Лекція Кеті Чухров “Матеріальність ідеального в філософії та культурі соціалізму”

%d0%ba%d0%b5%d1%82%d1%96-%d1%87%d1%83%d1%85%d1%80%d0%be%d0%b2

Понеділок, 19 грудня, 19.00

Останнім часом поняття ідеального все частіше фігурує в сучасній думці, не зважаючи на звинувачення континентальної філософії в ідеологізації матеріальних процесів з боку акторно-мережевої теорії та об’єктно-орієнтованих онтологій. Однак, у дивний спосіб, саме з появою на сцені сучасних матеріалізмів стало очевидним, наскільки матеріалістична діалектика марксистської думки відрізняється від вульгарного матеріалізму сучасних об’єктно-орієнтованих онтологій. Тим часом, у радянській філософії – в роботах Виготського, Ільєнкова, Ліпшица – задовго до Бадью та Жижека була здійснена спроба розглянути діалектичний зв’язок між думкою і тілом, поняттям і річчю, ідеальним і матеріальним, абстрактним і конкретним. Ця діалектика ідеального і матеріального не була б можливою поза контекстом соціалістичної економіки з усіма її негараздами, й саме ця діалектика змінює наш погляд на питання емансипації, праці, художнього виробництва та свободи.

Кеті Чухров – драматургиня, філософиня, есеїстка. Серед її книжок – “Просто люди” (2010), “Бути і виконувати. Проект театру в філософській критиці мистецтва” (2009). Авторка численних публікацій з філософії та теорії мистецтва, що виходили, зокрема, у виданнях e-flux journal, ХЖ, Artforum, Afterall. Cеред її зацікавлень – онтологія перформативних практик, компаративні епістемології соціалізму і капіталізму, пост-гуманістичні студії.

Лекція відбудеться в рамках виставки “Кінотрон”, що триває у Центрі візуальної культури до 25 грудня.

Вхід вільний.

За сприяння Міністерства культури та народної спадщини Польщі

picture6

Організатори: Центр візуальної культури, Krytyka Polityczna

VCRC picture3

За підтримки: ERSTE Stiftung та Charles Stewart Mott Foundation


350px-ERSTE_Stiftung_Logo Mott-Logo-PMS-315-and-black

Партнери:  Національний центр Олександра Довженка

picture2

Музей сучасного мистецтва у Варшаві

picture1

Міжнародний кінофестиваль документального кіно про права людини Docudays UA

picture4

Інформаційні партнери:  Українська Правда. Життя, KorydorMoviegram, Cultprosir, Update, Політична критика

12308323_790439507744931_1596398821319321412_n  dagndbum  14997256_1377668068912356_52539502_n  download f1bKhBGEAoIpicture7


ВІЗУАЛЬНА ЛАБОРАТОРІЯ: Лекція Юстини Кравчук “Від кіно-правди до кіно-доказу: політика істини в документальному кіно”

%d0%ba%d0%b0%d0%b4%d1%80-%d0%b7-%d1%84%d1%96%d0%bb%d1%8c%d0%bc%d1%83-%d0%b4%d0%b7%d0%b8%d2%91%d0%b8-%d0%b2%d0%b5%d1%80%d1%82%d0%be%d0%b2%d0%b0-%22%d0%bb%d1%8e%d0%b4%d0%b8%d0%bd%d0%b0-%d0%b7-%d0%ba

Кадр із фільму Дзиґи Вертова “Людина з кіноапаратом”

П’ятниця, 16 грудня, 19.00

Документальне кіно сьогодні стало одним із пріоритетних репрезентаційних засобів, певною мірою маючи можливість опонувати системі виробництва образів та повідомлень, не прив’язаній до фактів. На перший погляд абсолютно прозоре щодо репрезентованої у ньому реальності, воно покликане об’єктивно відображати певні істини про різні аспекти історичного світу. З іншого боку, таке розуміння об’єктивності було розкритиковане в медіа-теорії як своєрідна форма ідеології, що дозволяє з легкістю інструменталізувати документальне кіно в цілях державної пропаганди.

Якою мірою документалістика висловлює істину? Наскільки ця істина є універсальною? Як вибудовувати співвідношення між фактом і документом в часи, коли поняття “постправди” врешті вийшло на авансцену? Під час лекції на прикладі деяких критичних документальних фільмів – від Дзиґи Вертова до Харуна Фарокі – буде розглянуто політичні стратегії виробництва істини у документальному кіно.

Юстина Кравчук – культурологиня, перекладачка, членкиня Центру візуальної культури, аспірантка відділу кіномистецтва і телебачення Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАН України.

Візуальна лабораторія – це платформа для дослідницького обміну, яка створює можливість публічного обговорення актуальних тем, охоплюючи різноманітну проблематику в площині візуальних студій та гуманітарного знання загалом. Візуальна лабораторія дозволяє продемонструвати процес дослідження, залучаючи усіх зацікавлених до виробництва спільного знання.

Вхід вільний.

За підтримки: ERSTE Stiftung та Charles Stewart Mott Foundation


350px-ERSTE_Stiftung_Logo Mott-Logo-PMS-315-and-black


Зустріч з театральним куратором Уве Ґьосселем

%d1%83%d0%b2%d0%b5

П’ятниця, 9 грудня, 19:00

Уве Ґьоссель – незалежний драматург, куратор і викладач (Берлін, Німеччина). Вивчав прикладну культурологію та естетичну практику в Гільдесхаймському університеті, який закінчив з дипломом у галузі прикладних досліджень культури. Впродовж 1999-2002 років – драматург Народного театру в місті Росток, у 2002-2004 – драматург берлінського “Maxim Gorki Theater”. З 2005 року став членом правління Національного об’єднання драматургів Німеччини. З 2006 до 2014 року очолював міжнародний форум фестивалю “Theatertreffen Berlin”.

Під час зустрічі “Імплементація робочої моделі проектного театру в українському культурному просторі” Уве Ґьоссель говоритиме про театр як інструмент соціального впливу і представить аналіз механіки та форми документального театру на прикладі вистави “Кінець удавання”, прем’єра якої відбудеться 8 грудня.

Проект “Кінець удавання” спрямовано на критику імітації реформ і діалогу та створення українським політикумом “картинки на експорт”, що заміщує процес реальних трансформацій державних інституцій, необхідних для євро-інтеграції України. Центральною подією проекту є створення документальної вистави “Кінець удавання”. В рамках проекту відбудеться серія тематичних майстер-класів та дискусія, присвячена проблемам реформування театральної галузі в Україні.

Вхід вільний. 

Організатори: проект “Кінець удавання” за підтримки ГО “Театральна Платформа” та Goethe-Institut в Україні.

picture2     gi_logo_horizontal_green_srgb

Партнери:  

Центр візуальної культури

ETC (European Theatre Convention)

logo-etc

ГОГОЛЬFEST, ЦСМ “ДАХ”

screen-shot-2016-12-03-at-16-11-19  picture1

За підтримки: ERSTE Stiftung та Charles Stewart Mott Foundation


350px-ERSTE_Stiftung_Logo Mott-Logo-PMS-315-and-black


Лекція Фабріса Ескаффра “Просторова сегрегація? Погляд географа”

segregation

Четвер, 8 грудня, 19:00

“Міське гетто”, “територіальний апартеїд” – ці словосполучення сьогодні часто використовуються у Франції, коли йдеться про соціальний поділ міських просторів, а тим більше про конкретні території, де живуть городяни з низьким рівнем доходів. Дискусії навколо цієї теми набувають різних форм.

Географ і фахівець з планування та урбаністики Фабріс Ескаффр познайомить із цією проблематикою і розповість, як визначати подібну ситуацію, за якими ознаками і у яких порівняннях її вивчати та пояснювати, а також, про соціальні, урбаністичні та політичні питання, які вона викликає.

Фабріс Ескаффр – географ, доцент університету Тулуза-Жан Жорес, фахівець з планування та урбаністики, викладає і веде наукову роботу у Міждисциплінарному центрі урбаністичних досліджень. Досліджував питання, пов’язані з функціонуванням громадських місць. Зараз працює над проблематикою житла, як з точки зору його використання і місця у побудові територій, так і в контексті державного та місцевого управління. Досліджує питання територіальних стратегій, зокрема стосовно чутливих аспектів міського середовища. У департаменті “Географія-Планування-Навколишнє середовище” університету Тулуза-Жан Жорес Фабріс Ескаффр керує магістерською програмою “Міста, житло та екологія”.

Цією лекцією Французький інститут в Україні та Центр візуальної культури продовжують цикл “Місто – дискримінація, сегрегація, інтеграція – французький досвід”, який представляє дану проблему з історичної, соціологічної та демографічної точок зору.

Робоча мова – французька з послідовним перекладом на українську.

Вхід вільний.

Організатор: Французький інститут в Україні

 ifu_logo-999x1024

Партнер: Центр візуальної культури

За підтримки: ERSTE Stiftung та Charles Stewart Mott Foundation


350px-ERSTE_Stiftung_Logo Mott-Logo-PMS-315-and-black


Показ “Трилогії про космізм” Антона Відокле

cosmos_vidokle

Середа, 7 грудня 2016, 19:00

Протягом 2014-16 років художник Антон Відокле працював над серією фільмів про космізм як філософський рух. Перший із них (“Це – космос”, 2014, 31’) досліджує філософію російського мислителя Ніколая Фьодорова, який пропонував розробку наукових методів радикального розширення життя, а також воскресіння усіх померлих. Російські космісти прагнули створити “космос” на Землі, “побудувати нову реальність, де не було б голоду, хвороб, насильства, смерті, нерівності – щось на кшталт комунізму”. Фільм Антона Відокле, знятий в Криму, Сибіру та Казахстані, актуалізує цей утопічний проект, віднаходячи залишки подібної філософії після занепаду Радянського Союзу, в нашому теперішньому.

Другий фільм трилогії (“Комуністична революція була спричинена сонцем”, 2015, 34’) присвячений солярній космології радянського біофізика Алєксандра Чижевського. Фільм представляє дослідження вченого про вплив сонячного випромінювання на людську психологію, політику, соціологію та економіку у вигляді війн, революцій, епідемій тощо. Зйомки фільму відбувалися в Казахстані, де Чижевський перебував в ув’язненні, а потім у засланні.

Останній фільм трилогії Антона Відокле (“Безсмертя та воскресіння для всіх”, 2017, 34’) є медитацією про музей як місце воскресіння – центральна ідея для багатьох мислителів, науковців та авангардних художників, що належали до космістського руху. Спираючись на есе, написане на цю тему Ніколаєм Фьодоровим у 1880-х роках, цей фільм розглядає музеологічні та архівні техніки колекціонування та зберігання як засоби матеріального відтворення життя. Фільм знімався у Третьяковській галереї, Московському зоологічному музеї, Бібліотеці Леніна та Музеї революції.

Антон Відокле – художник, співредактор журналу e-flux (разом із Хулієтою Арандою та Браяном Куаном Вудом). Праці Антона Відокле демонструвалися, серед іншого, на 56-ій Венеційській бієнале (2015) та на Documenta 13 (2012). Його фільм “2084: Науково-фантастичне шоу” (разом із Пелін Тан, 2012-14) був показаний на Бергенській Асамблеї (2013), бієнале в Монреалі (2014) та Стамбулі (2015), а також у рамках Home Works 7 у Бейруті (2015) та в Музеї сучасного мистецтва у Варшаві (2016). Серія фільмів Відокле про російський космізм демонструвалася на 65-му і 66-му Берлінському міжнародному кінофестивалі, а також на бієнале в Шанхаї (2014), Москві (2015) та Ґванґжу (2016).

Показ відбудеться в рамках виставки “Кінотрон”.

Вхід вільний.

За сприяння Міністерства культури та народної спадщини Польщі

picture6

Організатори: Центр візуальної культури, Krytyka Polityczna

VCRC picture3

За підтримки: ERSTE Stiftung та Charles Stewart Mott Foundation


350px-ERSTE_Stiftung_Logo Mott-Logo-PMS-315-and-black

Партнери:  Національний центр Олександра Довженка

picture2

Музей сучасного мистецтва у Варшаві

picture1

Міжнародний кінофестиваль документального кіно про права людини Docudays UA

picture4

Інформаційні партнери:  Українська Правда. Життя, KorydorMoviegram, Cultprosir, Update, Політична критика

12308323_790439507744931_1596398821319321412_n  dagndbum  14997256_1377668068912356_52539502_n  download f1bKhBGEAoIpicture7

 


Дискусія “За кулісами мрії: вразлива праця як модус сучасності”

%d0%b7%d0%b0-%d0%ba%d1%83%d0%bb%d0%b8%d1%81%d0%b0%d0%bc-%d0%bc%d1%80%d0%b8%d0%b8

Середа, 23 листопада, 19:00

В рамках “Місяця документального кіно” від Французького інституту в Україні у співпраці з “Політичною критикою” відбудеться показ фільму “Дякую, шефе” режисера Франсуа Рюффена — лівого активіста, журналіста та засновника газети “Факір” (араб. “Бідність”). Ця документальна стрічка мала великий резонанс у Франції та Європі під час прем’єри в лютому 2016 року і здобула надзвичайну популярність серед французьких глядачів на хвилі протестів Nuit Debout! («Нічне стояння»).

Дискусія “За кулісами мрії: вразлива праця як модус сучасності” відбудеться навколо фільму і буде присвячена сучасному модусу праці у світі загалом, та в Україні зокрема.

Тема праці в українському суспільстві невидима і непопулярна. Герої сучасності — це “вовки з Wall Street”, успішні менеджери та стартапери. Але за фасадом історій успіху криються тисячі інших історій: історій робітників, чиї робочі місця були “оптимізовані” чи прекаризовані ефективними менеджерами. Завдяки аутсорсингу та переносу капіталу у країни з дешевою робочою силою навіть робітники заможних країн Західної Європи з офіційною добре оплачуваною роботою більше не можуть почуватися безпечно. Масштабні звільнення заради збереження високих прибутків власників компаній та скорочення соціальних гарантій — тенденція, яку можна спостерігати у країнах першого світу протягом останніх десятиліть. Вона ж породжує опір на кшталт цьогорічних протестів у Франції.

Учасники та учасниці дискусії:

Оксана Дутчак — соціологиня, заступниця директорки Центру соціальних і трудових досліджень.
Тимофій Мілованов — економіст, Почесний президент Київської школи економіки.
Георгій Сандул — юрист Громадської організації “Трудові ініціативи”.
Ваель Амр — президент компанії “Fragweres”.

 

Вхід вільний.

Організатор: Політична критика

 f1bKhBGEAoI

Партнери: Центр візуальної культури, Французький інститут в Україні

 IFU_LOGO

За підтримки: ERSTE Stiftung та Charles Stewart Mott Foundation


350px-ERSTE_Stiftung_Logo Mott-Logo-PMS-315-and-black


Лекція Світлани Матвієнко “КОЛИ ЗНИКАЮТЬ БАР’ЄРИ: Станіслав Лем, Фелікс Соболєв та Віктор Глушков”

kinotron_a4_webposter_press

Неділя, 20 листопада, 19:00

Лекція простежує ідейну взаємодію трьох ключових фігур епохи науково-технічної революції в країнах соцтабору: письменника-фантаста Станіслава Лема, кінорежисера Фелікса Соболєва та засновника київського Інституту кібернетики Віктора Глушкова. Їх об’єднує інтерес до кібернетики як науки про комунікацію, управління та контроль над складними системами, а також як швидкого способу досягнення економічного, мистецького та наукового прогресу.

Водночас, кіно-роботи Соболєва демонструють неабияку тривогу з приводу швидкостей озброєння та автоматизації війни, яка досягла планетарного масштабу. Фільми Соболєва часто витриманi в рамках наративу Холодної війни, що дозволяє йому перекласти відповідальність на уявного ворога. Однак, коли він звертається до проблеми людства чи людини як збірного поняття, стає зрозуміло, що межа між “ними” і “нами” зникає, aдже єдиний спосіб мати справу із новим типом кібернетичного ворога, який виникає під час Другої світової – це стати ним, прийнявши його правила гри, всотавши його бажання, адаптувавшись до його повeдінки.

Світлана Матвієнко – дослідниця медіа (PhD з історії та філософії технологій та інформаційної теорії, Університет Західного Онтаріо, 2015; PhD з критичної теорії та теорії кіно та медіа, Університет Міссурі, 2011). Викладає на факультеті інформації та медіа-досліджень в Університетi Західного Онтаріо. Вона є співредакторкою (разом із Полом Д. Міллером) книги The Imaginary App (MIT Press, 2014), збірки досліджень про мобільні додатки та cloud computing. Її наукові інтереси включають паралельні історії кібернетики та психоаналізу, явище користувача-співучасника (complicit user) та медійнy археологію інформаційної війни. Останні публікації: “Interpassive User: Complicity and the Returns of Cybernetics” (Fibreculture Journal 25“Apps and Affect”) та “Cinema for A Missing People: Gilles Deleuze’s Crystal Image and Alexander Dovzhenko’s Zvenyhora”. На разі вона працює над книгою (у спів-авторстві з Ніком Даєр-Візефордом) “Інформаційні війни і персоналізований Інтернет”.

Лекція відбудеться в рамках виставки “Кінотрон”.

Вхід вільний.

За сприяння Міністерства культури та народної спадщини Польщі

picture6

Організатори: Центр візуальної культури, Krytyka Polityczna

VCRC picture3

За підтримки: ERSTE Stiftung та Charles Stewart Mott Foundation


350px-ERSTE_Stiftung_Logo Mott-Logo-PMS-315-and-black

Партнери:  Національний центр Олександра Довженка

picture2

Музей сучасного мистецтва у Варшаві

picture1

Міжнародний кінофестиваль документального кіно про права людини Docudays UA

picture4

Інформаційні партнери:  Українська Правда. Життя, KorydorMoviegram, Cultprosir, Update, Політична критика

12308323_790439507744931_1596398821319321412_n  dagndbum  14997256_1377668068912356_52539502_n  download f1bKhBGEAoIpicture7

 


Прем’єра фільму “Maidan Dreaming: Київ на шляху до Європи”

Фото: Deutche Welle

Фото: Deutsche Welle

Понеділок, 14 листопада, 19.00

Автор фільму Франк Гофманн провів в Україні два роки як кореспондент та очільник київського офісу німецької інформаційної агенції “Deutsche Welle”.

Головними темами для “Німецької хвилі” в цей час були війна на Сході України, олігархічність та корупційність нової влади, наслідки економічної кризи для громадян. Втім, погляд автора виривається з цієї похмурої реальності, щоб звернути увагу на (після)революційну молодь, яка змінює уявлення про Київ.

Фільм “Maidan Dreaming: Київ на шляху до Європи” розповідає про осередки, інституції та рейви, що наповнюють міський простір, а також молоде покоління українців, які власноруч прокладають європейський шлях для себе та країни.

Трейлер.

“Maidan Dreaming: Київ на шляху до Європи”, 43 хв., 2016
Франк Гофманн

Deutsche Welle

screen-shot-2016-11-02-at-15-12-01

Мова фільму: українська.

Після показу відбудеться обговорення за участі режисера.

Вхід вільний.

Організатор показу Goethe-Institut
        гете

За підтримки: ERSTE Stiftung та Charles Stewart Mott Foundation


350px-ERSTE_Stiftung_Logo Mott-Logo-PMS-315-and-black


Гендерний активізм у Латинській Америці. Воркшоп із Кларою Мембрільєю

14657392_1169482589805861_6816358790485588256_n

Протягом останнього місяця в країнах Латинської Америки відбулися масштабні феміністичні акції, спрямовані на подолання домашнього насилля та захист репродуктивних прав. Рух проти гендерного насилля “Ni Una Menos” (“Більше жодної мертвої”) вже захопив Аргентину, Уругвай, Чилі, Перу та Мексику.

Під час воркшопу анархо-феміністка, професорка та активістка з Аргентини Клара Мембрілья поділиться власним досвідом участі в акціях, а також розповість про загальні особливості феміністичного активізму в Латинській Америці.

Воркшоп складатиметься з трьох частин, а саме:

1. Лекції Клари Мембрільї, в рамках якої буде розглянуто питання ЛГБТ+ спільноти, захисту репродуктивних прав, комерційного сексу, колоніальної спадщини, а також боротьби із домашнім насиллям в країнах Латинської Америки.
2. Групової роботи, протягом якої усі учасни(ці)ки воркшопу матимуть змогу прочитати і проаналізувати уривки з інтерв’ю учасниць різноманітних активістських колективів і протестних рухів, а також уривки із перших джерел (тексти законів, агітаційні матеріали).
3. Дискусії, під час якої усі присутні зможуть поділитись своїми думками та враженнями.

Мова лекції – англійська з послідовним перекладом російською.

Вхід вільний.

Організовано: FemSolution

12654657_987557527998369_2987706683694564083_n

За підтримки: ERSTE Stiftung та Charles Stewart Mott Foundation


350px-ERSTE_Stiftung_Logo Mott-Logo-PMS-315-and-black


НІЧ ІЗ ПРИВИДАМИ: Кураторська екскурсія та обговорення до закриття виставки “Візит привидів”

Фрагмент роботи Міхаіла Толмачова "Перекладачі та слухачі"

Фрагмент роботи Міхаіла Толмачова “Перекладачі та слухачі”

29-30 жовтня, 21.00 – 2.00

В суботу, 29 жовтня, відбудеться кураторська екскурсія виставкою “Візит привидів” (початок о 21.00), та обговорення, що розпочнеться о 23.00. У ніч з суботи на неділю експозиція виставки буде відкрита до 2.00.

Привиди – це не просто образи чи примари, це набори смислів, що нагадують про травми минулого і постійно знаходять для себе нові форми вираження. Виставка “Візит привидів” ставить питання про способи розповідати про травматичні моменти в історії візуальними та іншими художніми засобами.

“З виникненням наративного кіно, “онтологічна” схильність до примарності оформилася в специфічний жанр — фільм жахів. Відтоді примари, духи й привиди відіграють ключову роль у кіно, з’являючись в образах божественних посланців, добродушних або мстивих предків, огидних потойбічних істот, воскреслих месників або ж закоханих. Але привиди не обмежилися рамками кіноекрану. Їхня лімінальна позиція між видимим і невидимим, життям і смертю, матеріальним і нематеріальним та неабиякий афективний потенціал дозволили їм інтегрувалися в культуру як потужна універсальна метафора”. – Станіслав Мензелевський зі статті “Глюк” до виставки “Візит привидів”.

Учасник(ці) розмови: Леся Кульчинська, Василь Черепанин і Анна Кравець (Центр візуальної культури), та Катерина Міщенко, кураторка виставки.

Неділя, 30 жовтня – останній день роботи виставки.

Експозиція відкрита з 12.00 до 20.00.

Вхід на виставку та усі заходи – вільний.

За підтримки: Bundeszentrale für politische Bildung

yr3pjf

ERSTE Stiftung та Charles Stewart Mott Foundation


350px-ERSTE_Stiftung_Logo Mott-Logo-PMS-315-and-black