Лекція Адріяна Івахіва “Прокладаючи шлях “зоною відчуження”: Чорнобиль, піднесене антропоцену та образи майбутнього, придатного для життя”

%d1%96%d0%b2%d0%b0%d1%85%d1%96%d0%b2

Вівторок, 25 жовтня, 19.00

Лектор пропонує розглянути вибух на Чорнобильській АЕС та зону відчуження, що утворилася після нього, як мікрокосм вибухової напруги, зосереджений у ядрі епохи антропоцену.

Перша частина лекції помістить ядерну катастрофу 1986-го року в низку просторово-часових систем координат, таких як західне та радянське “технологічне піднесене”; мілітаризм Холодної війни та пострадянське відродження вестфальського націоналізму; “зони”, пов’язані із зомбі, “сталкерами” та постлюдським існуванням у кіно й науковій фантастиці; а також “глибокий час” антропоцену (або, як його ще називають, капіталоцену).

У другій частині буде поглиблено аналіз антропоцену як “невпорядкованого часу”, позначеного географією, в якій “зони відчуження” та спротиву – від Чорнобиля та Фукусіми, до затоплених через зміну клімату територій, від місць “надмірного видобутку пального”, до руху Blockadia, що йому протистоїть – стали ключовими точками боротьби за майбутнє Землі. Автор стверджує, що в основі цієї боротьби лежить намагання створити “відповідні” (як казав Вернер Герцог) нашому часу образи.

Адріян Івахів, професор Вермонтського університету, дослідник навколишнього середовища і природних ресурсів. Остання книжка Адріяна Івахова – “Екології рухомого зображення: кіно, афект і природа” (2013).

Лекція англійською мовою.

Вхід вільний.

За підтримки: ERSTE Stiftung та Charles Stewart Mott Foundation


350px-ERSTE_Stiftung_Logo Mott-Logo-PMS-315-and-black


Перформанс-екскурсія “Справа Менделя Бейліса”

14611156_10153785738701898_6147377688057452381_n

Субота, Неділя, 22 та 23 жовтня, 14.00-16.00

У 1911-1913 роках у Києві відбувався судовий процес проти прикажчика цегельного заводу Менделя Бейліса, звинуваченого в убивстві 12-річного хлопчика Андрія Ющинського. Звинувачення наполягало на ритуальному характері вбивства і висувало версію, що Бейліс, який був євреєм, хотів убити християнського хлопчика. Справу було ініційовано правими організаціями (чорносотенцями) і всупереч думкам експертів і слідчих, що наполягали на абсурдності звинувачення, підтримано низкою впливових політиків тодішньої Російської імперії.

Перформанс-екскурсія “Справа Менделя Бейліса” є спробою прогулятися слідами і сенсами цієї справи, побачити цю історію в сьогоднішньому Києві.

Автори: Пьотр Армяновський, Дмитро Левицький
Композитор: Jonny Fox
Переклад: Daisy Heyes
Голос: Тамара Трунова, Daisy Heyes, Katia Ditzler.

Участь безкоштовна, але за попередньою реєстрацією: goo.gl/JTVGn5. Кількість місць обмежена.

Зареєстровані учасники отримають повідомлення з інформацією про місце проведення екскурсії.

Для участі необхідно мати з собою мобільний телефон з FM-радіо (iPhone не підтримує) та зарядженою батареєю (не менш ніж 90 хвилин), а також зручне взуття.

Перформанс-екскурсія відбудеться в рамках виставки “Візит привидів”.

За підтримки: Bundeszentrale für politische Bildung

 

yr3pjf

 

 


“Історія в пеклі”. Розмова з художником Микитою Каданом

Микита Кадан, "Кожен хоче жити біля моря"

Микита Кадан, “Кожен хоче жити біля моря”

П’ятниця, 21 жовтня, 19:00

На зустрічі художник розповість про свої проекти 2013-2016 років, такі як “Кожен хоче жити біля моря”, “Межі відповідальності”, “Газелька”, “Одержимий може свідчити у суді”, серія “Хроніка”.

У цих роботах автор звертається до таких тем, як розширення історичного музею засобами сучасного мистецтва; війна різноманітних ідеологізованих наративів у спільному просторі історичної оповіді; розпізнавання себе як живого архіву різних, іноді несумісних, версій пам’яті; можливість критичного музею.

“Моя зона відповідальності як художника – це полеміка музею з самим собою. Його власна процедура істини, яка не є інструментом для зовнішніх цілей. Я розташовую в одному просторі речі, які не створюють ніякої твердої конструкції, що спроможна репрезентувати якусь владу. Це просто протиріччя, яке існує в певному просторі й вічно гризе самого себе. Це як у пеклі – коли грішники можуть одне одного гризти вічно, або когось вічно їдять змії. Як можна когось їсти вічно? Ти скінчений, вони тебе просто з’їдять – і все, але ні, вони тебе їдять вічно. Цей тип музейного наративу, який сам із собою вічно полемізує – це щось пекельне. Він нескінченно нищить себе, але ніколи не знищує остаточно”. – Микита Кадан, фрагмент із бесіди з Ларисою Бабій.

Микита Кадан народився у Києві у 1982 році. У 2007 закінчив Національну Академію Образотворчого Мистецтва і Архітектури. Член групи художників  “Р.Е.П.” та кураторського й активістського об’єднання  “Худрада”. Був учасником 14 Стамбульської бієнале та 56 Венеційської бієнале (український павільйон). Роботи Микити Кадана знаходяться у колекціях Pinakothek der Moderne (Мюнхен), M HKA (Антверпен), MUMOK (Музей сучасного мистецтва Фундації Людвіга, Відень), Музей військової історії (Дрезден), Galeria Arsenal (Білосток). Живе та працює у Києві.

Вхід вільний.

Зустріч відбудеться в рамках виставки “Візит привидів”.

За підтримки: Bundeszentrale für politische Bildung

 

yr3pjf

ERSTE Stiftung та Charles Stewart Mott Foundation


350px-ERSTE_Stiftung_Logo Mott-Logo-PMS-315-and-black
           


Презентація книжки “Феміністська (арт)критика”

feminist-art-critique

Четвер, 20 жовтня, 19:00

Книга “Феміністська (арт)критика” – результат колективного дослідження сучасного феміністського мистецтва у пострадянських країнах. До неї увійшли теоретичні та публіцистичні тексти.

Учасниці презентації:

Ірина Соломатіна – засновниця проекту “Гендерний маршрут”, керівниця концентрації “Гендерні дослідження” Європейського коледжу Liberal Arts в Білорусі. Координує проведення в Білорусі проекту “Глобальний медіа-моніторинг”. Авторка інтернет-журналу “Нова Еўропа”. Регулярно бере участь у підготовці гендерної секції в рамках Міжнародного Конгресу дослідників Білорусі в Каунасі (Литва).

Оксана Брюховецька – художниця, дизайнерка, критикиня. Працює у Центрі візуальної культури. Кураторка виставок ”Дитинство uncensored”, ”Українське тіло”, ”Локаут” і ”Материнство”. Брала участь у проектах ”Феміністський олівець” у Москві та ”Феміністська (арт)критика” в Мінську.

Тамара Злобіна – кандидатка філософських наук, мистецтвознавиця, критикиня. Понад десять років працює з темами розвитку громадянського суспільства та інноваційного світогляду, гендерної рівності, фемінізму, сучасного мистецтва. Останні дослідження на гендерну тематику опубліковано у книзі New Imaginaries: Youthful Reinvention of Ukraine’s Cultural Paradigm (Нью-Йорк, 2015) та Гендерні дослідження.

Модерує Віра Балдинюк, головна редакторка журналу «Korydor», журналістка, критикиня.

Презентація відбудеться з ініціативи та за підтримки фонду імені Гайнріха Бьолля.

Вхід вільний.

Організатор: Фонд імені Гайнріха Бьолля

14800281_10157584665070471_169842349_o 

Партнери: журнал “Korydor” та Центр візуальної культури

korydor

За підтримки: ERSTE Stiftung та Charles Stewart Mott Foundation


350px-ERSTE_Stiftung_Logo Mott-Logo-PMS-315-and-black
           

 


Презентація книжки “И – искусство. Ф – феминизм. Актуальный словарь”

%d1%84%d0%b5%d0%bc_%d1%81%d0%bb%d0%be%d0%b2%d0%bd%d0%b8%d0%ba

П’ятниця, 14 жовтня, 19:00

Міжнародний виставковий проект И – искусство. Ф – феминизм відбувся 2015 року за підтримки фонду Рози Люксембург у Москві, і його результатом став експеримент зі створення словника, що осмислює відношення мистецтва, фемінізму, суспільства, критики і практики та пропонує аналіз понять через особистий досвід художниць.

Словник складається з 49 термінів та понять, запропонованих автор_ками з Казахстану, Киргизстану, Молдови, України, Білорусі та Росії. Його теми: гендерні стереотипи; виключення жінок; материнство; самосвідомість; тілесна ідентичність; влада та опір; насильство емоційне, фізичне, репродуктивне; самореалізація; жінка і фемінізм у культурі; становище жінок-художниць в мистецтві і за його межами.

Словник презентують організаторки проекту Марина Винник та Олена Безрукова (Москва).

На презентації можна буде отримати словник безкоштовно.

Вхід вільний.

За підтримки: Rosa-Luxemburg-Stiftung в Україні

 

logo_rosa_ukr

ERSTE Stiftung та Charles Stewart Mott Foundation


350px-ERSTE_Stiftung_Logo Mott-Logo-PMS-315-and-black


Прем’єра режисерської версії фільму Марини Вроди “Равлики”

vlcsnap-2014-09-02-23h31m31s54

Субота, 15 жовтня, 19.00

“Равлики”. Безкінечна прогулянка друзів на фоні пейзажів пострадянської країни. Хто переможе: пейзаж чи хлопці?

“Один з героїв повернувся у рідні місця з Києва. Хоча на перший погляд, він мало чим відрізняється від інших, в його поведінці відчувається щось чужорідне. Інший – все життя прожив тут. Це його земля. Прекрасна і, одночасно жорстока, вона є і втіленням сільській ідилії, і підтвердженням тези про «ідіотизм сільського життя», і прикладом тієї особливої меланхолійної краси, яка зустрічається тільки у майже занедбаних просторах колишніх радянських промислових регіонів. За конфліктом героїв ховається чимало. Різні спостерігачі зможуть побачити тут портрет покоління, соціологічне дослідження причин нинішньої кризи і розповідь про тендітну, майже романтичну пацанську дружбу. Будь-який з цих поглядів можна було б назвати вірним, однак занадто розчинені ці смисли в навколишній природі. Подібно до Пуссенівського пейзажу, «Равлики» розповідають не тільки історію людей, але й історію дерев, пагорбів, мостів та залізничних перегонів”. – Максим Семенов (зі статті “Пейзаж з Геркулесом” в журналі “Сеанс”).

“Равлики”, 27′, 2014

Режисерка: Марина Врода

Сценарій: Марина Врода

Оператор: Володимир Іванов

Звук: Марія Нестеренко, Артем Мостовий

Продюсери: Ігор Савиченко, Кирило Шувалов, Марина Врода

Головні ролі: Дмитро Ярошенко, Валерій Берест

Виробництво: Україна

Після показу відбудеться обговорення фільму за участі режисерки.

Марина Врода – українська кінорежисерка. Народилася 22 лютого 1982 року в Києві. У 2007 році закінчила Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого. Працювала з Сергієм Лозницею. В 2011 році на Каннському кінофестивалі отримала “Золоту пальмову гілку” за короткометражний фільм “Крос”. Фільмографія:  “Сімейний портрет” (2006), “Клятва” (2007), “Дощ” (2007), “Крос” (2011), “Равлики” (2014), “Пінгвін” (документальний, 2015).

Вхід вільний

За підтримки: ERSTE Stiftung та Charles Stewart Mott Foundation


350px-ERSTE_Stiftung_Logo Mott-Logo-PMS-315-and-black
           


Онлайн-трансляція вистави Білоруського вільного театру “Burning Doors”

14632892_822750414532636_5749827920742498575_n

Середа, 12 жовтня, 22:00

Сюжет вистави присвячений трьом художникам, яких переслідували за політичними мотивами в Російській Федерації: Олегу Сенцову, Петру Павленському та Марії Альохіній, учасниці панк-рок групи Pussy Riot. Це буде дебютний виступ Марії Альохіної в ролі театральної актриси.

Через історії трьох художників вистава “Burning Doors” демонструє, що відбувається з митцями, яких держава офіційно визнала своїми ворогами. Сюжет і гра акторів доведені до межі – фізичної та художньої. Тексти Фуко і Достоєвського перетинаються з побутовими діалогами героїв, тіла акторів живуть на сцені в екстремальних умовах: їх б’ють, підвішують вниз головою, топлять. Гніт і репресії репрезентуються як в метафоричної, так і в буквальній формі.

Тема вистави близька і самому Білоруському вільному театру, який після президентських виборів 2010 року в Білорусі під страхом політичного переслідування був змушений перебратися до Великобританії. Сьогодні театр успішно виступає на різноманітних майданчиках по всьому світу.

Мова: білоруська, російська з англійськими субтитрами.

Вхід вільний.

Організатори онлайн-показу:  Євромайдан SOS (ініціатор кампанію LetMyPeopleGo) та Ініціативна група “Комітет солідарності”

a-u87z312oa               14694908_10210701203429958_1839203581_n        14643067_10206773808095441_619073649_n

За підтримки: ERSTE Stiftung та Charles Stewart Mott Foundation


350px-ERSTE_Stiftung_Logo Mott-Logo-PMS-315-and-black
               

 

 


Воркшоп для дітей від Анатолія Бєлова

14536677_1121369531245632_1557075051_o

Неділя, 9 жовтня, 12.00

Під час воркшопу “Ножиці для примар“ художник Анатолій Бєлов навчить дітей своїй авторській техніці витинанки. Учасники і учасниці спробують “малювати ножицями” та зображатимуть привидів, духів та інших примар.

До участі запрошуються діти від 6 років. Просимо маленьких гостей взяти із собою ножиці.

Воркшоп відбудеться в рамках виставки “Візит привидів”.

Тривалість заняття – 2 години.

Вхід вільний.

 

За підтримки: Bundeszentrale für politische Bildung

 

yr3pjf

 

ERSTE Stiftung та Charles Stewart Mott Foundation


350px-ERSTE_Stiftung_Logo Mott-Logo-PMS-315-and-black
     


Прем’єрний показ та обговорення фільму Олексія Радинського “Зсув”

14370446_919549751522662_955227815734962064_n

П’ятниця, 7 жовтня, 19:00

“Зсув” – це фільм про спробу побудувати “суспільство, яке докорінно відрізняється від усього, що нас оточує” (за словами героїв фільму). Ця спроба відбувається в самому центрі Києва, на території, відвойованій у міста природною стихією. Зсув ґрунту, деградація міської політики та розпад суспільних зв’язків призвели до виникнення безвладного, непідконтрольного анклаву в центрі міста. Так виникає ідея “утопії тут і тепер”, у створенні якої беруть участь представники вуличного мистецтва, музичної сцени, театрального аванґарду, etc.

Після показу відбудеться обговорення фільму за участі режисера Олексія Радинського та художника Вови Воротньова. Модерує Катерина Міщенко.

У фільмі беруть участь:

Вова Воротньов
Борис Блаженний
Юрій Антонов
Давид Чичкан
Тен
Олександр Павлов
Михайло Коптєв і театр “Орхідея”
Іра Новікова, Артур Сніткус (група “О,”)
E.T.C.

“Зсув”, 26′, 2016
Режисер: Олексій Радинський
Оператори: Саша Бойко, Макс Савченко
Додаткове відео: Андрій Піддубняк, Олексій Радинський
Монтаж: Микола Базаркін, Олексій Радинський
Звукооператор: Олександр Горбунов
Корекція кольору: Андрій Довгий
Лінійна продюсерка: Люба Кнорозок
Продюсерка: Світлана Зінов’єва

Музика: “HDSH”, “Метрострой Клан”

Виробництво: Inspiration Films за підтримки Державного агентства України з питань кіно (в рамках проекту “Контури”).

Вхід вільний.

Показ відбудеться в рамках виставки “Візит привидів”, що проходить у Центрі візуальної культури до 30 жовтня. Кураторка: Катерина Міщенко.

За підтримки: Bundeszentrale für politische Bildung

yr3pjf

ERSTE Stiftung та Charles Stewart Mott Foundation


350px-ERSTE_Stiftung_Logo Mott-Logo-PMS-315-and-black
     

 


Лекція Мішеля Ажіє “Від права на місто до містотворення: межі, центр та антрополог”

(с) Sébastien Dolidon

(с) Sébastien Dolidon

Четвер, 6 жовтня, 19:00

Мішель Ажіє: “Моя антропологія міста базується на етнографічному дослідженні та на рефлексивному розумінні ситуацій, місць та подій, які «творять місто». Для антрополога «створення міста» є засобом реалізації «права на місто» тут і зараз. Відповідно до цієї концепції певні полемічні та, можливо, міноритарні практики (вторгнення, захоплення) з теоретичної точки зору набувають радикального змісту, тому що вони народжують – внаслідок існування таких понять, як межі, кордони, вразливість, пустота та безлад – прагнення та заклик до створення міста мрії, віртуального або ідеального. В цих рамках антропологія міста не пропонує нового та не звертається до жодного нормативного визначення міста як такого, але сприймає місто як постійний процес його конструкції та деконструкції.”

Цією лекцією Французький інститут в Україні та Центр візуальної культури продовжують цикл “Місто – дискримінація, сегрегація, інтеграція – французький досвід”, який представляє дану проблему з історичної, соціологічної та демографічної точок зору.

Мішель Ажіє – антрополог, науковий співробітник Інституту наукових досліджень задля розвитку (IRD) та Вищої школи соціальних наук (EHESS). Його дослідження та курси стосуються співвідношення між глобалізацією, вигнанням та створенням нових міських контекстів. Ажіє – координатор дослідницької програми, що пройшла відбір Національної агенції досліджень (ANR), – “Вавилони, місто як кордон. Що роблять міста для мігрантів, що мігранти роблять для міста“ (2016-2018). У 2016-2017 навчальному році його семінар у Вищій школі соціальних наук називається “Антропології гостинності“. Серед останніх публікацій : “Мігранти і ми. Зрозуміти Вавилон“ (вид. CNRS, жовтень 2016) , “Антропологія міста“ (вид. PUF, 2015).

Робоча мова – французька з послідовним перекладом на українську.

Вхід вільний. 

У 2015 році в Центрі візуальної культури відбувся розроблений Французьким інститутом цикл лекцій Міграції, ідентичності, території”, що представляв французький досвід у вивченні питань міграції і був частиною програми “Школи переміщених осіб” Київської бієнале 2015 Київська школа”.

Організатор: Французький інститут в Україні

 ifu_logo-999x1024

За підтримки: ERSTE Stiftung та Charles Stewart Mott Foundation


350px-ERSTE_Stiftung_Logo Mott-Logo-PMS-315-and-black