Вівторок, 9 грудня, 2014, 19:00
Центр візуальної культури (Київ, вул. Глибочицька, 44, 2 поверх)

Центр візуальної культури та «Політична критика» запрошують на лекцію американського філософа та історика культури Ганса Ульріха Ґумбрехта «Кінець політики» та «зникнення історії»: погляд на появу нашого теперішнього , що відбудеться у вівторок, 9 грудня, 2014, о 19:00.

Останні роки породили величезну кількість подій та ситуацій, які змушують говорити про те, що ми дійшли до «точки зникнення історії», а, отже, і до «кінця політики». Ці припущення часто вважають надто песимістичними, а отже, позбавленими цінності, навіть шкідливими. Всупереч такій критиці, Ганс Ульріх Ґумбрехт все ж спробує підтвердити та пояснити їх. На його думку, для того, щоб зрозуміти сьогоднішнє занепокоєння «кінцем», слід передусім звернутися до історії самого поняття «історії» та пов’язаного з ним способу мислення. У своїй лекції Ґумбрехт представить новий підхід до розуміння сучасності, що виходить за рамки традиційних історичних наративів, та дозволяє уявити постісторичні та постполітичні вирішення проблем, які давно нас турбують.

Ганс Ульріх Ґумбрехт – американський філософ, історик культури та теоретик літератури, професор Стенфордського університету. Відомий як автор книжок “1926 року”, “Виробництво присутності: Чого не може передати значення”, а також численних текстів на тему західної філософської традиції та практики гуманітарного знання. Займається дослідженням медіа та масової культури, проблемами естетики та епістемології повсякденного життя, історією європейських літератур. Його книга «Похвала спортивній красі» видана українською мовою.

Робоча мова – англійська

Вхід вільний

Захід відбудеться в рамках проекту „Між революцією і війною” за підтримки Фонду ім. Рози Люксембург

За підтримки ERSTE Foundation та Charles Stewart Mott Foundation

Інформаційний партнер:

Центр візуальної культури (ЦВК) був заснований 2008 року з метою створення міждисциплінарного середовища для аналізу пострадянського становища України на перетині мистецтва, знання та політики. З того часу ЦВК провів понад 150 наукових та дискусійних заходів за участі українських та міжнародних науковців, а також близько 20 художніх виставок.

Центр візуальної культури (Київ, вул. Глибочицька, 44, 2 поверх)

Контакти:

+38097 436 98 99 (Юстина Кравчук)
www.facebook.com/vcrc.org.ua
info@vcrc.org.ua

4 – 17 грудня 2014
Центр візуальної культури (Київ, вул. Глибочицька, 44, 2 поверх)

Центр візуальної культури та «Політична критика» запрошують на серію дискусій та показів «Між революцією та війною», що відбуватимуться з 4 по 16 грудня 2014 року.

В стані воєнного протистояння, коли в суспільстві зростають радикальні настрої та ворожнеча, підвищується градус мови ненависті, постає нагальна потреба в критичному осмисленні та деідеологізованій оцінці ситуації. У центрі уваги проекту – функціонування інститутів та ініціатив громадянського суспільства у революційній ситуації, за умов воєнного конфлікту та окупації, а також взаємозв’язки між символічним та реальним насильством та його вплив на політичні процеси в українському суспільстві після Майдану. Шляхом залучення дискурсивних, візуальних та медійних інструментів проект протиставляє насильницькій риториці пошук стратегій включення емансипативного потенціалу Майдану в структурні зміни українського суспільства.

4 грудня, 19:00 – Острів Крим

5 грудня, 19:00 – Переміщені особи: війна та внутрішня міграція

7 грудня, 17:00 – АТОпія

11 грудня, 19:00 – Біополітика війни: полон, тортури, самосуд

12 грудня, 19:00 – Наталка Гуменюк. “Життя після ДНР”. Показ фільмів та дискусія

13 грудня, 19:00 – Надзвичайний стан та нове насильство в Україні

16 грудня, 19:00 – ПМР (Придністровська Молдавська Республіка)

17 грудня, 19:00 – Між революцією та війною

Детальна програма заходів 4 – 7 грудня

Вхід вільний

Партнери показу ПМР (Придністровська Молдавська Республіка) дистриб’ютор документальних фільмів 86 PROKAT

Захід відбудеться в рамках програми «Взаєморозуміння» за підтримки Міністерства культури України та Державної агенції промоції культури України

За підтримки ERSTE Foundation

Інформаційний партнер:

Центр візуальної культури (ЦВК) був заснований 2008 року з метою створення міждисциплінарного середовища для аналізу пострадянського становища України на перетині мистецтва, знання та політики. З того часу ЦВК провів понад 150 наукових та дискусійних заходів за участі українських та міжнародних науковців, а також близько 20 художніх виставок.

Центр візуальної культури (Київ, вул. Глибочицька, 44, 2 поверх)

Контакти:

+38097 436 98 99 (Юстина Кравчук)
https://www.facebook.com/vcrc.org.ua
vcrc@vcrc.org.ua

Субота, 22 листопада, 2014, 18:00
Центр візуальної культури (Київ, вул. Глибочицька, 44, 2 поверх)

Кінець «глибокого занепокоєння»: українська тема в Німеччині

Зустріч з редакторкою видавництва Suhrkamp Катаріною Раабе

Центр візуальної культури та «Політична критика» запрошують на зустріч з німецькою публіцисткою та видавцем Катаріною Раабе, що відбудеться у суботу 22 листопада о 18:00.

Події останнього року в Україні змінили не лише політичний консенсус в Європі, але й її інтелектуальне життя. У Німеччині, гуманітарна політика якої чи не найбільше з усіх країн ЄС зосереджена на Східній Європі, серед публічних інтелектуалів з’явилися «розуміючі Путіна», з одного боку, та «відкривачі України», з іншого. У публічному просторі Німеччини «українська криза» стала предметом не лише численних медійних дебатів та політичних спекуляцій, але й приводом переосмислити досвід розділення, «возз’єднання», революції та громадянського спротиву, зокрема, в контексті нещодавньої 25-ї річниці падіння Берлінського муру. Якою постає Україна в інтелектуальному та медійному німецькому дискурсі? Хто є українськими публічними інтелектуалами у Німеччині? Які наративи домінують в публічному просторі?

Катаріна Раабе – редакторка одного з найбільших німецьких видавництв Suhrkamp. 2007 року Катаріна Раабе, яка відкрила німецькомовному простору Юрія Андруховича, Сергія Жадана, Любка Дереша і Катю Петровську, отримала Орден «За заслуги перед ФРН» за популяризацію східноєвропейської літератури у Німеччині. Крім численних публікацій українських авторів, останньою книжкою Катаріни Раабе стала збірка «Євромайдан: що поставлено на карту в Україні». Зараз вона працює над книгою “Україна, Росія та Європа”.

Центр візуальної культури (ЦВК) був заснований 2008 року з метою створення міждисциплінарного середовища для аналізу пострадянського становища України на перетині мистецтва, знання та політики. З того часу ЦВК провів понад 150 наукових та дискусійних заходів за участі українських та міжнародних науковців, а також близько 20 художніх виставок.

Центр візуальної культури (Київ, вул. Глибочицька, 44)

Вхід вільний

Організаційний партнер: Krytyka Polityczna (Польща)

Центр візуальної культури працює за підтримки: ERSTE Foundation (Австрія)

Інформаційний партнер:

Контакти:

+38 097 436 98 99 (Юстина Кравчук)

facebook.com/vcrc.org.ua
vcrc.org.ua
info@vcrc.org.ua

14 листопада 2014, п’ятниця, 19:00

Центр візуальної культури
Київ, вул. Глибочицька, 44, 2 поверх
http://vcrc.org.ua/

Модераторка – Катерина Рубан

Центр візуальної культури та «Політична критика» запрошують на лекцію відомого філософа та історика політичної думки Андреаса Каливаса «Демократичний виняток: опір та творення народного суверенітету», що відбудеться в п’ятницю, 14 листопада о 19:00.

Один із провідних дослідників теорії революції та історії революційної думки, професор Андреас Каливас присвятить свою лекцію розгляду народження народного суверенітету з боротьби проти абсолютистської монархії. Звертаючись до категорій народного суверенітету, демократії, держави, а також революційного зламу, норми, та винятку, дослідник пропонує теоретичну рамку для аналізу українського революційного досвіду.

Андреас Каливас – філософ, професор політології New School for Social Research (Нью-Йорк), політичний теоретик та історик політичної думки, автор книги «Демократія та політика надзвичайного: Макс Вебер, Карл Шмітт, Ганна Арендт» (2008). В центрі його досліджень – проблеми народного суверенітету, радикальні революційні злами та конституційне творення, надзвичайний стан, стосунки між демократією та конституціоналізмом, норма та виняток в політичній теорії та практиці.

Катерина Рубан – докторантка Нью-Йоркського університету, учасниця Центру візуальної культури, дослідниця радянської історії.

Андреас Каливас досліджує, яким чином виняткове право множин не підкорятися, чинити опір, повалювати або вбивати своїх тиранічних правителів, тобто порушувати встановлену законність, було отримано з їхньої суверенної влади визначати та встановлювати політичні форми їх спільного життя. На ґрунті історичного аналізу процесів, що відбувалися в Європі в ХVI столітті, Калівас пропонує визначення народного суверенітету як верховної влади ініціювати розриви шляхом запровадження, скасування, реформ та змін форм правління. Також дослідник пропонує відповідь на питання, які наслідки має така «повстанська» доктрина суверенітету для теорії демократичного винятку, на противагу державоцентричній парадигмі суверенітету.

Робоча мова – англійська

Вхід вільний
Лекція відбудеться в рамках проекту „Між революцією і війною” за підтримки Фонду ім. Рози Люксембург.

Організаційний партнер: Krytyka Polityczna (Польща)

За підтримки: ERSTE Foundation (Австрія)

Інформаційний партнер:

Контакти:

+38 096 492 96 00 (Наталія Нешевець)

https://www.facebook.com/vcrc.org.ua
vcrc.org.ua
info@vcrc.org.ua

24-25 жовтня, п’ятниця – субота o 18:30
Київ, вул. Глибочицька, 44, 2 поверх

 Суспільна мобілізація та державний консерватизм
Лекція Александра Бікбова і презентація книги «Граматика порядку»

Центр візуальної культури запрошує на лекцію «Суспільна мобілізація і державний консерватизм» соціолога Александра Бікбова, а також на презентацію його книги «Граматика порядку». У своїх виступах Александр Бікбов проаналізує громадянські протести останніх років у Росії, беручи до уваги аналогічні події в Іспанії, Єгипті, США, Греції та Бразилії, а також представить нову дослідницьку дисципліну – історичну соціологію понять.

У п’ятницю, 24 жовтня о 18:30 за участі автора відбудеться презентація книги «Граматика порядку» (М., 2014). Ця книга – результат багаторічного дослідження радянського і російського суспільств, а також фундаментальний вступ до історичної соціології понять. Автор прояснює устрій російського суспільства останніх 20 років через соціальні взаємодії та боротьбу, що розгортаються навколо понять «середній клас», «демократія», «російська наука», «русская нация» тощо. Дослідження торкається також російських мітингів протесту, що розпочалися в 2011 році.
Модераторка презентації – Леся Кульчинська.

В суботу, 25 жовтня о 18:30 Александр Бікбов прочитає лекцію «Суспільна мобілізація та державний консерватизм». Бікбов розглядає громадянські протести 2011  2013 років в контексті співвідношення насильства та ненасильницьких рухів: «Форми і політичні наслідки громадянського насильства, що поставили під питання державну монополію на насильство, на разі мало вивчені. Ще менш очевидним є зв’язок між структурою громадянського протесту та державним насильством, що здійснюється не лише у формі «антитерористичних» законів і поліцейського переслідування за активізм, але й у спонукальній формі умов праці, фінансування публічної сфери тощо. Якщо в Західній Європі чи Латинській Америці протести досить ясно артикулювали критику державного неолібералізму, то на пострадянському просторі цей зв’язок проглядається менш виразно. Однак, російський, а можливо, й український досвіди дають чимало приводів його виявити».
Модератор дискусії – Василь Черепанин.

Александр Бікбов – соціолог-дослідник, редактор журналу «Логос», асоційований співробітник Центру Моріса Хальбвакса (Париж), заступник директора Центру сучасної філософії та соціальних наук Філософського факультету МГУ. Науковий координатор Незалежної дослідницької ініціативи («НИИ митингов»), що займається дослідженням масових протестних рухів у Росії. Персональний сайт: http://a.bikbov.ru/

Вхід вільний

УВАГА! Кількість місць обмежена

Заходи відбудуться за підтримки: Krytyka Polityczna (Польща), ERSTE Foundation (Австрія), Фонд Рози Люксембург (Німеччина).

Контакти:
+38 096 492 96 00 (Наталка Нешевець)
facebook.com/vcrc.org.ua
vcrc@vcrc.org.ua

18 жовтня cубота,18:00
Глибочицька, 44 (другий поверх)

Центр візуальної культури запрошує на відкриття свого нового приміщення, що відбудеться в суботу 18 жовтня о 18:00 за адресою Глибочицька, 44 (другий поверх). На відкритті відбудеться лекція історика Тімоті Снайдера. Керівник Центру візуальної культури Василь Черепанин виступить із вступним словом, а також модеруватиме дискусію за участі Тімоті Снайдера.

Центр візуальної культури (ЦВК) був заснований 2008 року метою створення міждисциплінарного середовища для аналізу пострадянського становища України на перетині мистецтва, знання та політики. З того часу ЦВК провів понад 150 наукових та дискусійних заходів за участі українських та міжнародних науковців, а також близько 20 художніх виставок. Американський історик та публіцист Тімоті Снайдер – один із провідних дослідників історії Центральної та Східної Європи, а також Голокосту. У своїй лекції “Європа після 1914: Інтеграції та дезінтеграції” Тімоті Снайдер розгляне історичні витоки української кризи 2013-14 років.

Тімоті Снайдер: “Новітню історію Європи можна трактувати як серію інтеграцій та дезінтеграцій, які досі відбуваються на наших очах. 1914 рік був не кінцем старої Європи, а продовженням процесу деколонізації всередині самої Європи. 1939 рік був не колапсом цивілізації, а кульмінацією радянських та нацистських спроб колонізувати Європу зсередини. Проект європейської інтеграції, відомий як Євросоюз, прийшов на зміну традиційному морському колоніалізму, що зазнав поразки. Революції 1989 року дозволили державам з різними історіями колоніалізму та деколоніалізму об’єднатися у єдиному проекті. Сьогодні Європейському Союзу кидають виклик навмисною політикою дезінтеграції, відомою як Євразія. І вже далеко не вперше Україна перебуває у центрі подій”.

Тімоті Снайдер – професор історії Єльського університету, автор численних праць з історії Центральної та Східної Європи. Публіцист International Herald Tribune, New York Review of Books, The New Republic, Eurozine та багатьох інших видань. Українською мовою видано його книги „Криваві землі: Європа між Гітлером і Сталіним”, „Червоний князь”, „Українська історія, російська політика, європейське майбутнє”. У 2014 році Тімоті Снайдер виступив автором численних полемічних статей на тему політичної та воєнної кризи в Україні.

Василь Черепанин – керівник Центру візуальної культури, викладач кафедри культурології НаУКМА, кандидат мистецтвознавства. Редактор української версії журналу “Політична критика”.

Робоча мова – англійська

Вхід вільний

УВАГА! Кількість місць обмежена

Контакти:
+38 067 442 23 89 (Олексій Радинський)
vcrc@vcrc.org.ua
facebook

“Шопен, 2013” Mаркіян Мацех

Мислити з Україною
Київ, 15-19 травня

Маніфест

Міжнародне товариство інтелектуалів, для яких важить свобода, вирушить до Києва, аби зсередини дізнатися про країну, яка свою свободу виборола дорогою ціною. В половині травня, за тиждень до президентських виборів, група письменників, філософів, дослідників і митців із різних країн збереться у Києві, щоби зустрітися зі своїми українськими колеґами, засвідчити солідарність із ними, та в якнайширшому колі обговорити значення українського плюралізму для майбутнього Европи, Росії та світу.

Головною їхньою метою буде переосмислити деякі критичні питання нашого часу з огляду на нещодавній український досвід. Україна нині – як Чехословаччина 1938 року, демократія поміж авторитарних режимів, захоплива та неспокійна країна, яку не завжди добре розуміють сусіди. Це також батьківщина видатної традиції громадянського суспільства, талановитих письменників, філософів, митців, багато з яких, осмислюючи Майдан, по-новому порушили фундаментальні питання політичної репрезентації та ролі ідей у політиці. На Заході чи в країнах-сусідах про це відомо замало, тому наші гості вирішили приїхати й дізнатися, що особливого є в Україні, зрозуміти, як це допоможе їм ліпше збагнути власні проблеми – з історією, з філософією, з мистецтвом.

Майдан і реакція на нього в Україні та за її межами порушили класичні й сучасні питання політики й етики. Як закорінити права людини й як нас мотивує ідея прав людини? Як і коли мова відкриває універсальне та як і коли вона визначає політичну відмінність? Чи існують досвіди настільки істотні, що змінюють інтелектуальний обмін як такий? Як можлива порядність в політиці попри міжнародний безлад, внутрішю корупцію та загальну людську схильність хибити? Чи українська революція оновила Европу і відродила політичну думку а чи, можливо, революцію, як і будь-що, можуть поглинути кліше й абстракції глобалізації? Що означає для світового порядку відродження геополітики? Чи є Майдан зривом молоді, чи закономірним проявленням історії? Чи пам’ять Майдану наближує українців до Европи, чи навпаки, кидає виклик европейським мітам? Ось теми семи панелей, на кожній із яких зустрінуться приїжджі та місцеві інтелектуали.

Ці обговорення провадитимуться українською, російською, німецькою, французькою, польською й англійською мовами; на кожній панелі щонайменше одна особа, зокрема поміж гостей із Заходу, розмовлятиме мовою, що не є для неї рідною. У такий спосіб учасники конференції бажають висловити повагу мові як такій, але також підкреслити, що універсальні теми вимагають особливого способу роботи від усіх нас, праці, яку, сподіваємось, буде винагороджено розумінням і дружбою.

Програма

Четвер, 15 травня

17:00 Відкрита лекція Тимоті Снайдера (англійською мовою)
Навіть не минуле: українські історії, російська політика, европейське майбутнє
Реєстрація
Місце: Конґреґаційна зала, Староакадемічний корпус, Києво-Могилянська академія

П’ятниця, 16 травня

12:00 Прес-конференція
Тимоті Снайдер, Леон Візельтір, міжнародні гості
Місце: Готель “Україна”, Кризовий медіа-центр

17:45 Публічна лекція Бернара-Анрі Леві (французькою мовою з синхронним перекладом на українську)
Кар’єра Артуро Путіна, яку можна було спинити
Реєстрація
Місце: Конґреґаційна зала, Староакадемічний корпус, Києво-Могилянська академія

Субота, 17 травня

9:00 Вступні зауваги Леона Візельтіра і Тимоті Снайдера
Місце: Дипломатична академія

9:30 Перша панель
Чи права роблять нас людьми?
Мова: російська з синхронним перекладом на англійську
Місце: Дипломатична академія

Учасники: Іван Крастев (модератор), Віктор Єрофєєв, Йосиф Зісельс, Сєргєй Лукашевський, Мирослав Маринович, Алєксандр Подрабінек, Олександр Ройтбурд, Ігор Щупак.

13:30 Друга панель
Як Майдан змінив культуру?
Мова: українська з синхронним перекладом на англійську
Місце: Дипломатична академія

Учасники: Григорій Грабович (короткий вступ), Оля Гнатюк (модератор), Сергій Жадан, Йосиф Зісельс, Костянтин Скоркін, Олена Стяжкіна, Оксана Форостина, Василь Черепанин.

15:00 Перерва на каву

16:00 Третя панель
Коли політики стають ізгоями?
Мова: німецька з синхронним перекладом на українську та англійську
Місце: Дипломатична академія

Учасники: Деніел Марковіц (модератор), Вольф Бірманн, Tимоті Ґартон Еш, Михайло Мінаков, Юрко Прохасько, Карл Шварценберґ, Карл Шльоґель.

17:30 Відкрита лекція Івана Крастева (англійською мовою)
Глобальна політика протесту
Реєстрація
Місце: Конґреґаційна зала, Староакадемічний корпус, Києво-Могилянська академія

19:00 Відкрита лекція Tимоті Ґартона Еша (англійською мовою)
Від Лісабону до Києва? Сорок років європейської ненасильницької боротьби за свободу
Місце: Конґреґаційна зала, Староакадемічний корпус, Києво-Могилянська академія

Неділя, 18 травня

9:30 Четверта панель
Чи потрібна Європі українська революція?
Мова: французька з синхронним перекладом на українську та англійську
Місце: Дипломатична академія

Учасники: Костянтин Сігов (модератор), Володимир Єрмоленко, Кармен Клодін, Бернар Кушнер, Бернар-Анрі Леві.

11:30 Відкрита лекція Славенки Дракуліч (англійською мовою)
Інтелектуали як погані хлопці? Роль інтелектуалів у балканських війнах
Реєстрація
Місце: Центр польських та европейських студій, корпус 6, Києво-Могилянська академія

13:30 П’ята панель
Геополітика після Криму: реалізм, ідеалізм, євразійство
Мова: англійська з синхронним перекладом на українську
Місце: Дипломатична академія

Учасники: Леон Візельтір (модератор), Пол Берман, Карл Ґершман, Tетяна Журженко, Марк Кінґвел, Володимир Кулик, Франсуа Хайсбург, Антон Шеховцов.

15:00 Перерва на каву

16:00 Шоста панель
Чи тоталітаризм повернувся до політичної думки та практики?
Мова: польська з синхронним перекладом на українську та англійську
Місце: Дипломатична академія

Учасники: Алєксандр Смоляр (модератор), Анджей Вашкєвіч, Адам Міхнік, Mикола Рябчук, Славомір Сєраковський, Агнєшка Голанд, Mарсі Шор.

18:30 Публічна лекція Пола Бермана (англійською мовою)
Алексіс де Токвіль і ідея демократії
Реєстрація
Місце: Конґреґаційна зала, Староакадемічний корпус, Києво-Могилянська академія

Понеділок, 19 травня

9:30 Сьома панель
Чи може пам’ять врятувати нас від історії? Чи може історія врятувати нас від пам’яті?
Мова: англійська з синхронним перекладом на українську
Місце: Дипломатична академія

Учасники: Тимоті Снайдер (модератор), Ярослав Грицак, Славенка Дракуліч, Ніколай Копосов, Андрій Курков, Ольга Філіппова, Френк Фоер, Мартін Шімечка.

11:00 Завершальне слово Тимоті Снайдера. Закінчення публічних заходів.

12:00 Прес-конференція
Місце: готель “Україна”

Розташування:

Києво-Могилянська академія, Староакадемічний корпус, вул. Сковороди, 2.
Києво-Могилянська академія, Центру польських і европейських студій, корпус 6 НаУКМА – вхід з вул. Волоської 8/5.
Дипломатична академія, вул. Велика Житомирська 2.
Готель “Україна”, вул. Інститутськa, 4.

Практична солідарність:
Ця зустріч є ініціативою Леона Візельтіра (журнал “The New Republic”) та Тимоті Снайдера (Єльський університет) і була уможливлена готовністю колег почути їхній заклик і долучитися у найкоротші терміни, а також творчою відданою працею Тетяни Журженко та Оксани Форостини. Ціла низка партнерських інституцій допомогла трансформувати цю ідею у подію:

Центр візуальної культури,
Ґете Інститут в Києві,
Европейський фонд на підтримку демократії,
мережа європейських інтелектуальних журналів “Eurozine”,
Інститут наук про людину у Відні (IWM),
часопис “Критика”,
Міжнародний фонд “Відродження”,
Міністерство закордонних справ України,
Міністерство культури України,
Національний університет “Києво-Могилянська академія”,
Національний фонд на підтримку демократії,
журнал “The New Republic”,
PinchukArtCentre,
Посольство Канади в Україні,
Посольство Німеччини в Україні,
Посольство Республіки Польща в Україні,
Посольство США в Україні,
Посольство Франції в Україні,
Український інститут вивчення Голокосту “Ткума”,
“Українсько-єврейська зустріч”,
фонд “Відкрите суспільство”,
Французький Інститут в Україні,
Фундація імені Стефана Баторія.

Реєстрація на публічні лекції вже доступна за посиланням:
http://ukma.edu.ua

У п’ятницю, 11 січня о 19:00 у Центрі візуальної культури (кінотеатр «Жовтень», конференц-зал, вул. Костянтинівська, 26) відбудеться лекція художника Кіріла Кто, присвячена вуличному мистецтву та художнім стратегіям освоєння міського простору.

Агресивна реклама, занедбаність та нестача комфортного спільного простору є незмінним повсякденням сучасних міст. Співіснувати у цьому просторі означає вести постійну боротьбу за його освоєння. Публічне мистецтво є одним з інструментів цієї боротьби.

У своїй лекції Кіріл Кто поділиться власним досвідом мистецького відвоювання міста, розповість про партизанські мистецькі практики, індивідуальні кар’єрні стратегії та ідеологічні протистояння в сучасній графіті-спільноті.

Кіріл Кто (Москва) – вуличний художник, куратор, в минулому учасник графіті-команд «Зачем?», No Future Forever, автор ряду галерейних та незалежних художніх проектів, присвячених проблемам сучасного міста. Вуличний партизанинг, просторова комунікація та активна участь у переозначенні міського простору є художніми стратегіями Кіріла Кто.

Після лекції відбудеться дискусія за участі київського художника та графітиста Вови Воротньова.

15 листопада, 2012, четвер, 18:00

Наразі у всьому світі студентський рух переживає підйом. Але мало де він сягнув такого розмаху, що б стати чи не головним фактором у житті суспільства, як це сталося у Чилі та канадській провінції Квебек. Що стало причиною студентських виступів? Чого вдалося добитися, а що так і не змінилося? Який досвід може винести з цих подій український лібертарний студентський рух? І взагалі, хто крутіша – Каміла Вальєхо чи Анархопанда?

Денис Пілаш – аспірант КНУ ім. Т. Шевченка, активіст «Прямої дії» та «Лівої опозиції»

В рамках Тижня освіти та Global Educational Strike

Міні-курс Еріка Фасена, професора Вищої школи з суспільних наук (Париж)

1-2 червня 2012, п’ятниця-субота, 18:00

Коли ксенофобія Держави набуває поширення у Франції та інших країнах Європи, чи варто аналізувати її як віддзеркалення ксенофобії народу, чи як продукт політики? Іншими словами, чи популізм виражає невдоволення робітничих класів, чи навпаки – відволікає від їхніх проблем, надаючи їм расистського виміру? Ерік Фасен дослідить стан демократії у період, коли сексуальну демократію критикують у Франції і великою мірою в ЄС в контексті захисту від імміграції.