Середа, 26 жовтня, 19:00

Тобіас Зельоний – один із найбільш обговорюваних сьогодні представників німецької фотографії, який приїхав до Києва у пошуках матеріалу для своєї нової фотоісторії.

Він працює на межі між фотожурналістикою та мистецтвом, документом і фікцією. Його цікавлять процеси, що відбуваються на маргінезах суспільства: нудьга, рутинне виживання, латентне насильство та фантазії, що рояться в закутках відкинутого на узбіччя повсякдення. Зельоний знімав історії з життя закинутого міста у каліфорнійській пустелі, кримінальних районів Неаполя та Вінніпега, бідних районів Марселя та Брістоля. Його головні герої – це, зазвичай, молодь та підлітки.

Тобіас Зельоний народився 1973 року у Вупперталі (Німеччина), вивчав документальну фотографію у Брістолі та фотографію в Лейпцигу. З 2009 року – професор фотографії в Академії медіа-мистецтв у Кельні.

На зустрічі художник розповість про свої проекти, художню стратегію та розуміння фотографії.

Мова зустрічі – англійська.

Вхід вільний

За підтримки: ERSTE Stiftung та Charles Stewart Mott Foundation

Вівторок, 25 жовтня, 19.00

Лектор пропонує розглянути вибух на Чорнобильській АЕС та зону відчуження, що утворилася після нього, як мікрокосм вибухової напруги, зосереджений у ядрі епохи антропоцену.

Перша частина лекції помістить ядерну катастрофу 1986-го року в низку просторово-часових систем координат, таких як західне та радянське “технологічне піднесене”; мілітаризм Холодної війни та пострадянське відродження вестфальського націоналізму; “зони”, пов’язані із зомбі, “сталкерами” та постлюдським існуванням у кіно й науковій фантастиці; а також “глибокий час” антропоцену (або, як його ще називають, капіталоцену).

У другій частині буде поглиблено аналіз антропоцену як “невпорядкованого часу”, позначеного географією, в якій “зони відчуження” та спротиву – від Чорнобиля та Фукусіми, до затоплених через зміну клімату територій, від місць “надмірного видобутку пального”, до руху Blockadia, що йому протистоїть – стали ключовими точками боротьби за майбутнє Землі. Автор стверджує, що в основі цієї боротьби лежить намагання створити “відповідні” (як казав Вернер Герцог) нашому часу образи.

Адріян Івахів, професор Вермонтського університету, дослідник навколишнього середовища і природних ресурсів. Остання книжка Адріяна Івахова – “Екології рухомого зображення: кіно, афект і природа” (2013).

Лекція англійською мовою.

Вхід вільний.

За підтримки: ERSTE Stiftung та Charles Stewart Mott Foundation

У 1911-1913 роках у Києві відбувався судовий процес проти прикажчика цегельного заводу Менделя Бейліса, звинуваченого в убивстві 12-річного хлопчика Андрія Ющинського. Звинувачення наполягало на ритуальному характері вбивства і висувало версію, що Бейліс, який був євреєм, хотів убити християнського хлопчика. Справу було ініційовано правими організаціями (чорносотенцями) і всупереч думкам експертів і слідчих, що наполягали на абсурдності звинувачення, підтримано низкою впливових політиків тодішньої Російської імперії.

Перформанс-екскурсія “Справа Менделя Бейліса” є спробою прогулятися слідами і сенсами цієї справи, побачити цю історію в сьогоднішньому Києві.

Автори: Пьотр Армяновський, Дмитро Левицький
Композитор: Jonny Fox
Переклад: Daisy Heyes
Голос: Тамара Трунова, Daisy Heyes, Katia Ditzler.

Участь безкоштовна, але за попередньою реєстрацією: goo.gl/JTVGn5. Кількість місць обмежена.

Зареєстровані учасники отримають повідомлення з інформацією про місце проведення екскурсії.

Для участі необхідно мати з собою мобільний телефон з FM-радіо (iPhone не підтримує) та зарядженою батареєю (не менш ніж 90 хвилин), а також зручне взуття.

Перформанс-екскурсія відбудеться в рамках виставки “Візит привидів”.

За підтримки: Bundeszentrale für politische Bildung

Микита Кадан, “Кожен хоче жити біля моря”

П’ятниця, 21 жовтня, 19:00

На зустрічі художник розповість про свої проекти 2013-2016 років, такі як “Кожен хоче жити біля моря”, “Межі відповідальності”, “Газелька”, “Одержимий може свідчити у суді”, серія “Хроніка”.

У цих роботах автор звертається до таких тем, як розширення історичного музею засобами сучасного мистецтва; війна різноманітних ідеологізованих наративів у спільному просторі історичної оповіді; розпізнавання себе як живого архіву різних, іноді несумісних, версій пам’яті; можливість критичного музею.

“Моя зона відповідальності як художника – це полеміка музею з самим собою. Його власна процедура істини, яка не є інструментом для зовнішніх цілей. Я розташовую в одному просторі речі, які не створюють ніякої твердої конструкції, що спроможна репрезентувати якусь владу. Це просто протиріччя, яке існує в певному просторі й вічно гризе самого себе. Це як у пеклі – коли грішники можуть одне одного гризти вічно, або когось вічно їдять змії. Як можна когось їсти вічно? Ти скінчений, вони тебе просто з’їдять – і все, але ні, вони тебе їдять вічно. Цей тип музейного наративу, який сам із собою вічно полемізує – це щось пекельне. Він нескінченно нищить себе, але ніколи не знищує остаточно”. – Микита Кадан, фрагмент із бесіди з Ларисою Бабій.

Микита Кадан народився у Києві у 1982 році. У 2007 закінчив Національну Академію Образотворчого Мистецтва і Архітектури. Член групи художників  “Р.Е.П.” та кураторського й активістського об’єднання  “Худрада”. Був учасником 14 Стамбульської бієнале та 56 Венеційської бієнале (український павільйон). Роботи Микити Кадана знаходяться у колекціях Pinakothek der Moderne (Мюнхен), M HKA (Антверпен), MUMOK (Музей сучасного мистецтва Фундації Людвіга, Відень), Музей військової історії (Дрезден), Galeria Arsenal (Білосток). Живе та працює у Києві.

Вхід вільний.

Зустріч відбудеться в рамках виставки “Візит привидів”.

За підтримки: Bundeszentrale für politische Bildung

ERSTE Stiftung та Charles Stewart Mott Foundation

Четвер, 20 жовтня, 19:00

Книга “Феміністська (арт)критика” – результат колективного дослідження сучасного феміністського мистецтва у пострадянських країнах. До неї увійшли теоретичні та публіцистичні тексти.

Учасниці презентації:

Ірина Соломатіна – засновниця проекту “Гендерний маршрут”, керівниця концентрації “Гендерні дослідження” Європейського коледжу Liberal Arts в Білорусі. Координує проведення в Білорусі проекту “Глобальний медіа-моніторинг”. Авторка інтернет-журналу “Нова Еўропа”. Регулярно бере участь у підготовці гендерної секції в рамках Міжнародного Конгресу дослідників Білорусі в Каунасі (Литва).

Оксана Брюховецька – художниця, дизайнерка, критикиня. Працює у Центрі візуальної культури. Кураторка виставок ”Дитинство uncensored”, ”Українське тіло”, ”Локаут” і ”Материнство”. Брала участь у проектах ”Феміністський олівець” у Москві та ”Феміністська (арт)критика” в Мінську.

Тамара Злобіна – кандидатка філософських наук, мистецтвознавиця, критикиня. Понад десять років працює з темами розвитку громадянського суспільства та інноваційного світогляду, гендерної рівності, фемінізму, сучасного мистецтва. Останні дослідження на гендерну тематику опубліковано у книзі New Imaginaries: Youthful Reinvention of Ukraine’s Cultural Paradigm (Нью-Йорк, 2015) та Гендерні дослідження.

Модерує Віра Балдинюк, головна редакторка журналу «Korydor», журналістка, критикиня.

Презентація відбудеться з ініціативи та за підтримки фонду імені Гайнріха Бьолля.

Вхід вільний.

Організатор: Фонд імені Гайнріха Бьолля

Партнери: журнал “Korydor” та Центр візуальної культури

П’ятниця, 14 жовтня, 19:00

Міжнародний виставковий проект “И – искусство. Ф – феминизм” відбувся 2015 року за підтримки фонду Рози Люксембург у Москві, і його результатом став експеримент зі створення словника, що осмислює відношення мистецтва, фемінізму, суспільства, критики і практики та пропонує аналіз понять через особистий досвід художниць.

Словник складається з 49 термінів та понять, запропонованих автор_ками з Казахстану, Киргизстану, Молдови, України, Білорусі та Росії. Його теми: гендерні стереотипи; виключення жінок; материнство; самосвідомість; тілесна ідентичність; влада та опір; насильство емоційне, фізичне, репродуктивне; самореалізація; жінка і фемінізм у культурі; становище жінок-художниць в мистецтві і за його межами.

Словник презентують організаторки проекту Марина Винник та Олена Безрукова (Москва).

На презентації можна буде отримати словник безкоштовно.

Вхід вільний.

За підтримки: Rosa-Luxemburg-Stiftung в Україні

ERSTE Stiftung та Charles Stewart Mott Foundation

Субота, 15 жовтня, 19.00

“Равлики”. Безкінечна прогулянка друзів на фоні пейзажів пострадянської країни. Хто переможе: пейзаж чи хлопці?

“Один з героїв повернувся у рідні місця з Києва. Хоча на перший погляд, він мало чим відрізняється від інших, в його поведінці відчувається щось чужорідне. Інший – все життя прожив тут. Це його земля. Прекрасна і, одночасно жорстока, вона є і втіленням сільській ідилії, і підтвердженням тези про «ідіотизм сільського життя», і прикладом тієї особливої меланхолійної краси, яка зустрічається тільки у майже занедбаних просторах колишніх радянських промислових регіонів. За конфліктом героїв ховається чимало. Різні спостерігачі зможуть побачити тут портрет покоління, соціологічне дослідження причин нинішньої кризи і розповідь про тендітну, майже романтичну пацанську дружбу. Будь-який з цих поглядів можна було б назвати вірним, однак занадто розчинені ці смисли в навколишній природі. Подібно до Пуссенівського пейзажу, «Равлики» розповідають не тільки історію людей, але й історію дерев, пагорбів, мостів та залізничних перегонів”. – Максим Семенов (зі статті “Пейзаж з Геркулесом” в журналі “Сеанс”).

“Равлики”, 27′, 2014

Режисерка: Марина Врода

Сценарій: Марина Врода

Оператор: Володимир Іванов

Звук: Марія Нестеренко, Артем Мостовий

Продюсери: Ігор Савиченко, Кирило Шувалов, Марина Врода

Головні ролі: Дмитро Ярошенко, Валерій Берест

Виробництво: Україна

Після показу відбудеться обговорення фільму за участі режисерки.

Марина Врода – українська кінорежисерка. Народилася 22 лютого 1982 року в Києві. У 2007 році закінчила Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого. Працювала з Сергієм Лозницею. В 2011 році на Каннському кінофестивалі отримала “Золоту пальмову гілку” за короткометражний фільм “Крос”. Фільмографія:  “Сімейний портрет” (2006), “Клятва” (2007), “Дощ” (2007), “Крос” (2011), “Равлики” (2014), “Пінгвін” (документальний, 2015).

Вхід вільний

За підтримки: ERSTE Stiftung та Charles Stewart Mott Foundation

Середа, 12 жовтня, 22:00

Сюжет вистави присвячений трьом художникам, яких переслідували за політичними мотивами в Російській Федерації: Олегу Сенцову, Петру Павленському та Марії Альохіній, учасниці панк-рок групи Pussy Riot. Це буде дебютний виступ Марії Альохіної в ролі театральної актриси.

Через історії трьох художників вистава “Burning Doors” демонструє, що відбувається з митцями, яких держава офіційно визнала своїми ворогами. Сюжет і гра акторів доведені до межі – фізичної та художньої. Тексти Фуко і Достоєвського перетинаються з побутовими діалогами героїв, тіла акторів живуть на сцені в екстремальних умовах: їх б’ють, підвішують вниз головою, топлять. Гніт і репресії репрезентуються як в метафоричної, так і в буквальній формі.

Тема вистави близька і самому Білоруському вільному театру, який після президентських виборів 2010 року в Білорусі під страхом політичного переслідування був змушений перебратися до Великобританії. Сьогодні театр успішно виступає на різноманітних майданчиках по всьому світу.

Мова: білоруська, російська з англійськими субтитрами.

Вхід вільний.

Організатори онлайн-показу:  Євромайдан SOS (ініціатор кампанію LetMyPeopleGo) та Ініціативна група “Комітет солідарності”

За підтримки: ERSTE Stiftung та Charles Stewart Mott Foundation

Неділя, 9 жовтня, 12.00

Під час воркшопу “Ножиці для примар“ художник Анатолій Бєлов навчить дітей своїй авторській техніці витинанки. Учасники і учасниці спробують “малювати ножицями” та зображатимуть привидів, духів та інших примар.

До участі запрошуються діти від 6 років. Просимо маленьких гостей взяти із собою ножиці.

Воркшоп відбудеться в рамках виставки “Візит привидів”.

Тривалість заняття – 2 години.

Вхід вільний.

За підтримки: Bundeszentrale für politische Bildung

ERSTE Stiftung та Charles Stewart Mott Foundation

П’ятниця, 7 жовтня, 19:00

“Зсув” – це фільм про спробу побудувати “суспільство, яке докорінно відрізняється від усього, що нас оточує” (за словами героїв фільму). Ця спроба відбувається в самому центрі Києва, на території, відвойованій у міста природною стихією. Зсув ґрунту, деградація міської політики та розпад суспільних зв’язків призвели до виникнення безвладного, непідконтрольного анклаву в центрі міста. Так виникає ідея “утопії тут і тепер”, у створенні якої беруть участь представники вуличного мистецтва, музичної сцени, театрального аванґарду, etc.

Після показу відбудеться обговорення фільму за участі режисера Олексія Радинського та художника Вови Воротньова. Модерує Катерина Міщенко.

У фільмі беруть участь:

Вова Воротньов
Борис Блаженний
Юрій Антонов
Давид Чичкан
Тен
Олександр Павлов
Михайло Коптєв і театр “Орхідея”
Іра Новікова, Артур Сніткус (група “О,”)
E.T.C.

“Зсув”, 26′, 2016
Режисер: Олексій Радинський
Оператори: Саша Бойко, Макс Савченко
Додаткове відео: Андрій Піддубняк, Олексій Радинський
Монтаж: Микола Базаркін, Олексій Радинський
Звукооператор: Олександр Горбунов
Корекція кольору: Андрій Довгий
Лінійна продюсерка: Люба Кнорозок
Продюсерка: Світлана Зінов’єва

Музика: “HDSH”, “Метрострой Клан”

Виробництво: Inspiration Films за підтримки Державного агентства України з питань кіно (в рамках проекту “Контури”).

Вхід вільний.

Показ відбудеться в рамках виставки “Візит привидів”, що проходить у Центрі візуальної культури до 30 жовтня. Кураторка: Катерина Міщенко.

За підтримки: Bundeszentrale für politische Bildung

ERSTE Stiftung та Charles Stewart Mott Foundation