні втручання, не висловлювання, але орнамент, що роз’їдає, немов корозія, будь-які тотальності та завершені смисли, провокуючи анархію в полі значень.

Вова Воротньов – концептуальний художник з графіті-бекграундом, що не припиняє обігрувати свій «вуличний» досвід. Воротньов досліджує семіотичне несвідоме повсякденної візуальності, проявляючи ті знакові структури та візуальні коди, що визначають наші символічні практики, залишаючись зазвичай невідрефлексованими. Експериментуючи з механізмами виробництва та трансляції значень в сучасній культурі, Вова провокує системні збої в їх злагодженому функціонуванні.

Unrendered Spaces – серія експозицій, присвячених стратегіям сприйняття міського та позаміського середовища, можливостям його дослідження засобами мистецтва. Зосереджуючись на точках перцептивної суперечності, багатозначності у трактуванні життєвого простору, проект має на меті розіграти політичні, суспільні, естетичні зони напруги в його означені.

Центр візуальної культури був заснований 2008 року з метою створення міждисциплінарного середовища для аналізу пострадянського становища України на перетині мистецтва, знання та політики. З того часу ЦВК провів понад 150 наукових та дискусійних заходів за участі українських та міжнародних науковців, а також близько 20 художніх виставок.

Виставка проходить в рамках проекту Центру візуальної культури Unrendered Spaces та за підтримки ERSTE Foundation.

Виставка відкрита з 19 жовтня по 30 жовтня, з вівторка по неділю, з 13.00 до 19.00.
Адреса: Київ, Петрівська 30/34.

Контакти:
vcrc@vcrc.org.ua
facebook.com/vcrc.org.ua
unrenderedspaces.tumblr.com
vcrc.org.ua

4 жовтня – 12 жовтня
вул. Петрівська, 30/34

Центр візуальної культури запрошує на відкриття відеоінсталяції
Zigendemonic «Killing Time in Web»

«Ця робота про стан, який виникає, коли занадто довго перебуваєш в Інтернеті, про передозування візуальною інформацією, про щоденне гарячкове зчитування сотень, а то й тисяч зображень, які з віртуального світу потрапляють прямо до нас в несвідоме. В моменти крайньої перевтоми, після чергового цілодобового веб-серфінгу по блогах з картинками, сняться дуже яскраві сни. Якщо ж депривація сну переходить розумні межі, – потік зображень виникає, навіть якщо просто закрити на хвилину очі. Такі стани болісні і водночас прекрасні. Через деякий час хочеться знову доводити себе до перевтоми, щоб зануритися в ці псевдогалюцинації» – Zigendemonic.

«Killing Time in Web» це галюцинація і гіпноз одночасно. Вона не просто розповідає про передозування візуальними образами, вона покликана спричинити це передозування, заразити галюцинаціями, проникнути у сни. Передозування – це тільки метод, спосіб виробництва видінь, які розповiдають про щось інтимне і водночас знайоме кожному.

Музичний супровід відкриття: Myztical.
Вечірка після відкриття: https://www.facebook.com/events/544394205706425/

Виставка працює на вимогу з 5 по 12 жовтня,
за повідомленнями на сторінці www.facebook.com/vcrc.org.ua

zigendemonic.org
vcrc.org.ua

23 вересня на Контрактовій площі в Києві стався напад на Василя Черепанина, викладача кафедри культурології Національного університету “Києво-Могилянська академія”, керівника Центру візуальної культури.

У вівторок, 23 вересня, близько 19.15 на трамвайній зупинці біля входу до станції метро “Контрактова площа” невідомі у камуфляжній формі раптово напали на Василя Черепанина і почали жорстоко бити на очах у перехожих. Міліція прибула із великим запізненням, тож нападників не було затримано. Василь Черепанин дістав важкі тілесні ушкодження – численні забої та переломи кісток обличчя. Він пов’язує цей напад зі своєю професійною діяльністю.

Василь Черепанин – кандидат мистецтвознавства, викладач кафедри культурології НаУКМА. Керівник Центру візуальної культури, редактор журналу “Політична критика”. Організатор численних наукових конференцій, публічних дискусій та художніх виставок. Серед останніх подій, співорганізованих Василем Черепанином – міжнародна конференція Ukraine: Thinking Together за участі Тімоті Снайдера, Івана Крастева, Агнєшки Холланд, Пола Бермана та інших провідних інтелектуалів світу, а також серія заходів під час “Відкритого університету Майдану”.

В той час, коли проти України здійснюється військова агресія, агресивні молодики, начепивши військову форму, здійснюють беспрецедентно жорстокий напад на університетського викладача в центрі столиці. Безпідставні та абсурдні звинувачення в “сепаратизмі”, що лунали на адресу Василя Черепанина з боку нападників, використовуються агресивними невігласами для нав’язування суспільству власної ідеології ненависті та боротьби з будь-якими проявами критичної думки. Вимагаємо від правоохоронних органів невідкладно розслідувати цей напад, а також припинити злочинну бездіяльність стосовно агресивних молодиків, що прикриваються війною в Україні для втілення власної людиноненависницької ідеології.

10 липня – 24 липня 2014

Центр візуальної культури запрошує на відкриття виставки Івана Мельничука та Олександра Бурлаки «Острів», що відбудеться у четвер, 10 липня о 19:00
Київ, вул. Петрівська, 30/34.

Вигаданий архітектор, переконаний модерніст, свого часу голова одного з відділів державного проектного інституту, після років бездіяльності працює над проектом приватної резиденції, що займає всю територію Труханового острова – зеленої рекреаційної зони в центрі Києва.

Контекст не має значення, з точки зору професіонала, ця територія – лиш невпорядкований клаптик землі, що чекає на того, хто здатен перетворити її на «перлину». Це справжня утопія, що може бути втілена тут і зараз. Обурена неосвічена громадськість – не більш, ніж випадкові перехожі, на кшталт тих, хто, проходячи повз лікарню, зазирають у вікно, щоб дати пораду хірургу, що робить операцію. А твоя персональна думка – помилка, що не впливає на результат, дрібниця, якою можна знехтувати, заради того, щоб прекрасна, тендітна утопія стала реальністю в нашому жорстокому, хаотичному світі.

Іван Мельничук народився 1982 року в Луцьку, живе та працює в Києві. Архітектор, художник, учасник художньої групи Бурлака-Мельничук, «Групи предметів», Ініціативи самозахисту трудящих мистецтва. Займається документацією та дослідженням трансформацій міста.

Олександр Бурлака народився 1982 року в Києві, де живе та працює досі. В 2005 році закінчив Київський національний університет будівництва та архітектури. Архітектор, художник, учасник художньої групи Бурлака-Мельничук, «Групи предметів», міждисциплінарного кураторського об’єднання «Худрада».

У своїй мистецькій практиці Іван Мельничук та Олександр Бурлака здійснюють критичну рефлексію над тим, яким чином архітектурний спадок та пострадянський урбаністичний контекст трансформуються в нашій колективній пам’яті, вписуються в неї або стираються з неї. Самі архітектори за освітою, вони досліджують роль, ідеологію та відповідальність сучасного архітектора.

Unrendered Spaces – серія експозицій, присвячених стратегіям сприйняття міського та позаміського середовища, можливостям його дослідження засобами мистецтва. Зосереджуючись на точках перцептивної багатозначності у трактуванні життєвого простору, проект має на меті розіграти політичні, суспільні, естетичні зони напруження в його означенні.

Центр візуальної культури був заснований 2008 року з метою створення міждисциплінарного середовища для аналізу пострадянського становища України на перетині мистецтва, знання та політики. З того часу ЦВК провів понад 150 наукових та дискусійних заходів за участі українських та міжнародних науковців, а також близько 20 художніх виставок.

Виставка проходить в рамках проекту Центру візуальної культури Unrendered Spaces та за підтримки ERSTE Foundation.

Виставка працює з 10 по 24 липня, з вівторка по неділю, з 15:00 до 19:00.
Адреса: Київ, вул. Петрівська, 34.

http://unrenderedspaces.tumblr.com/
http://vcrc.org.ua/