Бієнале в Києві 2015 року відбудеться попри її скасування «Мистецьким Арсеналом»

Заява кураторів київської бієнале Ґеорґа Шоллхаммера і Хедвіґ Заксенхубер

«Мистецький Арсенал» одноосібно відмовився від організації 2-ї Київської бієнале сучасного мистецтва, що мала відбутись під назвою «Київська школа». Це рішення, зроблене без жодного попередження, перервало підготовку проекту, в якому були задіяні митці, інтелектуали та ініціативи громадянського суспільства з України, Європи та світу. Усі вони витратили чимало зусиль на проект, що має на меті створити простір для рефлексії поза логікою поточних конфліктів.

За наявної ситуації в Україні – після революції на Майдані та під час війни на сході країни – політичний потенціал мистецтва є актуальним як ніколи. Мистецтво як інструмент рефлексії має ставити під сумнів наявний політичний контекст, створений збройним конфліктом в Україні. Бієнале – це відкритий проект, спрямований на розвиток публічного простору, в якому громадянське суспільство зможе відповісти на наявні виклики за допомогою мистецтва та знання.

Ми разом із іншими інституціями та ініціативами в Києві, Україні та Європі, вирішили продовжити підготовку бієнале у Києві без підтримки «Мистецького Арсеналу». «Київська школа» цього року відбудеться!

Проект буде реалізовано у співпраці з широким колом художніх і громадських організацій.

Ґеорґ Шоллхаммер та Хедвіґ Заксенхубер, куратори

Більше інформації – під час прес-конференції в Києві у квітні 2015 року.

Вівторок, 24 березня 2015, 19:00
Центр візуальної культури (вул. Глибочицька, 44, 2-ий поверх)

Центр візуальної культури, «Політична критика» та Docudays UA запрошують на дискусію «Чи пропаганда існує насправді?», що відбудеться у вівторок, 24 березня, о 19:00.

«Пропаганда» – термін, що фігурує в законодавстві, медіа, публічному та політичному дискурсі. Контр-пропаганда – політична боротьба в медійному полі – стала завданням, над яким працює як державний апарат, так і громадянський сектор. Однак, зміст самого терміну «пропаганда» залишається непрозорим, а його вживання є значною мірою інтуїтивним, а отже, спирається на непроговорені ідеологічні та політичні преференції та упередження.

Така розмитість має своїм наслідком також втрату довіри до фактів, до будь-яких свідчень чи доказів, врешті, – до розмивання реальності загалом.

Що може документалістика протиставити у цій ситуації? З одного боку, її, наче німб, супроводжує пафос правди, з іншого – саме це робить її ідеальним знаряддям, медіумом пропаганди.

Метою дискусії буде проблематизація поняття пропаганди сьогодні, а також з’ясування того, чи можливе непропагандистське зображення війни, зокрема, в документалістиці, щоб врешті, провести певні межі між пропагандою та ангажованою позицією, між пропагандистом та антагоністом.

Учасники дискусії:

Ольга Брюховецька – кандидатка філософських наук, доцент кафедри культурології НаУКМА, культуролог, кінознавиця, викладачка Національного університету «Києво-Могилянська академія». Читає курси «Візуальна культура», «Теорія комунікації», «Масова культура».

Мустафа Найєм – народний депутат, у минулому – журналіст. Один із засновників і головний редактор Громадського телебачення, раніше – працівник газети «Коммерсантъ», дописувач інформаційного порталу «Українська правда», активіст журналістського руху «Стоп цензурі!».

Светла Турнін (Канада) – кінознавиця, культуролог, співзасновниця і виконавча директорка Cinema Politica. Співредакторка книги «Показати владі правду: читанка документального активізму», організаторка майстер-класів та дискусій про політику відбору фестивальних програм, документальне кіно та активізм на міжнародних фестивалях і конференціях.

Євген Федченко – кандидат політичних наук, доцент, директор Школи журналістики Національного університету «Києво-Могилянська Академія», журналіст-міжнародник, співзасновник Stopfake.org, організатор тренінгів з репортерських навичок, виробництва телевізійних новин, документального виробництва для міжнародних неурядових організацій (ОБСЄ, DFID, PRESS NOW).

Павел Шеремет – білоруський, російський та український журналіст, автор документальних фільмів «Дике полювання» та «Дике полювання – 2», «Чеченський щоденник», «1991 – останній рік імперії», «Страта Саддама. Війна без переможця» та багатьох інших. Лауреат премії ОБСЄ за демократію і за захист прав людини у сфері журналістики.

Модератор – Василь Черепанин

Дискусія відбудеться в рамках Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA.

Вхід вільний

Організаційний партнер – Docudays UA

За підтримки ERSTE Foundation та Charles Stewart Mott Foundation

Інформаційні партнери:

Центр візуальної культури (ЦВК) був створений у 2008 році як майданчик для співпраці між академічними, художніми та активістськими спільнотами. ЦВК є незалежною громадською організацією, що займається видавничою і виставковою діяльністю, науковими дослідженнями, проведенням публічних лекцій, дискусій і конференцій. У 2015 році Центр візуальної культури отримав нагороду Європейської культурної фундації ім. принцеси Марґріт.

Контакти:

+38063 1481204 (Назарій Совсун)
www.facebook.com/vcrc.org.ua
vcrc@vcrc.org.ua

Середа, 18 березня 2015, 19:00
Центр візуальної культури (вул. Глибочицька, 44, 2-ий поверх)

Центр візуальної культури та «Політична критика» запрошують на презентацію антології гендерних досліджень «Образ, тіло, порядок», що відбудеться у середу, 18 березня, о 19.00.

Чому ми говоримо про гендер? Власне, чому ми все ще говоримо про нього? Чому й досі в публічному просторі ми стикаємося з латентним чи експліцитним несприйняттям цього поняття і гендерної тематики в цілому?

Антологія «Образ, тіло, порядок», яка вийшла у незалежному видавництві «Медуза», задумувалася як спроба відповіді на ці запитання та, водночас, як свідчення їхньої парадоксальності. З одного боку, вже десятиліття існують серйозні гендерні дослідження, чий вплив на сучасну гуманітарію важко переоцінити. З іншого – у публічній дискусії про суспільство, науку й мистецтво поняття гендеру досі нерідко викликає недовіру.

«Образ, тіло, порядок» – це антологія наукових статей і текстів із гендерної проблематики у різних сферах знання: економіка, медицина, архітектура, право, література, фотографія тощо. Головна мета публікації – представити українським читачкам і читачам нові, дотепер не перекладені дослідження, зокрема, німецькомовного простору гендерних студій, який до сьогодні лишається недостатньо репрезентованим в українському науковому контексті. Тематичний спектр матеріалів цієї антології якнайширший – від феміністичної юстиції, до інтерсексуальності, харчових розладів та гендерного виміру архітектури.

Антологію презентуватимуть упорядниці Катерина Міщенко та Олеся Бондаренко, авторка перекладів Леся Кульчинська та дослідниця Марія Маєрчик.

Олеся Бондаренко – літературознавиця та перекладачка, досліджує сучасну поезію США в Київському національному лінгвістичному університеті.

Марія Маєрчик – кандидатка історичних наук, етнологиня, спеціалістка з культурної антропології, дослідниця історії культури і гендерної та квір-проблематики, наукова працівниця Інституту народознавства НАН України. Авторка книжки «Тіло та ритуал. Структурно-семантичний аналіз українських обрядів родинного циклу».

Катерина Міщенко – перекладачка, есеїстка, співзасновниця видавництва «Медуза».

Леся Кульчинська – культуролог.

Вхід вільний

Презентація відбудеться в рамках феміністичної програми Центру візуальної культури, що триватиме з 3 до 19 березня

Організаційний партнер:

За підтримки ERSTE Stiftung, Charles Stewart Mott Foundation та Heinrich-Böll-Stiftung Ukraine

Інформаційний партнер:

Центр візуальної культури (ЦВК) був створений у 2008 році як майданчик для співпраці між академічними, художніми та активістськими спільнотами. ЦВК є незалежною громадською організацією, що займається видавничою і виставковою діяльністю, науковими дослідженнями, проведенням публічних лекцій, дискусій і конференцій. У 2015 році Центр візуальної культури отримав нагороду Європейської культурної фундації ім. принцеси Марґріт.

Контакти:

+38063 1481204 (Назарій Совсун)
www.facebook.com/vcrc.org.ua
vcrc@vcrc.org.ua

Четвер, 12 березня 2015, 19:00
Центр візуальної культури (вул. Глибочицька, 44, 2-ий поверх)

Центр візуальної культури та «Політична критика» запрошують на дискусію «Жінки, партії, квоти: як досягти гендерної рівності у політиці?», що відбудеться у четвер, 12 березня, о 19:00.

У 2015 році в усіх органах влади України повинно було бути не менше 30% жінок. Принаймні, такі зобов’язання Україна взяла перед ООН. Проте, наразі у нашому парламенті майже 90% складають чоловіки. Президент нашої країни та деякі політичні експерти обґрунтовують необхідність збільшення кількості жінок в політиці тим, що це допоможе «досягнути спокою, мудрості», «подолати корупцію». Схоже, що для реального забезпечення доступу жінок до політики та влади у можновладців не вистачає ні політичної волі, ні знання механізмів здійснення таких реформ, ані навіть розуміння ідеї рівності статей.

Дискусія має на меті прояснити цілі досягнення рівності між жінками та чоловіками у владі, обговорити механізм «позитивної дискримінації», встановлення квот на владних посадах та зміни виборчого законодавства, висвітити досвід застосування відповідних реформ у світі.

Учасники:

Тамара Марценюк – кандидатка соціологічних наук, доцентка кафедри соціології Національного університету «Києво-Могилянська академія», викладачка курсу «Гендер і політика».

Олена Єна – Старший менеджер програми, Жінки-лідерки, Національний Демократичний Інститут

Захар Попович – кандидат економічних наук, активіст соціалістичного об’єднання «Ліва опозиція», співавтор проекту статуту політичної партії соціальної революції, який передбачає широке використання гендерних квот.

Модераторка – Ольга Веснянка

Вхід вільний

Дискусія відбудеться в рамках феміністичної програми Центру візуальної культури, що триватиме з 3 до 19 березня

За підтримки ERSTE Stiftung, Charles Stewart Mott Foundation та Heinrich-Böll-Stiftung Ukraine

Інформаційний партнер:

Центр візуальної культури (ЦВК) був створений у 2008 році як майданчик для співпраці між академічними, художніми та активістськими спільнотами. ЦВК є незалежною громадською організацією, що займається видавничою і виставковою діяльністю, науковими дослідженнями, проведенням публічних лекцій, дискусій і конференцій. У 2015 році Центр візуальної культури отримав нагороду Європейської культурної фундації ім. принцеси Марґріт.

Контакти:

+38063 1481204 (Назарій Совсун)
www.facebook.com/vcrc.org.ua
vcrc@vcrc.org.ua

Cереда, 4 березня 2015, 19:00
Центр візуальної культури (вул. Глибочицька, 44, 2-ий поверх)

Центр візуальної культури та «Політична критика» запрошують на презентацію українського перекладу книжки «Рефлексивна соціологія» за участі Анастасії Рябчук та Ярослава Грицака, що відбудеться у середу, 4 березня, о 19:00.

«Рефлексивна соціологія» є першим в Україні вступом до наукового доробку найвидатнішого французького соціолога 20-го століття П’єра Бурдьє (1930–2002). Книжка базується на семінарі в Чиказькому університеті, організованому для ознайомлення американської аудиторії з теоретичними й методологічними принципами його досліджень. У діалозі зі своїм учнем і колегою Лоїком Ваканом Бурдьє пояснює значення своїх ключових понять, відповідає на закиди критиків і звертає особливу увагу на потребу рефлексивності та включення теорії інтелектуальної практики до ширшої теорії про суспільство.

Через аналіз наукової методології Бурдьє приходить до ряду висновків щодо політичного та емансипативного потенціалу соціальних наук та його меж, ролі інтелектуалів у відтворенні символічного насильства та інструментів боротьби з ним, розмірковує над проблемою детермінованості «вільного вибору» та можливостей розширення простору свободи.

Книжку презентуватимуть авторка перекладу Анастасія Рябчук та історик Ярослав Грицак.

Анастасія Рябчук – соціологиня, викладачка кафедри соціології НаУКМА, дослідниця на кафедрі суспільних змін Університету Йоганесбурга.

Ярослав Грицак – історик, публіцист, професор Українського Католицького Університету, головний редактор наукового річника «Україна Модерна».

Модераторка – Леся Кульчинська

Вхід вільний

Організаційний партнер – видавництво «Медуза»

За підтримки ERSTE Foundation та Charles Stewart Mott Foundation

Інформаційний партнер:

Центр візуальної культури (ЦВК) був створений у 2008 році як майданчик для співпраці між академічними, художніми та активістськими спільнотами. ЦВК є незалежною громадською організацією, що займається видавничою і виставковою діяльністю, науковими дослідженнями, проведенням публічних лекцій, дискусій і конференцій. У 2015 році Центр візуальної культури отримав нагороду Європейської культурної фундації ім. принцеси Марґріт.

Контакти:

+38096 4929600 (Наталка Нешевець)
www.facebook.com/vcrc.org.ua
vcrc@vcrc.org.ua

Неділя, 21 грудня, 18:00
Центр візуальної культури (Київ, вул. Глибочицька, 44, 2 поверх)

Центр візуальної культури та «Політична критика» запрошують на лекцію Єкатєріни Дьоґоть, що відбудеться у неділю, 21 грудня, о 18:00.

Влітку 2014 року кураторка та есеїстка Єкатєріна Дьоґоть виступила з критикою системи сучасного мистецтва, яке протягом довгого часу служило притулком для критичної думки. На думку Дьоґоть, союз між сучасним мистецтвом і критичним мисленням зазнав краху, одним із симптомів якого є цьогорічне проведення бієнале «Маніфеста» в Росії урозпал російської військової агресії проти України. У своїй лекції Єкатєріна Дьоґоть розповість про вплив олігархічних та державних структур на систему мистецтва. Відштовхуючись від питання «що пішло не так у 1990-ті?», вона проаналізує вплив імперського мислення на сучасне російське мистецтво.

Єкатєріна Дьоґоть – кураторка, есеїстка, історик мистецтва. Художня директорка Академії мистецтв світу (Кельн), член-кореспондент Російської Академії мистецтв. Авторка книжок «Російське мистецтво ХХ століття», «Терористичний натуралізм». У 2013 році була кураторкою трієнале в Берґені. У 2014 році отримала премію ім. Ігора Забела в царині культури і теорії.

Читати далі:

Екатерина Деготь. Текст, который писать не следовало? О значении и роли «Манифесты» в России.

Екатерина Деготь. Список поражений. Речь на вручении премии Игоря Забела.

Вхід вільний

Захід відбудеться в рамках проекту „Між революцією і війною” за підтримки Фонду ім. Рози Люксембург

За підтримки ERSTE Foundation та Charles Stewart Mott Foundation

Інформаційний партнер:

Центр візуальної культури (ЦВК) був заснований 2008 року з метою створення міждисциплінарного середовища для аналізу пострадянського становища України на перетині мистецтва, знання та політики. З того часу ЦВК провів понад 150 наукових та дискусійних заходів за участі українських та міжнародних науковців, а також близько 20 художніх виставок.

Контакти:

+38097 436 98 99 (Юстина Кравчук)
www.facebook.com/vcrc.org.ua
vcrc@vcrc.org.ua

П’ятниця, 19 грудня 2014, 19:00
Центр візуальної культури (Київ, вул. Глибочицька, 44, 2 поверх)

Центр візуальної культури та «Політична критика» запрошують на лекцію професорки Єльського університету Марсі Шор, що відбудеться у п’ятницю, 19 грудня, о 19:00.

У своїй лекції Марсі Шор поставить деякі з метафізичних питань про суб’єктивність та відповідальність, що турбували східноєвропейських дисидентів, коли вони намагалися висвітлити суттєві моменти свого болісного минулого. У лекції зачіпатиметься розчарування посткомунізмом, життя тоталітаризму після його смерті та дилеми суб’єктивності: у Маркса, Гавела та польської «Солідарності», а також під час повстання на Майдані.

Марсі Шор: “«Привид бродить по Європі – привид комунізму», – писали Маркс та Енґельс 1848 року. Більш ніж півтора століття потому комунізм досі приходить як привид із минулого. Протягом багатьох років комуністичні архіви грали роль фройдівського несвідомого – темної психічної шафи, у яку витісняється все занадто незручне для людської свідомості. Намагання «впоратися з минулим», як спроба, насамперед, відрізнити провину від невинності, часто засліплювало нас перед глибшими та більш сутнісними питаннями, які виявляло минуле”.

Марсі Шор – професорка історії Єльського університету. Досліджує та викладає інтелектуальну історію Східної Європи. Авторка книг «Ікра і попіл» про польсько-єврейську марксистську думку ХХ століття, та «Смак попелу», що аналізує інтелектуальну історію повоєнної Східної Європи. Працює над книгою «Зустрічі з феноменологією: сцени зі Східної Європи», досліджуючи феноменологічний аспект повстання на Майдані.

Робоча мова – англійська

Вхід вільний

За підтримки ERSTE Foundation

Інформаційний партнер:

Центр візуальної культури (ЦВК) був заснований 2008 року з метою створення міждисциплінарного середовища для аналізу пострадянського становища України на перетині мистецтва, знання та політики. З того часу ЦВК провів понад 150 наукових та дискусійних заходів за участі українських та міжнародних науковців, а також близько 20 художніх виставок.

Контакти:

+38097 436 98 99 (Юстина Кравчук)
www.facebook.com/vcrc.org.ua
vcrc@vcrc.org.ua

Понеділок, 15 грудня 2014, 19:00
Центр візуальної культури (Київ, вул. Глибочицька, 44, 2 поверх)

Центр візуальної культури та «Політична критика» запрошують на зустріч із художницею та громадянською активісткою Катажиною Ґурною (Варшава), що відбудеться у понеділок, 15 грудня, о 19:00.

2012 року в Польщі відбувся перший в історії страйк художників та художниць. Символом цього страйку стало фото художника Збіґнєва Лібери з підписом: “Я художник, але це не означає, що я працюю безплатно”. Це вперше привернуло увагу до того факту, що чимало художників та художниць фактично живуть на межі зубожіння, без жодних соціальних гарантій. Громадянський форум сучасного мистецтва, до якого належить художниця Катажина Ґурна, зміг запровадити до публічного дискурсу переконання, що творчий процес художників та художниць є різновидом праці, отже, він має бути винагороджений, а представники та представниці творчих професій мають отримувати соціальні гарантії. Яким чином художники та художниці можуть впливати на своє соціальне становище? Про це та інші питання йтиметься на зустрічі з Катажиною Ґурною.

Катажина Ґурна – художниця, громадянська активістка (Варшава). Навчалася в майстерні “Ковальня” Варшавської академії мистецтв під керівництвом професора Ґжеґожа Ковальського (разом із Павлом Альтхамером, Артуром Жмієвським, Катажиною Козирою та іншими). Працює передусім в жанрі фотографії, відео та скульптури. Членкиня Громадянського форуму сучасного мистецтва. Протягом багатьох років пов’язана із середовищем “Політичної критики”.

Робоча мова – англійська

Вхід вільний

Захід відбудеться в рамках виставки «Локаут», організованої Центром візуальної культури спільно із Центром сучасного мистецтва Kronika (Битом, Польща) за сприяння Міністерства культури і народної спадщини Польщі

За підтримки ERSTE Foundation

Інформаційний партнер:

Центр візуальної культури (ЦВК) був заснований 2008 року з метою створення міждисциплінарного середовища для аналізу пострадянського становища України на перетині мистецтва, знання та політики. З того часу ЦВК провів понад 150 наукових та дискусійних заходів за участі українських та міжнародних науковців, а також близько 20 художніх виставок.

Контакти:

+38097 436 98 99 (Юстина Кравчук)
www.facebook.com/vcrc.org.ua
vcrc@vcrc.org.ua

Неділя, 14 грудня, 2014, 18:00

Центр візуальної культури (Київ, вул. Глибочицька, 44, 2 поверх)

Центр візуальної культури та «Політична критика» запрошують на лекцію російського художника Петра Павленського, що відбудеться у неділю, 14 грудня, о 18:00.

Художник-акціоніст Петро Павленський за останні роки став найбільш яскравим представником російського радикального мистецтва, яке, за відсутності політичної опозиції в Росії, бере на себе функції безкомпромісної критики влади. Такі публічні художні акції Петра Павленського, як «Туша», «Фіксація», «Свобода», «Відділення», шокували російське суспільство й, водночас, поставили питання про його нездатність чинити опір владі. У своїй лекції Петро Павленський розповість про художні стратегії виходу з політичного глухого кута. Як зруйнувати декоративну надбудову, що приховує апарат насильства влади, руками самої ж влади? Як використовувати важелі та інструменти влади проти неї самої?

Петро Павленський – російський художник-акціоніст, автор радикальних акцій у публічному просторі. Редактор часопису «Політична пропаганда» та однойменного видавництва. Живе та працює в Санкт-Петербурзі.

Вхід вільний

Захід відбудеться в рамках проекту „Між революцією і війною” за підтримки Фонду ім. Рози Люксембург

За підтримки ERSTE Foundation та Charles Stewart Mott Foundation

Інформаційний партнер:

Центр візуальної культури (ЦВК) був заснований 2008 року з метою створення міждисциплінарного середовища для аналізу пострадянського становища України на перетині мистецтва, знання та політики. З того часу ЦВК провів понад 150 наукових та дискусійних заходів за участі українських та міжнародних науковців, а також близько 20 художніх виставок.

Контакти:

+38097 436 98 99 (Юстина Кравчук)

www.facebook.com/vcrc.org.ua

vcrc@vcrc.org.ua

Вівторок, 9 грудня, 2014, 19:00
Центр візуальної культури (Київ, вул. Глибочицька, 44, 2 поверх)

Центр візуальної культури та «Політична критика» запрошують на лекцію американського філософа та історика культури Ганса Ульріха Ґумбрехта «Кінець політики» та «зникнення історії»: погляд на появу нашого теперішнього , що відбудеться у вівторок, 9 грудня, 2014, о 19:00.

Останні роки породили величезну кількість подій та ситуацій, які змушують говорити про те, що ми дійшли до «точки зникнення історії», а, отже, і до «кінця політики». Ці припущення часто вважають надто песимістичними, а отже, позбавленими цінності, навіть шкідливими. Всупереч такій критиці, Ганс Ульріх Ґумбрехт все ж спробує підтвердити та пояснити їх. На його думку, для того, щоб зрозуміти сьогоднішнє занепокоєння «кінцем», слід передусім звернутися до історії самого поняття «історії» та пов’язаного з ним способу мислення. У своїй лекції Ґумбрехт представить новий підхід до розуміння сучасності, що виходить за рамки традиційних історичних наративів, та дозволяє уявити постісторичні та постполітичні вирішення проблем, які давно нас турбують.

Ганс Ульріх Ґумбрехт – американський філософ, історик культури та теоретик літератури, професор Стенфордського університету. Відомий як автор книжок “1926 року”, “Виробництво присутності: Чого не може передати значення”, а також численних текстів на тему західної філософської традиції та практики гуманітарного знання. Займається дослідженням медіа та масової культури, проблемами естетики та епістемології повсякденного життя, історією європейських літератур. Його книга «Похвала спортивній красі» видана українською мовою.

Робоча мова – англійська

Вхід вільний

Захід відбудеться в рамках проекту „Між революцією і війною” за підтримки Фонду ім. Рози Люксембург

За підтримки ERSTE Foundation та Charles Stewart Mott Foundation

Інформаційний партнер:

Центр візуальної культури (ЦВК) був заснований 2008 року з метою створення міждисциплінарного середовища для аналізу пострадянського становища України на перетині мистецтва, знання та політики. З того часу ЦВК провів понад 150 наукових та дискусійних заходів за участі українських та міжнародних науковців, а також близько 20 художніх виставок.

Центр візуальної культури (Київ, вул. Глибочицька, 44, 2 поверх)

Контакти:

+38097 436 98 99 (Юстина Кравчук)
www.facebook.com/vcrc.org.ua
info@vcrc.org.ua