Лекція та тренінг з Інтернет-безпеки “Шифрування даних — манія чи інформаційна гігієна?”

Screen Shot 2017-01-23 at 16.41.04

Середа, 25 січня, 19.00

Злами акаунтів у соціальних мережах, крадіжки ідентичності, “хакерські” атаки та віруси, повсюдне стеження — сьогодні кожен користувач мережі Інтернет перебуває на своєрідній “передовій” інформаційної війни. Однак, на відміну від великих корпорацій чи спецслужб, ми зазвичай не володіємо ресурсами для захисту своєї онлайн активності.

В рамках заходу “Шифрування даних — манія чи інформаційна гігієна?” Ксенія Єрмошина розкаже про останні тенденції у шифруванні та інформаційній безпеці в Європі, після чого Вадим Гудима проведе тренінг з індивідуальної оцінки ризиків у цифровій безпеці. Ми обговоримо, чим відрізняються цифрові загрози в Україна та Європі, як правильно оцінювати власні ризики, та чому тема шифрування стала настільки важливою у публічних дискусіях та експертних обговореннях щодо майбутнього розвитку Інтернету.

Ксенія Єрмошина спеціалізується на громадянських веб-технологіях та криптографії. Здобула PhD ступінь в Ecole Nationale Superieure des Mines de Paris (Mines ParisTech) за спеціальністю соціо-економіка інновацій. Організаторка криптовечірки “TransCyberien“. Досліджує за такими напрямками як соціологія техніки, акторно-мережева теорія, інформаційна безпека, криптографія та ін.

Вадим Гудима — тренер з цифрової безпеки для журналістів та активістів. Консультує українські та міжнародні неурядові організації щодо захисту приватності та відповідального використання даних. Перший стипендіат напрямку Responsible Data and Privacy в рамках участі у міжнародній мережі School of Data. Досліджує питання власності на дані, що збираються та публікуються українськими державними службами.

Вхід вільний.

За підтримки: ERSTE Stiftung та Charles Stewart Mott Foundation


350px-ERSTE_Stiftung_Logo Mott-Logo-PMS-315-and-black


Допрем’єрний показ фільму Миколи Рідного “Сірі коні”

%d0%ba%d0%b0%d0%b4%d1%80-%d1%96%d0%b7-%d1%84%d1%96%d0%bb%d1%8c%d0%bc%d1%83

Субота, 24 грудня, 19.00

Сценарій фільму засновано на протоколах допитів та історіях родичів маловідомого українського анархіста Івана Крупського – прадіда Миколи Рідного. Фільм поділено на частини, що присвячені парадоксально різним періодам життя героя: його керівництву повстанським загоном, участі у громадянський війні початку 1920-х років, службі в міліції, та роботі будівельником радянського заводу.

Документально-постановочні епізоди відтворюють минуле через дії героїв сьогодення: сучасних анархістів, співробітників нової поліції, студентів та робітників. Зйомки відбувалися безпосередньо у місцях історичних подій: Полтаві, Гадячі, Харкові та Богодухові.

Фільм проблематизує процеси формування історичної пам’яті та героїзації окремих постатей у відповідності до інтересів сучасної політики.

“Сірі коні”, 44’07’, 2016

Режисер, сценарист, режисер монтажу, продюсер – Микола Рідний

Оператори: Дмитро Пашко, Павло Іткін, Вадим Смарченко, Микола Рідний

Учасники: Володимир Балаш, Аліса Мордасова, Ян Герасімов, Інна Зяблікова, Ігор Попельнюк, Данило Речковський,  Каріна Терлетська, Андрій Рачинський та інші.

Лінійна продюсерка — Люба Кнорозок

Партнер проекту — Hromadske.ua

Микола Рідний — художник, куратор, співредактор онлайн видання Prostory. Його роботи були показані у Пінакотеці сучасності, Мюнхен (2016), Музеї сучасного мистецтва Ляйпцигу (2016, 2015), на 56-й бієнале сучасного мистецтва у Венеції (2015), бієнале Київська школа (2015) та ін. Живе та працює в Харкові.

Вхід вільний.

За підтримки: ERSTE Stiftung та Charles Stewart Mott Foundation


350px-ERSTE_Stiftung_Logo Mott-Logo-PMS-315-and-black


“КІНОТРОН”. Виставка невтіленої ідеї. Фелікс Соболєв – Станіслав Лем – Віктор Глушков

kinotron_a4_webposter_press

19 листопада – 25 грудня

 

“Кінотрон – це нова форма кіновиробництва.

Аналогія виникає одразу: циклотрон, синхрофазотрон тощо.

Це все – про найвищі швидкості та гігантські енергії”. 

З архіву кінорежисера Фелікса Соболєва

Виставка “Кінотрон” уперше представить публіці маловідоме, але унікальне явище з історії українського кіно. Йдеться про експериментальні пошуки представників “київської школи наукового кіно”, що виникла в 1960-х роках навколо видатного кінорежисера Фелікса Соболєва. Його фільми “Сім кроків за горизонт”, “Я та інші” тощо чи не вперше продемонстрували, що наукове кіно може здобути популярність у масового глядача, створюючи при цьому експериментальний синтез науки та мистецтва. Втім, переважна більшість новаторських ідей Соболєва та його послідовників не була втілена.

На виставці “Кінотрон”, створеній у результаті дослідження архівів Фелікса Соболєва та його колег, будуть уперше оприлюднені утопічні концепції “київської школи наукового кіно”. Соболєв описував свою ідею “кінотрону” як “нову форму кіновиробництва”, що уможливить “потужне прискорення” процесу створення фільмів і творчого мислення загалом. Ця ідея залишилася на папері – так само, як чимало інших задумів Соболєва. У центрі виставки – засноване на архівних знахідках припущення про те, що Соболєв та його колеги прагнули створити екранізацію знаменитого філософського есе Станіслава Лема “Сума технології” – фільм, що мав шанс здійснити справжню революцію в кіно.

Виставка “Кінотрон” зіставляє ці невтілені утопічні задуми з фрагментами фільмів, створеними “київською школою наукового кіно” в рамках жорсткого бюрократичного контролю над кіновиробництвом. Ці фільми охоплюють найрізноманітніші сфери сучасної науки – від експериментальної соціології до астрофізики, від політичної науки до кібернетики (особливе місце в історії українського наукового кіно посідає співпраця з Інститутом кібернетики, заснованим академіком Глушковим у Києві). Сьогодні, в часи нового інтересу до ідей прискорення й технологічного розширення можливостей людини, ідея “кінотрону” заслуговує на своє запізніле втілення – принаймні у форматі виставки.

Концепція виставки: Олексій Радинський

Дослідницька група проекту: Руслана Козієнко, Сергій Климко, Олексій Радинський

Архітектор виставки: Олександр Бурлака

Години роботи виставки: 14.00 – 20.00 у будні, 12.00 – 20.00 у вихідні. В понеділок виставка не працює.

Вхід вільний.

Виставка працює до 25 грудня.

Виставка відбувається за сприяння Міністерства культури та народної спадщини Польщі

picture6

Організатори: Центр візуальної культури, Krytyka Polityczna

VCRC picture3

За підтримки: ERSTE Stiftung та Charles Stewart Mott Foundation


350px-ERSTE_Stiftung_Logo Mott-Logo-PMS-315-and-black

Партнери:  Національний центр Олександра Довженка

picture2

Музей сучасного мистецтва у Варшаві

picture1

Міжнародний кінофестиваль документального кіно про права людини Docudays UA

picture4

Інформаційні партнери:  Українська Правда. Життя, KorydorMoviegram, Cultprosir, Update, Політична критика

12308323_790439507744931_1596398821319321412_n  dagndbum  14997256_1377668068912356_52539502_n  download f1bKhBGEAoIpicture7

 


Місто та утопія в проектах Музею сучасного мистецтва (Варшава): презентації кураторів Александри Кендзьорек і Томаша Фудали

%d0%bf%d1%80%d0%b5%d0%b7%d0%b5%d0%bd%d1%82%d0%b0%d1%86%d1%96%d1%96%cc%88

Середа, 21 грудня, 19.00

Александра Кендзьорек “Оскар Гансен та “Відкрита форма”: До утопії теперішнього”

Теорія “відкритої форми” була сформульована 1959 року польським архітектором Оскаром Гансеном. Вона поставила питання про те, яким чином освоїти невизначене в процесі дизайну. Як зробити архітектуру відкритою для її користувачів, щоб вони могли брати участь у її створенні? Як створити дизайн зміни та знайти рівновагу між об’єктивними та суб’єктивними елементами проекту? Як перетворити архітектуру на “тло сприйняття”, що наголошувало б на багатстві повсякденного життя? Ця презентація розглядає можливість створення утопії в реальному житті на матеріалі аналізу таких візіонерських проектів Оскара Гансена, як “Лінійна безперервна система”, Музей сучасного мистецтва у Скоп’є та кібернетичний дизайн Експериментальної студії Польського радіо. Ідея, розроблена наприкінці 1950-х років, стає внеском до сучасних дебатів щодо архітектури відкритого коду (open source architecture) та змін в архітектурній професії після падіння зіркових архітекторів (starchitects).

Александра Кендзьорек – історик мистецтва, кураторка в Музеї сучасного мистецтва (Варшава). Її основні зацікавлення – перетин архітектури та візуальних мистецтв, а також експериментальні підходи до мистецької та архітектурної педагогіки. Вона курувала виставки, перегляди та семінари в Yale School of Architecture, Bauhaus Dessau Foundation, MACBA (Барселона), Index — The Swedish Contemporary Art Foundation (Стокгольм) тощо. Вона також є кураторкою Дому Оскара та Зофії Хансенів (Шумін). Александра Кендзьорек є співредакторкою книги “Оскар Гансен – Відкриваючи модернізм: Про відкриту форму в архітектурі, мистецтві та дидактиці” (разом із Лукашем Рондудою).

Томаш ФудалаВаршава в будові”

“Варшава в будові” – це фестиваль міського дизайну, що розглядає сучасну Варшаву та її функції урбаністичного центру. Яким є значення сучасної Варшави? Як жити у місті, яким чином його використовувати, чому нам взагалі потрібні міста? Щорічний фестиваль “Варшава в будові”, співорганізований Музеєм сучасного мистецтва та Музеєм Варшави, цього жовтня відбувся увосьме. Протягом фестивалю варшавський Музей сучасного мистецтва стає точкою зустрічі для всіх, хто хоче працювати разом задля створення такого міста, яким його хочуть бачити мешканці та мешканки. Музей запрошує громадські організації, міських активістів, дизайнерів, архітекторів, журналістів та соціологів брати участь у фестивальних дебатах і проектах. “Варшава в будові” має справу з архітектурою та її авторами, рекламою в публічному просторі, партиципаційними процесами та житловою політикою.

Томаш Фудала – історик мистецтва, куратор Музею сучасного мистецтва (Варшава). Куратор фестивалю “Варшава в будові”. Його тексти друкувались у виданнях Artforum, Domus, Obieg, Czas Kultury тощо.

Робоча мова – англійська.

Вхід вільний.

Презентації відбудуться в рамках виставки “Кінотрон”, що триває у Центрі візуальної культури до 25 грудня.

За сприяння Міністерства культури та народної спадщини Польщі

picture6

Організатори: Центр візуальної культури, Krytyka Polityczna

VCRC picture3

За підтримки: ERSTE Stiftung та Charles Stewart Mott Foundation


350px-ERSTE_Stiftung_Logo Mott-Logo-PMS-315-and-black

Партнери:  Національний центр Олександра Довженка

picture2

Музей сучасного мистецтва у Варшаві

picture1

Міжнародний кінофестиваль документального кіно про права людини Docudays UA

picture4

Інформаційні партнери:  Українська Правда. Життя, KorydorMoviegram, Cultprosir, Update, Політична критика

12308323_790439507744931_1596398821319321412_n  dagndbum  14997256_1377668068912356_52539502_n  download f1bKhBGEAoIpicture7


Показ фільму Кеті Чухров “Ком’юніон”

%d0%ba%d1%80%d1%83%d0%bf%d1%82-%d1%81%d1%83%d0%b1%d1%82

Вівторок, 20 грудня, 19.00

Відео-поема “Ком’юніон” розгортається як зіткнення між трьома жіночими характерами: приїжджою найманою робітницею та представницями культурної еліти, що претендують на етичні цінності та соціальний авторитет. Драматична поема є не стільки соціальною критикою, скільки спробою віднайти в ідеології віри й духовності брехню, що говорить мовою любові та блага, але походить від влади та пригноблення. Надія та сподівання на спільність змінюються в поемі відчуженням, викликаним соціальною нерівністю і претензіями на інтелектуальну та духовну вищість. Інститут духовності, який, здавалося б, покликаний об’єднати соціально відчужених людей з різних боків барикад, насправді оголює неможливість здобути соціальну єдність. Тим не менше, в п’єсі пунктирно накреслено очікування такої єдності.

“Комюніон” (2016, 25’). За мотивами драматичної поеми Кеті Чухров (2009). Продюсерка: Ольга Широкоступ. Монтаж і редакція: Віктор Алімпієв. Виконавиці: Віра Кузнєцова, Кеті Чухров, Анастасія Іванова. Оператор: Сергій Шиловс.

Кеті Чухров – драматургиня, філософиня, есеїстка. Серед її книжок – “Просто люди” (2010), “Бути і виконувати. Проект театру в філософській критиці мистецтва” (2009). Авторка численних публікацій з філософії та теорії мистецтва, що виходили, зокрема, у виданнях e-flux journal, ХЖ, Artforum, Afterall. Cеред її зацікавлень – онтологія перформативних практик, компаративні епістемології соціалізму і капіталізму, пост-гуманістичні студії.

Після перегляду відбудеться обговорення фільму за участі Кеті Чухров та продюсерки фільму Ольги Широкоступ.

Вхід вільний.

За сприяння Міністерства культури та народної спадщини Польщі

picture6

Організатори: Центр візуальної культури, Krytyka Polityczna

VCRC picture3

За підтримки: ERSTE Stiftung та Charles Stewart Mott Foundation


350px-ERSTE_Stiftung_Logo Mott-Logo-PMS-315-and-black

Партнери:  Національний центр Олександра Довженка

picture2

Музей сучасного мистецтва у Варшаві

picture1

Міжнародний кінофестиваль документального кіно про права людини Docudays UA

picture4

Інформаційні партнери:  Українська Правда. Життя, KorydorMoviegram, Cultprosir, Update, Політична критика

12308323_790439507744931_1596398821319321412_n  dagndbum  14997256_1377668068912356_52539502_n  download f1bKhBGEAoIpicture7


Лекція Кеті Чухров “Матеріальність ідеального в філософії та культурі соціалізму”

%d0%ba%d0%b5%d1%82%d1%96-%d1%87%d1%83%d1%85%d1%80%d0%be%d0%b2

Понеділок, 19 грудня, 19.00

Останнім часом поняття ідеального все частіше фігурує в сучасній думці, не зважаючи на звинувачення континентальної філософії в ідеологізації матеріальних процесів з боку акторно-мережевої теорії та об’єктно-орієнтованих онтологій. Однак, у дивний спосіб, саме з появою на сцені сучасних матеріалізмів стало очевидним, наскільки матеріалістична діалектика марксистської думки відрізняється від вульгарного матеріалізму сучасних об’єктно-орієнтованих онтологій. Тим часом, у радянській філософії – в роботах Виготського, Ільєнкова, Ліпшица – задовго до Бадью та Жижека була здійснена спроба розглянути діалектичний зв’язок між думкою і тілом, поняттям і річчю, ідеальним і матеріальним, абстрактним і конкретним. Ця діалектика ідеального і матеріального не була б можливою поза контекстом соціалістичної економіки з усіма її негараздами, й саме ця діалектика змінює наш погляд на питання емансипації, праці, художнього виробництва та свободи.

Кеті Чухров – драматургиня, філософиня, есеїстка. Серед її книжок – “Просто люди” (2010), “Бути і виконувати. Проект театру в філософській критиці мистецтва” (2009). Авторка численних публікацій з філософії та теорії мистецтва, що виходили, зокрема, у виданнях e-flux journal, ХЖ, Artforum, Afterall. Cеред її зацікавлень – онтологія перформативних практик, компаративні епістемології соціалізму і капіталізму, пост-гуманістичні студії.

Лекція відбудеться в рамках виставки “Кінотрон”, що триває у Центрі візуальної культури до 25 грудня.

Вхід вільний.

За сприяння Міністерства культури та народної спадщини Польщі

picture6

Організатори: Центр візуальної культури, Krytyka Polityczna

VCRC picture3

За підтримки: ERSTE Stiftung та Charles Stewart Mott Foundation


350px-ERSTE_Stiftung_Logo Mott-Logo-PMS-315-and-black

Партнери:  Національний центр Олександра Довженка

picture2

Музей сучасного мистецтва у Варшаві

picture1

Міжнародний кінофестиваль документального кіно про права людини Docudays UA

picture4

Інформаційні партнери:  Українська Правда. Життя, KorydorMoviegram, Cultprosir, Update, Політична критика

12308323_790439507744931_1596398821319321412_n  dagndbum  14997256_1377668068912356_52539502_n  download f1bKhBGEAoIpicture7


ВІЗУАЛЬНА ЛАБОРАТОРІЯ: Лекція Юстини Кравчук “Від кіно-правди до кіно-доказу: політика істини в документальному кіно”

%d0%ba%d0%b0%d0%b4%d1%80-%d0%b7-%d1%84%d1%96%d0%bb%d1%8c%d0%bc%d1%83-%d0%b4%d0%b7%d0%b8%d2%91%d0%b8-%d0%b2%d0%b5%d1%80%d1%82%d0%be%d0%b2%d0%b0-%22%d0%bb%d1%8e%d0%b4%d0%b8%d0%bd%d0%b0-%d0%b7-%d0%ba

Кадр із фільму Дзиґи Вертова “Людина з кіноапаратом”

П’ятниця, 16 грудня, 19.00

Документальне кіно сьогодні стало одним із пріоритетних репрезентаційних засобів, певною мірою маючи можливість опонувати системі виробництва образів та повідомлень, не прив’язаній до фактів. На перший погляд абсолютно прозоре щодо репрезентованої у ньому реальності, воно покликане об’єктивно відображати певні істини про різні аспекти історичного світу. З іншого боку, таке розуміння об’єктивності було розкритиковане в медіа-теорії як своєрідна форма ідеології, що дозволяє з легкістю інструменталізувати документальне кіно в цілях державної пропаганди.

Якою мірою документалістика висловлює істину? Наскільки ця істина є універсальною? Як вибудовувати співвідношення між фактом і документом в часи, коли поняття “постправди” врешті вийшло на авансцену? Під час лекції на прикладі деяких критичних документальних фільмів – від Дзиґи Вертова до Харуна Фарокі – буде розглянуто політичні стратегії виробництва істини у документальному кіно.

Юстина Кравчук – культурологиня, перекладачка, членкиня Центру візуальної культури, аспірантка відділу кіномистецтва і телебачення Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАН України.

Візуальна лабораторія – це платформа для дослідницького обміну, яка створює можливість публічного обговорення актуальних тем, охоплюючи різноманітну проблематику в площині візуальних студій та гуманітарного знання загалом. Візуальна лабораторія дозволяє продемонструвати процес дослідження, залучаючи усіх зацікавлених до виробництва спільного знання.

Вхід вільний.

За підтримки: ERSTE Stiftung та Charles Stewart Mott Foundation


350px-ERSTE_Stiftung_Logo Mott-Logo-PMS-315-and-black


Зустріч з театральним куратором Уве Ґьосселем

%d1%83%d0%b2%d0%b5

П’ятниця, 9 грудня, 19:00

Уве Ґьоссель – незалежний драматург, куратор і викладач (Берлін, Німеччина). Вивчав прикладну культурологію та естетичну практику в Гільдесхаймському університеті, який закінчив з дипломом у галузі прикладних досліджень культури. Впродовж 1999-2002 років – драматург Народного театру в місті Росток, у 2002-2004 – драматург берлінського “Maxim Gorki Theater”. З 2005 року став членом правління Національного об’єднання драматургів Німеччини. З 2006 до 2014 року очолював міжнародний форум фестивалю “Theatertreffen Berlin”.

Під час зустрічі “Імплементація робочої моделі проектного театру в українському культурному просторі” Уве Ґьоссель говоритиме про театр як інструмент соціального впливу і представить аналіз механіки та форми документального театру на прикладі вистави “Кінець удавання”, прем’єра якої відбудеться 8 грудня.

Проект “Кінець удавання” спрямовано на критику імітації реформ і діалогу та створення українським політикумом “картинки на експорт”, що заміщує процес реальних трансформацій державних інституцій, необхідних для євро-інтеграції України. Центральною подією проекту є створення документальної вистави “Кінець удавання”. В рамках проекту відбудеться серія тематичних майстер-класів та дискусія, присвячена проблемам реформування театральної галузі в Україні.

Вхід вільний. 

Організатори: проект “Кінець удавання” за підтримки ГО “Театральна Платформа” та Goethe-Institut в Україні.

picture2     gi_logo_horizontal_green_srgb

Партнери:  

Центр візуальної культури

ETC (European Theatre Convention)

logo-etc

ГОГОЛЬFEST, ЦСМ “ДАХ”

screen-shot-2016-12-03-at-16-11-19  picture1

За підтримки: ERSTE Stiftung та Charles Stewart Mott Foundation


350px-ERSTE_Stiftung_Logo Mott-Logo-PMS-315-and-black


Лекція Фабріса Ескаффра “Просторова сегрегація? Погляд географа”

segregation

Четвер, 8 грудня, 19:00

“Міське гетто”, “територіальний апартеїд” – ці словосполучення сьогодні часто використовуються у Франції, коли йдеться про соціальний поділ міських просторів, а тим більше про конкретні території, де живуть городяни з низьким рівнем доходів. Дискусії навколо цієї теми набувають різних форм.

Географ і фахівець з планування та урбаністики Фабріс Ескаффр познайомить із цією проблематикою і розповість, як визначати подібну ситуацію, за якими ознаками і у яких порівняннях її вивчати та пояснювати, а також, про соціальні, урбаністичні та політичні питання, які вона викликає.

Фабріс Ескаффр – географ, доцент університету Тулуза-Жан Жорес, фахівець з планування та урбаністики, викладає і веде наукову роботу у Міждисциплінарному центрі урбаністичних досліджень. Досліджував питання, пов’язані з функціонуванням громадських місць. Зараз працює над проблематикою житла, як з точки зору його використання і місця у побудові територій, так і в контексті державного та місцевого управління. Досліджує питання територіальних стратегій, зокрема стосовно чутливих аспектів міського середовища. У департаменті “Географія-Планування-Навколишнє середовище” університету Тулуза-Жан Жорес Фабріс Ескаффр керує магістерською програмою “Міста, житло та екологія”.

Цією лекцією Французький інститут в Україні та Центр візуальної культури продовжують цикл “Місто – дискримінація, сегрегація, інтеграція – французький досвід”, який представляє дану проблему з історичної, соціологічної та демографічної точок зору.

Робоча мова – французька з послідовним перекладом на українську.

Вхід вільний.

Організатор: Французький інститут в Україні

 ifu_logo-999x1024

Партнер: Центр візуальної культури

За підтримки: ERSTE Stiftung та Charles Stewart Mott Foundation


350px-ERSTE_Stiftung_Logo Mott-Logo-PMS-315-and-black


Показ “Трилогії про космізм” Антона Відокле

cosmos_vidokle

Середа, 7 грудня 2016, 19:00

Протягом 2014-16 років художник Антон Відокле працював над серією фільмів про космізм як філософський рух. Перший із них (“Це – космос”, 2014, 31’) досліджує філософію російського мислителя Ніколая Фьодорова, який пропонував розробку наукових методів радикального розширення життя, а також воскресіння усіх померлих. Російські космісти прагнули створити “космос” на Землі, “побудувати нову реальність, де не було б голоду, хвороб, насильства, смерті, нерівності – щось на кшталт комунізму”. Фільм Антона Відокле, знятий в Криму, Сибіру та Казахстані, актуалізує цей утопічний проект, віднаходячи залишки подібної філософії після занепаду Радянського Союзу, в нашому теперішньому.

Другий фільм трилогії (“Комуністична революція була спричинена сонцем”, 2015, 34’) присвячений солярній космології радянського біофізика Алєксандра Чижевського. Фільм представляє дослідження вченого про вплив сонячного випромінювання на людську психологію, політику, соціологію та економіку у вигляді війн, революцій, епідемій тощо. Зйомки фільму відбувалися в Казахстані, де Чижевський перебував в ув’язненні, а потім у засланні.

Останній фільм трилогії Антона Відокле (“Безсмертя та воскресіння для всіх”, 2017, 34’) є медитацією про музей як місце воскресіння – центральна ідея для багатьох мислителів, науковців та авангардних художників, що належали до космістського руху. Спираючись на есе, написане на цю тему Ніколаєм Фьодоровим у 1880-х роках, цей фільм розглядає музеологічні та архівні техніки колекціонування та зберігання як засоби матеріального відтворення життя. Фільм знімався у Третьяковській галереї, Московському зоологічному музеї, Бібліотеці Леніна та Музеї революції.

Антон Відокле – художник, співредактор журналу e-flux (разом із Хулієтою Арандою та Браяном Куаном Вудом). Праці Антона Відокле демонструвалися, серед іншого, на 56-ій Венеційській бієнале (2015) та на Documenta 13 (2012). Його фільм “2084: Науково-фантастичне шоу” (разом із Пелін Тан, 2012-14) був показаний на Бергенській Асамблеї (2013), бієнале в Монреалі (2014) та Стамбулі (2015), а також у рамках Home Works 7 у Бейруті (2015) та в Музеї сучасного мистецтва у Варшаві (2016). Серія фільмів Відокле про російський космізм демонструвалася на 65-му і 66-му Берлінському міжнародному кінофестивалі, а також на бієнале в Шанхаї (2014), Москві (2015) та Ґванґжу (2016).

Показ відбудеться в рамках виставки “Кінотрон”.

Вхід вільний.

За сприяння Міністерства культури та народної спадщини Польщі

picture6

Організатори: Центр візуальної культури, Krytyka Polityczna

VCRC picture3

За підтримки: ERSTE Stiftung та Charles Stewart Mott Foundation


350px-ERSTE_Stiftung_Logo Mott-Logo-PMS-315-and-black

Партнери:  Національний центр Олександра Довженка

picture2

Музей сучасного мистецтва у Варшаві

picture1

Міжнародний кінофестиваль документального кіно про права людини Docudays UA

picture4

Інформаційні партнери:  Українська Правда. Життя, KorydorMoviegram, Cultprosir, Update, Політична критика

12308323_790439507744931_1596398821319321412_n  dagndbum  14997256_1377668068912356_52539502_n  download f1bKhBGEAoIpicture7