Дискусія “За кулісами мрії: вразлива праця як модус сучасності”

%d0%b7%d0%b0-%d0%ba%d1%83%d0%bb%d0%b8%d1%81%d0%b0%d0%bc-%d0%bc%d1%80%d0%b8%d0%b8

Середа, 23 листопада, 19:00

В рамках “Місяця документального кіно” від Французького інституту в Україні у співпраці з “Політичною критикою” відбудеться показ фільму “Дякую, шефе” режисера Франсуа Рюффена — лівого активіста, журналіста та засновника газети “Факір” (араб. “Бідність”). Ця документальна стрічка мала великий резонанс у Франції та Європі під час прем’єри в лютому 2016 року і здобула надзвичайну популярність серед французьких глядачів на хвилі протестів Nuit Debout! («Нічне стояння»).

Дискусія “За кулісами мрії: вразлива праця як модус сучасності” відбудеться навколо фільму і буде присвячена сучасному модусу праці у світі загалом, та в Україні зокрема.

Тема праці в українському суспільстві невидима і непопулярна. Герої сучасності — це “вовки з Wall Street”, успішні менеджери та стартапери. Але за фасадом історій успіху криються тисячі інших історій: історій робітників, чиї робочі місця були “оптимізовані” чи прекаризовані ефективними менеджерами. Завдяки аутсорсингу та переносу капіталу у країни з дешевою робочою силою навіть робітники заможних країн Західної Європи з офіційною добре оплачуваною роботою більше не можуть почуватися безпечно. Масштабні звільнення заради збереження високих прибутків власників компаній та скорочення соціальних гарантій — тенденція, яку можна спостерігати у країнах першого світу протягом останніх десятиліть. Вона ж породжує опір на кшталт цьогорічних протестів у Франції.

Учасники та учасниці дискусії:

Оксана Дутчак — соціологиня, заступниця директорки Центру соціальних і трудових досліджень.
Тимофій Мілованов — економіст, Почесний президент Київської школи економіки.
Георгій Сандул — юрист Громадської організації “Трудові ініціативи”.
Ваель Амр — президент компанії “Fragweres”.

 

Вхід вільний.

Організатор: Політична критика

 f1bKhBGEAoI

Партнери: Центр візуальної культури, Французький інститут в Україні

 IFU_LOGO

За підтримки: ERSTE Stiftung та Charles Stewart Mott Foundation


350px-ERSTE_Stiftung_Logo Mott-Logo-PMS-315-and-black


Лекція Світлани Матвієнко “КОЛИ ЗНИКАЮТЬ БАР’ЄРИ: Станіслав Лем, Фелікс Соболєв та Віктор Глушков”

kinotron_a4_webposter_press

Неділя, 20 листопада, 19:00

Лекція простежує ідейну взаємодію трьох ключових фігур епохи науково-технічної революції в країнах соцтабору: письменника-фантаста Станіслава Лема, кінорежисера Фелікса Соболєва та засновника київського Інституту кібернетики Віктора Глушкова. Їх об’єднує інтерес до кібернетики як науки про комунікацію, управління та контроль над складними системами, а також як швидкого способу досягнення економічного, мистецького та наукового прогресу.

Водночас, кіно-роботи Соболєва демонструють неабияку тривогу з приводу швидкостей озброєння та автоматизації війни, яка досягла планетарного масштабу. Фільми Соболєва часто витриманi в рамках наративу Холодної війни, що дозволяє йому перекласти відповідальність на уявного ворога. Однак, коли він звертається до проблеми людства чи людини як збірного поняття, стає зрозуміло, що межа між “ними” і “нами” зникає, aдже єдиний спосіб мати справу із новим типом кібернетичного ворога, який виникає під час Другої світової – це стати ним, прийнявши його правила гри, всотавши його бажання, адаптувавшись до його повeдінки.

Світлана Матвієнко – дослідниця медіа (PhD з історії та філософії технологій та інформаційної теорії, Університет Західного Онтаріо, 2015; PhD з критичної теорії та теорії кіно та медіа, Університет Міссурі, 2011). Викладає на факультеті інформації та медіа-досліджень в Університетi Західного Онтаріо. Вона є співредакторкою (разом із Полом Д. Міллером) книги The Imaginary App (MIT Press, 2014), збірки досліджень про мобільні додатки та cloud computing. Її наукові інтереси включають паралельні історії кібернетики та психоаналізу, явище користувача-співучасника (complicit user) та медійнy археологію інформаційної війни. Останні публікації: “Interpassive User: Complicity and the Returns of Cybernetics” (Fibreculture Journal 25“Apps and Affect”) та “Cinema for A Missing People: Gilles Deleuze’s Crystal Image and Alexander Dovzhenko’s Zvenyhora”. На разі вона працює над книгою (у спів-авторстві з Ніком Даєр-Візефордом) “Інформаційні війни і персоналізований Інтернет”.

Лекція відбудеться в рамках виставки “Кінотрон”.

Вхід вільний.

За сприяння Міністерства культури та народної спадщини Польщі

picture6

Організатори: Центр візуальної культури, Krytyka Polityczna

VCRC picture3

За підтримки: ERSTE Stiftung та Charles Stewart Mott Foundation


350px-ERSTE_Stiftung_Logo Mott-Logo-PMS-315-and-black

Партнери:  Національний центр Олександра Довженка

picture2

Музей сучасного мистецтва у Варшаві

picture1

Міжнародний кінофестиваль документального кіно про права людини Docudays UA

picture4

Інформаційні партнери:  Українська Правда. Життя, KorydorMoviegram, Cultprosir, Update, Політична критика

12308323_790439507744931_1596398821319321412_n  dagndbum  14997256_1377668068912356_52539502_n  download f1bKhBGEAoIpicture7

 


Прем’єра фільму “Maidan Dreaming: Київ на шляху до Європи”

Фото: Deutche Welle

Фото: Deutsche Welle

Понеділок, 14 листопада, 19.00

Автор фільму Франк Гофманн провів в Україні два роки як кореспондент та очільник київського офісу німецької інформаційної агенції “Deutsche Welle”.

Головними темами для “Німецької хвилі” в цей час були війна на Сході України, олігархічність та корупційність нової влади, наслідки економічної кризи для громадян. Втім, погляд автора виривається з цієї похмурої реальності, щоб звернути увагу на (після)революційну молодь, яка змінює уявлення про Київ.

Фільм “Maidan Dreaming: Київ на шляху до Європи” розповідає про осередки, інституції та рейви, що наповнюють міський простір, а також молоде покоління українців, які власноруч прокладають європейський шлях для себе та країни.

Трейлер.

“Maidan Dreaming: Київ на шляху до Європи”, 43 хв., 2016
Франк Гофманн

Deutsche Welle

screen-shot-2016-11-02-at-15-12-01

Мова фільму: українська.

Після показу відбудеться обговорення за участі режисера.

Вхід вільний.

Організатор показу Goethe-Institut
        гете

За підтримки: ERSTE Stiftung та Charles Stewart Mott Foundation


350px-ERSTE_Stiftung_Logo Mott-Logo-PMS-315-and-black


Гендерний активізм у Латинській Америці. Воркшоп із Кларою Мембрільєю

14657392_1169482589805861_6816358790485588256_n

Протягом останнього місяця в країнах Латинської Америки відбулися масштабні феміністичні акції, спрямовані на подолання домашнього насилля та захист репродуктивних прав. Рух проти гендерного насилля “Ni Una Menos” (“Більше жодної мертвої”) вже захопив Аргентину, Уругвай, Чилі, Перу та Мексику.

Під час воркшопу анархо-феміністка, професорка та активістка з Аргентини Клара Мембрілья поділиться власним досвідом участі в акціях, а також розповість про загальні особливості феміністичного активізму в Латинській Америці.

Воркшоп складатиметься з трьох частин, а саме:

1. Лекції Клари Мембрільї, в рамках якої буде розглянуто питання ЛГБТ+ спільноти, захисту репродуктивних прав, комерційного сексу, колоніальної спадщини, а також боротьби із домашнім насиллям в країнах Латинської Америки.
2. Групової роботи, протягом якої усі учасни(ці)ки воркшопу матимуть змогу прочитати і проаналізувати уривки з інтерв’ю учасниць різноманітних активістських колективів і протестних рухів, а також уривки із перших джерел (тексти законів, агітаційні матеріали).
3. Дискусії, під час якої усі присутні зможуть поділитись своїми думками та враженнями.

Мова лекції – англійська з послідовним перекладом російською.

Вхід вільний.

Організовано: FemSolution

12654657_987557527998369_2987706683694564083_n

За підтримки: ERSTE Stiftung та Charles Stewart Mott Foundation


350px-ERSTE_Stiftung_Logo Mott-Logo-PMS-315-and-black


НІЧ ІЗ ПРИВИДАМИ: Кураторська екскурсія та обговорення до закриття виставки “Візит привидів”

Фрагмент роботи Міхаіла Толмачова "Перекладачі та слухачі"

Фрагмент роботи Міхаіла Толмачова “Перекладачі та слухачі”

29-30 жовтня, 21.00 – 2.00

В суботу, 29 жовтня, відбудеться кураторська екскурсія виставкою “Візит привидів” (початок о 21.00), та обговорення, що розпочнеться о 23.00. У ніч з суботи на неділю експозиція виставки буде відкрита до 2.00.

Привиди – це не просто образи чи примари, це набори смислів, що нагадують про травми минулого і постійно знаходять для себе нові форми вираження. Виставка “Візит привидів” ставить питання про способи розповідати про травматичні моменти в історії візуальними та іншими художніми засобами.

“З виникненням наративного кіно, “онтологічна” схильність до примарності оформилася в специфічний жанр — фільм жахів. Відтоді примари, духи й привиди відіграють ключову роль у кіно, з’являючись в образах божественних посланців, добродушних або мстивих предків, огидних потойбічних істот, воскреслих месників або ж закоханих. Але привиди не обмежилися рамками кіноекрану. Їхня лімінальна позиція між видимим і невидимим, життям і смертю, матеріальним і нематеріальним та неабиякий афективний потенціал дозволили їм інтегрувалися в культуру як потужна універсальна метафора”. – Станіслав Мензелевський зі статті “Глюк” до виставки “Візит привидів”.

Учасник(ці) розмови: Леся Кульчинська, Василь Черепанин і Анна Кравець (Центр візуальної культури), та Катерина Міщенко, кураторка виставки.

Неділя, 30 жовтня – останній день роботи виставки.

Експозиція відкрита з 12.00 до 20.00.

Вхід на виставку та усі заходи – вільний.

За підтримки: Bundeszentrale für politische Bildung

yr3pjf

ERSTE Stiftung та Charles Stewart Mott Foundation


350px-ERSTE_Stiftung_Logo Mott-Logo-PMS-315-and-black
     


Лекція Мауріціо Грібауді “Париж – «столиця ХІХ століття»: урбаністичні форми та соціальні практики

Каміль Піссарро, "Бульвар Монмартр..." (1897)

Каміль Піссарро, “Бульвар Монмартр…” (1897)

Четвер, 27 жовтня, 19:00

Париж часто представляють як “столицю ХІХ століття”. Втіленням цього уявлення стає естетика міського дозвілля, розквіт торгівлі та зародження суспільства споживання, а також енергійна політика міського благоустрою, яка остаточно знищила колишній вигляд міста.

Ці аспекти, безперечно, важливі. Проте, їхнє узагальнення, поширення на всю територію міста та ціле століття сприяло тому, що численні протиріччя та драматичні розриви, які супроводжували цей процес, залишилися поза увагою. Паралельно до бурхливої культури бульварів всередині міста розвивалися інші форми модерності та соціальної взаємодії. Старі центральні квартали, затавровані сучасниками як середньовічні та антигігієнічні, насправді були заселені активною згуртованою спільнотою, що мала свою ієрархію та власні форми соціальної мобільності.

У своїй лекції Мауріціо Грібауді покаже, яким чином, використовуючи різні джерела, можна виявити складну динаміку, що характеризувала міський простір Парижа протягом ХІХ століття.

Робоча мова – французька з послідовним перекладом на українську.

Вхід вільний.

Цією лекцією Французький інститут в Україні та Центр візуальної культури продовжують цикл “Місто – дискримінація, сегрегація, інтеграція – французький досвід”.

Мауріціо Грібауді – історик і демограф, співробітник Лабораторії демографії та соціальної історії Вищої школи соціальних досліджень Парижа. В його доробку численні дослідження формування соціальних груп у міському середовищі. Працював над питаннями демографічних та міграційних переміщень між містом та селом (на півночі Італії та в Паризькому регіоні). Протягом останнього часу зосередив свою увагу на питаннях формування фізичних та соціальних динамік Парижа та Франції від другої половини ХVIII-го століття до сьогодення. Разом з Марком Бартелемі та Жюльєном Перре Мауріціо Грібауді є одним з керівників проекту GeoHistoricalData.

Організатор: Французький інститут в Україні

 ifu_logo-999x1024

Партнер: Центр візуальної культури

За підтримки: ERSTE Stiftung та Charles Stewart Mott Foundation


350px-ERSTE_Stiftung_Logo Mott-Logo-PMS-315-and-black


Розмова з художником Тобіасом Зельоним

tobias-zielony

Середа, 26 жовтня, 19:00

Тобіас Зельоний – один із найбільш обговорюваних сьогодні представників німецької фотографії, який приїхав до Києва у пошуках матеріалу для своєї нової фотоісторії.

Він працює на межі між фотожурналістикою та мистецтвом, документом і фікцією. Його цікавлять процеси, що відбуваються на маргінезах суспільства: нудьга, рутинне виживання, латентне насильство та фантазії, що рояться в закутках відкинутого на узбіччя повсякдення. Зельоний знімав історії з життя закинутого міста у каліфорнійській пустелі, кримінальних районів Неаполя та Вінніпега, бідних районів Марселя та Брістоля. Його головні герої – це, зазвичай, молодь та підлітки.

Тобіас Зельоний народився 1973 року у Вупперталі (Німеччина), вивчав документальну фотографію у Брістолі та фотографію в Лейпцигу. З 2009 року – професор фотографії в Академії медіа-мистецтв у Кельні.

На зустрічі художник розповість про свої проекти, художню стратегію та розуміння фотографії.

Мова зустрічі – англійська.

Вхід вільний

За підтримки: ERSTE Stiftung та Charles Stewart Mott Foundation


350px-ERSTE_Stiftung_Logo Mott-Logo-PMS-315-and-black


Лекція Адріяна Івахіва “Прокладаючи шлях “зоною відчуження”: Чорнобиль, піднесене антропоцену та образи майбутнього, придатного для життя”

%d1%96%d0%b2%d0%b0%d1%85%d1%96%d0%b2

Вівторок, 25 жовтня, 19.00

Лектор пропонує розглянути вибух на Чорнобильській АЕС та зону відчуження, що утворилася після нього, як мікрокосм вибухової напруги, зосереджений у ядрі епохи антропоцену.

Перша частина лекції помістить ядерну катастрофу 1986-го року в низку просторово-часових систем координат, таких як західне та радянське “технологічне піднесене”; мілітаризм Холодної війни та пострадянське відродження вестфальського націоналізму; “зони”, пов’язані із зомбі, “сталкерами” та постлюдським існуванням у кіно й науковій фантастиці; а також “глибокий час” антропоцену (або, як його ще називають, капіталоцену).

У другій частині буде поглиблено аналіз антропоцену як “невпорядкованого часу”, позначеного географією, в якій “зони відчуження” та спротиву – від Чорнобиля та Фукусіми, до затоплених через зміну клімату територій, від місць “надмірного видобутку пального”, до руху Blockadia, що йому протистоїть – стали ключовими точками боротьби за майбутнє Землі. Автор стверджує, що в основі цієї боротьби лежить намагання створити “відповідні” (як казав Вернер Герцог) нашому часу образи.

Адріян Івахів, професор Вермонтського університету, дослідник навколишнього середовища і природних ресурсів. Остання книжка Адріяна Івахова – “Екології рухомого зображення: кіно, афект і природа” (2013).

Лекція англійською мовою.

Вхід вільний.

За підтримки: ERSTE Stiftung та Charles Stewart Mott Foundation


350px-ERSTE_Stiftung_Logo Mott-Logo-PMS-315-and-black


Перформанс-екскурсія “Справа Менделя Бейліса”

14611156_10153785738701898_6147377688057452381_n

Субота, Неділя, 22 та 23 жовтня, 14.00-16.00

У 1911-1913 роках у Києві відбувався судовий процес проти прикажчика цегельного заводу Менделя Бейліса, звинуваченого в убивстві 12-річного хлопчика Андрія Ющинського. Звинувачення наполягало на ритуальному характері вбивства і висувало версію, що Бейліс, який був євреєм, хотів убити християнського хлопчика. Справу було ініційовано правими організаціями (чорносотенцями) і всупереч думкам експертів і слідчих, що наполягали на абсурдності звинувачення, підтримано низкою впливових політиків тодішньої Російської імперії.

Перформанс-екскурсія “Справа Менделя Бейліса” є спробою прогулятися слідами і сенсами цієї справи, побачити цю історію в сьогоднішньому Києві.

Автори: Пьотр Армяновський, Дмитро Левицький
Композитор: Jonny Fox
Переклад: Daisy Heyes
Голос: Тамара Трунова, Daisy Heyes, Katia Ditzler.

Участь безкоштовна, але за попередньою реєстрацією: goo.gl/JTVGn5. Кількість місць обмежена.

Зареєстровані учасники отримають повідомлення з інформацією про місце проведення екскурсії.

Для участі необхідно мати з собою мобільний телефон з FM-радіо (iPhone не підтримує) та зарядженою батареєю (не менш ніж 90 хвилин), а також зручне взуття.

Перформанс-екскурсія відбудеться в рамках виставки “Візит привидів”.

За підтримки: Bundeszentrale für politische Bildung

 

yr3pjf

 

 


“Історія в пеклі”. Розмова з художником Микитою Каданом

Микита Кадан, "Кожен хоче жити біля моря"

Микита Кадан, “Кожен хоче жити біля моря”

П’ятниця, 21 жовтня, 19:00

На зустрічі художник розповість про свої проекти 2013-2016 років, такі як “Кожен хоче жити біля моря”, “Межі відповідальності”, “Газелька”, “Одержимий може свідчити у суді”, серія “Хроніка”.

У цих роботах автор звертається до таких тем, як розширення історичного музею засобами сучасного мистецтва; війна різноманітних ідеологізованих наративів у спільному просторі історичної оповіді; розпізнавання себе як живого архіву різних, іноді несумісних, версій пам’яті; можливість критичного музею.

“Моя зона відповідальності як художника – це полеміка музею з самим собою. Його власна процедура істини, яка не є інструментом для зовнішніх цілей. Я розташовую в одному просторі речі, які не створюють ніякої твердої конструкції, що спроможна репрезентувати якусь владу. Це просто протиріччя, яке існує в певному просторі й вічно гризе самого себе. Це як у пеклі – коли грішники можуть одне одного гризти вічно, або когось вічно їдять змії. Як можна когось їсти вічно? Ти скінчений, вони тебе просто з’їдять – і все, але ні, вони тебе їдять вічно. Цей тип музейного наративу, який сам із собою вічно полемізує – це щось пекельне. Він нескінченно нищить себе, але ніколи не знищує остаточно”. – Микита Кадан, фрагмент із бесіди з Ларисою Бабій.

Микита Кадан народився у Києві у 1982 році. У 2007 закінчив Національну Академію Образотворчого Мистецтва і Архітектури. Член групи художників  “Р.Е.П.” та кураторського й активістського об’єднання  “Худрада”. Був учасником 14 Стамбульської бієнале та 56 Венеційської бієнале (український павільйон). Роботи Микити Кадана знаходяться у колекціях Pinakothek der Moderne (Мюнхен), M HKA (Антверпен), MUMOK (Музей сучасного мистецтва Фундації Людвіга, Відень), Музей військової історії (Дрезден), Galeria Arsenal (Білосток). Живе та працює у Києві.

Вхід вільний.

Зустріч відбудеться в рамках виставки “Візит привидів”.

За підтримки: Bundeszentrale für politische Bildung

 

yr3pjf

ERSTE Stiftung та Charles Stewart Mott Foundation


350px-ERSTE_Stiftung_Logo Mott-Logo-PMS-315-and-black