Неділя, 24 травня, 2015, 19:00

Чорний вогонь на чорному полум’ї:
досвід тіла і політична теорія в «Записках блокадної людини» Лідії Гінзбург

Центр візуальної культури (вул. Глибочицька, 44, 2-ий поверх)

Центр візуальної культури та «Політична критика» запрошують на лекцію історика радянської культури Ірини Сандомірської, що відбудеться у неділю, 24 травня, о 19:00 в рамках освітнього проекту «Помста пам’яті: Друга світова війна у політичних та культурних наративах».

Якщо критично поставитися до поняття і концепції колективної пам’яті, можна побачити, як поточний академічний і політичний дискурс під знаком колективної пам’яті призводить до фетишизації і коммодіфікаціі минулого і перетворює його в предмет символічної комерції та біополітичного менеджменту. Блокада успішно чинить опір цьому, вся історія її офіційної меморіалізації виявилася історією забуття і мовчання реального досвіду. Блокаду намагаються представити як щось надзвичайне, state of exception (Джорджо Агамбен), тобто скасування закону у широкому розумінні, відповідно, тоді блокада незбагненна і її структури не відтворюються в інших соціальних контекстах. «Записки блокадної людини» Лідії Гінзбург, блискучого теоретика ленінградської катастрофи, яка пережила і осмислила блокаду, мають величезну цінність для розуміння state of exception як економії сенсу і життя, а також спадкоємності і глибокої спільності між «патологією» надзвичайного стану і «нормою» мирного часу.

Ірина Сандомірська – філолог, історик радянської культури, професор Університету Седертерна (Швеція), авторка праць «Книга про батьківщину. Досвід аналізу дискурсивних практик» (2001), «Блокада в слові. Нариси критичної теорії та біополітики мови» (2013).

Вхід вільний

Лекція відбудеться в рамках освітнього проекту «Помста пам’яті: Друга світова війна у політичних та культурних наративах», присвяченого критичному осмисленню дискурсу Другої світової, актуалізованого останніми подіями в Україні, аналізу політичних, риторичних, медійних стратегій використання історичного досвіду війни, виробництву способів роботи з повоєнним досвідом.

Проект реалізовано за підтримки Фонду ім. Гайнріха Бьолля

Партнер проекту:

За підтримки ERSTE Stiftung та Charles Stewart Mott Foundation

Інформаційні партнери:

Центр візуальної культури (ЦВК) був створений у 2008 році як майданчик для співпраці між академічними, художніми та активістськими спільнотами. ЦВК є незалежною громадською організацією, що займається видавничою і виставковою діяльністю, науковими дослідженнями, проведенням публічних лекцій, дискусій і конференцій. У 2015 році Центр візуальної культури отримав нагороду Європейської культурної фундації ім. принцеси Марґріт.

Контакти:

+38096 4929600 (Наталка Нешевець)
www.facebook.com/vcrc.org.ua
vcrc@vcrc.org.ua

П’ятниця, 22 травня 2015, 19:00
Центр візуальної культури (вул. Глибочицька, 44, 2-ий поверх)

Центр візуальної культури та «Політична критика» запрошують на лекцію учасника групи IRWIN Борута Вогельника «State in time», що відбудеться у п’ятницю, 22 травня, о 19:00.

1992 року колектив Neue Slowenische Kunst («Нове словенське мистецтво») утворив нову державу – NSK. Після колапсу соціалізму на початку 1990-х, водночас із виникненням численних нових республік (у тому числі Словенії), NSK також вирішили втілити себе у формі держави. Проте, цю державу визначає не її територія, а насамперед спосіб мислення, що втілюється у різних проектах, які слідують один за одним у часі, окреслюючи її образ та зміст.

Наразі вже кілька тисяч людей стали громадянами NSK, зберігаючи при цьому свої попередні громадянства. Значна їх частина походить із так званого «першого світу» і має стосунок до сучасного мистецтва. Але все ж, найбільша кількість паспортів була видана в Сараєво 1995 року, під час війни, коли мешканці Боснії та Герцеговини мали значні труднощі з перетином кордону власної країни. Хоча паспорти NSK і не передбачали можливості подорожувати, люди на власний ризик використовували їх як функціональну заміну для своїх офіційних паспортів, небезпека від яких була ще більшою. Кілька років тому заявки на паспорт NSK почали надходити з Африки, зокрема, з Нігерії. Навряд чи інтерес людей, що замовляли доволі коштовні посвідчення особи, пов’язаний з мистецтвом. Схоже на те, що у «третьому світі» паспорти NSK перестали бути художніми артефактами. Найцікавіше – чому, де, кому і як вони приносять користь сьогодні.

Борут Вогельник – словенський художник, співучасник групи IRWIN та мистецької організації Neue Slowenische Kunst, доцент Академії візуального мистецтва в Любляні.

Лекція відбудеться в рамках виставки «Кажуть, там ти знайдеш своє щастя» та проекту «Експлуатація уяви» що триває в Центрі візуальної культури з 20 травня по 15 червня 2015 року.

Мова лекції – англійська

Вхід вільний

Проект проходить за підтримки Фонду ім. Рози Люксембург

За підтримки ERSTE Stiftung та Charles Stewart Mott Foundation

Інформаційні партнери:

Центр візуальної культури (ЦВК) був створений у 2008 році як майданчик для співпраці між академічними, художніми та активістськими спільнотами. ЦВК є незалежною громадською організацією, що займається видавничою і виставковою діяльністю, науковими дослідженнями, проведенням публічних лекцій, дискусій і конференцій. У 2015 році Центр візуальної культури отримав нагороду Європейської культурної фундації ім. принцеси Марґріт.

Контакти:

+38096 4929600 (Наталка Нешевець)
www.facebook.com/vcrc.org.ua
vcrc@vcrc.org.ua

Четвер, 21 травня 2015, 19:00
Презентація французької мистецької групи Ateliers Populaires de Paris
Центр візуальної культури (вул. Глибочицька, 44, 2-ий поверх)

Центр візуальної культури та «Політична критика» запрошують на лекцію і презентацію роботи «Гемоніїв поміст» (Gemonian Scaffold) Алікс Галлє та Мурада Ель Гаружа (Ateliers Populaires de Paris), що відбудеться у четвер, 21 травня, о 19:00.

Під час лекції Алікс Галлє та Мурад Ель Гаруж розкажуть про свою роботу «Гемоніїв поміст», представлену на міжнародній виставці «Кажуть, там ти знайдеш своє щастя» у Центрі візуальної культури, та її історичну контекстуалізацію.

«Гемоніїв поміст» – це мобільна ораторська споруда для публічного простору, на створення якої Ateliers Populaires de Paris надихнув малюнок теслі Жірара 1790 року. Назва роботи відсилає до сумнозвісної Scalae Gemoniae – Гемонієвої тераси римських часів, яку використовували як місце страти і публічної демонстрації тіл. Інша важлива аналогія між назвою цього архітектурного об’єкта та його призначенням – це подібність, що існує в англійській мові між словами scaffold, що перекладається як поміст чи ешафот, і scaffoldings – риштування. «Гемоніїв поміст» задуманий авторами як тимчасова агора, що складається зі стандартних елементів риштування, які зазвичай слугують допоміжною структурою при будівництві.

«Гемоніїв поміст» призначений для того, щоб сприяти публічним обговоренням та зібранням усіх видів та в будь-якому контексті, залежно від потреб спільноти. Це функціональна громадська скульптура, що проявляє політичний потенціал публічного простору.

Алікс Галлє – учасниця Паризької народної майстерні. Вивчала медіа-дизайн в Академії дизайну в Ейндховені та моду у ESAA Duperré в Парижі. Її підхід близький до fiction design та науково-дослідних напрямків. Нещодавні проекти Галлє були присвячені таким темам, як біометрична ідентифікація та ігрофіковані взаємодії.

Мурад Ель Гаруж – учасник Паризької народної майстерні. Також є менеджером проектів у Palais des Congrès de Montreuil, де координує ярмарок сучасного мистецтва «Les Hivernales». В 2014 він започаткував незалежний видавничий дім Artefiz та асоціацію по сприянню культурі «L ‘Art est vivant».

Паризька народна майстерня (Ateliers Populaires de Paris) – це кооперативна огранізація, що працює у сфері архітектури, мистецтва та дизайну. Створена в Парижі у жовтні 2014 року п’ятьма професіоналами зі сфер архітектури, культурних досліджень, міського планування, освіти та комунікацій. Паризька народна майстерня займається територіальними дослідженнями, дослідженням мистецтва, розробкою архітектурних проектів та медіа-дизайном.

Презентація відбудеться в рамках виставки «Кажуть, там ти знайдеш своє щастя» та проекту «Експлуатація уяви» що триває в Центрі візуальної культури до з 20 травня по 15 червня 2015 року.

Вхід вільний

Проект проходить за підтримки Фонду ім. Рози Люксембург

За підтримки ERSTE Stiftung та Charles Stewart Mott Foundation

Інформаційні партнери:

Центр візуальної культури (ЦВК) був створений у 2008 році як майданчик для співпраці між академічними, художніми та активістськими спільнотами. ЦВК є незалежною громадською організацією, що займається видавничою і виставковою діяльністю, науковими дослідженнями, проведенням публічних лекцій, дискусій і конференцій. У 2015 році Центр візуальної культури отримав нагороду Європейської культурної фундації ім. принцеси Марґріт.

Контакти:

+38096 4929600 (Наталка Нешевець)
www.facebook.com/vcrc.org.ua
vcrc@vcrc.org.ua

Неділя, 26 квітня 2015, 19:00
Центр візуальної культури (вул. Глибочицька, 44, 2-ий поверх)

Центр візуальної культури та «Політична критика» запрошують на лекцію Ігоря Чубарова «Відьми, вампірки, зомбі-повії та інші чоловічі страхи: стигматизація жіногочого в масовій культурі», що відбудеться у неділю, 26 квітня о 19:00.

Проституції не існує. Так само, як у радянські часи не існувало «сексу», а в дореволюційні часи – в’язниць. Йдеться про те, що попри свою реальність, у суспільній свідомості ці явища тривалий час залишалися ніби невидимими. Секс-працівниці досі існують у нелегальному становищі, в сірій зоні Виключених, поряд з мігрантами, терористами та заробітчанами. В масовому кінематографі ці проблемні соціальні групи зазвичай представлені у вигляді мутантів, перевертнів, вампірів, зомбі. Чому ж тоді секс-працівниці виступають, як правило, в образах самих себе?

Зіставляючи підходи Ш. Бодлера, К. Крауса, В. Беньяміна, Дж. Батлер, Ю. Хальберстам і С. Бак-Морс, Ігор Чубаров розмірковуватиме над поняттям секс-працівниці, та його культурним потенціалом. У своїй лекції він розповість, яким чином в мові мистецтва символічно співвідносяться повії та відьми, геї та вампіри, нелегали, наркомани та зомбі, чим обмежується простір свободи, сформований легалізацією секс-послуг.

Ігор Чубаров – доктор філософських наук, старший науковий співробітник Інституту філософії РАН, стипендіат фонду ім. Олександра фон Гумбольта, лауреат премії ім. Андрія Білого, член редколегії філософського журналу «Логос».

Вхід вільний

Організаційний партнер: Pastiche Project

За підтримки ERSTE Stiftung та Charles Stewart Mott Foundation

Інформаційні партнери:

Центр візуальної культури (ЦВК) був створений у 2008 році як майданчик для співпраці між академічними, художніми та активістськими спільнотами. ЦВК є незалежною громадською організацією, що займається видавничою і виставковою діяльністю, науковими дослідженнями, проведенням публічних лекцій, дискусій і конференцій. У 2015 році Центр візуальної культури отримав нагороду Європейської культурної фундації ім. принцеси Марґріт.

Контакти:

+38063 1481204 (Назарій Совсун)
www.facebook.com/vcrc.org.ua
vcrc@vcrc.org.ua

Четвер, 23 квітня 2015, 19:00
Центр візуальної культури (вул. Глибочицька, 44, 2-ий поверх)

Центр візуальної культури та «Політична критика» запрошують на лекцію Іва Коена «Нова політика вулиць», що відбудеться у четвер, 23 квітня, о 19:00.

ХХ століття називають століттям прогресу науки та демократії, але водночас і століттям тоталітаризму, вождизму, культу особистості. Протестні рухи останніх 5 – 6-ти років у Бразилії, Туреччині, Тунісі, Україні явили собою реальну критику вертикальної структури влади. Під час своєї лекції французький історик Ів Коен представить історичний аналіз подій у Ріо-де-Жанейро, в яких він безпосередньо брав участь, а також подій у Києві, Софії, Тунісі, Стамбулі, розмірковуючи над тим, чи можуть протести останніх років призвести до появи нового виду політики, чи може ХХІ століття стати століттям «горизонтальним».

Ів Коен – французький історик, Вища школа соціальних наук (EHESS, Париж). Займається дослідженням історії форм і концепцій влади, культу лідера та фігури вождя на початку ХХ століття у Франції, США, СРСР, Німеччині. Автор багатьох монографій, статей про політичний режим СРСР.

Модератор – Назарій Совсун

Вхід вільний

Робоча мова – англійська

За підтримки ERSTE Stiftung та Charles Stewart Mott Foundation

Інформаційні партнери:

Центр візуальної культури (ЦВК) був створений у 2008 році як майданчик для співпраці між академічними, художніми та активістськими спільнотами. ЦВК є незалежною громадською організацією, що займається видавничою і виставковою діяльністю, науковими дослідженнями, проведенням публічних лекцій, дискусій і конференцій. У 2015 році Центр візуальної культури отримав нагороду Європейської культурної фундації ім. принцеси Марґріт.

Контакти:

+38063 1481204 (Назарій Совсун)
www.facebook.com/vcrc.org.ua
vcrc@vcrc.org.ua

Центр візуальної культури, «Політична критика» та Французький інститут запрошують на лекцію Франс Герен-Пас «Усвідомлення ідентичності: між походженням та життєвим шляхом», що відбудеться у вівторок, 21 квітня, о 19:00 в рамках циклу лекцій «Міграції, ідентичності, території», який триватиме впродовж 2015 року.

Кожного з нас пов’язує цілий ряд місць: місце народження, походження родини, місця, де ми проживали і де живуть наші близькі, місця омріяні чи уявні. Усі ці місця складають особисту ідентифікаційну географічну спадщину, яка, залежно від конкретної людини та її життєвої ситуації, може бути частково задіяною, або не задіяною зовсім. У своїй лекції французька дослідниця Франс Герен-Пас розповість про те, як сьогодні формується географічна репрезентація особи, як ми вибудовуємо стосунки з різними місцями свого життєвого шляху, яким чином наділяємо сенсом реальні та уявні місця нашого теперішнього чи колишнього перебування, чим зумовлене почуття приналежності населення до певної території.

Франс Герен-Пас є старшою науковою співробітницею Національного інституту демографічних досліджень (Париж), де керує дослідницькою лабораторією «Ідентичності та території населення». Географ за освітою, досліджує зв’язки між побудовою ідентичності та територіями в індивідуальному та колективному вимірах, проблеми відчуття приналежності до певної території у співвідношенні з географічними шляхами, новими місцями проживання, міграцією.

Лекційний цикл «Міграції, ідентичності, території» розроблений Французьким інститутом в Україні у співпраці з Центром франко-російських студій (CEFR) та триватиме впродовж 2015 року.

Французька ідентичність склалася внаслідок різних переміщень населення. Відтік сільського населення та його концентрація у великих індустріальних зонах, трудові міграції 19–20 століття, міграції внаслідок війн, прийом біженців, табори переміщених осіб, деколонізація, що супроводжувалася поверненням колоністів до метрополії та імміграцією з колишніх колоній, – усі ці процеси сформували обличчя сучасної Франції. Питання міграцій, кордонів та регіональної ідентичності ставляться сьогодні здебільшого в рамках Європейського Союзу. Будучи центральними у дослідженнях французьких істориків, соціологів та демографів, ці питання актуальні й для сучасної української ситуації. Протягом циклу лекцій «Міграції, ідентичності, території» українська аудиторія матиме нагоду познайомитися з дослідженнями провідних французьких науковців та обговорити, яким чином ці виклики постають сьогодні тут.

Вхід вільний

Робоча мова – французька, з послідовним перекладом на українську

За підтримки ERSTE Stiftung та Charles Stewart Mott Foundation

Організаційний партнер:

Інформаційні партнери:

Центр візуальної культури (ЦВК) був створений у 2008 році як майданчик для співпраці між академічними, художніми та активістськими спільнотами. ЦВК є незалежною громадською організацією, що займається видавничою і виставковою діяльністю, науковими дослідженнями, проведенням публічних лекцій, дискусій і конференцій. У 2015 році Центр візуальної культури отримав нагороду Європейської культурної фундації ім. принцеси Марґріт.

Контакти:

+38063 1481204 (Назарій Совсун)
www.facebook.com/vcrc.org.ua
vcrc@vcrc.org.ua

Субота, 14 березня 2015, 17:00
Центр візуальної культури (вул. Глибочицька, 44, 2-ий поверх)

Центр візуальної культури та «Політична критика» запрошують на лекцію Катерини Диси, що відбудеться у суботу, 14 березня о 17:00.

Вороже ставлення до проявів сексуальності, особливо поза межами шлюбу, особливо жіночої, сформувалось у перші століття поширення християнства. Це ставлення згодом було підхоплене світськими судами, які криміналізували деякі види позашлюбних інтимних стосунків. В матеріалах українських судів – як світських, так і духовних – є немало справ про сексуальні «девіації», серед яких не на останньому місці знаходилась шлюбна зрада. В своїй лекції Катерина Диса розгляне специфіку таких справ: за яких обставин стосунки, які за визначенням мали б бути секретними, ставали явними, хто з учасників стосунків найчастіше ставав головним звинуваченим і чому покарання було непропорційним до самого «злочину».

Катерина Диса – кандидат історичних наук, викладачка Національного університету «Києво-Могилянська академія», співробітниця Центру польських та європейських студій, займається дослідженнями з історичної антропології (історії відьомства, історії родини, історії дитинства), історії медицини, історії ідей та уявлень. Авторка книг «Історія повсякденного життя в ранньомодерній Європі», «Історія з відьмами. Суди про чари в українських воєводствах Речі Посполитої XVII–XVIII» та ін.

Вхід вільний

Лекція відбудеться в рамках феміністичної програми Центру візуальної культури, що триватиме з 3 до 19 березня

За підтримки ERSTE Stiftung, Charles Stewart Mott Foundation та Heinrich-Böll-Stiftung Ukraine

Інформаційний партнер:

Центр візуальної культури (ЦВК) був створений у 2008 році як майданчик для співпраці між академічними, художніми та активістськими спільнотами. ЦВК є незалежною громадською організацією, що займається видавничою і виставковою діяльністю, науковими дослідженнями, проведенням публічних лекцій, дискусій і конференцій. У 2015 році Центр візуальної культури отримав нагороду Європейської культурної фундації ім. принцеси Марґріт.

Контакти:

+38063 1481204 (Назарій Совсун)
www.facebook.com/vcrc.org.ua
vcrc@vcrc.org.ua

Вівторок, 3 березня 2015, 19:00
Центр візуальної культури (вул. Глибочицька, 44, 2-ий поверх)

З нагоди Міжнародного жіночого дня та відзначення 100-річчя початку Першої світової війни Центр візуальної культури, Французький інститут та «Політична критика» запрошують на лекцію дослідниці жіночої історії Франсуази Тебо, що відбудеться у вівторок, 3 березня, о 19:00.

Довга і вбивча, Перша світова війна була не лише справою чоловіків. Лекторка розглядатиме хронологію і форми мобілізації жінок, випробування, яких вони зазнали (самотність, траур, бідність, сексуальне насилля), їхні патріотичні й пацифістські настрої та зобов’язання, наслідки війни для долі кожної людини і зміну ролі жінки в суспільстві. Спираючись на приклади з історії Франції, Франсуаза Тебо проводитиме численні паралелі з контекстами інших країн Західної Європи.

Франсуаза Тебо – почесна професорка новітньої історії Авіньйонського університету, наукова співробітниця Інституту гендерних досліджень Женевського університету. Співдиректорка журналу «Кліо. Жінки, гендер, історія». Спеціалістка з жіночої та гендерної історії, авторка монографій «Як писати про історію жінок і гендер» (2007), «Жінки в часи Першої світової війни» (2013), виступила редакторкою збірки «Історія жінок Заходу. Том 5, XX століття», перекладеної багатьма мовами. На даний момент працює над біографією Маргарити Тібер (1886 – 1982), докторки філологічних наук, пацифістки, феміністки, соціалістки, експертки з жіночої праці в Міжнародній організації праці.

Вхід вільний

Робоча мова – французька, з послідовним перекладом на українську

Лекція відбудеться в рамках феміністичної програми Центру візуальної культури, що триватиме з 3 до 19 березня

За підтримки ERSTE Stiftung, Charles Stewart Mott Foundation та Heinrich-Böll-Stiftung Ukraine

Організаційний партнер:

Інформаційний партнер:

Центр візуальної культури (ЦВК) був створений у 2008 році як майданчик для співпраці між академічними, художніми та активістськими спільнотами. ЦВК є незалежною громадською організацією, що займається видавничою і виставковою діяльністю, науковими дослідженнями, проведенням публічних лекцій, дискусій і конференцій. У 2015 році Центр візуальної культури отримав нагороду Європейської культурної фундації ім. принцеси Марґріт.

Центр візуальної культури (вул. Глибочицька, 44, 2-ий поверх)

Контакти:

+380631481204 (Назарій Совсун)
www.facebook.com/vcrc.org.ua
vcrc@vcrc.org.ua

Середа, 25 лютого 2015, 19:00
Центр візуальної культури (Київ, вул. Глибочицька, 44, 2 поверх)

Центр візуальної культури та «Політична критика» запрошують на лекцію Надії Парфан «Міста, яких не було: історія радянської урбаністичної утопії», що відбудеться у середу, 25 лютого, о 19:00.

Чи можна винести урок з містобудівних теорій минулого століття? Як мріяти про ідеальний пострадянський Київ? Ця лекція – про еволюцію утопічного мислення в теоріїі та практиці радянського містопланування. Ми розглянемо радянську урбаністичну утопію в широкому контексті західної модерності – від Томаса Мора та Шарля Фур’є, до сучасного утопіста Девіда Гарві. Це допоможе нам прослідкувати еволюцію утопічних проектів радянського урбанізму – від «літаючого міста» в революційні 20-ті, до Славутича, Русанівки і типових мікрорайонів пізньорадянської епохи. Ми також розглянемо просторові трансформації цих проектів протягом останніх десятиліть і спробуємо оцінити шанси пострадянських міст на свою утопію.

Надія Парфан вивчала культурологію в Києво-Могилянській Академії та соціальну антропологію в Центральноєвропейському університеті (Будапешт). У 2012 – 2013 була стипендіаткою програми Фулбрайт і гостьовою дослідницею на факультеті урбаністики та географії в університеті Темпл, Філадельфія. Співзасновниця фестивалю кіно та урбаністики “86” у місті Славутич. Цікавиться документальним кіно, культурною інфраструктурою та повсякденними практиками городян.

Вхід вільний

Лекція відбудеться в рамках виставки «Надбудова», що триває в Центрі візуальної культури до 28 лютого

За підтримки ERSTE Foundation та Charles Stewart Mott Foundation

Виставка «Надбудова» проходить в рамках проекту Unrendered Spaces

http://unrenderedspaces.tumblr.com/

Партнери проекту:

Інформаційний партнер:

Центр візуальної культури (ЦВК) був створений у 2008 році як майданчик для співпраці між академічними, художніми та активістськими спільнотами. ЦВК є незалежною громадською організацією, що займається видавничою і виставковою діяльністю, науковими дослідженнями, проведенням публічних лекцій, дискусій і конференцій. У 2015 році Центр візуальної культури отримав нагороду Європейської культурної фундації ім. принцеси Марґріт.

Центр візуальної культури (вул. Глибочицька, 44, 2-ий поверх)

Контакти:

+38096 4929600 (Наталка Нешевець)
www.facebook.com/vcrc.org.ua
vcrc@vcrc.org.ua

Cереда, 18 лютого 2015, 19:00
Центр візуальної культури (вул. Глибочицька, 44, 2-ий поверх)

Центр візуальної культури та «Політична критика» запрошують на лекцію дослідника міста Ігоря Тищенка, що відбудеться у середу, 18 лютого, о 19:00.

В своїй лекції Ігор розповість про один з ключових об’єктів на виставці «Надбудова» – проект житлового масиву Виноградар. Незавершений культурний центр Виноградаря і досі вражає мешканців району своїми розмірами і нетиповими формами. Проектуючи масив на початку 1970-х, архітектор Едуард Більський розумів своє завдання як організацію естетично повноцінного житлового середовища в умовах типового житла. Створюючи штучний, «соціалістичний» житловий ландшафт на колишніх сільськогосподарських землях, поглинутих містом, він керувався ідеєю паралельного існування людини і природи (як гуманістичної опозиції панівній зі сталінських часів ідеології «підкорення»). Для цього архітектор застосовував всі можливі (ідеологічні й архітектурні) на той час засоби збереження існуючого рельєфу і флори. Зокрема, неочевидні чергування архітектурних об’ємів, активну роботу з перспективою на рівні пішохода, колористичні вирішення фасадів, авторські споруди і скульптурну пластику. Чи вдалося зробити з Виноградаря ідеальний житловий масив? Адже його ядро – величезна алея з культурним центром – так і залишилось незавершеним, хоча будівництво району розпочалось ще в 1974-му; так само не було створено рекреаційну зону біля Синього озера. До того ж, одна важлива складова будь-якого ідеального міста так і не була врахована на Виноградарі. Як саме естетично повноцінне житлове середовище змінилось за чверть століття стрімких міських трансформацій і, найголовніше, як змінились повсякденні практики його мешканців – про це поговоримо на лекції.

Ігор Тищенко – дослідник міста, аспірант НаУКМА (кафедра культурології). Працює у Центрі дослідження суспільства. Займається вивченням урбанізаційних процесів і повсякденних практик у пострадянських містах, історією радянської архітектури, моніторингом містобудівної політики в Україні. Наукові зацікавлення – антропологія міста, міська повсякденність і місцеві спільноти, радянський кінематограф, історія радянської архітектури і містобудування.

Вхід вільний

Лекція відбудеться в рамках виставки «Надбудова», що триває в Центрі візуальної культури до 28 лютого

За підтримки ERSTE Foundation та Charles Stewart Mott Foundation

Виставка «Надбудова» проходить в рамках проекту Unrendered Spaces

http://unrenderedspaces.tumblr.com/

Партнер проекту:

Інформаційний партнер:

Центр візуальної культури (ЦВК) був створений у 2008 році як майданчик для співпраці між академічними, художніми та активістськими спільнотами. ЦВК є незалежною громадською організацією, що займається видавничою і виставковою діяльністю, науковими дослідженнями, проведенням публічних лекцій, дискусій і конференцій. У 2015 році Центр візуальної культури отримав нагороду Європейської культурної фундації ім. принцеси Марґріт.

Центр візуальної культури (вул. Глибочицька, 44, 2-ий поверх)

Контакти:

+38096 4929600 (Наталка Нешевець)
www.facebook.com/vcrc.org.ua
vcrc@vcrc.org.ua