Дискусійна програма «Між революцією та війною»

BWRII

4 – 17 грудня 2014
Центр візуальної культури (Київ, вул. Глибочицька, 44, 2 поверх)

Центр візуальної культури та «Політична критика» запрошують на серію дискусій та показів «Між революцією та війною», що відбуватимуться з 4 по 16 грудня 2014 року.

В стані воєнного протистояння, коли в суспільстві зростають радикальні настрої та ворожнеча, підвищується градус мови ненависті, постає нагальна потреба в критичному осмисленні та деідеологізованій оцінці ситуації. У центрі уваги проекту – функціонування інститутів та ініціатив громадянського суспільства у революційній ситуації, за умов воєнного конфлікту та окупації, а також взаємозв’язки між символічним та реальним насильством та його вплив на політичні процеси в українському суспільстві після Майдану. Шляхом залучення дискурсивних, візуальних та медійних інструментів проект протиставляє насильницькій риториці пошук стратегій включення емансипативного потенціалу Майдану в структурні зміни українського суспільства.

4 грудня, 19:00 – Острів Крим

5 грудня, 19:00 – Переміщені особи: війна та внутрішня міграція

7 грудня, 17:00 – АТОпія

11 грудня, 19:00 – Біополітика війни: полон, тортури, самосуд

12 грудня, 19:00 – Наталка Гуменюк. “Життя після ДНР”. Показ фільмів та дискусія

13 грудня, 19:00 – Надзвичайний стан та нове насильство в Україні

16 грудня, 19:00 – ПМР (Придністровська Молдавська Республіка)

17 грудня, 19:00 – Між революцією та війною

Детальна програма заходів 4 – 7 грудня

Вхід вільний

Партнери показу ПМР (Придністровська Молдавська Республіка) дистриб’ютор документальних фільмів 86 PROKAT

Захід відбудеться в рамках програми «Взаєморозуміння» за підтримки Міністерства культури України та Державної агенції промоції культури України
vzaemorozuminnya_

За підтримки ERSTE Foundation
350px-ERSTE_Stiftung_Logo

Інформаційний партнер:
04edb8ec-4d0b-4a6a-a76a-a926435b6319

Центр візуальної культури (ЦВК) був заснований 2008 року з метою створення міждисциплінарного середовища для аналізу пострадянського становища України на перетині мистецтва, знання та політики. З того часу ЦВК провів понад 150 наукових та дискусійних заходів за участі українських та міжнародних науковців, а також близько 20 художніх виставок.

Центр візуальної культури (Київ, вул. Глибочицька, 44, 2 поверх)

Контакти:

+38097 436 98 99 (Юстина Кравчук)
https://www.facebook.com/vcrc.org.ua
vcrc@vcrc.org.ua


Борис Буден. Деякі паралелі між війною в Югославії та українською кризою

jna__yugoslavian_national_army__yna_by_milosandric-d6yqvvq

29 листопада, cубота, 16:00 – 21:00
Центр візуальної культури (Київ, вул. Глибочицька, 44, 2-ий поверх)

Центр візуальної культури та “Політична критика” запрошують на воркшоп і лекцію письменника Бориса Будена (Берлін), який розповість про війну та розпад Югославії у 1990-ті крізь призму теперішньої кризи в Україні.

29-го листопада о 19:00 Борис Буден прочитає лекцію “Європа в перекладі: межі обіцянки”:

“Щоб втілити ідеал єдності у своїй лінгвістичній практиці, Європейський Союз розвинув політику перекладу, засновану на принципі рівності усіх мов незалежно від їхньої культурної ваги чи впливу. Та коли справа доходить до зовнішніх меж Євросоюзу, ця політика перетворюється на власну протилежність, створюючи нерівності та жорстоко руйнуючи наявні мовні спільноти. У чому ж проблема? В самому понятті перекладу!”.

Вхід на лекцію вільний.

Також, 29-го листопада о 16:00 Борис Буден проведе воркшоп “Деякі паралелі між війною в Югославії та українською кризою”:

“Історія ніколи не повторюється, але інколи порівняння двох історичних подій виявляє значні подібності та послідовності: дезінтеграція суспільства через культурні розбіжності, мобілізація історичної пам’яті в сучасній боротьбі, обіцянка європейської інтеграції, незворотність насильницьких трансформацій тощо. Твердження Джорджо Аґамбена про розпад Югославії, здається, можна застосувати й до української ситуації: годі чекати повернення до нормальності та відновлення старого соціального договору. Натомість, надзвичайний стан, встановлений шляхом насильства, стане постійною умовою та навіть пошириться у глобальному вимірі” (Борис Буден).

Рекомендовані тексти до обговорення під час воркшопу:

James Graham: The Violent Breakup of Yugoslavia
http://www.historyorb.com/europe/yugoslavia.php

Boris Buden: Saving Private Havel (1999).

Boris Buden: Red Velvet, in Manifesta Journal 18.
http://www.manifestajournal.org/issues/situation-never-leaves-our-waking-thoughts-long/red-velvet

Для участі у воркшопі необхідно зареєструватися за електронною адресою: vcrc@vcrc.org.ua

Борис Буден – письменник, критик, перекладач. Доктор філософії Університету Гумбольдта в Берліні. Учасник Інституту прогресивної культурної політики (Відень). Українською мовою вийшла його книга: “Зона переходу: Про кінець посткомунізму”.

Захід відбудеться в рамках проекту „Між революцією і війною” за підтримки Фонду ім. Рози Люксембург.
роза

За підтримки ERSTE Foundation (Австрія)
350px-ERSTE_Stiftung_Logo

Інформаційний партнер:
04edb8ec-4d0b-4a6a-a76a-a926435b6319

Контакти:

+38 096 492 96 00 (Наталія Нешевець)

www.facebook.com/vcrc.org.ua
vcrc.org.ua
vcrc@vcrc.org.ua


Love Machines: Кеті Чухров представить у Києві свій новий фільм

2014_05_27_anons_1

27 листопада, четвер, 19:00
Центр візуальної культури (Київ, вул. Глибочицька, 44, 2-ий поверх)

Центр візуальної культури та “Політична критика” запрошують на зустріч із поеткою і драматургинею Кеті Чухров (Москва), яка представить свій новий фільм Love Machines у четвер, 27-го листопада о 19:00.

2013 року Кеті Чухров створила свій перший фільм Love Machines за мотивами власної однойменної п’єси. Кеті Чухров називає свій фільм, знятий в стилістиці телеспектаклю, “однією із можливих інсценізацій оригінальної п’єси”. У фільмі Love Machines розглядається зсув сучасної культури в бік постгуманізму з його запереченням людської спільноти, любові, солідарності, скорботи та інших форм колективної чуттєвості. Головні ролі у фільмі виконують художник Арсеній Жиляєв (Москва) та поетка Діна Гатіна (Санкт-Петербург).

Кеті Чухров – поетка, драматургиня, есеїстка. Авторка численних п’єс, а також публікацій з філософії та теорії мистецтва. Серед її книжок – «Быть и исполнять. Проект театра в философской критике искусства» (2011), «Просто люди» (2010). Доктор філософських наук, доцент кафедри загальної історії мистецтва РГГУ. Керівниця науково-інформаційного відділу Державного центру сучасного мистецтва (Москва).

Після перегляду фільму відбудеться дискусія з авторкою (модератор – Олексій Радинський).

Вхід вільний
Кількість місць обмежена

Захід відбудеться в рамках проекту „Між революцією і війною” за підтримки Фонду ім. Рози Люксембург
роза

За підтримки ERSTE Foundation (Австрія)
350px-ERSTE_Stiftung_Logo

Інформаційний партнер:
04edb8ec-4d0b-4a6a-a76a-a926435b6319

Контакти:

+38 067 442 23 89 (Олексій Радинський)

www.facebook.com/vcrc.org.ua
vcrc.org.ua
vcrc@vcrc.org.ua


Катаріна Раабе. Кінець «глибокого занепокоєння»: українська тема в Німеччині

fd9aa96e-83c8-43d7-af1f-afc2daa8bbfb

Субота, 22 листопада, 2014, 18:00
Центр візуальної культури (Київ, вул. Глибочицька, 44, 2 поверх)

Кінець «глибокого занепокоєння»: українська тема в Німеччині

Зустріч з редакторкою видавництва Suhrkamp Катаріною Раабе

Центр візуальної культури та «Політична критика» запрошують на зустріч з німецькою публіцисткою та видавцем Катаріною Раабе, що відбудеться у суботу 22 листопада о 18:00.

Події останнього року в Україні змінили не лише політичний консенсус в Європі, але й її інтелектуальне життя. У Німеччині, гуманітарна політика якої чи не найбільше з усіх країн ЄС зосереджена на Східній Європі, серед публічних інтелектуалів з’явилися «розуміючі Путіна», з одного боку, та «відкривачі України», з іншого. У публічному просторі Німеччини «українська криза» стала предметом не лише численних медійних дебатів та політичних спекуляцій, але й приводом переосмислити досвід розділення, «возз’єднання», революції та громадянського спротиву, зокрема, в контексті нещодавньої 25-ї річниці падіння Берлінського муру. Якою постає Україна в інтелектуальному та медійному німецькому дискурсі? Хто є українськими публічними інтелектуалами у Німеччині? Які наративи домінують в публічному просторі?

Катаріна Раабе – редакторка одного з найбільших німецьких видавництв Suhrkamp. 2007 року Катаріна Раабе, яка відкрила німецькомовному простору Юрія Андруховича, Сергія Жадана, Любка Дереша і Катю Петровську, отримала Орден «За заслуги перед ФРН» за популяризацію східноєвропейської літератури у Німеччині. Крім численних публікацій українських авторів, останньою книжкою Катаріни Раабе стала збірка «Євромайдан: що поставлено на карту в Україні». Зараз вона працює над книгою “Україна, Росія та Європа”.

Центр візуальної культури (ЦВК) був заснований 2008 року з метою створення міждисциплінарного середовища для аналізу пострадянського становища України на перетині мистецтва, знання та політики. З того часу ЦВК провів понад 150 наукових та дискусійних заходів за участі українських та міжнародних науковців, а також близько 20 художніх виставок.

Центр візуальної культури (Київ, вул. Глибочицька, 44)

Вхід вільний

Організаційний партнер: Krytyka Polityczna (Польща)

803a9407-1871-4761-824b-db0697ce500e

Центр візуальної культури працює за підтримки: ERSTE Foundation (Австрія)

ErsteSt

Інформаційний партнер:

04edb8ec-4d0b-4a6a-a76a-a926435b6319

Контакти:

+38 097 436 98 99 (Юстина Кравчук)

facebook.com/vcrc.org.ua
vcrc.org.ua
info@vcrc.org.ua


Центр візуальної культури отримав Нагороду Європейської культурної фундації

10468349_10152862855182392_2657529011227140244_n

Амстердам, четвер, 13 листопада 2014

У 2015 році Нагороду Європейської культурної фундації (ECF) імені Принцеси Марґріт отримають критичні культурні проекти в Україні та Греції.

Європейська культурна фундація (ECF) з гордістю представляє лауреатів Нагороди Принцеси Марґріт 2015 року – Афінську бієнале (Афіни, Греція) та Центр візуальної культури (Київ, Україна).

Журі анонімно визначило, що Нагорода Європейської культурної фундації імені Принцеси Марґріт 2015-го року поїде до Афін та Києва. Нагороду буде вручено 31 Березня 2015 року в Брюсселі. Кожен із переможців отримає по 25 000 євро.

Нові лауреати Нагороди Європейської культурної фундації імені Принцеси Марґріт були обрані за свою діяльність в публічній сфері, створення вкрай необхідного відкритого простору для мистецької думки.

Обираючи цих переможців, Європейська культурна фундація посилає потужний сигнал європейським незалежним культурним ініціативам, які показують, наскільки культура може бути здатна до трансформації навіть за найбільш несприятливих політичних та економічних обставин.

«Їхнє намагання − створювати живе та інклюзивне середовище − сприяє залученню широкої громадськості до культурного діалогу та наголошує на ключовій ролі, яку відіграє культура в демократичному розвитку європейських спільнот», – каже Кетрін Вотсон, директорка Європейської культурної фундації.

Афінська бієнале, Греція

Афінська бієнале змусила подивитися на модель бієнале як на простір для мистецьких дебатів та низової самоорганізації в сучасній Греції. Вона заново винайшла мистецьку бієнале як структуру, що уможливлює нові форми солідарності між місцевою та міжнародною культурними спільнотами та широкою громадськістю. Остання бієнале у 2013 році була організована у форматі агори, що в давні часи була місцем зборів, які виконували соціальні, ділові та політичні функції. Бієнале застосувала інновативний колективний кураторський підхід, який радикально змінив модель побудови виставкового простору з його орієнтацією на споживача. Маючи обмежений бюджет, Афінська бієнале продемонструвала силу самоорганізації та можливість побудови спільного простору через культуру.

Центр візуальної культури, Україна

Центр візуальної культури (ЦВК) було засновано 2008 року в Києві як платформу для співпраці між науковцями, митцями та активістами. ЦВК є міждисциплінарним майданчиком, де перетинаються громадський активізм та прогресивна мистецька практика, що робить безпрецедентний внесок у формування культурного виробництва та публічних дискусій у Києві, в Україні та в цілому регіоні. Під керівництвом динамічної та відданої команди ЦВК успішно заохочує українську та міжнародну аудиторію до розвитку більш комплексного розуміння того, як мистецтво та критичне мислення можуть озброїти нас необхідними навичками відкритості та потужної уяви, що є життєво важливими для прогресивного демократичного суспільства.

«Перебуваючи на найбільш крихких кордонах Європи, усвідомлюючи непередбачуваність власного майбутнього, Центр візуальної культури та Афінська Бієнале сміливо показують нам, як культура може стати засобом солідарності та спільним ґрунтом для створення чітких альтернатив економічним та політичним конфліктам нашого часу», − каже Кріс Деркон, член журі, директор Tate Modern.

Про Нагороду Європейської культурної фундації імені Принцеси Марґріт

Попередні призери Нагороди Європейської культурної фундації імені Принцеси Марґріт − від британського теоретика культури Стюарта Холла до італійського колективу Teatro Valle Occupato – надихали тривалі зміни у відношенні громадян до Європи як до спільного культурного простору.

Нагорода Європейської культурної фундації імені Принцеси Марґріт була ініційована у 2008 році та названа на честь попереднього презедента фундації − Принцеси Нідерландів Марґріт. Вона була заснована за участі Міністерства освіти, культури та науки Нідерландів та Міністерства закордонних справ Нідерландів.

Для редакторів

Детальніша інформація за посиланням: http://www.culturalfoundation.eu/pma

Про Європейську культурну фундацію (ECF)

Європейська культурна фундація підтримує культуру Європи протягом останніх 60 років з вірою в те, що культура об’єднує людей та може надихнути їх до нових підходів до усталеної концепції демократії. Цього року організація святкує свій 60-річний ювілей, наголошуючи що сила культури є невід’ємним компонентом у створенні більш відкритої Європи без дискримінації. У своїй ролі Президентки ECF, Її Королівська Величність Принцеса Лаурентін Нідерландська є активною провідницею місії Європейської Культурної Фундації.

http://www.culturalfoundation.eu

Контакти

Rosa Koenen | Communications Officer | European Cultural Foundation |

Jan van Goyenkade 5, 1075 HN Amsterdam | +31 20 573 38 68 |

r.koenen@culturalfoundation.eu

unnamed


Лекція професора The New School for Social Research Андреаса Каливаса

kalyvas

14 листопада 2014, п’ятниця, 19:00

Центр візуальної культури
Київ, вул. Глибочицька, 44, 2 поверх
http://vcrc.org.ua/

Модераторка – Катерина Рубан

Центр візуальної культури та «Політична критика» запрошують на лекцію відомого філософа та історика політичної думки Андреаса Каливаса «Демократичний виняток: опір та творення народного суверенітету», що відбудеться в п’ятницю, 14 листопада о 19:00.

Один із провідних дослідників теорії революції та історії революційної думки, професор Андреас Каливас присвятить свою лекцію розгляду народження народного суверенітету з боротьби проти абсолютистської монархії. Звертаючись до категорій народного суверенітету, демократії, держави, а також революційного зламу, норми, та винятку, дослідник пропонує теоретичну рамку для аналізу українського революційного досвіду.

Андреас Каливас – філософ, професор політології New School for Social Research (Нью-Йорк), політичний теоретик та історик політичної думки, автор книги «Демократія та політика надзвичайного: Макс Вебер, Карл Шмітт, Ганна Арендт» (2008). В центрі його досліджень – проблеми народного суверенітету, радикальні революційні злами та конституційне творення, надзвичайний стан, стосунки між демократією та конституціоналізмом, норма та виняток в політичній теорії та практиці.

Катерина Рубан – докторантка Нью-Йоркського університету, учасниця Центру візуальної культури, дослідниця радянської історії.

Андреас Каливас досліджує, яким чином виняткове право множин не підкорятися, чинити опір, повалювати або вбивати своїх тиранічних правителів, тобто порушувати встановлену законність, було отримано з їхньої суверенної влади визначати та встановлювати політичні форми їх спільного життя. На ґрунті історичного аналізу процесів, що відбувалися в Європі в ХVI столітті, Калівас пропонує визначення народного суверенітету як верховної влади ініціювати розриви шляхом запровадження, скасування, реформ та змін форм правління. Також дослідник пропонує відповідь на питання, які наслідки має така «повстанська» доктрина суверенітету для теорії демократичного винятку, на противагу державоцентричній парадигмі суверенітету.

Робоча мова – англійська

Вхід вільний
Лекція відбудеться в рамках проекту „Між революцією і війною” за підтримки Фонду ім. Рози Люксембург.

роза

Організаційний партнер: Krytyka Polityczna (Польща)

803a9407-1871-4761-824b-db0697ce500e

За підтримки: ERSTE Foundation (Австрія)

ErsteSt

Інформаційний партнер:

04edb8ec-4d0b-4a6a-a76a-a926435b6319

Контакти:

+38 096 492 96 00 (Наталія Нешевець)

https://www.facebook.com/vcrc.org.ua
vcrc.org.ua
info@vcrc.org.ua


Мир це війна. Покази фільмів Миколи Рідного, Сергія Попова та Олексія Радинського

3

П’ятниця-субота, 7-8 листопада 2014, 19:00

Центр візуальної культури (Глибочицька, 44,2 поверх)

В п’ятницю 7-го листопада о 19:00 буде показано фільми “Фортеця” і “Звичайні місця” Миколи Рідного, а також фільм Сергія Попова “Сувенір”. В своєму фільмі «Фортеця» Микола Рідний зіставляє документальні кадри, зроблені під час повстання на Майдані взимку 2013-14 років та в резиденції Януковича у Міжгір’ї, із текстами про європейське Середньовіччя. Таким чином, автор проводить паралелі між сучасним пострадянським неолібералізмом та системою феодальної монархії в Європі. «Звичайні місця» Миколи Рідного – це багатоканальне відео, що показує велике східноукраїнське місто, яке перебуває на порозі війни. Фільм показує, яким чином соціальні та політичні потрясіння в країні змінюють сприйняття публічного простору. Фільм Сергія Попова «Сувенір» документує події, що відбувались навколо поваленого пам’ятника Леніну в Києві, аналізуючи механізми колективної деструкції.

Після перегляду відбудеться дискусія за участю авторів. Модераторка – Леся Кульчинська.

В суботу 8-го листопада о 19:00 відбудеться показ фільмів Олексія Радинського “Інтеграція”, “Референдум” та “Україна йде на війну”. Фільм «Інтеграція» є результатом кількамісячного спостереження за публічними маніфестаціями під час повстання на Майдані. Відтворюючи поступову ескалацію протистояння, фільм ставить питання про зв’язок між демократією і насильством, а також між політичною дією і релігійним ритуалом. Цей короткометражний фільм охоплює часовий проміжок між першими насильницькими сутичками в Києві на початку грудня 2013 і мілітаризацією суспільства внаслідок російської агресії в березні 2014. Коротке відео “Референдум” зосереджується на конкретній персональній історії, записаній в Симферополі під час анексії Криму, що відсилає до історичного контексту російської окупації. Відео “Україна йде на війну”, зняте на Донбасі в березні 2014 року, показує ранню стадію громадянського протистояння, що ще не розвинулося у повномасштабну війну.

Після перегляду відбудеться дискусія за участю автора. Модератор – Василь Черепанин.

Інформація про авторів:

Сергій Попов – художник, учасник групи SOSка.
Микола Рідний – художник, куратор, учасник групи SOSка. В 2013 році представляв Україну на Венеційській бієнале. 2014 року в Центрі візуальної культури відбулася його персональна виставка „Укриття”.
Олексій Радинський – дослідник, документаліст. Учасник Центру візуальної культури, співредактор журналу „Політична критика”.

Покази фільмів відбуться в рамках проекту “Між революцією і війною”, за підтримки Фонду ім. Рози Люксембург.

роза

Центр візуальної культури (ЦВК) був заснований 2008 року з метою створення міждисциплінарного середовища для аналізу пострадянського становища України на перетині мистецтва, знання та політики. З того часу ЦВК провів понад 150 наукових та дискусійних заходів за участі українських та міжнародних науковців, а також близько 20 художніх виставок.

Заходи відбуваються за підтримки: Krytyka Polityczna (Польща), ERSTE Foundation (Австрія) 

3logo+rosa

Інформаційний партнер:

lb

Контакти:

вул. Глибочицька, 44, 2 поверх

+38 096 492 96 00 (Наталія Нешевець)
+38 093 460 68 81 (Оксана Брюховецька)

vcrc.org.ua
vcrc@vcrc.org.ua
www.facebook.com/vcrc.org.ua


«Локаут». Відкриття виставки критичного мистецтва Східної Європи

LOCKAUT_плакат

Четвер, 6 листопада 2014, 19:00

Київ, вул. Глибочицька, 44, 2 поверх

Центр візуальної культури запрошує на відкриття виставки «Локаут», що відбудеться у четвер, 6 листопада о 19:00. Куратори – Оксана Брюховецька (Центр візуальної культури) та Станіслав Рукша (Центр сучасного мистецтва Kronika, Польща).

Назва виставки «Локаут» відсилає до зупинки роботи підприємства з ініціативи роботодавця – практики, що заборонена в багатьох країнах світу, але не в Україні. Куратори називають це явище метафорою суспільної ситуації у постсоціалістичному світі. Твори, представлені на виставці, виявляють приховану чи непомітну реальність праці як одного із найбільш рутинних та найважливіших аспектів людського життя. На виставці «Локаут» будуть представлені роботи критичного мистецтва з Польщі, Росії, України та Угорщини.

У виставці беруть участь: Анатолій Бєлов (Україна), Оксана Брюховецька (Україна), Пйотр Висоцкі (Польща), Тарас Камєнной (Україна), Лілія Лі-мі-ян (Росія), Вікторія Ломаско (Росія), Юлія Мазурова (Росія), Анна Мольська (Польща), Лаура Павела (Польща), Валентина Петрова (Україна), Олексій Радинський (Україна), Микола Рідний (Україна), Хаїм Сокол (Росія), Ірина Стасюк (Україна), Лукаш Суровєц (Польща), Анна Фабріціус (Угорщина), Рафал Якубович (Польща).

Куратори виставки Оксана Брюховецька і Станіслав Рукша: «Ми бачимо, як на теренах Східної Європи локальні явища в одній з країн перегукуються із проблемами сусідів. Працюючи з тими, хто витіснені зі світу добробуту, художниці та художники надають їм видимість. І це може стати першим кроком до змін».

В рамках виставки відбудуться зустрічі з її учасниками та покази робіт:

7 листопада, 19:00 – показ фільмів Миколи Рідного «Фортеця», «Звичайні місця».

8 листопада, 19:00 – показ фільмів Олексія Радинського «Інтеграція», «Референдум», «Україна йде на війну».

Виставка працює з 7-го до 30-го листопада, з 12:00 до 18:00, щодня, окрім понеділків

Інформація про кураторів:

Оксана Брюховецька – художниця, кураторка Центру візуальної культури. Випускниця Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури. Кураторка виставок «Дитинство. Uncensored» та “Українське тіло” в Центрі візуальної культури.

Станіслав Рукша – куратор, історик мистецтва. Директор Центру сучасного мистецтва Kronika (Битом, Польща). Автор численних публікацій на тему сучасного мистецтва, координатор клубу “Політичної критики” на Шльонську.

Центр візуальної культури (ЦВК) був заснований 2008 року з метою створення міждисциплінарного середовища для аналізу пострадянського становища України на перетині мистецтва, знання та політики. З того часу ЦВК провів понад 150 наукових та дискусійних заходів за участі українських та міжнародних науковців, а також близько 20 художніх виставок.

Заходи відбудуться за підтримки: Krytyka Polityczna (Польща), ERSTE Foundation (Австрія)

лого_цвк_пк_ерсте

Виставка «Локаут» організована Центром візуальної культури спільно із Центром сучасного мистецтва Kronika (Битом, Польща) за сприяння Міністерства культури і Міністерства народної спадщини Польщі.

Мінкультури

Інформаційний партнер:

logo-color_LB izin

Центр візуальної культури (Київ, вул. Глибочицька, 44, 2 поверх)

Контакти:

+38 096 492 96 00 (Наталія Нешевець), +38 093 460 68 81 (Оксана Брюховецька)

vcrc.org.ua

vcrc@vcrc.org.ua

www.facebook.com/vcrc.org.ua


НАМ НЕМА ЩО ВТРАЧАТИ, КРІМ НАШИХ МАЙДАНІВ

pk5-presentation

1 листопада 2014, субота о 18:00
Київ, вул. Глибочицька, 44, 2 поверх

НАМ НЕМА ЩО ВТРАЧАТИ, КРІМ НАШИХ МАЙДАНІВ
Презентація п’ятого номера журналу «Політична критика»

Центр візуальної культури запрошує на презентацію п’ятого числа журналу «Політична критика» під назвою «Нам нема що втрачати, крім наших Майданів», що відбудеться в суботу, 1 листопада о 18:00.

Незважаючи на всю кількість написаних текстів та створених образів, усі ми досі далекі від повного розуміння події Майдану. П’ятий номер «Політичної критики» представляє феномен Майдану, який можна вважати «візуальною революцією», його власними візуальними засобами. Під час подій на Майдані можна було переконатися у політичній, революційній силі візуального образу. Видання «Політичної критики» аналізує візуальний образ як інструмент революції на Майдані.

Окрім текстів, до збірки увійшли фотографії, більшість яких публікуються вперше, зокрема, роботи Олександра Бурлаки, Максима Дондюка, Олександра Козаченка, Євгена Котенка, Саші Курмаза, Віктора Марущенка, Івана Мельничука, Сергія Моргунова, Томаша Рафи, Юлії Сердюкової, Ольги Якимович. Номер також вміщує художні проекти, пов’язані з проблематикою політичного насильства: «Контрольовані випадковості» Микити Кадана та «Укриття» Миколи Рідного. Текстова частина видання складається зі статей, що досліджують Майдан з політичної, соціальної, візуальної та урбаністичної перспектив.

У презентації журналу візьмуть участь його редакція й автор(к)и: Оксана Брюховецька, Леся Кульчинська, Юстина Кравчук, Олексій Радинський, Василь Черепанин, запрошені також представлені у номері фотографи та художники.

Часопис «Політична критика» – міжнародний видавничий проект однойменного інтелектуального середовища у Східній Європі. Українська редакція «ПК» має на меті активізацію критичної рефлексії щодо політичних, соціальних та культурних процесів в Україні.

Центр візуальної культури (ЦВК) був заснований 2008 року з метою створення міждисциплінарного середовища для аналізу пострадянського становища України на перетині мистецтва, знання та політики. З того часу ЦВК провів понад 150 наукових та дискусійних заходів за участі українських та міжнародних науковців, а також близько 20 художніх виставок.

Центр візуальної культури (Київ, вул. Глибочицька, 44, 2 поверх)
vcrc.org.ua
krytykapolityczna.pl
politicalcritique.org

Вхід вільний
УВАГА! Кількість місць обмежена

Заходи відбудуться за підтримки: Krytyka Polityczna (Польща), ERSTE Foundation (Австрія).

Інформаційний партнер:
logo-color_LB

Контакти:
+38 067 442 23 89 (Олексій Радинський)
vcrc@vcrc.org.ua
facebook.com/vcrc.org.ua


Александр Бікбов “Суспільна мобілізація та державний консерватизм”

bikbov_poster

24-25 жовтня, п’ятниця – субота o 18:30
Київ, вул. Глибочицька, 44, 2 поверх

 Суспільна мобілізація та державний консерватизм
Лекція Александра Бікбова і презентація книги «Граматика порядку»

Центр візуальної культури запрошує на лекцію «Суспільна мобілізація і державний консерватизм» соціолога Александра Бікбова, а також на презентацію його книги «Граматика порядку». У своїх виступах Александр Бікбов проаналізує громадянські протести останніх років у Росії, беручи до уваги аналогічні події в Іспанії, Єгипті, США, Греції та Бразилії, а також представить нову дослідницьку дисципліну – історичну соціологію понять.

У п’ятницю, 24 жовтня о 18:30 за участі автора відбудеться презентація книги «Граматика порядку» (М., 2014). Ця книга – результат багаторічного дослідження радянського і російського суспільств, а також фундаментальний вступ до історичної соціології понять. Автор прояснює устрій російського суспільства останніх 20 років через соціальні взаємодії та боротьбу, що розгортаються навколо понять «середній клас», «демократія», «російська наука», «русская нация» тощо. Дослідження торкається також російських мітингів протесту, що розпочалися в 2011 році.
Модераторка презентації – Леся Кульчинська.

В суботу, 25 жовтня о 18:30 Александр Бікбов прочитає лекцію «Суспільна мобілізація та державний консерватизм». Бікбов розглядає громадянські протести 2011  2013 років в контексті співвідношення насильства та ненасильницьких рухів: «Форми і політичні наслідки громадянського насильства, що поставили під питання державну монополію на насильство, на разі мало вивчені. Ще менш очевидним є зв’язок між структурою громадянського протесту та державним насильством, що здійснюється не лише у формі «антитерористичних» законів і поліцейського переслідування за активізм, але й у спонукальній формі умов праці, фінансування публічної сфери тощо. Якщо в Західній Європі чи Латинській Америці протести досить ясно артикулювали критику державного неолібералізму, то на пострадянському просторі цей зв’язок проглядається менш виразно. Однак, російський, а можливо, й український досвіди дають чимало приводів його виявити».
Модератор дискусії – Василь Черепанин.

Александр Бікбов – соціолог-дослідник, редактор журналу «Логос», асоційований співробітник Центру Моріса Хальбвакса (Париж), заступник директора Центру сучасної філософії та соціальних наук Філософського факультету МГУ. Науковий координатор Незалежної дослідницької ініціативи («НИИ митингов»), що займається дослідженням масових протестних рухів у Росії. Персональний сайт: http://a.bikbov.ru/

Вхід вільний

УВАГА! Кількість місць обмежена

Заходи відбудуться за підтримки: Krytyka Polityczna (Польща), ERSTE Foundation (Австрія), Фонд Рози Люксембург (Німеччина).

Контакти:
+38 096 492 96 00 (Наталка Нешевець)
facebook.com/vcrc.org.ua
vcrc@vcrc.org.ua