КИЇВСЬКИЙ ІНТЕРНАЦІОНАЛ – ’68 СЬОГОДНІ
Київ, 11–25 травня 2018
Будинок кіно
Вул. Саксаганського, 6
Проект Київський Інтернаціонал націлений на віднайдення емансипативного потенціалу в ідеї політичного Інтернаціоналу, що виникла в Європі. Сьогодні, в часи структурної кризи глобальних інституцій, коли підтримка транснаціонального статус-кво конструюється на порушенні кордонів, периферійних війнах та виникненні нових стін і конфліктів, ідея єдності та міжнародної солідарності стає ключовою для майбутнього виживання Європи. Київський Інтернаціонал – ’68 СЬОГОДНІ, друга частина Київського Інтернаціоналу – Київської бієнале 2017, відбуватиметься у форматі міжнародного форуму мистецтва й знання, об’єднуючи художні проекти та дискусійні майданчики.
Київський Інтернаціонал у травні 2018 року дослідить політичний та культурний спадок протестів і боротьби 1968-го, беручи до уваги суперечності цього історичного моменту для Заходу та Сходу Європи з перспективи п’ятдесяти років потому. Травень 1968-го залишається символом звільнення та бунту проти закоренілих владних структур, а також культурним і мистецьким орієнтиром для Західної Європи, тоді як для Східної Європи актуальнішою, очевидно, є 50-та річниця Празької весни та радянської військової інтервенції у Чехословаччину. Зіставляючи суперечливі виміри події, що стала відправною точкою для сучасності і продовжує визначати політичні та культурні розбіжності на континенті, Київський Інтернаціонал – ’68 СЬОГОДНІ долучається до розвитку об’єднаної європейської суб’єктності, заснованої на демократичному інтернаціоналізмі, принципах солідарності та інклюзивності.
ПРОГРАМА
11 травня, п’ятниця, 19:00 – Червона зала
«Реполітизуючи французький 68-й»
Лекція Жака Рансьєра (Франція)
Згідно з поширеною соціологічною інтерпретацією, травневі події у Франції 1968 року розглядаються як революційний сплеск серед покоління «бебі-бумерів», спричинений економічним процвітанням і спрямований на подолання патріархального гніту задля можливості насолоджуватися втіхами суспільства споживання та сексуальною свободою. Однак ця інтерпретація суттєво віддаляє нас від тих цілей та практик руху, що зосереджувались на співвідношенні між університетською системою та капіталістичним домінуванням. Далеко не молодіжний карнавал, події травня 1968-го дозволяють побачити, що означає політика як сила колективного винайдення: винайдення імен, що ламають соціальні ідентичності, та дій, що розривають зв’язки, на яких тримається соціальний консенсус; трансформація матеріального і символічного використання простору; автономний перебіг прискореного часу. Такі винайдення зазвичай мисляться як прояви спонтанного та ефемерного бунту. Втім, саме ці моментальні розриви звичного стану речей породжують специфічну темпоральність політики.
Мова лекції – англійська із синхронним перекладом на українську.
12 травня, субота, 16:00 – Синя зала
«Надбудова»
Презентація Experimental Jetset: Маріке Штолк, Ервін Брінкерс та Денні ван ден Дунґен (Нідерланди)
Амстердамська студія графічного дизайну Experimental Jetset презентує своє дослідження міста як платформи для (графічної) мови. Вони зосередяться на чотирьох ключових темах: конструктивізмі, Ситуаціоністському інтернаціоналі, русі прово та пост-панку. Беручи за основу свою недавню ретроспективну виставку в Мельбурнському королівському технологічному інституті, колектив проведе презентацію у форматі слайд-шоу із демонстрацією власних робіт.
Мова презентації – англійська.
13 травня, неділя, 16:00 – Синя зала
«366 ритуалів визволення»
Зустріч з художником Іґорем Ґрубічем (Хорватія)
Іґор Ґрубіч розповість про свій проект «366 ритуалів визволення», що складається з різних мікрополітичних інтервенцій у публічний простір, які художник здійснював щодня протягом 2008 і частково 2009 років. Відправною точкою проекту стала 40-ва річниця травня 1968 року: Іґор Ґрубіч відсилає до спадку концептуальних мистецьких практик у колишній Югославії, політичних фільмів Жана-Люка Ґодара та культурних стратегій кінця 60-х та початку 70-х років.
Мова події – англійська.
18 травня, п’ятниця, 19:00 – Синя зала
«Афекти демократії»
Лекція Шанталь Муфф (Бельгія)
У своїй лекції Шанталь Муфф дослідить ключову роль, яку в політиці відіграють «пристрасті» – спільні афекти, залучені до конструювання колективних ідентичностей. Запозичуючи ідеї Спінози, Фройда й Вітґенштайна, а також розвиваючи власну теорію агоністичної демократії, Шанталь Муфф розгляне роль мистецьких практик у створенні афектів, що здатні мобілізувати колективну волю, спрямовану на досягнення демократичного ідеалу.
Мова лекції – англійська із синхронним перекладом на українську.
19 травня, субота, 16:00 – Синя зала
«Жива газета. Спадок Празької весни сьогодні»
Симпозіум під кураторством tranzit.cz за участі Збинєка Баладрана, Павла Барші, Віоли Єжкової (Чехія), колективу «Капітал» (Словаччина), Алєксєя Клюйкова (Росія).
Мабуть, ще ніколи ми не були так сильно відчужені від духу 1968 року в Чехословаччині, як у сучасних поляризованих суспільствах з маргіналізованою прогресивною лівицею. Водночас, найнагальніше питання того часу – чи можливо реформувати соціалістичну модель? – так само актуальне для теперішньої лівої думки, як і тоді.
Мова дискусії – англійська.
20 травня, неділя, 14:00 – Художні майстерні «Сошенка, 33»
Презентація спільного мистецького проекту за участі колективів Tokonoma (Німеччина) та Сошенка, 33 (Україна)
Презентація відбудеться в рамках художньої резиденції Tokonoma у просторі майстерень «Сошенка, 33» і стане продовженням співпраці двох колективів, що розпочалася в Касселі під час documenta 14.
Мова презентації – англійська.
20 травня, неділя, 19:00 – Синя зала
«Режисери всіх країн, єднайтеся!»
Показ та презентація Терези Стейскалової (Чехія)
Після показу фільмів «Чорне й біле» (1968) Крішни Вішваната й «Фуга на чорних клавішах» (1965) Драгоміри Віганової відбудеться презентація Терези Стейскалової (tranzit.cz) про амнезію культурного обміну в контексті тимчасового перебування студентів із Неприєднаних країн у Чехословаччині. Вона зосередиться на зустрічі між азійськими та африканськими студентами, які вивчали кіно, і чехословацькою «новою хвилею» у 1960–1970-х роках, а також на парадоксі расизму під час соціалізму. Оскільки расизм мав бути несумісним із соціалізмом, ця проблема була табуйованою, однак кіно винесло питання на публічне обговорення.
Мова презентації – англійська.
23 травня, середа, 19:00 – Синя зала
«1968 у Німеччині: покоління з двома етапами та обличчями»
Лекція Аляйди Ассман (Німеччина)
Народжене в Німеччині між 1940 та 1950 роками, покоління ‘68 марковане Другою Світовою війною, її наслідками в дезінтегрованій країні, а також сильним прагненням до оновлення, повернення до нормального стану та стабільного життя. Воно росло в часи швидких технічних інновацій, економічного розквіту та модернізації. Рух до особистого звільнення був виразно європейським та західним явищем і живився американською поп-культурою, візіями «влади квітів» та мріями хіпі. У німецькому контексті ці ідеали пройшли кілька етапів: від витоків, пов’язаних зі змінами в культурі та способі життя, до політизації і до перетворення руху на, як дехто вважає, терористичний. Однак історичний внесок покоління ‘68 не обмежується тим, що сталося у 1960–1970-х роках. Наступний бунт у 1980-х був таким же ключовим для постання нової Європи. Аляйда Ассман зосередиться на обох революційних моментах і на тому, як вони змінили Європу.
Мова лекції – англійська із синхронним перекладом на українську.
25 травня, п’ятниця, 19:00 – Синя зала
«Лабораторія майбутнього: тіло Леніна між біохімією та мистецтвом»
Лекція Алєксєя Юрчака (США)
Радянський комуністичний проект був організований навколо фігури «ленінізму» – дискурсивного й матеріального конструкту, що складався із текстів та цитат Леніна, образів та скульптур, а також тіла Леніна у Мавзолеї. Як владний центр суверенітету, «ленінізм» був постійним та вічним. Це було єдине фізичне тіло і тіло знань, в якому не можна було сумніватися та виходити за його межі в рамках радянського політичного дискурсу. Насправді, щоб залишатися «тим самим», ленінізм постійно змінювався і перевинаходився протягом радянської історії: ленінські тексти цитували неправильно і цензурували, ленінські образи вигадували й ретушували, а фізичне тіло Леніна ре-формували та ре-бальзамували. Тим часом, біохімічна наука, що підтримувала й трансформувала тіло Леніна, залишалася в центрі цієї тривалої політичної реконструкції. Як виглядає «ленінізм» з точки зору науки з її біолабораторіями, хімічними тестами та анатомічними процедурами? Як політичне, мистецьке та біологічне перетинаються в цьому унікальному проекті? Що така перспектива говорить нам про сучасні іконоборчі рухи, спрямовані на образи Леніна?
Мова лекції – російська.
Вхід на всі заходи – вільний.
Організатор – Центр візуальної культури (Київ, Україна)
Куратор – Василь Черепанин (ЦВК)
Емблема – Experimental Jetset, Амстердам 2018
Інституційні партнери: De Balie (Амстердам, Нідерланди), European University Viadrina (Франкфурт-на-Одері, Німеччина), Krytyka Polityczna (Варшава, Польща), Medusa Books (Київ, Україна), tranzit.cz (Прага, Чехія).
За підтримки: Bundeszentrale für politische Bildung, Goethe-Institut в Україні, Prince Claus Fund.
Інформаційні партнери: Політична критика, Update, Телекритика, Хмарочос, VECTOR.media
